Рішення

від 17.03.2009 по справі 32/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.09                                                                                           Справа№ 32/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Люст Пак Україна”, м.Жовква Львівська область.

до відповідача: Малого приватного підприємства „Натан”, м.Борислав Львівська область.

про: стягнення 45 016,79 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Івасів О.О. –представник (довіреність б/н від 27.01.2009р.).

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Люст Пак Україна”, м.Жовква Львівська область звернулось з позовом до Малого приватного підприємства „Натан”, м.Борислав Львівська область про стягнення 45 016,79 грн з яких 27 708,86 грн. основного боргу,  1 554,25 грн. інфляційних нарахувань та 321,49 грн. 3% річних, 13 854,43 грн. штрафу, 1 577,76 грн. пені.

Ухвалою суду від 06.02.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 24.02.2009р.  В судовому  засіданні 24.02.2009р. розгляд справи було відкладено на 17.03.2009р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.  

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.02.2009р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням по вручення рекомендованого поштового відправлення № 4043202 від 25.02.2009р. - вручено 28.02.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.01.2007р. між ТзОВ «Люст Пак Україна»(постачальник) та МПП «Натан»(покупець) було укладено договір поставки № ЛПУ-08 (далі по тексту –договір), згідно якого постачальник зобов»язується передати у власність покупця належний постачальнику товар, а покупець зобов»язується прийняти товар, та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Предметом цього договору є стаканчики полістиролові з надруком в асортименті; плівка поліетиленова з надруком в асортименті.

Кількість, асортимент, комплектність та ціна товару визначається в рахунку-фактурі на даний товар (п.1.3. договору).

Згідно п.2.2 договору товар відвантажується в кількості та асортименті визначеними заявками покупця та по ціні, визначеній рахунками продавця за погодженням з покупцем, що є невід»ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.3 договору товар постачається в строк не пізніше 14 днів з моменту проведення попередньої оплати, в обсязі, передбаченому п.3.2 даного договору покупцем на розрахунковий рахунок постачальника.

Товар може бути поставлений без попереднього перерахування коштів покупцем на рахунок постачальника лише за письмовою домовленістю між сторонами цього договору і оплачений покупцем не пізніше як через 7 днів з дня поставки товару (п.3.4. договору).

Згідно п.5.1. договору, за порушення термінів оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов»язання щодо оплати товару. А за затримку терміну оплати понад 30 календарних днів –покупець додатково сплачує штраф в розмірі 50% від вартості поставленого товару.  Згідно п. 3.1 постачальник зобов»язується поставляти товар окремими партіями за заявками покупця.

Позивач виконав свої зобов»язання за договором повністю та своєчасно, що підтверджується видатковими накладними № ЛП-0000117 від 14.08.2008р. на суму 16880,11 грн. та № ЛП-0000145 від 10.10.2008р. на суму  10 828,75 грн.

Відповідач отримав товар через свого представника Грицая В.А. на підставі довіреностей  серії ЯПБ № 945551 від 13.08.2008р. та серії ЯПБ № 945561 від 09.10.2008р. на загальну суму 27 708,86 грн., за який не розрахувався.

За невиконання відповідачем грошового зобов»язання позивач нарахував на підставі ст.625 ЦК України збитки від інфляції в сумі 1 554,25 грн. та 3% річних в сумі 321,49 грн.

Крім того, позивач керуючись п.5.1. договору нарахував відповідачу пеню в сумі 1 577,76 грн. та штраф в розмірі 50% від вартості поставленого товару, який становить 13 854,43 грн.

Відтак загальна сума заборгованості відповідача становить 45 016,79 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.627 ЦК України  сторони вільні в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства.

         За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін               (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними № ЛП-0000117 від 14.08.2008р. на суму 16880,11 грн. та № ЛП-0000145 від 10.10.2008р. на суму 10 828,75 грн.  та довіреностями серія ЯПБ № 945551 від 13.08.2008р. та серія ЯПБ № 945561 від 09.10.2008р. на представника відповідача    Грицая В.А. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Товар був поставлений з відстрочкою оплати згідно письмової домовленості між сторонами від 01.08.2008р..

Відповідно до умов п.3.4. договору в такому випадку товар має бути оплачений не пізніше 7 календарних днів, але відповідач оплати за отриманий товар не провів.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Згідно п.5.1. договору, за порушення термінів оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов»язання щодо оплати товару. А за затримку терміну оплати понад 30 календарних днів –покупець додатково сплачує штраф в розмірі 50% від вартості поставленого товару.  

Відтак, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 1 577,76 грн. та штраф в сумі 13 854,43 грн.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вищенаведеного, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 1 554,25 грн. інфляційних нарахувань та 321,49 грн. 3% річних.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, таким, що підлягає до задоволення повністю.

Відповідач проти позову у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку  не заперечив, заборгованість в добровільному порядку не сплатив, заходів щодо погашення заборгованості не вжив.

Судові витрати слід стягнути з відповідача, згідно  вимог ст.49 ГПК України, на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 611,612, 627,712 ЦК України, ст.ст.193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-84,115,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити  повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Натан», вул.Дрогобицька, 53 м.Борислав Львівська область (р/р 26004338560603 в АБ Брокбізнесбанк, м.Львова, МФО 325774, ЄДРПОУ 30980406) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Люст Пак Україна», вул.Вокзальна, 19, м.Жовква, Львівська область ( р/р 26001301826 в Філії ЛОУ ВАТ «Ощадбанк України», МФО 325796, код ЄДРПОУ 31020315)                 27 708,86 грн. основного боргу,  1 554,25 грн. інфляційних нарахувань та 321,49 грн. 3% річних, 13 854,43 грн. штрафу, 1 577,76 грн. пені, 450,16 грн. держмита та 118 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку                    ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя