Постанова

від 05.03.2009 по справі 43/592

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/592

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 березня 2009 р.                                                                                    № 43/592  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіДерепи В.І.,

суддів :Грека Б.М. –(доповідача у справі),Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.12.08

у справі № 43/592

господарського судум. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Атлант-М"

прозаміну неякісного товару

за участю представників від:

позивача Шкабрій М.П. (дов. від 21.05.08)

відповідача Ващинець І.І. (дов. від 05.01.08)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агромаркет" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом (з врахуванням уточнення позовних вимог) про зобов'язання відповідача провести заміну автомобіля Volkswagen Passat (кузов WVWZZZ3ВZ2Е203997, двигун AVU 065969) на аналогічний автомобіль належної якості на користь ТОВ „Агромаркет"; стягнути з ТОВ „Автоцентр Атлант-М" на користь відповідача 23404,00 грн. на автошини; стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі

1178,00 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., на проведення експертизи в сумі 2881,34 грн., адвокатських послуг в сумі 35000,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.07.07 (суддя

Пасько М.В.) позов задоволено повністю з підстав обґрунтованості позовних вимог.

За результатом апеляційного перегляду справи Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Шипко В.В., суддів: Борисенко І.В., Скрипка І.М.) 16.12.08 прийняв постанову, якою рішення місцевого суду скасував, в позові відмовив. Постанова мотивована тим, що неполадки автомобіля сталися внаслідок активної експлуатації.

Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається те, що неполадки в автомобілі виникли одразу після його передачі.

Заслухавши  суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши  доводи касаційної скарги щодо дотримання судом  першої та апеляційної інстанцій  норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.02.02 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОМАРКЕТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Атлант-М" укладений договір купівлі-продажу автомобіля Volkswagen Passat Highline (кузов WVWZZZ3ВZ2Е203997, двигун AVU 065969). Після початку його експлуатації позивачем проведено тестування автомобіля і виявлено приховані недоліки. При проходженні технічного огляду виявлено порушення в системі керування, що стало наслідком відмови в проходженні техогляду. Позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією про заміну автомобіля Volkswagen Passat Highline (кузов WVWZZZ3ВZ2Е203997, двигун AVU 065969), відповіді на яку не надійшло.

Недоліки автомобіля виражалися в тому, що при прямолінійному русі автомобіль зносило праворуч, що призводило до необхідності вирівнювати рух за допомогою повороту керма вліво, при криволінійному русі - необхідно застосовувати різні зусилля на кермо з метою дотримання необхідної траєкторії руху. Крім того, знос шин збільшився у кілька разів.

Неодноразові звернення позивача до відповідача в межах гарантійного строку для виявлення і усунення недоліків автомобіля не мали результату, оскільки після усунення таких недоліків, вони знову виникали.

Вимога позивача про заміну автомобіля Volkswagen Passat Highline (кузов WVWZZZ3ВZ2Е203997, двигун AVU 065969) на аналогічний новий задоволена не була.

Експертом Київського НДІ судових експертиз при тестуванні автомобіля спостерігалось:

а) при прямолінійному русі виникає необхідність виправлення траєкторії шляхом повороту керма ліворуч при швидкості (90-100 км/год);

б) не прогнозовані відхилення авто в обидва боки та вібраційні коливання (70 км/год);

в) при криволінійному русі спостерігаються різні зусилля на кермо ліворуч і праворуч, в деяких випадках автомобіль знаходиться на грані зриву в занос.

Експертом виявлено увід автомобіля праворуч на передньому мосту; суттєві відхилення кутів встановлення керованих коліс, при цьому немає пошкоджень передньої підвіски; значні відхилення розташування місць кріплення передніх опор з обох боків. При цьому, ознак пошкоджень аварійного характеру не виявлено.

Висновок авто технічної експертизи Київського НДІ судових експертиз від 28.09.06 № 7878 свідчить про наступне:

- кузов має недопустимі відхилення геометричних параметрів як горизонтального, так і вертикального положення, які спричиняють виникнення утруднення керованості і погіршення поперечної стійкості;

- несправності обумовлені недопустимим відхиленням геометричних параметрів дії навантажень аварійного характеру не виявлено.

- утворення недоліків не було наслідком неналежної експлуатації або зберігання транспортного засобу, а могло мати місце при допущених при виготовленні автомобіля помилках технічного характеру.

Недоліки товару виявлялися неодноразово і з'являлися знову після їх усунення, перешкоджали експлуатації автомобіля, становили загрозу життю та здоров'ю осіб, які його експлуатували. Та підставі цих обставин місцевий суд зробив висновок, що неякісний товар підлягає заміні, а позов –задоволенню.

Не спростувавши цих обставин, апеляційний суд відмовив в позові, пославшись на те, що недоліки виникли внаслідок інтенсивної експлуатації автомобіля. Але дані доводи апеляційного суду суперечать матеріалам справи, з яких вбачається, що позивач заявив про недоліки автомобіля одразу після його отримання (протягом місяця), що спростовує висновки про неналежність експлуатації.

Статтями 248, 250 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент продажу автомобіля, передбачено, що якість продукції, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам або зразкам. Постачальник зобов'язаний безоплатно виправити недоліки продукції, на яку встановлено гарантійний строк, або замінити її, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування продукцією або зберігання її.

Частиною 6 пунктом 40 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 за № 888, чинного на момент продажу автомобіля, передбачено, що виробник (постачальник) зобов'язаний  за свій рахунок усунути дефекти, виявлені в продукції на протязі гарантійного терміну, або замінити продукцію, якщо не доведе, що дефекти виникли в результаті порушення покупцем (отримувачем) правил експлуатації продукції або її зберігання.

Вищенаведені положення кореспондуються з положеннями нині чинного законодавства. Так, згідно ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Стаття 708 ЦК України встановлює, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором вимагати від праця заміни тору на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні.

Відповідачем не доведено, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або недбалого зберігання виробу. Такий висновок не вбачається і з актів експертизи. Отже, правомірним є висновок місцевого суду про обґрунтованість вимог позивача щодо заміни автомобіля.

Щодо висновку суду про те, що недоліки товару вплинули на швидкий знос автомобільних шин, що призвело до нанесення позивачу збитків, то з цього приводу колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне. Загальні положення, що відносяться до поняття збитків, встановлені ст.22 Цивільного кодексу України. Наявність збитків доводиться особою, яка заявляє вимогу про їх відшкодування. Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди.

В даному випадку, збитки не є невідворотнім наслідком несправності автомобіля, оскільки знаючи про недоліки товару, позивач використовував його на свій ризик, хоча мав право цього не робити. Тому вартість шин не підлягає відшкодуванню, оскільки дані витрати позивача не є невідворотним насідком поставки відповідачем неякісного товару.

Щодо стягнення 35000 грн. адвокатських витрат, то з цього приводу слід вказати наступне. Приймаючи рішення про стягнення витрат на послуги адвоката, місцевим судом не враховано, що статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду від 16.11.00 № 13-рп/2000.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представником.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що 20000,00 грн. сплачені на користь СПД Анзійчука А.І., але в матеріалах відсутні докази того, що він є адвокатом. Тому у стягненні цієї суми слід відмовити. Кошти в сумі 15000,00 грн. сплачені на користь адвоката Шкабрія М.П. Отже, рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 15000,00 грн. є законним і обґрунтованим.

За таких обставин, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду –зміні  частині стягнення збитків та адвокатських витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України  

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.08 у справі № 43/592 скасувати.

Рішення господарського суду м. Києва від 06.06.07 у справі № 43/592 змінити в частині стягнення збитків та адвокатських витрат.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Атлант-М" (03067, м. Київ, бул. І. Лепсе, р/р 260044912 в АППБ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 300335, ЄДРПОУ 30969214) 2881,34 грн. витрат по сплаті вартості експертизи, 15000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 1412,04 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити у стягненні 23404,00 грн. збитків та 20000,00 грн. адвокатських витрат.

В решті рішення господарського суду м. Києва від 06.06.07 у справі

№ 43/592 залишити без змін.

Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б. Грек

Л. Стратієнко