Рішення

від 19.03.2009 по справі 12/36-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/36-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 березня 2009 р.                             Справа 12/36-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (03038, м. Київ, вул.Ямська, 28А, ідент.код 25591321; поштова адреса: 03040, м. Київ, вул. М.Стельмаха, 3)   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Воля-В" (22114, Вінницька обл., Козятинський р-н, с. Молотківці, ідент.код 32840536)  

про стягнення 336074,44 грн.

Головуючий суддя                               Кожухар М.С.     

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача :   Грищенко О.М.- за дорученням

відповідача : Корнійчук Е.В.- за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 336074,44 грн., в тому рахунку: 250200 грн. боргу, що виник внаслідок невиконання договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 27-08-2008 від 21.08.08р., 12667,66 грн. пені, 1580,04 грн. три відсотки річних, 9086,74 грн. інфляційних, 50040 грн. штрафу та 12500 грн. збитків, що виникли внаслідок укладення  та виконання договору № 10/01/09 від 23.01.09р. про надання юридичних послуг.

Ухвалою суду від 17.02.09р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 19.03.09р.

У судове засідання 19.03.09р. з"явились представники обох сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви № 242 від 16.03.2009 р. та наполіг на стягненні 12500 грн. за надання юридичних послуг, як збитків з включенням їх до ціну позову.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в частині вимог про стягнення 120200 грн. боргу, 3-х відсотків річних та втрат від інфляції, обгрунтованих заперечень проти решти позовних вимог не надав.

З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

21.08.2008 року між ТОВ "Тридента Агро" (Продавець за договором)  та ТОВ Агрофірма "Воля-В" (Покупець за договором) укладений договір № 27-08-2008 купівлі-продажу товару (насіння) на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2 договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах на відпуск товару, що є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.  Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід"ємною частиною.

Пунктом 5.3 договору сторони передбачили, що розрахунки оплата товару проводиться шляхом оплати 100% вартості товару в строк до 20.11.08р. без виставлення рахунку-фактури.  

Відповідно до умов договору згідно видаткової накладної № РН-ЖИ00064 від 26.08.08р. по довіреності ЯПК № 768670 від 26.08.08р. відповідачу було поставлено товар на загальну суму 250200 грн.

Відповідач після подання позову до суду (27.02.09р.) частково погасив заборгованість перед позивачем у розмірі 130000 грн.,  що стверджується банківською випискою від 27.02.2009 року.

Таким чином станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованость перед позивачем в сумі 120200 грн.

Наведене стверджується:

-          договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 27-08-2008 від 21.08.2008 року з додатками;

- видатковою накладною № РН-ЖИ00064 від 26.08.08р.;

- довіреністю ЯПК № 768670 від 26.08.08р.;

- випискою банку від 27.02.09р.;

- розрахунком ціни позову;

- іншими матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 5 ст. 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може  бути  передбачений  продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив  оплату  товару,  на  прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, на час подання позову у відповідача рахувалась заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 27-08-2008 від 21.08.2008 року, яка погашена ним частково (у сумі 13000 грн.) після подання позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в цій частині (13000 грн.) підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.3 договору, відповідач зобов‘язався розрахуватись за товар шляхом оплати 100% вартості товару в строк до 20.11.08р. без виставлення рахунку-фактури. В порушення взятих на себе зобов‘язань відповідач  розрахувався за отриманий товар частково та з порушенням обумовленого договором строку.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними  санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.8.2. договору, за прострочення виконання зобов"язання покупець зобов"язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення 12667,66 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості 250200 грн. за період з 20.11.08р. по 04.02.09р.

Разом з тим, сума пені за вказаний період становить 12648,78 грн.  Решта пені нарахована позивачем невірно, зокрема без врахування кількості днів у 2008 році.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або  у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.4 договору сторони передбачили, що покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу відповідає законодавству та умовам договору, а відтак позовні вимоги про стягнення  50040  грн. штрафу  підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведений позивачем розрахунок суми втрат від інфляції та 3% річних відповідає законодавству та підлягає задоволенню в частині стягнення 9076,01  грн. - інфляційних витрат та 1580,04 грн.  - 3% річних. В задоволенні решти суми інфляційних слід відмовити, у зв"язку з невірно проведеним розрахунком.

В позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача 12500 грн. збитків, що виникли внаслідок укладення та виконання договору № 10/01/09 від 23.01.09р. про надання юридичних послуг. Дані вимоги позивач грунтує на п. 8.5 договору купівлі-продажу товару № 27-08-2008, ст.ст. 20, 173, 224,225 ГК України, ст. 22 ЦК України.

Дані вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до пункту 8.5 договору  договору купівлі-продажу товару № 27-08-2008 Покупець зобов'язаний відшкодувати Продавцю в повному обсязі всі збитки, що можуть бути понесені Продавцем при невиконанні чи неналежному виконанні Покупцем умов даного договору.

Відповідно до ст. 224 ГК України  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України  регулюється  склад та розмір відшкодування збитків особою, яка допустила правопорушення у сфері господарювання.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування  (ст. 22 ЦК України зокрема). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Витрати на оплату юридичних послуг, понесені для захисту  порушених прав, не є збитками в розумінні вищенаведених норм ГК та ЦК України, на чому зокрема наголошено у постановах Вищого господарського суду України від 04.08.2004 р. у справі № 13/385, від 27.03.2007 р. № 21/292-06.

Витрати позивача на оплату юридичних послуг не є збитками, понесеними внаслідок неналежного виконання Покупцем умов договору купівлі-продажу товару,  не мають причинного зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, а також відношення до складу, розміру та порядку відшкодування збитків особою, яка допустила правопорушення у сфері  господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, сума 12500 грн. сплачена позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежна юридична компанія" за юридичні роботи і послуги згідно з договором № 10/01/09 від 23.01.2009 р. про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт.

Ці витрати скаржника  не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності  та  розмір  не  знаходяться  у  необхідному  зв'язку  зі спірними правовідносинами, що виникли між сторонами, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу товару.

Вказана сума не може бути відшкодована позивачеві і на підставі ст. 49 ГПК України, оскільки стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості  судових витрат,  які  були  сплачені  стороною  за отримання послуг,  лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

В силу  ст. ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов  підлягає задоволенню в сумі 120200 грн. боргу, 12648,78 грн. пені, 1580,04 грн. 3% річних, 9076,01 грн. інфляційних, 50040 грн. штрафу з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Провадження у справі в частині стягнення 130000 грн. боргу підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору з віднесенням на відповідача у цій частині судових витрат, оскільки суму 130000 грн. відповідачем сплачено після подання позову до суду.

Керуючись ст.ст. 4-3,33,43,44,49,80ч.1п.1-1,82,84,115,116 ГПК України

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Воля-В" (22114, Вінницька обл., Козятинський р-н, с. Молотківці, ідент.код 32840536, р/р 2600114296 в Райффайзен банк Аваль, МФО 302247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (03038, м. Київ, вул.Ямська, 28А, ідент.код 25591321; поштова адреса: 03040, м. Київ, вул. М.Стельмаха, 3, р/р 26004010042965 в ВАТ "Укрексімбанк", м. Києві, МФО 322313) - 120200 грн. боргу, 12648,78 грн. пені, 1580,04 грн. 3% річних, 9076,01 грн. інфляційних, 50040 грн. штрафу, 3235,45 грн. витрат на сплату держмита та 113,60 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 130000 грн. боргу.

В позові в частині решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України  24 березня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу