Рішення

від 18.03.2009 по справі 36/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/56

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.03.09 р.                                                                                                       Справа № 36/56                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко

при секретарі судового засідання І.О.Губенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:                     Товариства з обмеженою відповідальністю „Ажио”  м.Донецьк

до відповідача:          Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м.Краматорськ

про:                              стягнення заборгованості в сумі 3 003грн. 49коп.

за участю:

представників сторін

від позивача:                    Щира І.І. по дов., Фальгаров А.В. – директор;

від відповідача:          Соловйова Н.В. по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ажио” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м.Краматорськ, про стягнення основного боргу в сумі 2 700грн. 00коп., суми інфляції 260грн. 35коп., 3% річних в сумі 43грн. 05коп.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №15/1218 від 22.07.08р., рахунок-фактуру, видаткову накладну, довіреність.

          Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

22.07.08р. позивач, ТОВ „Ажио”, та відповідач, ВАТ „Енергомашспецсталь”, уклали договір №15/1218, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар.

На виконання умов за цим договором позивач передав відповідачу через його представника Савкову С.В., яка діяла по довіреності НБЙ №909731/691 від 28.07.08р., продукцію на суму 2 700грн. за видатковою накладною №903 від 28.07.08р.

За приписами п. 4.2 договору відповідач зобов'язався остаточно оплатити товар по факту поставки протягом 14 календарних днів.

Однак у визначені договором строки товар відповідачем оплачений не був, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 2 700грн. 00коп.

Доказів погашення боргу в сумі 2 700грн. 00коп. відповідач не представив, у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що на день прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним,  що є порушенням вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином,  відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості в сумі 2 700грн. 00коп. підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, згідно якого 3% складають 43грн. 05коп., а сума інфляції – 260грн. 35коп., з огляду на наявність заборгованості, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ажио” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м.Краматорськ про стягнення 3 003грн. 40коп. задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ажио” основний борг в сумі 2 700грн. 00коп., 3% річних в сумі 43грн. 05коп., суму інфляції 260грн. 35коп., витрати по оплаті держмита в сумі 102грн. 00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. 00коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя