Ухвала

від 23.07.2013 по справі 826/2327/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2327/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Г.Г.Федорова,Файдюк В.В.,

при секретарі - Синициній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий союз «Альянс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Кельбрус» про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення в дохід держави всього отриманого за угодою, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2009 року Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий союз «Альянс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Кельбрус» про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення в дохід держави всього отриманого за угодою.

Постановою Окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Кельбрус» податку на додану вартість в розмірі 327 633,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлен

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби - залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2013 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби задоволено частково, скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року та постанову Окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року в частині відмови у задоволенні позову та справу у цій частині направлено на новий розгляд.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Торгово-промисловий союз «Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт від 20 березня 2009 року № 2215/23-5/32043621.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «ТПС «Альянс» уклало з ТОВ «ТГ «Кельбрус» договір купівлі - продажу № 24-09-07 від 24 вересня 2007 року на придбання автомобіля Bently Continental GT 60 «Diamond Series» 2007 року випуску за ціною 1 965795,00 грн. (в т.ч. ПДВ 327 632,50 грн.). На автомобіль було отримано податкову накладну №3110-184 від 31 жовтня 2007 року та акт прийому - передачі від 31 жовтня 2007 року від ТОВ «ТГ «Кельбрус». Згідно наданих до перевірки документів, відповідач 1 придбав у відповідача 2 автомобіль Bently Continental GT 60 «Diamond Series» 2007 року випуску за ціною 1 965795,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 327 632,50 грн.) та в оплату за зазначений автомобіль видав вексель №АА0569839 від 05 листопада 2007 року номінальною вартістю 1 965795,00 грн., який на момент підписання акту є не погашеним.

Вказаний автомобіль було придбано підприємством для подальшої реалізації ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія», з яким 26 вересня 2007 року відповідачем 1 укладено договір доручення на купівлю автомобіля та додаткова угода №1 від 26 вересня 2007 року.

За умовами зазначених договору та додаткової угоди ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія» доручило ТОВ «ТПС «Альянс» придбати автомобіль Bently Continental GT 60 «Diamond Series» 2007 року випуску, по ціні 2 113 758,8 грн. (в т.ч. винагорода 1 000,00 грн.).

На виконання договору ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія» 01 та 15 жовтня 2007 року перерахувала грошові кошти в сумі 2 113 758,80 грн. на розрахунковий рахунок відповідача 1. Згідно акту виконаних робіт від 07 грудня 2007 року ТОВ «ТПС «Альянс» передав ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія» автомобіль Bently Continental GT 60 «Diamond Series» 2007 року випуску за ціною 2 112759,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до листа Київської регіональної митниці №35/6-26/1948 від 27 лютого 2009 року та уніфікованої митної квитанції МД - 1 №344652 від 30 листопада 2007 року автомобіль Bently Continental GT 60 «Diamond Series» був ввезений на територію України фізичною особою ОСОБА_2 відповідно довіреності від ОСОБА_3, який уповноважив першого придбати автомобіль. Відповідно до біржової угоди від 05 грудня 2007 року №100089 автомобіль Bently Continental GT 60 «Diamond Series» 2007 року випуску був придбаний фізичною особою ОСОБА_4, який є директором відповідача 1. В подальшому вказаний автомобіль був безпосередньо реалізований ОСОБА_4 ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія» відповідно до біржової угоди від 07 грудня 2007 року №100092.

Наведена інформація також була підтверджена Управлінням ДАІ м. Києва в листі від 16 березня 2009 року №10/3033 вх, до якого додано витяг з автоматизованої інформаційно-пошукової системи станом на 13 березня 2009 року щодо реєстраційних операцій з автомобілем Bently Continental GT 60.

З огляду на викладене, податковий орган дійшов висновку, що операція по купівлі автомобіля була вчинена безпосередньо ОСОБА_4 з іншою фізичною особою та пізніше дати отримання відповідачем 1 податкової накладної №3110-184 від 31 жовтня 2007 року та акту прийому - передачі від 31 жовтня 2007 року з відповідачем 2, а тому договір купівлі - продажу укладений між зазначеними суб'єктами господарювання з метою зменшення податкового навантаження по податку на додану вартість та податку на прибуток, тобто з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з наступного:

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Судом першої інстанції встановлено, що договір купівлі - продажу, укладений між відповідачами не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки згідно інформації, отриманої з Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, згідно даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ міста Києва, станом на 01 квітня 2013 року автомобіль Bently Continental GT 60 «Diamond Series» 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 був ввезений на територію України 29 серпня 2006 року громадянкою ОСОБА_5 та зареєстрований на зазначену особу 19 червня 2007 року.

Тобто, на момент укладення договору купівлі - продажу між відповідачами від 24 вересня 2007 року та підписання 31 жовтня 2007 року акту прийому - передачі зазначеного автомобіля, транспортний засіб належав громадянці ОСОБА_5, а тому договір є таким, що суперечить вказаним нормам Цивільного кодексу України та не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що «правочином» є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 215 названого Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно частини 5 названої правової норми правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У момент вчинення суб'єктами господарської діяльності правочину щодо придбання та продажу автомобіля, цими суб'єктами не було додержано вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, а отже згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України правочин є недійсним та відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України - нікчемним у розумінні цього Кодексу.

За таких обставин, проведення відповідачем 2 операції з продажу автомобіля Bently Continental GT 60 «Diamond Series» 2007 року випуску, який на момент вчинення правочину йому не належав, суперечить законодавству та не спрямовано на реальне настання правових наслідків.

Не спростовують наведених висновків і документи, які підтверджують передачу ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія» автомобіля Bently Continental GT 60 «Diamond Series» 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 оскільки з таких документів вбачається, що зазначений автомобіль було придбано фізичною особою ОСОБА_4 у іншої фізичної особи, а не відповідачем 1 у відповідача 2.

Оскільки, під час вчинення відповідачем 2 правочину в рамках договору купівлі-продажу автомобіля не додержані вимоги частини 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, то такий правочин є нікчемним в силу закону. Тому, зазначена операція не є операцією з продажу майна, так як право власності на автомобіль не може перейти до нового власника, та немає підстав для відображення у податковому обліку фінансових результатів такої операцій.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір купівлі-продажу №24-09-07 від 24 вересня 2007 року є нікчемним, як такий, що не спрямований на реальне настання наслідків, та вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Статтею 208 Господарського кодексу України встановлено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Відповідно до статті 239 зазначеного Кодексу до адміністративно-господарських санкцій належить, зокрема, вилучення прибутку (доходу).

Стаття 240 Господарського кодексу України передбачає, що прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторонами договору №24-09-07 від 24 вересня 2007 року був підписаний акт прийому - передачі автомобіля від 31 жовтня 2007 року та здійснена покупцем оплата його вартості, визначеної в договорі, у розмірі 1965795,00 грн.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів апеляційної інстанції,,з огляду на ті обставини ,що договір купівлі-продажу №24-09-07 від 24 вересня 2007 року є нікчемним, як такий, що не спрямований на реальне настання наслідків, та вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства , погоджується з висновком суду першої інстанції,що ДПІ у Деснянському районі м. Києва звернулась до суду з вимогою про застосування адміністративно-господарських санкцій з пропуском строку, передбаченого вищезазначеною нормою, оскільки договір був укладений 24 вересня 2007 року, а адміністративний позов подано до суду лише 09 квітня 2009 року, а тому відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову ДПІ у Деснянському районі м. Києва.

Такі висновки суду першої інстанції узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 11 квітня 2013 року у справі № К-37501/10, від 19 березня 2013 року у справі № К-39473/10, від 21 березня 2013 року у справі № К-34780/10 та від 28 березня 2013 року у справі № К-34889/10.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 10 вересня 2009 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

.

Головуючий суддя Н.М. Троян

Судді Г.Г.Федорова

В.В. Файдюк

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Федорова Г. Г.