Ухвала

від 09.07.2013 по справі 202/27272/13-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 2/0202/5959/2013

УХВАЛА

09 липня 2013 року суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Колесніченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року ОСОБА_1 пред'явила через суд позов до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила суд розподілити спільне майно подружжя та виділити їй в натурі автомобіль ВАЗ 21150, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, визнавши за нею право власності на цей автомобіль та припинивши право власності на це майно ОСОБА_2; виділити відповідачу автомобіль FIAT 131А, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, визнавши за ним право власності на нього та припинивши право власності позивача на це майно.

Під час розгляду справи 09 липня 2013 року позивач через канцелярію суду подала заяву про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на автомобілі марки ВАЗ 21150, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки FIAT 131А, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 та заборони ОСОБА_2 та/або іншим фізичним особам, які діятимуть в його інтересах, здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження вказаних автомобілів, а саме: знімати автомобілі з реєстраційного обліку в підрозділах ДАІ, укладати будь-які цивільно-правові угоди (купівля-продаж, дарування, міна, внесення у статутний капітал господарських товариств тощо) з фізичними чи юридичними особами щодо відчуження автомобілів, обґрунтовуючи таку необхідність намаганням відповідача, за яким зареєстровані спірні автомобілі на праві власності, найближчим часом відчужити спірне майно з метою уникнення поділу цього майна в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається у спосіб, визначений ЦПК та про який клопочуть такі особи на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ризик чого має бути підтвердженим достатніми фактичними даними.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

З огляду на викладене, зважаючи, що предметом позову є майно (автомобілі - марки ВАЗ 21150, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки FIAT 131А, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3), яке знаходиться у володінні користуванні та розпорядженні відповідача, оскільки за даними довідки відділу ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровськ та Солонянського району №1 від 05 лютого 2013 року право власності зареєстровано лише на його ім'я, через що відповідач має безперешкодну можливість відчуження спірної речі, суд, враховуючи докази наявні у справі, неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача без повідомлення причин такої неявки, приходить до висновку про наявність реальної загрози або ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а відтак, вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України - шляхом заборони відчуження спірного автомобіля до розгляду справи по суті, що буде адекватним та співмірним засобом відносно заявлених вимог, задовольнивши таким чином заяву ОСОБА_1 лише частково, відмовивши в решті вимог, оскільки позивачем не наведено доказів на підтвердження необхідності застосування такого способу забезпечення як арешт автомобіля, який полягає за своєю суттю, з урахуванням положень ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», у вилученні із користування та володіння.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 24 липня 2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та/або іншим особам, які діятимуть в його інтересах, вчиняти будь-які дії з відчуження автомобілів ВАЗ 21150, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки FIAT 131А, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2.

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику та ОСОБА_2 для відома негайно.

Копію ухвали для виконання направити Державній виконавчій службі в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, УДАІ ГУ МВС в Дніпропетровській області, Дніпропетровській філії Державного підприємства «Інформаційний центр Міністерства юстиції України».

Ухвала набирає законної сили з дня постановлення 09 липня 2013 року.

Строк пред'явлення до виконання даного виконавчого документу один рік.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її прийняття до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Колесніченко