Рішення

від 20.11.2013 по справі 202/27272/13-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/27272/13-ц

2/202/5959/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 листопада 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Голобородько О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року позивач пред’явила через суд зазначений позов до відповідача на предмет розподілу спільного сумісного майна подружжя, набутого під час шлюбу, в якому сторони перебували з 05 червня 1982 року 14 червня 2013 року, а саме: ВАЗ 21150, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2004 року випуску та FIAT131А, реєстраційний номер 45723АВ, 1979 року випуску, зареєстрованих за відповідачем, які після розірвання шлюбу відповідач залишив у себе та одноособово користується ним, позбавивши позивача такої можливості, тому позивач, згідно уточнених позовних вимог, остаточно просила суд розділити вказане майно подружжя, виділити ОСОБА_3 автомобілі ВАЗ 21150, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2004 року випуску та FIAT131А, реєстраційний номер 45723АВ, 1979 року випуску, стягнувши на свою користь грошову компенсацію за ? частини цих автомобілів в сумі 17097,09 грн., припинивши право спільної сумісної власності позивача на ці частини автомобілів, а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 229,40 грн. та витрати на оплату проведення судової експертизи в розмірі 850,00 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, наполягаючи на його задоволенні з викладених у позові підстав.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали в частині способу поділу майна, зокрема, виділення відповідачу автомобілів в особисту приватну власність зі стягненням грошової компенсації відповідно до визначеної експертом вартості, проте заперечували проти стягнення компенсації в розмірі ? вартості автомобіля FIAT131А, реєстраційний номер 45723АВ, 1979 року випуску, оскільки він був відчужений відповідачем за згоди позивача під час шлюбу у лютому 2012 року за 1100,00 доларів США, хоч за ним і зареєстроване право власності на цей автомобіль, тому в цій частині позову просили відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 червня 1982 року по 14 червня 2013 року, що підтверджується рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2013 року у справі про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили 14 червня 2013 року і долучене до матеріалів справи в копії (а.с.12). Цим рішенням встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільне господарство не ведуть та проживають окремо з 15 травня 2012 року. Відтак, вказані обставини за правилами ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Під час подружнього життя сторонами придбаний автомобіль марки FIAT131А, реєстраційний номер 45723АВ, 1979 року випуску, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_3 та 02 червня 2001 року видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ЯАА 3 581557 (а.с.52).

Також під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу згідно довідки-рахунку від 15 лютого 2012 року, оплаченої ОСОБА_3 сторони набули автомобіль ВАЗ 2115, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 28056,51 грн. (а.с.53-59) та про що на ім’я ОСОБА_3 11 травня 2012 року видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАК640905 (а.с.52, 97).

За Сімейним кодексом України встановлена та діє презумпція спільності майна подружжя (ст.60 цього Кодексу), суть якої полягає у тому, що якщо майно було набуте за час шлюбу, то передбачається (презумується), що воно є спільним. Презумпція спільності констатує, що сторона, яка потребує віднесення придбаного у період шлюбу майна до категорії спільного, не повинна представляти ніяких доказів, а всі види майна, придбаного в період шлюбу вважаються спільними незалежно від того, включений законом той чи інший об'єкт до переліку спільного майна чи ні. Виключення того чи іншого виду майна зі складу спільності, навпаки, потребує прямої вказівки закону на те що, що цей вид майна є особистою (роздільною) власністю одного з подружжя.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 22 КпШС України, норми якої діяли під час придбання 02 червня 2001 року автомобіля FIAT131А, р.н. 45723АВ, 1979 року випуску, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. п. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Отже, спірні автомобілі набуті подружжям за час шлюбу за відплатними договорами, укладеними в інтересах сім’ї, і відповідно до ст. 22, 23 КпШС України та ст. 60, ч. 3 ст. 61 СК України належать позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності.

Звідси, встановлені обставини переконують суд в праві позивача за ст. 29 КпШС України та ст. 69 СК України на поділ автомобілів, під час якого згідно з ст. 28 КпШС України, ст. 70 цього СК України її частка у спільному майні визнається рівною з відповідачем, оскільки підстави для відступлення від рівності часток подружжя не встановлені.

Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи від 03 жовтня 2013 року ринкова вартість автомобіля марки ВАЗ 21150, 2004 року випуску, днз АЕ3396ЕТ, складає 25094,17 грн., автомобіля марки FIAT131А, 1979 року випуску, днз 45723АВ, складає 9100,00 грн.

В судовому засіданні сторонами вартість автомобілів погоджена та визнана відповідно до вказаного висновку - ВАЗ 21150, 2004 року випуску - 25094,17 грн. та FIAT131А, 1979 року випуску - 9100,00 грн., а відтак, за правилами ст. 61 ЦПК України додатковому доказуванню ці обставини не підлягають.

Таким чином, встановивши належність спірних автомобілів до спільного сумісного майна подружжя, враховуючи рівність часток у майні за ст. 28 КпШС України і ст.70 СК України та беручи до уваги за правилами ст. 71 СК України неподільність речей, які підлягають поділу, враховуючи рід занять за професією відповідача, який є водієм, його клопотання про спосіб поділу майна, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України з присудженням за її вимогою компенсації вартості ? частки в праві спільної власності на автомобілі марки ВАЗ 21150, 2004 року випуску, днз АЕ3396ЕТ, та марки FIAT131А, 1979 року випуску, днз 45723АВ в сумі 17097,09 грн. ((25094,17 грн. +9100,00 грн.)/2=17097,09 грн.) з одночасним припиненням права спільної сумісної власності позивача на спірні автомобілі у відповідності зі ст.372 ЦК України.

Доводи відповідача про те, що автомобіль марки FIAT131А, 1979 року випуску, днз 45723АВ не підлягає поділу як відчужений за згодою позивача в лютому 2012 року, суд до уваги прийняти не може, оскільки за даними ДАІ станом на 15 липня 2013 року автомобіль марки FIAT131А, 1979 року випуску, днз 45723АВ (а.с.33) зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3, а подана відповідачем в копії довіреність від 04 лютого 2012 року є правочином з представництва інтересів відповідача, вчиненим згідно ст.ст. 237-239, 240-245 ЦК України, і за її умовами ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_5, ОСОБА_6 діяти від імені та в інтересах самого відповідача, створюючи, змінюючи, припиняючи своїми діями права та обов’язки для відповідача, а не для представника, а відтак, не є правочином з відчуження автомобіля та не свідчить про перехід права власності на умовах купівлі-продажу, тощо.

При цьому, суд зауважує, що власність за ст. 319 ЦК України зобов’язує не залежно від виду власності, як особистого власника, так і співвласників спільної сумісної власності, та на час розгляду справи відповідач, будучи титульним власником, а так само і позивач, як співвласник, наділені усіма правомочностями власника, в тому числі, і з розпорядження майном, однак відповідач, стверджуючи про відчуження ним спірного автомобіля на умовах купівлі-продажу, не вчинив жодних дій з оформлення припинення свого права власності на цей автомобіль, а тому вказаний автомобіль залишається предметом поділу і правових підстав вважати, що останній вибув із власності сторін у суду немає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, до складу яких включається судовий збір та витрати на оплату експертного висновку, відносяться на рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що становитиме 229,00 грн. (а.с.5) та 850,00 грн.(77) відповідно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212, 214-215, 218, 222, 88 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Розподілити спільне сумісне майно подружжя - автомобіль марки ВАЗ 21150, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, автомобіль марки Fiat 131А, 1979 року випуску, державний номерний знак 45723АВ.

Виділити ОСОБА_3 та визнати за ним право особистої приватної власності на автомобіль марки ВАЗ 21150, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки Fiat 131А, 1979 року випуску, державний номерний знак 45723АВ.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) грошову компенсацію вартості ? частини автомобілів марки ВАЗ 21150, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та марки Fiat 131А, 1979 року випуску, державний номерний знак 45723АВ, загальним розміром 17097,09 грн. (сімнадцять тисяч дев’яносто сім гривень 97 коп.), припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на вказані автомобілі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев’ять гривень 40 коп.) та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 850,00 грн. (вісімсот п’ятдесят гривень 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Головуючий О.В. Колесніченко