Рішення

від 22.07.2013 по справі 918/672/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2013 р. Справа № 918/672/13

За позовом Рівненської міської ради м. Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Продтехоптторг" ЛТД м. Луцьк

про визнання укладеним договору оренди землі

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін: не з'явились

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою суду від 09.07.2013р. за заявою відповідача, відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено на 15 днів.

Представники сторін в судове засідання 22.07.2013р. не з'явились.

12.07.2013 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що представник Рівненської міської ради перебуватиме у відпустці. В підтвердження зазначених у клопотанні обставин долучено розпорядження міського голови №495-рк від 05.07.2013р. Також представником позивача долучено до матеріалів справи копію витягу нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1 027 квадратних метри, що знаходиться за адресою м. Рівне вул. Соборна 420 станом на 01.01.2011 року та копію витягу нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1 027 квадратних метри, що знаходиться за адресою м. Рівне вул. Соборна 420 станом на 01.01.2013 року.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відхилив останнє з огляду на те, що позивач - Рівненська міська рада завчасно була повідомлена про час та місце розгляду справи, зважаючи на граничний строк вирішення спору, визначений ст.69 ГПК України. При цьому стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом враховується, що позивач не був позбавлений можливості залучити для здійснення представництва своїх інтересів в суді іншу особу.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення поштового відправлення - ухвали про відкладення розгляду справи від 09.07.2013р. сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив спонукати відповідача до укладення договору оренди земельної ділянки площею 1027кв.м. на вул. Соборній, 420 у м. Рівне для обслуговування козлового крана та вагончика, без права спорудження капітальних будівель, на умовах, визначених проектом договору від 16.12.2011р. До позовної заяви позивачем долучено проект договору оренди.

04.06.2013р. від позивача на адресу суду надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд визнати укладеним договір оренди землі між Рівненською міською радою та ТзОВ фірмою "Продтехоптторг" ЛТД з моменту набрання чинності рішенням суду на умовах проекту договору.

Заяву про зміну предмету позову судом прийнято.

З урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмета позову, предметом позову є вимога позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Продтехоптторг" ЛТД м. Луцьк про визнання укладеним договору оренди землі між Рівненською міською радою та ТзОВ фірмою "Продтехоптторг" ЛТД з моменту набрання чинності рішенням суду на умовах проекту договору .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Рівненської міської ради від 17 жовтня 2006 року №287 "Про надання згоди на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", прийнятого за результатами звернення директора ТзОВ фірми "Продтехоптторг" ЛТД Кобака І.М. від 17.03.2006 вх.№05-1024, надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1 027 м на вул. Соборній, 420 з надання в оренду ТзОВ фірмі "Продтехоптторг" ЛТД для обслуговування козлового крану та вагончика, за рахунок земель запасу Рівненської міської ради. Згідно завдання на виконання робіт, затвердженого директором ТзОВ фірмою "Продтехоптторг" ЛТД Кобаком І.М., ПП "Рівнебудземпроектсервіс" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1027 га ТзОВ фірмі "Продтехоптторг" ЛТД в оренду строком на 50 років для обслуговування козлового крану та вагончика за рахунок земель запасу Рівненської міської ради в м. Рівне на вул. Соборній, 420. Зазначає, що Рівненською міською радою надіслано відповідачу проект договору оренди землі, положення якого містять істотні умови, визначені ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

У додаткових поясненнях від 21.06.2013 року представник позивача зазначає, що проект договору оренди землі містить невід'ємні частини договору оренди землі, передбачені ст. 15 закону України "Про оренду землі" такі як: план земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості; акт приймання - передачі об'єкта оренди. Наголошує. що у запропонованому проекті договору відсутній кадастровий номер земельної ділянки, оскільки на час звернення із позовом оформлення права оренди на земельну ділянку по вул. Соборній, 420 в м. Рівне у встановленому статтями 125, 126 Земельного кодексу України порядку не відбулося, відповідно Рівненській міській раді вказані відомості не були відомі.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

17.10.2006р. 4 сесією Рівненською міської ради 5 скликання прийнято рішення №287 "Про надання згоди на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", п.13 якого ТзОВ фірмі "Продтехоптторг" ЛТД надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1027м. кв. на вул. Соборна 420, з надання в оренду для обслуговування козлового крану та вагончику за рахунок земель запасу Рівненської міської ради.

21.05.2009р. 26 сесією Рівненської міської ради 5 скликання прийнято рішення №2452 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", пунктом 2 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТзОВ фірмі "Продтехоптторг" ЛТД. Пунктом 2.1 рішення вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Продтехоптторг" ЛТД в оренду на десять років земельну ділянку площею 1027 м. кв. на вул. Соборна, 420 з числа земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування козлового крана та вагончика, без права спорудження капітальних будівель.

Пунктом 6 рішення Рівненської міської ради землекористувача зобов'язано у тримісячний термін з дня прийняття рішення, виготовити та отримати документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

В матеріалах справи наявний лист Рівненського міського голови від 19.12.2011 адресований ТзОВ фірмі "Продтехоптторг" ЛТД. У листі зазначено, що додатком до листа є проект договору оренди землі від 16.12.2011р.

У матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем проекту договору.

Враховуючи недосягнення між сторонами згоди щодо укладення договору оренди землі в добровільному порядку, позивачем подано позов про визнання договору оренди землі укладеним.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Згідно ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. ст. 142, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, в тому числі і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Отже, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З аналізу наведених норм матеріального права, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі". При цьому підставою набуття відповідного права є саме рішення ради, яке відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України лише оформляється договором як документом, що посвідчує право на земельну ділянку.

Отже, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки яка перебуває у державній або комунальній власності є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі звернення директора ТзОВ фірми "Продтехоптторг" ЛТД І. Кобака (вих.№2 від 21.01.2009р.) рішенням 26 сесії V скликання Рівненської міської ради N2452 від 21.05.2009р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Соборній, 420 ТзОВ фірми "Продтехоптторг" ЛТД для обслуговування козлового крану та вагончика (п.2). Пунктом 2.1 зазнпаченого рішення вирішено передати ТзОВ фірми "Продтехоптторг" ЛТД в оренду на десять років земельну ділянку площею 1027кв.м. на вул. Соборній, 420 з числа земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування козлового крану та вагончика, без права спорудження капітальних будівель.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно вимог ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

До матеріалів справи позивачем долучено копію листа-звернення (вих. №08-1860 від 16.12.2011р.) міського голови до ТзОВ фірми "Продтехоптторг" ЛТД з долученим проектом договору оренди земельної ділянки.

При цьому матеріали справи не містять доказів отримання зазначеного листа та проекту договору оренди відповідачем.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди землі віднесено: об'єкт оренди (кадастровий номер , місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно долученого до матеріалів справи проекту договору, позивач просить суд визнати укладеним договір оренди, об'єктом якого є земельна ділянки площею 1027кв.м.

Детальний аналіз умов запропонованого позивачем відповідачу проекту договору свідчить про те, що останній не відповідає вимогам ст.15 Закону України "Про оренду землі", оскільки не містить такої істотної умови як кадастровий номер земельної ділянки.

У письмових поясненнях та в судовому засіданні представник Рівненської міської ради пояснив, що кадастровий номер зазначеній земельній ділянці не присвоювався.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державний земельний кадастр" кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно ч.3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 187 Господарського кодексу України визначено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Статтею 672 Цивільного кодексу України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору (ч.1). Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.(ч.2).

Приписами ст.649 Цивільного кодексу України встановлено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд визнати укладеним договір оренди землі, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка для обслуговування козлового крану та вагончика, без права спорудження капітальних споруд.

Відповідно до Наказу Держкомстату від 17.12.2012 року №520 козловий кран віднесено до категорії устаткування піднімальне та вантажо - розвантажувальне. Згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 N 244 вагончик, сторожка і побутове приміщення для обслуговування персоналу віднесено до тимчасових споруд.

Суд зважає на те, що в рішенні Конституційного суду України від 22.09.2005 року за N 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005 зазначено, що суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Кодекс серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. При цьому згідно мотивувальної частини даного рішення Конституційного суду України оформлення особою постійного або строкового права на земельну ділянку є виключно правом особи, а не її обов'язком.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним посилання позивача в обґрунтування позовних вимог щодо необхідності обов'язкового укладення договору оренди землі на ст.120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, оскільки козловий кран та вагончик не віднесено до об'єктів нерухомості у разі набуття права власності на які застосовується визначений даними статтями порядок переходу права на земельну ділянку.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно до ч. 2 п. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом враховується, що матеріали справи не містять доказів отримання пропозиції про укладення договору оренди землі ТзОВ фірмою "Продтехоптторг" ЛТД, доказів в підтвердження порушення права позивача у вигляді ухилення від укладення договору оренди землі, яке підлягає захисту в судовому порядку. При цьому встановлені в ході розгляду справи обставини та наявні в матеріалах справи докази не передбачають обов'язковості укладення договору оренди землі в силу вимог закону, долучений до матеріалів справи проект договору не містить такої істотної умови як кадастровий номер, з огляду на що, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав у Рівненської міської ради до визнання укладеним договору оренди землі між Рівненською міською Радою та ТзОВ "Продтехоптторг".

Суд зважає також на принцип свободи договору, закріплений ст.627 Цивільного кодексу України, який встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладені обставини, у позові Рівненської міської ради м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Продтехоптторг" ЛТД м. Луцьк про визнання укладеним договору оренди землі необхідно відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Рівненської міської ради м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Продтехоптторг" ЛТД про визнання укладеним договору оренди землі між Рівненською міською Радою та ТзОВ фірма "Продтехоптторг" ЛТД з моменту набрання чинності рішення суду на умовах проекту відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.07.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А);

3 - відповідачу рекомендованим (33000, м. Луцьк, вул. Кременецька, 31).