Рішення

від 25.07.2013 по справі 420/3316/12

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 420/3316/12

Провадження № 2/177/64/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 липня 2013 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Гофмеклер М. Д.,

позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1 за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3

представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом - ОСОБА_5

розглянувши цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, та зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою та, уточнивши востаннє позовні вимоги 15.04.2013 року, просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,600 га, розташованої на території Кіровської сільської ради Криворізького району, Дніпропетровської області, станом на ІНФОРМАЦІЯ_7 вартістю 110 462,23 грн., кадастровий номер 1221882900-02-001-0089, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом, після смерті її матері - ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла її мати - ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй на праві власності земельну ділянку площею 5,600 га, кадастровий номер 1221882900-02-001-0089, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Заповіт від імені ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 на спадкове майно не складався.

Спадкоємцями першої черги за законом крім неї, є також діти спадкодавиці: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 - відповідачі по справі.

08.10.2012 року постановою нотаріуса ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері - ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, у зв'язку з неможливістю визначити частину спадкового майна заявника.

Відповідачу - ОСОБА_6, яка на час смерті матері постійно не проживала зі спадкодавицею та звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері з пропуском шестимісячного строку, рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2012 року було визначено додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7.

Відповідач - ОСОБА_3 протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері, в силу чого він вважається таким, що не прийняв її. У зв'язку з чим спадкове майно ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, має бути розподілене лише між нею, ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_6 по 1/2 частки спадкової земельної ділянки кожній.

22.05.2013 року відповідачі за первісним позовом - ОСОБА_6, ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просили суд визнати за кожним із них право власності по 1/3 частки земельної ділянки площею 5,600 га, розташованої на території Кіровської сільської ради Криворізького району, Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221882900-02-001-0089, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом, після смерті їх матері - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що дійсно, ІНФОРМАЦІЯ_7 померла їх мати - ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку площею 5,600 га, розташовану на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Оскільки заповіт від імені ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 не складався, то спадкування належного їй майна здійснюється за законом між трьома спадкоємцями першої черги спадкування, а саме її дітьми: позивачами за зустрічним позовом - ОСОБА_6, ОСОБА_3, та відповідачем за зустрічним позовом - ОСОБА_1, які прийняли спадщину після смерті матері у встановленому законом порядку, виходячи з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 подали до нотаріальної контори відповідні заяви про прийняття спадщини, а ОСОБА_3, хоча і не звертався до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, однак вважається таким, що прийняв спадщину в силу ч.1 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі спадкодавицею та був зареєстрований з нею за однією адресою, здійснював за нею догляд, а також не заявив про відмову від спадщини протягом 6-місячного строку з часу відкриття спадщини.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1, її представник - ОСОБА_2 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, та просили їх задовольнити. Зустрічні позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/3 частки спірної спадкової земельної ділянки не визнають, вважають їх необґрунтованими, заперечуючи факт прийняття ним спадщини після смерті матері, оскільки хоча на момент смерті матері ОСОБА_3 і був зареєстрований разом з нею за однією адресою по АДРЕСА_1, однак постійно не проживав разом зі спадкодавицею, а починаючи з 2001 року, фактично постійно мешкав за іншою адресою по АДРЕСА_2, та ним у шестимісячний строк не подана нотаріусу заява про прийняття спадщини як того вимагає ст.ст. 1269, 1270 ЦК України.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3, представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом - ОСОБА_5, свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в зустрічному позові та наполягаючи на поділі спадщини після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, саме між трьома спадкоємцями - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, по 1/3 частки кожному. Вказували на те, що від дня свого народження і по теперішній час ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1, тоді як за адресою по АДРЕСА_2 він проживав лише час від часу, навідуючи свою доньку. Вимоги позивача за первісним позовом визнали частково.

Представник відповідача за первісним позовом - Кіровської сільської ради Криворізького району, Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнають в повному обсязі (а.с. 131).

Вислухавши сторони, їх представників, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом - повному задоволенню з наступних законних підстав.

Відповідно до положень статей 55 Конституції України та статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 20.02.2012 року (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5,600 га, що розташована на території Кіровської сільської ради Криворізького району, Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221882900-02-001-0089, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що за життя належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП №030058, виданого 24.05.2004 року на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації № 514-р від 03.06.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010412101863 (а.с. 12, 22а).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як слідує з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 17.12.2012 року, ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 за життя заповіт не складала (а.с. 46).

Згідно ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 цього ж кодексу в першу чергу право на спадкоємство згідно із законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно роз'яснень, викладених у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року №7, відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Судом встановлено, що спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 є її діти: ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, що підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження, а також свідоцтвами про укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с. 7,8,77,80,81).

При зверненні позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 до Криворізької районної державної нотаріальної контори для одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна після смерті матері - ОСОБА_7, постановою нотаріуса від 08.10.2012 року №1687/02-31 їй було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва, оскільки не можливо визначити частину спадкового майна заявника (а.с. 28).

В подальшому постановою нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори від 15.04.2013 року №636/02-31 заявникам ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, якій рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2012 року було визначено додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті матері, знову було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, у зв'язку з виникненням між спадкоємцями суперечки щодо обсягу спадкового майна (а.с. 48-52, 79). Свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.45, 47).

Тобто вказаною постановою нотаріуса не ставиться під сумнів факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті матері, що спростовує посилання позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 в цій частині.

Відповідно до п.211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за № 283/8882, чинної на момент відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Визначаючи поняття постійного місця проживання, суд виходить з визначення, наведеного у ст. 29 ЦК України, згідно якої місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, а також з урахуванням положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», згідно якого під „місцем проживання" розуміється адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а під „реєстрацією" - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, при цьому відомості про місце проживання особи вносяться до паспорта громадянина України.

Як вбачається із запису в паспорті ОСОБА_3, який виданий 01.12.2003 року, адресою місця його проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, починаючи з 04.12.2003 року, значиться АДРЕСА_1 (а.с. 143).

В судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кожна окремо вказували на те, що ОСОБА_3 ні на момент смерті матері, ні після її смерті за адресою по АДРЕСА_1 не проживав, лише час від часу допомагав матері по господарству, а фактично мешкав разом зі співмешканкою та донькою по АДРЕСА_2.

Відповідно до акту від 22.10.2012 року, складеного за участі допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_10, засвідченого секретарем Кіровської сільської ради Криворізького району також зазначено, що ОСОБА_11 по день смерті проживала в АДРЕСА_1, а її син ОСОБА_3 з липня 2001 року за вказаною адресою не проживав (а.с.27).

Однак вказані свідчення спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою, виданою виконкомом Кіровської сільської ради Криворізького району, Дніпропетровської області від 05.07.2012 року №53, яка знаходиться в оригіналі в матеріалах спадкової справи, з якої слідує, що ОСОБА_11 до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_7 разом з сином - ОСОБА_12 проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, при цьому слід зазначити, що місце проживання ОСОБА_3 збігається з місцем реєстрації (а.с.139).

Крім того, той факт що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7, померлою ІНФОРМАЦІЯ_7, постійно проживав разом зі спадкодавицею, за вказаною адресою підтверджується записом в погосподарській книзі (а.с.88-99), а також показами свідка ОСОБА_13

З дослідженого в судовому засіданні аудіо запису, яким відтворено запис судового засідання у цивільній справі №420/3226/12 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слідує, що ОСОБА_3 підтвердив факт його проживання за адресою по АДРЕСА_2, проте вказане не спростовує факт прийняття ним спадщини відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України в контексті Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання».

З огляду на викладене, у суду є всі підстави вважати, що відповідач за первісним позовом - ОСОБА_3 прийняв спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, враховуючи і те, що протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1267 частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно ч.1 ст. 131 Земельного кодексу України громадяни України Громадяни України мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

З огляду на викладені обставини, виходячи з положень ч.5 ст. 1268 ЦК України, відповідно до якої незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а також з урахуванням загальних засад судочинства, справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне, визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 як за спадкоємцями першої черги за законом, після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, за кожним із них право власності по 1/3 частки земельної ділянки площею 5,600 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Криворізького району, Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221882900-02-001-0089, грошова оцінка якої станом на ІНФОРМАЦІЯ_7 становить 110 462,23 грн. (а.с.13), право власності на яку належало за життя ОСОБА_7, померлій ІНФОРМАЦІЯ_7, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №030058, виданого 24.05.2004 року на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації №514-р від 03.06.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010412101863.

Керуючись ст.ст. 16, 29, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст. 125, 131 Земельного кодексу України, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за № 283/8882, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-214 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, - задовольнити частково, а позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, за кожним із них право власності по 1/3 частці земельної ділянки, площею 5, 600 (п'ять цілих шістсот тисячних) га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1221882900-02-001-0089, в порядку спадкування за законом після смерті їх матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, якій належала зазначена земельна ділянка на підставі Державного акту серії ДП № 030058, виданого 24.05.2004 року на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації № 514-р від 03.06.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 010412101863.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: