Рішення

від 22.07.2013 по справі 922/1393/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р.Справа № 922/1393/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Аріт К.В.

судді: Доленчук Д. О. , Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Елластік" акціонерного товариства закритого типу "Елласт", м.Чугуїв, Харківська область 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УБФ", м.Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, м.Харків до Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека №30", м.Південне, Харківська область про стягнення 81043,83 гривень за участю представників:

позивача - Чуб С.В. (довіреність б/н від 10 січня 2013 року)

відповідача - Болгової О.М. (довіреність №б/н від 19 квітня 2013 року)

третьої особи (податкова) - не з'явився

третьої особи (ТОВ "УБФ") - не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Дочірнє підприємство "Елластік" акціонерного товариства закритого типу "Елласт" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека №30" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 73881,19 гривень, у тому числі, 71626,43 гривень суми основного боргу та 2254,76 гривень суми 3% річних. Заявлену вимогу обґрунтовує договором №15 про уступку права вимоги від 07 березня 2012 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ". Зазначив, що відповідна заборгованість виникла за договором поставки №1382-Х від 01 лютого 2009 року, який було укладено між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ". Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 квітня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 квітня 2013 року.

22 квітня 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив (вх. №15279), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він не має можливості перевірити документацію щодо спірних правовідносин, оскільки на підприємстві змінились керівник та головний бухгалтер, а тому знайти відповідну документацію не представляється можливим. З урахуванням викладеного, просив суд витребувати у Позивача необхідну документацію про дати відгрузки відповідного товару, дати його оплати та надати час для її перевірки. Також, до відзиву на позов надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з вищенаведеним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2013 року було відкладено розгляд справи на 27 травня 2013 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.

27 травня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№19116) акт звірки взаєморозрахунків від 07 березня 2012 року, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено наданий документ та долучено до матеріалів справи

Також, 27 травня 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду доповнення до відзиву (вх.№18840), в яких зазначив, що Позивачем не надано до суду доказів переходу до нового кредитора (Позивача) прав у спірному зобов'язанні, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

До того ж, 27 травня 2013 року різні представники Відповідача надали через канцелярію суду аналогічні за змістом заяви (вх.№18839) та (вх.№18841), в яких просили суд застосувати позовну давність до позовних вимог та відмовити у задоволенні позову.

У відкритому судовому засіданні 27 травня 2013 року було оголошено перерву до 03 червня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 червня 2013 року було відкладено розгляд справи на 10 червня 2013 року. Також, відповідною ухвалою було продовжено строк розгляду спору на 15 днів, на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України та відповідного клопотання (вх.№20178) представника Позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 червня 2013 року та Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області №568 від 11 червня 2013 року, беручи до уваги складність даної справи та рішення зборів суддів від 06 січня 2011 року, до розгляду справи № 922/1393/13 було призначено колегію у складі головуючої судді Аріт К.В., судді Доленчука Д.О., судді Денисюк Т.С.

У відкритому судовому засіданні 10 червня 2013 року було оголошено перерву до 11 червня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 червня 2013 року було відкладено розгляд справи на 22 липня 2013 року. До того ж, відповідною ухвалою суду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "УБФ" та Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

15 липня 2013 року представник третьої особи (податкова) надав через канцелярію суду лист (вх.№25512), в якому просив уточнити обсяг витребуваної судом інформації, оскільки такий вид документації як "податкова справа" в діяльності територіальних органів Міністерства доходів і зборів України не передбачений. Також у наданому листі зазначив, що накопичення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України інформації про взаємовідносини платників податків один з одним поза межами перевірок, які можуть проводитись виключно у випадках, визначених законом, не передбачено. Колегією суддів відповідний лист було досліджено та долучено до матеріалів справи.

До канцелярії господарського суду Харківської області 16 липня 2013 року повернулась ухвала про відкладення розгляду справи від 11 червня 2013 року, з відміткою пошти про сплив терміну зберігання, яка була направлена на адресу третьої особи (ТОВ "УБФ").

22 липня 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№26482) додаткові документи, на підтвердження своєї правової позиції по даній справі. Колегією суддів було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Суд, розглянувши заяви Відповідача про застосування позовної давності, відмовляє в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 договору №15 про уступку права вимоги від 07 березня 2012 року, цесіонарій (Позивач) набуває права вимагати від боржника (Відповідача) грошову суму в розмірі 71626,43 гривень.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10 вказаного договору).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦКУ).

Згідно із п.2 ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

З урахуванням того, що строк виконання у вищевказаному договорі не визначений сторонами, а право Позивача пред'явити вимогу Відповідачу про виконання спірного зобов'язання виникло 07 березня 2012 року, то суд не вбачає підстав для задоволення відповідних заяв Відповідача, оскільки строк позовної давності на пред'явлення вищезгаданої вимоги Позивача ще не сплив.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 22 липня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні 22 липня 2013 року проти позовних вимог заперечував. Зазначав про їх необґрунтованість та безпідставність, вважаючи їх такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи (податкова) у відкрите судове засідання 22 липня 2013 року не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 19 червня 2013 року.

Представник третьої особи (ТОВ "УБФ") у відкрите судове засідання 22 липня 2013 року не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановила наступне.

01 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ" (третьою особою) та Товариством з обмеженою відповідальністю (Відповідачем) було укладено договір поставки №1382-Х (надалі - договір-1). Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

За період з 01 лютого 2009 року по 07 березня 2012 року між вищевказаними сторонами існували господарські відносини.

07 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ" (третьою особою, цедентом) та Дочірнім підприємством "Елластік" Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" (Позивачем, цесіонарієм) було укладено договір цесії №15 (надалі - договір-2), відповідно до умов якого цедент передав цесіонарію право вимоги, яке йому належало, де цесіонарій став новим кредитором в зобов'язанні Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека №30" (боржника) перед цедентом, яке виникло із договору поставки №1382-Х від 01 січня 2009 року.

На виконання п.3 договору-2, в день підписання даного договору, цедент передав цесіонарію всі документи, які підтверджували відповідне зобов'язання боржника, у тому числі, договір поставки №1382-Х від 01 січня 2009 року з додатками, видаткові накладні, податкові накладні, виписки. Даний факт підтверджується актом приймання-передачі права вимоги та документів від 07 березня 2012 року, який було складено та підписано представниками цедента та цесіонарія (а.с.12).

Позивачем до суду було надано копії видаткових накладних, підписаних між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ" (третьою особою) та Відповідачем, які нібито були складені на виконання договору-1, але посилання на відповідний договір у вказаних видаткових накладних відсутнє.

Також, 07 березня 2012 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ" (третьою особою) та Відповідачем було складено та підписано з обох сторін акт звірки взаєморозрахунків станом на 06 березня 2012 року, в якому останні погодили вивірене сальдо у сумі 71626,43 гривень (а.с.27).

Відповідач, в свою чергу, надав до суду всі платіжні доручення, які існували у господарських відносинах між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ" за період з 01 лютого 2009 року по 18 липня 2013 року. Всі вказані оплати, згідно призначення даних платежів, були здійсненні на виконання угоди №14 від 02 січня 2008 року.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вже зазначалось судом, Позивачем до суду було надано копії видаткових накладних, підписаних між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ" (третьою особою) та Відповідачем, в яких не містилось посилань на те, що спірна заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ" (третьою особою) у сумі 71626,43 гривень виникла саме на підставі договору поставки №1382-Х від 01 лютого 2009 року.

У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За приписами ч.2. п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

В даному випадку, на думку суду, враховуючи характер господарських операцій, які здійснювались між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ" (третьою особою) та Відповідачем за період з 01 лютого 2009 року по 07 березня 2012 року, необхідно було б включити у спірні видаткові накладні додатковий реквізит, а саме, підставу для здійснення операцій, тобто номер та дату договору, на підставі якого проводились спірні господарські відносини між вищевказаними підприємствами.

Більш того, слід звернути увагу, що у листі-відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ" №б/н від б/д (том 2, а.с.14) на лист Позивача №б/н від 28 травня 2013 року щодо надання документів, що підтверджують спірну заборгованість, ТОВ "УБФ" повідомило Позивача про те, що всі документи були вже передані Позивачу, підтвердило існування господарських відносин з Відповідачем по справі за період з 01 лютого 2009 року по 07 березня 2012 року, але зазначило, що при сплаті за отриманий товар Відповідач в призначенні платежу зазначав: "На виконання договору поставки №1382-Х від 01 лютого 2009 року".

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ" та Відповідачем відбувались поставки товару саме за договором поставки №1382-Х від 01 лютого 2009 року та були здійснені певні платежі саме на виконання цього договору.

Щодо посилання Позивача на підписаний та вищезгаданий акт звірки взаєморозрахунків від 07 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ" (третьою особою) та Відповідачем станом на 06 березня 2012 року, як доказ виникнення заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ст.1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Підставою для проведення акта звірки розрахунків дебіторської і кредиторської заборгованості є процес інвентаризації з урахуванням вимог пп.11.11 Інструкції № 69 та розділу VII Положення №158.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатися належним доказом проведення цих операцій та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання. Такої ж правової позиції притримується й Вищий господарський суд України у постанові від 28 лютого 2006 року по справі №14/158.

Крім того, слід звернути увагу на те, що Позивачем, на вимогу суду, так і не було зроблено докладний розрахунок спірної заборгованості окремо за кожною видатковою накладною за спірний період.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦКУ).

Відповідно до ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, судова колегія дійшла висновку про те, що Позивачем належним чином не обґрунтовано вимогу щодо стягнення з Відповідача 71626,43 гривень суми основної заборгованості та не надано належних доказів виникнення відповідної заборгованості, доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між підставою виникнення грошового зобов'язання Відповідача перед ТОВ "УБФ" за договором поставки №1382-Х від 01 лютого 2009 року та підставою виникнення грошового зобов'язання Відповідача перед Позивачем за договором цесії №15, не доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення відповідної заборгованості, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з Відповідача 71626,43 гривень суми основної заборгованості є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на Законі, а отже задоволенню не підлягають.

Оскільки Позивачем не було доказано під час розгляду справи законності вимоги стягнення з Відповідача суми основної заборгованості, то колегія суддів дійшла висновку й про відмову у задоволенні похідних вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача 2254,76 гривень суми 3% річних та 7162,64 гривень штрафу.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Позивача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.14, 517 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 29 липня 2013 року.

Головуючий суддя Суддя Суддя Аріт К.В. Доленчук Д. О. Денисюк Т.С.

справа №922/1393/13