Рішення
від 25.07.2013 по справі 13/476
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/476 25.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті"

До 1. Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ

2. Компанії "KRKA.dd Novo mesto" в особі представництва КРКА, м. Київ

Про стягнення 5950,85 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Некряч А.В. - пред по дов.

Від відповідача 1. не з'явилися

Від відповідача 2. Щибря Є.О. - пред. по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу з відповідача 1. у розмірі - 5 440 грн. та з відповідача 2. - 510 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009р. було порушено провадження у справі № 13/476 та призначено судовий розгляд на 24.11.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2009р. було відкладено судовий розгляд на 09.12.2009р., у зв'язку з неявкою представників відповідача 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. було призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському-науково дослідному інституту судових експертиз, зобов'язано оплатити вартість витрат по проведенню експертизи та зупинено провадження у справі.

На вирішення експерта поставлені наступні питання:

а. Чи відповідає нормам чинного законодавства України застосування ВАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" заниження суми страхового відшкодування на ставку з ПДВ при регресній виплаті страхового відшкодування страховику?

б.Чи була належною методика визначення вартості ТЗ Заз-Daewoo д/н 683-29 КТ, вартості відновлювального ремонту та розміру збитку власника?

в.Чи відповідала вартість ТЗ Заз-Daewoo д/н 683-29 КТ визначена в розмірі 29845,23 грн. станом на момент ДТП 20.12.06 нормативним документам та умовам полісу №19-3310246 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності від 16.02.06 і Правилам добровільного страхування №19-1?

г. Чи відповідала сплачена платіжним дорученням №533 від 19.03.07 сума оплати страхового відшкодування згідно листа №29 від 06.03.07 (в рахунок відшкодування по полісу №3310246 акт 54981 від 12.03.07) розміру матеріального збитку визначеного у Звіті №369 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 19.02.07 з урахуванням Правил добровільного страхування №19-1?

З повідомлення №12116 про неможливість дачі висновку КНДІСЕ (експерти Черкашин Ю.І., Ніколаєв Б.К.) зазначили, що, в результаті дослідження матеріалів справи встановлено, що перелік складових. що підлягають заміні та ремонту, визначені під час огляду 07.02.2007 р. спеціалістом TOB «Еекспертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» Добрянським JI.O. (а.с. 21), відповідають характеру отриманих під час ДТП 20.12.2006 року пошкодженням автомобіля Daewoo Sens, реєстр . № 683-29 КТ, власник - Пр-во «Фармонікс Лімітед». Надані фотографії в повному обсязі підтверджують вказаний обсяг ремонтно-відновлювальних робіт (додаток 3 до звіту № З від 19.02.2007 p., а.с. 24-27). Вартість відновлювального ремонту в цілому визначена з урахуванням технології ремонту завода-виробника з відповідним вибором цін та розцінок.

Стосовно відповідності ринкової вартості досліджуваного транспортного засобу станом на момент ДТП можна стверджувати, що вона визначена у відповідності з діючими нормативними документами, але оскільки експертний огляд автомобіля не проводився і вказані в дослідженні пробіг викликає сумнів, то встановити його фактичну ринкову вартість не уявляється можливим. Відповідність вказаної вартості умовам полісу страхування і Правил добровільного страхування носить суто юридичний характер і, як наслідок, не відноситься компетенції експерта-автотоварознавця.

В цілому, слід відмітити методичну вірність виконання звіту № 369 від 19.02.2007 г виконаного спеціалістом (оцінником) ТОВ «Експертна компанія «Укравтоексперти: Стандарт» Добрянським J1.0., але, оскільки поставлені в ухвалі суду питання носять суті юридичний характер та не вимагають безпосередньо визначення матеріального збитку, за вданого власнику транспортного засобу, така оцінка в межах проведення автотоварознавчої експертизи не проводиться.

Таким чином, на підставі ст. 31 ГПК експерти сповіщають про неможливість дачі висновку, а матеріали справи передані в лабораторії судово-економічних експертиз.

До господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи без висновку експерта. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз зазначив, що складений висновок № 12117/4581/4582 від 14.06.2010р. буде наданий після повної оплати судової експертизи.

ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" подав до суду клопотання від 19.08.2011р. про зобов'язання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надіслати рахунок про вартість послуг з проведення судової експертизи для здійснення повної оплати.

12.09.2011р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист вих. № 12117/4581/4582/10-19 від 09.09.2011р., в якому було повідомлено про направлення рахунку на адресу ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» для оплати вартості експертизи.

08.02.2013р. судом було направлено лист на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо надання інформації про оплату експертного дослідження.

22.02.2013р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла відповідь вих. № 1776-13 від 19.02.2013р., в якій повідомлено, що плата за проведене експертне дослідження від ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» не надійшла.

04.03.2013р. судом було направлено лист до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» щодо оплати вартості проведено експертизи та надання доказів, що підтверджують факт оплати.

Позивач вимоги ухвали суду від 09.12.2009р., а саме, п. 6 резолютивної частини не виконав та вартість експертизи не оплатив, доказів, що підтверджують факт оплати на неодноразові вимоги суду не представив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р було поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 17.07.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р було винесено окрему ухвалу, яку надіслано керівнику юридичної особи позивача, з метою усунення порушень законності та недоліків в організації правової роботи на підприємстві, вжиття заходів, спрямованих на вдосконалення зазначеної роботи юридичної служби щодо недопущення в майбутньому вказаних в ухвалі порушень та недоліків та зобов'язано позивача забезпечити належне виконання вимог ухвал суду по даній справі та оплатити вартість проведеної експертизи.

17.07.2013р. від позивача надійшли додаткові пояснення та оригінал платіжного доручення № 20999 від 12.07.2013р., що підтверджує оплату вартості проведеної експертизи.

17.07.2013р. від відповідача 2. надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

17.07.2013р. від позивача надійшло повідомлення про виконання вимог окремої ухвали суду від 03.07.2013р. в повному обсязі.

В судовому засіданні 17.07.2013р. було оголошено перерву до 25.07.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2013р. зобов'язано Київський науково-дослідний інститут судових експертиз надати господарському суду міста Києва Висновок № 12117/4581/4582/10-19 для долучення до матеріалів справи; уповноважено представника Української страхової компанії "Гарант-Авто" Київська філія "Сіті" Сущенка Юрія В'ячеславовича на отримання Висновку № 12117/4581/4582/10-19 в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз; зобов'язано позивача та Сущенка Юрія В'ячеславовича надати до канцелярії господарського суду міста Києва Висновок № 12117/4581/4582/10-19 до 21 липня 2013 року включно.

24.07.2013р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку, отриманого на виконання ухвали суду від 17.07.2013р.

Дослідивши Висновок № 12117/4581/4582/10-19 від 14.06.10, суд встановив, що судовий експерт КНДІСЕ Соболєв І.В. надавав відповідь на питання: Чи відповідала сплачена платіжним дорученням №533 від 19.03.07 сума оплати страхового відшкодування згідно листа №29 від 06.03.07 (в рахунок відшкодування по полісу №3310246 акт 54981 від 12.03.07) розміру матеріального збитку визначеного у Звіті №369 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 19.02.07 з урахуванням Правил добровільного страхування №19-1?.

Однак судовий експерт КНДІСЕ Соболєв І.В. замість проведення складної, як він зазначив, судово-економічної експертзи, яку проводив період з 25.12.09 по 14.06.2010 здійснив арифметичну дію - віднявши від суми сплаченої позивачем згідно до платіжного доручення№533 від 19.03.07 /18980,87грн./ вартість матеріального збитку в сумі 18720,19 грн. визначеного у Звіті №369 складеного 19.02.07 (експерт помилково зазначив 2009 рік ) отримавши різницю 260,68 грн.

Слід також зазначити, що питання судовим експертом не розкрите, оскільки не надано відповідь оцінки умов Правил добровільного страхування №19-1.

25.07.2013р. від відповідача 2. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2. повідомив, що 24.11.2009р. перерахував на користь позивача грошові кошти у розмірі - 510 грн., а тому підстав для задоволення позовних вимог щодо нього немає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2013р. було замінено позивача по справі - Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті" його правонаступником, а саме, Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Київської філії "Сіті".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2013р. було припинено провадження у справі в частині стягнення 510 грн. з відповідача 2., відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач 2., який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення, що підтверджує факт отримання 08.07.2013р. відповідачем 1. ухвали суду від 03.07.2013р.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача 2. підтримав позицію, викладену у відзиві на позов від 25.07.2013р.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2., Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2006р. між Представництвом "Фармонікс Лімітед", як страхувальником, та позивачем, як страховиком, було укладено Договір добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом №19-3310246.

Відповідно до Договору було застраховано автомобіль Деу Сенс, реєстраційний номерний знак 683-29 КТ.

20 грудня 2006 року у місті Києві, на бульварі Л.Українки, відбулося зіткнення автомобілів: зазначеного вище автомобіля Деу Сенс та автомобіля Рено, реєстраційний номерний знак АА 2965 ВЕ, під керуванням Науменка Іллі Володимировича (автомобіль Рено зареєстровано за Представництвом фірми "КРКА" - відповідачем 2.).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) автомобіль Деу Сенс був пошкоджений, що підтверджується Довідкою ДАІ про пошкодження автомобіля.

ДТП сталася в результаті порушення Науменком І.В. вимог п. 10.4 Правил Дорожнього руху України, що встановлено Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2007р. та довідкою ВДАІ Печерського РУ МВС України від 18.01.2007р.

Для визначення вартості ремонту автомобіля Деу Сенс внаслідок його пошкодження при ДТП Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт" провела автотоварознавче дослідження.

Відповідно до Звіту №369 від 19.02.2007р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Деу Сенс складає - 18 720,19 грн.

Позивач виплатив, за вирахуванням франшизи у розмірі 69,69 грн. та ПДВ у розмірі 3 780,11 грн., страхувальнику вартість ремонту автомобіля Деу Сенс у розмірі - 18 830,87 грн. та вартість транспортування автомобіля Деу Сенс у розмірі 150 грн., що підтверджується платіжним дорученням №533 від 19 березня 2007р.

Також, позивачем було оплачено вартість автотоварознавчого дослідження у розмірі - 350 грн., що підтверджується платіжним дорученням №532 від 19 березня 2007р. додається).

Таким чином, на думку позивача загальна сума витрат на виплату страхового відшкодування склала - 19 330,87 грн. (вартість ремонту + вартість транспортування автомобіля + вартість автотоварознавчого дослідження).

Відповідач 2. повідомив позивача, що його цивільно-правова відповідальність застрахована у відповідача 1. за полісом №ВА/1228922.

18.11.2008р. позивач звернувся до відповідача 1. із претензією №54981 про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Факт отримання 20.11.2008р. претензії відповідачем 1. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач 1. частково задовольнив вимоги позивача, сплативши останньому 14 360,42 грн. як зазначає, позивач непогашеною залишилася заборгованість у розмірі 4 970,45 грн. (19 330,87 грн. (розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування) - 14 360, 42 грн. (сума, яку компенсував відповідач 1.).

Згідно з полісом № ВА/1228922 розмір франшизи складає 510 грн. на думку позивача, з відповідача 1. підлягає стягненню на користь позивача залишок заборгованості за вирахуванням 510 грн. франшизи, тобто 4 460,45 грн. (4 970,45 грн. - 510 грн.).

Під час судового розгляду відповідачем 2. було перераховано позивачу грошові кошти у розмірі - 510 грн. Враховуючи викладене, ухвалою суду від 25.07.2013р. було припинено провадження в цій частині.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України та визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд не погоджується з розрахунком позивача щодо розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню.

Суд вважає необґрунтованим та безпідставним включення позивачем до суми страхового відшкодування вартості автотоварознавного дослідження у розмірі - 350 грн., оскільки, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено відшкодування вказаних витрат в порядку регресу.

З повідомлення №12116 про неможливість дачі висновку КНДІСЕ (експерти Черкашин Ю.І., Ніколаєв Б.К.) зазначили, що в результаті дослідження матеріалів справи встановлено, що перелік складових. що підлягають заміні та ремонту, визначені під час огляду 07.02.2007 р. спеціалістом TOB «Еекспертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» Добрянським JI.O. (а.с. 21), відповідають характеру отриманих під час ДТП 20.12.2006 року пошкодженням автомобіля Daewoo Sens, реєстр . № 683-29 КТ, власник - Пр-во «Фармонікс Лімітед». Надані фотографії в повному обсязі підтверджують вказаний обсяг ремонтно-відновлювальних робіт (додаток 3 до звіту № З від 19.02.2007p.. Вартість відновлювального ремонту в цілому визначена з урахуванням технології ремонту завода-виробника з відповідним вибором цін та розцінок, а в цілому слід відмітити методичну вірність виконання звіту №369 від 19.02.07 виконаного спеціалістом (оцінником) ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза- Стандарт" Добрянським Л.О., але оскільки питання виходять за межі проведення автотоварозначвої експертизи висновкомк надаи не вбачається можливим і матеріали передані в лабораторію судово-економічних експертиз.

За таких обставин за розрахунком суду розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню в порядку регресу, складає - 3 780, 08 грн. (18 720,19 грн. (вартість матеріального збитку, відповідно до Звіту № 369 від 19.02.2007р.) - 510 грн. (франшиза за полісом № ВА/1228922) - 14 360,42 грн. (сума, яка вже відшкодована відповідачем 1.) - 69,69 грн. (франшиза за полісом № 19-3310246)).

Також, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення з відповідача 1. грошових коштів у розмірі - 150 грн., що є витратами на транспортування автомобіля, які були понесені, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 462,99 грн., 405,90 грн. інфляційних втрат та три відсотка річних у розмірі - 111,51 грн., посилаючись на прострочення останнім строку виплати страхового відшкодування.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо стягнення пені, виходячи з наступного.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Суду не надано письмової угоди щодо неустойки, яка була укладена між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив свій розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки суми, що були нараховані позивачем є завищеними. За розрахунком суду, розмір трьох відсотків річних складає - 94,76 грн. та інфляційних втрат - 381,67 грн. (період нарахування з 23.12.2008р. по 23.10.2009р.).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Відповідач 1. не надав суду належних, допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати за проведення судової експертизи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код за ЄДРПОУ 20782312) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті" (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 35, код за ЄДРПОУ 24580961), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі - 3 780 (три тисячі сімсот вісімдесят) грн. 08 коп., 150 (сто п'ятдесят) грн. витрат на транспортування автомобіля, 381 (триста вісімдесят одну) грн. 67 коп. інфляційних втрат, 94 (дев'яносто чотири) грн. 76 коп. трьох відсотків річних, витрати по сплаті державного мита у розмірі - 82 (вісімдесят дві) грн. 62 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі - 191 (сто дев'яносто одну) грн. 16 коп. та 2 464 (дві тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 96 коп. витрат по оплаті проведеної судової експертизи.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 31 липня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення25.07.2013
Оприлюднено02.08.2013
Номер документу32774705
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —13/476

Постанова від 20.03.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Ільєнок Т.В.

Рішення від 25.07.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Курдельчук І.Д.

Ухвала від 25.07.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Курдельчук І.Д.

Ухвала від 03.07.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Курдельчук І.Д.

Рішення від 30.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Курдельчук І.Д.

Ухвала від 09.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Курдельчук І.Д.

Ухвала від 02.12.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Курдельчук І.Д.

Ухвала від 25.11.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Курдельчук І.Д.

Постанова від 17.03.2009

Господарське

Запорізький апеляційний господарський суд

Мойсеєнко Т.В.

Постанова від 31.07.2008

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Острович С.Е.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні