Рішення

від 17.07.2013 по справі 906/742/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" липня 2013 р. Справа № 906/742/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_3;

ОСОБА_2 - адвокат;

від відповідача: Лебідь Ю.В. - довіреність від 26.03.13р.;

від 3-ої особи: Луцюк В.П. - довіреність від 06.07.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (м. Коростишів, Житомирська область)

до Коростишівська районна державна адміністрація (м. Коростишів)

за участю в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача Житомирської обласної державної адміністрації (м. Житомир)

про поновлення договору оренди землі

Позивачем подано позов, в якому він просить визнати протиправними зволікання і відмову Коростишівської районної державної адміністрації в укладенні додаткової угоди з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі від 30.05.2005р та зобов'язати відповідача вирішити питання про поновлення цього договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідача заперечує на позовні вимоги позивача з підстав, викладених у відзиві (а.с. 73).

01.07.13р. до суду від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог та про уточнення позовних вимог згідно якої просить: зобов'язати Коростишівську районну державну адміністрацію Житомирської області укласти з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 додаткову угоду до договору оренди землі від 30.05.05р., який зареєстрований в державному реєстрі договорів оренди за № 040521100002 від 31.05.05р., щодо поновлення зазначеного договору та продовження строку його дії на п'ять років. Судові витрати покласти на відповідача, у тому числі сплачені позивачем послуги адвоката в сумі 2800,00грн.

В підтвердження позовних вимог позивач вказує наступні обставини.

30.05.2005 р. між Коростишівською райдержадміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,20 га строком на п'ять років для розміщення та обслуговування кафе, що знаходиться за межами населеного пункту поблизу автодороги Київ-Чоп 88 км+40 м на території Квітневої сільської ради Коростишівського району. Договір укладений на підставі рішення сесії Коростишівської районної ради від 08.09.2004 р. №288 та розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації від 01.12.2004 р. № 500 про передачу в оренду терміном на 25 років.

Договір оренди землі посвідчений нотаріально 30.05.2005 р. та зареєстрований в державному реєстрі № 040521100002 від 31.05.2005.

Протягом строгу дії договору ОСОБА_1 належно виконувала його умови та свої обов'язки орендаря, відшкодувала втрати лісогосподарського виробництва, пов'язані з вилученням із лісових угідь земельної ділянки 0,20 га, своєчасно сплачувала у повному обсязі оренду плату.

Позивач посилається на п.8 договору оренди земельної ділянки, в якому вказано, що після закінчення його п'ятирічного терміну орендар має право поновлення цього договору на новий строк.

20 лютого 2010 року ОСОБА_1 надіслала до Коростишівської районної державної адміністрації письмове повідомлення про намір продовжити договір оренди землі на новий строк , однак протягом трьох років договір не поновлюється. Коростишівська райдержадміністрація відмовляє в поновленні вказаного договору оренди.

Крім того, позивач вказує, що згідно п. "б" ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Згідно з пунктом 3.1, 3.13 Національного стандарту України (ДСТУ 4281:2004), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. №59, кафе - це заклад ресторанного господарства із широким асортиментом страв нескладного готування, кондитерських виробів і напоїв, в якому застосовують самообслуговування або обслуговування офіціантами для надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.

Таким чином ОСОБА_1 вважає, що надання вказаної земельної ділянки за межами населених пунктів для будівництва кафе, тобто об'єкта, пов'язаного з обслуговуванням населення (надання послуг для задоволення потреби у харчуванні) за законом є компетенцією районної державної адміністрації. Крім того, оскільки орендар користується протягом майже трьох років після закінчення строку дії договору орендованою земельною ділянкою та сплачує усі необхідні платежі, а протягом місяця після закінчення строку дії договору орендодавцем не було надіслано повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 не зверталася до Коростишівської райдержадміністрації із письмовою заявою про продовження терміну дії договору оренди на новий строк за 90 днів до закінчення вказаного договору. У Коростишівської райдержадміністрації відсутні відомості про реєстрацію з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. письмового звернення ОСОБА_1

Крім того відповідач зазначає, що при передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 п.. 12 Перехідних положень Земельного кодексу діяв в іншій редакції, згідно якого повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів мали відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Згідно чинного Земельного кодексу України виключений п.12 вказаних Перехідних положень, тому відповідач вважає, що у Коростишівської райдержадміністрації відсутні повноваження для поновлення вищевказаного договору оренди.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

Предметом судового розгляду є вимоги суб'єкта господарської діяльності про зобов'язання органу місцевого самоврядування укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки згідно ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" на підставі вчинення усіх юридично значимих дій (відсутність відмови з боку відповідача від отримання орендної плати після закінчення договору) , необхідних для набуття права оренди без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 ЗК України).

Як встановлено п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Зазначеними нормами матеріального права встановлено, що набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності та передача в оренду таких земельних ділянок здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішення № 288 про передачу земельної ділянки в оренду було прийнято 08.09.2004р. на сесії Коростишівської районної ради, на виконання якого було видано розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації №500 від 01.12.2004 р. та укладено договір оренди від 30.05.2005 р. строком на 5 років.

Строк дії договору оренди від 30.05.05 р. закінчився 30.05.10 р.

Матеріалами справи встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди, підприємство, як орендар, продовжило користування земельною ділянкою та сплачувати орендну плату. Коростишівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) листів-повідомлень про заперечення у поновленні договору оренди на адресу позивача не направлялось.

Крім того 16.02.2010 р. ОСОБА_1 направила на адресу Коростишівської райдержадміністрації письмову заяву про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки(а.с.52).

Згідно з пунктом 2.17 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 р. № 6, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011р.).

Як далі вказано Вищим господарським судом України, частиною шостою зазначеної статті, передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.6)

Відповідно до частин 7-9 статті 33 Закону України «Про оренду землі» керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч.7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч.8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.9).

Як вбачається з матеріалів справи(а.с.56) розпорядженням Коростишівської райдержадміністрації №64 від 22.02.2005 р. було припинено право користування спірною земельною ділянкою лісового фонду площею 0,20 га Коростишівського державного лісогосподарського підприємства у зв'язку з добровільною відмовою від земельної ділянки лісового фонду, яка перебувала в нього на праві постійного користування. Районному відділу земельних ресурсів вказано внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію.

Згідно довідки відділу Держземагенства у Коростишівському районі (а.с 69), наданої суду, за ОСОБА_1 рахується в користуванні на правах оренди земельна ділянка площею 0,20 га в т.ч. землі, що використовується у комерційних цілях.

З вказаного вбачається, що на момент укладення договору оренди вказана земельна ділянка не відносилась до земель лісогосподарського призначення. Призначення землі було змінено, але не під час користування орендарем спірною ділянкою, а до укладення договору оренди.

Згідно положенням частини 10 статті 33 Закону України "Про оренду землі", поновлення договору оренди землі здійснюється в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди лише в разі зміни межі або цільового призначення такої земельної ділянки. З огляду на те, що межі та цільове призначення орендованої підприємцем земельної ділянки не змінювалися та не змінюються під час оренди, законні підстави для укладання між сторонами нового договору оренди цієї же земельної ділянки у даному випадку відсутні.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Коростишівську районну державну адміністрацію Житомирської області укласти з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 додаткової угоди до договору оренди землі від 30.05.05р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що від позовних вимог в частині визнання протиправними зволікання і відмови Коростишівської районної державної адміністрації в укладенні додаткової угоди з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 позивач відмовився і відмову прийнято господарським судом, вимоги в цій частині підлягають припиненню у відповідності до п. 4 ст. 80 ГПК України.

В уточненнях до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, у тому числі витрати на послуги адвоката в сумі 2800 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми судові витрати з оплати послуг адвоката підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвоката, а не будь-якого представника (аналогічною є позиція Верховного Суду України у постанові від 01.10.2002 р. №30/63).

Згідно ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача.

Як свідчать матеріали справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг адвоката від 06.06.2013 р. (а.с. 76).

Відповідно до п.1 вказаного договору виконавець приймає на себе зобов'язання представляти інтереси замовника у господарському суді Житомирської області в межах повноважень, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншим законодавством України.

Як встановлено п.3 договору, замовник зобов'язується оплатити виконавцю за надання правової допомоги гонорар за домовленістю сторін.

Строк дії договору з 06.06.2013 до повного виконання зобов'язань.

Договором не передбачено, що він укладений для надання послуг адвоката саме у даній справі № 906/742/13.

Таким чином, аналізуючи зміст договору від 06.06.2013р., можна зробити висновок, що сторонами укладено договір про надання послуг адвоката з представництва інтересів замовника у господарському суді Житомирської області по всіх виникаючих питаннях та інтересах у будь-яких справах без чітко встановленої календарної дати кінцевого терміну дії договору.

Про сплату позивачем ОСОБА_1 2800 грн. в рахунок оплати наданих юридичних послуг, згідно з відповідним договором, свідчить квитанція від 17.07.2013 .

Однак, в квитанції також не вказано, що оплачуються юридичні послуги, надані по справі № 906/742/13.

З огляду на викладене, неможливо встановити вартість юридичних послуг, наданих ОСОБА_2 саме по даній справі, а тому в частині стягнення 2800 грн. витрат на правову допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Коростишівську районну державну адміністрацію Житомирської області (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, б. 11, ідентифікаційний код 04053524) укласти з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (12504, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) додаткову угоду до договору оренди землі від 30.05.05р., який зареєстрований в державному реєстрі договорів оренди за № 040521100002 від 31.05.05р., щодо поновлення зазначеного договору та продовження строку його дії на п'ять років.

3. Стягнути з Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, б. 11, ідентифікаційний код 04053524) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (12504, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) - 1147,00грн. судового збору.

4. Припинити провадження у справі в частині визнання протиправними зволікання і відмову Коростишівської районної державної адміністрації в укладенні додаткової угоди з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі від 30.05.05р.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.07.13р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (згідно заяви) (рек. з повід.);

3 - відповідачу Коростишівській РДА (згідно заяви) (рек. з повід.)