Рішення

від 25.07.2013 по справі 905/1829/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.07.2013р. Справа № 905/1829/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька інноваційна компанія» м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» м.Дружківка Донецької області

про стягнення 118 773,83грн., у тому числі: суми основного боргу у розмірі 97 106,63грн., пені у розмірі 14 532,00грн., 3%річних у розмірі 4 610,43грн., інфляційних витрат у розмірі 2 524,77грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Роганов А.В. за довіреністю №67 від 14.03.2013р.,

від відповідача: Волосожар Г.В. за довіреністю б/н від 12.02.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

15.03.2013року Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька інноваційна компанія» м.Донецьк (далі -ТОВ «ДІК») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» м.Дружківка Донецької області (далі -ПАТ «ДМЗ») з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 118 773,83грн., у тому числі: суми основного боргу у розмірі 97 106,63грн., пені у розмірі 14 532,00грн., 3% річних у розмірі 4 610,43грн., інфляційних витрат у розмірі 2 524,77грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №314 від 09.12.2010року позивачем виконані роботи, між сторонами договору підписано акт №1 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 01.08.2011року на загальну суму 121 382грн.66коп., однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт здійснив лише частково, заборгованість відповідача перед позивачем складає 97 106,63грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 18.03.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «ДІК» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/1829/13.

05.04.2013р. до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява ПАТ «ДМЗ» до ТОВ «ДІК» про стягнення неустойки у розмірі 15658,66грн.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 15.04.2013р., в зв'язку з відпусткою судді Осадчої А.М. справу №905/1829/13 передано на розгляд судді Сич Ю.В.

Ухвалою від 17.04.2013р. суд повернув зустрічну позовну заяву ПАТ «ДМЗ» керуючись Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р., ч. 1 ст. 56, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 57, п.п. 4, 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України( далі - ГПК України).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 22.04.2013р. справу №905/1829/13 повернено на розгляд судді Осадчії А.М., в зв'язку із виходом судді з відпустки.

22.04.2013р. до господарського суду Донецької області від ПАТ «ДМЗ» надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.04.2013р. по справі №905/1829/13.

Ухвалою від 22.04.2013р. суд зупинив провадження по справі до розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 17.04.2013р. та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 26.04.2013р. повернув апеляційну скаргу ПАТ «ДМЗ» без розгляду.

Вищий господарський суд ухвалою від 31.05.2013р. повернув касаційну скаргу ПАТ «ДМЗ» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2013р. скаржнику без розгляду.

Справа №905/1829/13 надійшла до господарського суду 11.06.2013року, що вбачається з відповідного штампу канцелярії суду.

Ухвалою суду від 13.06.2013р. провадження по справі поновлено.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №314 від 09.12.2010року, кошторису, протоколу узгодження договірної вартості на проект, банківської виписки, акту №1 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 01.08.2011року, листів №1-29/8 від 29.08.2012року, №1-17/10 від 17.10.2012року, №246 від 26.10.2012року, №1-7/11 від 07.11.2012року, претензії №39 від 12.02.2013року,опису вкладення у цінний лист, повідомлення про вручення поштового відправлення, статутних документів позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 193, 220 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

27.03.2013р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що з боку позивача акту №1 підписаний керівником позивача - Казимирським Ю.А. Крім того, надав для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію ліцензії АВ №514368, додатку до неї.

10.07.2013року позивач надав письмові пояснення у справі, в яких зазначив, що листи №1-29/8 від 29.08.2012року, №1-17/10 від 17.10.2012року, №246 від 26.10.2012року, №1-7/11 від 07.11.2012року направлялись на адресу відповідача простою кореспонденцію та засобами факсимільного зв'язку, належних доказів відправки надати суду не має можливості. На підтвердження визнання суми заборгованості відповідачем позивач надав суду належним чином засвідчену копію листа відповідача №01/18Д від 22.03.2013року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що повне завершення робіт за договором не відбулось, оскільки позивач не надав проектну документацію на узгодження, експертизу та затвердження до контролюючих організацій; право на стягнення 3% річних та інфляційних збитків не встановлено сторонами у договорі, тому дані вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, просив застосувати спеціальний строк позовної давності до вимог щодо стягнення пені.

Для залучення до матеріалів справи відповідач надав засвідчені копії договору №314 від 09.12.2010року, відповіді на претензію №3-1/2 від 15.03.2013року, опису вкладення у цінний лист, Статуту відповідача, витяг з протоколу №1-2011 від 04.04.2011року.

У судовому засіданні 25.07.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу 97 106,63грн., посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Також подав до суду заяву, в якій на підставі ст. 78 ГПК України відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 14 532,00грн., 3%річних у розмірі 4 610,43грн., інфляційних витрат у розмірі 2 524,77грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.07.2013року надав суду заяву, в якій визнав факт наявності основного боргу в розмірі 97 106,63грн., в іншій частині підтримав відзив на позовну заяву, не заперечив проти заяви позивача щодо відмови від частини заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представників сторін, яки з'явилися у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

09.12.2010року між ТОВ «ДІК» (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод» (Замовник) укладено договір №314, за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати роботи: проект насосної станції першого підйому Відкритого акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод»згідно кошторису (додаток№1), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу у порядку та в строки, що встановлені даним договором.

У відповідності з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" відповідач змінив свою назву з Відкритого акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» на ПАТ «ДМЗ», що вбачається з п.1.2 Статуту ПАТ "ДМЗ", витягу з протоколу №1-2011 від 04.04.2011року загальних зборів акціонерів підприємства.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

За таких обставин, суд вважає належним відповідачем у справі ПАТ «ДМЗ».

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Відповідно до п.7.5 встановлено строк дії договору до 31.12.2011року, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з п.2.1 договору вартість робіт за даним договором складає 121 382грн.66коп., у тому числі ПДВ 20% 20 230грн.44коп. Розшифровка вартості робіт зазначається у кошторисі (Додаток №1), який є твердим, складовою та невід'ємною частиною договору.

В матеріалах справи міститься копія кошторису на проектні (вишуковні) роботи: проектування насосної станції, що є додатком до договору №314 від 09.12.2010року.

Крім того, сторонами договору підписано протокол узгодження договірної вартості на проект, належним чином засвідчена копія якого також залучена до матеріалів справи.

Відповідно до п.п.3.1 - 3.3 договору Виконавець зобов'язується почати виконання робіт за даним договором протягом 5 календарних днів з моменту отримання авансового платежу за його рахунок згідно п. 2.3.1, повністю виконати роботи за даним договором протягом 60 календарних днів з моменту початку їх виконання. При цьому датою закінчення робіт вважається дата підписання сторонами акту здачі - приймання виконаних робіт виконаних на підприємстві Замовника.

Приймання виконаних робіт оформлюється актом здачі -приймання виконаних робіт з передачею Замовникові результатів. Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня пред'явлення Виконавцем Акту здачі - приймання виконаних робіт підписати або мотивувати відмову від приймання робіт. Якщо протягом 10 робочих днів після вручення Акту Замовник претензій за якістю робіт не пред'явив, зобов'язання Виконавцем вважаються виконаними(п.п.5.1, 5.2 договору).

Відповідно до зазначеного пункту договору сторонами підписано акт №1 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 01.08.2011року, згідно якого сторони встановили, що Виконавцем виконані роботи: проект насосної станції першого підйому Відкритого акціонерного товариства «ДМЗ» на загальну суму 121 382грн.66коп. (арк. справи 21).

Зазначений вище акт містить посилання на договір №314 від 09.12.2010року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті на підставі вказаного договору.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств. В тексті акту зазначено, що сторони договору претензій одна одної не мають.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт №1 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 01.08.2011року є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №314 від 09.12.2010року.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 2.3 договору оплата провадиться у наступному порядку: платіж у розмірі - 24 276грн.53коп., у тому числі ПДВ 20% - 4046грн.09коп. (попередня оплата згідно п. 3.1 договору); кінцевий розрахунок - 97 106грн.13коп., у тому числі ПДВ 20% -16 184грн.35коп. - здійснюється протягом 30 робочих днів після повного закінчення робіт та підписання акту здачі -приймання виконаних робіт.

Замовник 14.04.2011року здійснив на користь Виконавця передплату в сумі 24 276грн.53коп., що вбачається з банківської виписки з рахунку позивача, копія якої міститься в матеріалах справи.

Виходячи з умов п. 2.3.2 договору вартість виконаних робіт за актом в сумі 97 106грн.13коп. відповідач повинен був сплатити у строк до 13.09.2011року включно.

Вартість виконаних робіт на суму 97 106грн.13коп. відповідачем не оплачена, у зв'язку з чим, позивач в установленому порядку звертався до ПАТ «ДМЗ з претензією №39 від 12.02.2013року, відповідно до якої просив відповідача перерахувати зазначену суму заборгованості та сплатити штрафні санкції.

У відповіді №3-1/2 від 15.03.2013року на зазначену претензію, відповідач не визнав наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 97 106грн.13коп. внаслідок невиконання позивачем п.4.1.4 договору.

Ідентичні заперечення щодо факту невиконання робіт позивачем у повному обсязі містяться у відзиві на позовну заяву.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо ненадання позивачем належних доказів виконання робіт за договором за наслідками відсутності проведеної позивачем експертизи проекту та отримання належних узгоджень, оскільки п. 3.3 договору датою закінчення робіт сторонами визначена дата підписання акту здачі - приймання виконаних робіт виконаних на підприємстві Замовника, даний акт підписано сторонами без будь-яких застережень, Замовник не відмовлявся від підписання акту внаслідок неповноти виконаних робіт або їх неякісності згідно п. 5.2 договору, зокрема, з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву та відповіді на претензію.

Крім того, у листі №01/18Д від 22.03.2013року відповідач підтвердив факт наявності заборгованості в сумі 97 106грн.13коп., яка виникла перед позивачем за договором №314 від 19.12.2010року, та запропонував порядок її погашення шляхом укладання договору факторингу.

Представники сторін у судовому засіданні зазначили, що договір факторингу між сторонами не укладався, будь-яких додаткових угод щодо зміни порядку оплати робіт, графіків погашення заборгованості між сторонами договору не підписувалось.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості виконаних робіт на суму 97 106грн.13коп.

У судовому засіданні 25.07.2013року представник відповідача звернувся до суду з письмовою заявою, в якій визнав факт наявності основного боргу в розмірі 97 106,63грн.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору № 314 від 09.12.2010року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 97 106,63грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 97 106,63грн. Відповідно ПАТ «ДМЗ» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача з визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 97 106,63грн. підлягають задоволенню, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

25.07.2013р. представник ТОВ «ДІК» звернувся до суду із заявою заяву, в якій відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 14 532,00грн., 3%річних у розмірі 4 610,43грн., інфляційних витрат у розмірі 2 524,77грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом з тим, як встановлено ч.6 ст. 22 ГПК України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом перевірені повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову, на вчинення цієї процесуальної дії відповідно до ст.ст.22, 78 ГПК України.

Як вбачається з заяви про відмову від позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат, остання підписана з боку позивача представником ТОВ «ДІК» Рогановим А.В., повноваження якої на підписання відповідної заяви підтверджуються довіреністю №67 від 14.03.2013року. Довіреність видана за підписом директора підприємства, строк дії довіреності встановлено до 14.03.2014року.

У судовому засіданні уповноважений представник позивача повідомлений судом про наслідки відмови від позову, що вбачається з протоколу судового засідання від 25.07.2013року.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов висновку, що відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству.

Суд приймає заяву ТОВ «ДІК» про відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі 14 532,00грн., 3%річних у розмірі 4 610,43грн., інфляційних витрат у розмірі 2 524,77грн. відповідно до статей 22, 78 ГПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала.

Враховуючи вищевикладене, провадження по справі №905/1829/13 в частині стягнення пені у розмірі 14 532,00грн., 3%річних у розмірі 4 610,43грн., інфляційних витрат у розмірі 2 524,77грн. підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 97 106,63грн., судовий збір у розмірі 1942грн.12коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини 4 пункту 5 Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України» припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Виходячи з викладеного, у решті судовий збір покладається на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 526, 530, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька інноваційна компанія» м.Донецьк про відмову від позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 14 532,00грн., 3%річних у розмірі 4 610,43грн., інфляційних витрат у розмірі 2 524,77грн.

Припинити провадження щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька інноваційна компанія» м.Донецьк до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» м.Дружківка Донецької області про стягнення пені у розмірі 14 532,00грн., 3%річних у розмірі 4 610,43грн., інфляційних витрат у розмірі 2 524,77грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька інноваційна компанія» м.Донецьк до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» м.Дружківка Донецької області про стягнення 97 106,63грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Леніна, буд.7, ідентифікаційний код 00165669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька інноваційна компанія» (83114, м.Донецьк, вул.. Університетська, буд. 80-а, ідентифікаційний код 33340192) заборгованість в сумі 97 106,63грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1942грн.12коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 25.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 30.07.2013року.

Суддя А.М. Осадча