Постанова

від 01.08.2013 по справі 5006/13/77/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.07.2013р. справа №5006/13/77/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В., суддів:Марченко О.А., Татенка В.М. за участю представників сторін: від позивача:Комиш О.І. за довіреністю б/н від 09.04.2013р. від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс», с. Розівка, Шахтарський район, Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 16.05.2013р. (повний текст підписано 21.05.2013р.) у справі№5006/13/77/2012 (суддя Макарова Ю.В.) за позовомПриватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс», с. Розівка, Шахтарський район, Донецька область простягнення основного боргу у сумі 1066480грн., пені у сумі 125926,55грн., 3% річних у сумі 25254,31грн. В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт», м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс», с. Розівка, Шахтарський район, Донецька область, про стягнення основного боргу у сумі 1086480грн., пені у сумі 11753,07грн., 3% річних у сумі 2281,01грн.

В ході розгляду справи позивач уточненнями позовних вимог №563 від 13.09.2012р., заявою №570 від 28.09.2012р. зменшив розмір позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 1066480грн., пеню у сумі 125926,55грн., 3% річних у сумі 2281,01грн.

16 травня 2013 року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог №633 від 15.05.2013р., в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1066480грн., пеню в сумі 125926,55грн., 3% річних у сумі 25254,31грн., всього 1217660,86грн. Збільшення розміру позовних вимог здійснено позивачем внаслідок збільшення періоду перерахування пені та 3% річних. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав збільшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.05.2013р. (повний текст підписано 21.05.2013р.) у справі №5006/13/77/2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт» суму основного боргу у розмірі 1066480грн., 3% річних у розмірі 25254,31грн., пеню у розмірі 81149,35грн., витрати на оплату судового збору у розмірі 23857,67грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що на виконання умов договору №МП/204/12 від 01.06.2012р. позивач поставив відповідачу у червні та липні 2012 року сировину для виробництва комбікормів «L-Лізин min. 98.5% (Global Biochem)», а відповідач, відповідно, прийняв цю продукцію загальною вартістю 1086480грн. У зв'язку із невиконанням відповідачем в повному обсязі своїх зобов'язань з оплати отриманої продукції, за ним утворилась заборгованість у сумі 1066480грн., а також позивач нарахував пеню у сумі 125926,55грн. та 3% річних у сумі 25254,31грн. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1066480грн., 3% річних у розмірі 25254,31грн., пені у розмірі 81149,35грн. визнані судом обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені. В позовних вимогах про стягнення пені у сумі 44777,20грн. відмовлено за необґрунтованістю.

ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс», не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2013р. у справі №5006/13/77/2012 частково скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПП «Акрілат-Хімконтракт» до ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» про стягнення основного боргу у розмірі 1066480грн., пені у сумі 125926,55грн., 3% річних у сумі 25254,31грн. задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт» суму основного боргу у розмірі 1066480грн., 3% річних у розмірі 25254,31грн., пеню у розмір 81149,35грн., витрати на оплату судового збору у розмірі 23457,67грн.

Отже, відповідач просить змінити оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат, а в іншій частині - залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Так, скаржник посилаючись на положення ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ч.2 ст.49 ГПК України, вважає, що оскільки суд першої інстанції задовольнив позов частково на загальну сум 1172883,66грн., то 2% від цієї суми складають 23457,67грн., а не 23857,67грн. судового збору як помилково визначив місцевий господарський суд, присудивши їх на користь позивача за рахунок відповідача.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №5006/13/77/2012. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2013р. зупинено апеляційне провадження у даній справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2013р. у справі №5006/13/77/2012 та повернення зазначеної справи до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. поновлено апеляційне провадження у даній справі, судовий розгляд призначено на 31.07.2013р., явка сторін обов'язковою не визнавалась. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 11.07.2013р. та 15.07.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

Представник позивача в судовому засіданні з підстав наведених у відзиві просив апеляційний суд прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПП «Акрілат-Хімконтракт» до ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» про стягнення основного боргу у розмірі 1066480грн., пені у сумі 125925,55грн., 3% річних у сумі 25254,31грн. задовольнити частково; стягнути з ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт» суму основного боргу у розмірі 1066480грн., 3% річних у розмірі 25254,31грн., пеню у розмірі 81149,35грн., витрати на оплату судового збору у розмірі 23457,67грн.; в решті вимог ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс».

Представник скаржника у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду відповідач був належним чином повідомлений.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст.22, 69, 77 ГПК України та роз'яснення надані в п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, враховуючи, що явка сторін не була визнана обов'язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2012р. між ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» (покупець) та ПП «Акрілат-Хімконтракт» (постачальник) був укладений договір поставки товару №МП/204/12, за умовами якого постачальник зобов'язується протягом дії цього договору передавати у власність покупцю сировину для виробництва комбікормів, у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується приймати цей товари та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору (п.1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що загальна вартість цього договору визначається відповідно до вартості товару, поставленого згідно з підписаними сторонами специфікаціями.

Для здійснення приймання товару постачальник надає покупцю на кожну партію товару наступні документи: рахунок на оплату; податкову накладну, видаткову накладну та/або товарно-транспортну накладну; інші документи, за домовленістю сторін (п.2.6. договору). Відповідно до п.2.7. договору датою постачання товару вважається дата зазначена у відповідній видатковій (товарно-транспортній) накладній.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки здійснюються покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах визначених у підписаних сторонами специфікаціях.

Згідно із п.4.2 договору ціна товару, що постачається визначається сторонами у підписаних специфікаціях.

У випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.9.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014р., але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. У випадку, якщо жодна з сторін не повідомить іншу про своє бажання припинити чинний договір за місяць до закінчення строку його дії, чинний договір вважається пролонгованим на один рік.

У специфікації №1 від 01.06.2012р. та специфікації № 2 від 02.07.2012р. до договору №МП/204/12 від 01.06.2012р. сторони погодили предмет договору - лізин (Глобал, Китай), визначивши одиницю виміру, кількість, ціну за тону, загальну вартість, також дійшли згоди відносно вимог до якості товару, умови постачання та строк постачання, порядок оплати товару - на протязі 30 календарних днів з моменту постачання товару на склад покупця.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільно кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт передачі у червні та липні 2012 року сировини для виробництва комбікормів «L-Лізин min. 98.5% (Global Biochem)» на загальну суму 1086480грн. підтверджується видатковими накладними №45259 від 05.06.2012р. у сумі 137520грн., №45259-1 від 02.07.2012р. у сумі 412560грн., №45731 від 02.07.2012р. у сумі 268200грн., №45731-1 від 04.07.2012р. у сумі 268200грн., з підписами в графі «Прийняв» представника відповідача, який діяв на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії КЗ №0000361 від 01.06.2012р. (строком дії до 11.06.2012р.), серії КЗ №0000435 від 02.07.2012р. (строком дії до 02.07.2012р.).

На виконання п.2.6. договору позивачем передано відповідачу рахунки-фактури №45259 від 01.06.2012р. на суму 550080грн., №45731 від 02.07.2012р. на суму 536400грн., на які є посилання у вказаних вище видаткових накладних.

Зважаючи на положення ст.666, 678, ч.1 ст.688 ЦК України, судова колегія встановила, що фактично відповідач прийняв зазначену продукцію, не відмовився від неї, будь-яких письмових заперечень позивачу не направив, доказів того, що вказана продукція ним не отримана та не знаходиться в бухгалтерському обліку, а також актів про відсутність будь-яких товаросупровідних документів суду не представив.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про належне виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем за договором №МП/204/12 від 01.06.2012р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, перерахувавши позивачеві лише 20000грн. згідно банківських виписок за 11.09.2012р., 12.09.2012р., 13.09.2012р., 26.09.2012р. Таким чином, заборгованість відповідача склала 1066480грн., доказів погашення якої відповідач не надав.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, визначення якому дано у Рішенні Конституційного Суду України №15-РП/2004 від 02.11.2004р., а позивач до цього часу не отримав винагороди за поставлену у червні та липні 2012 року продукцію, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1066480грн.

В свою чергу, приймаючи рішення щодо вимог про стягнення пені, суд першої інстанції врахував пункт 5.4. договору, а також положення статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», визначив, що пеня розраховується у розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, а також вірно встановив моменти виникнення права вимоги за видатковими накладними №45259 від 05.06.2012р. у сумі 137520грн., №45731 від 02.07.2012р. у сумі 268200грн., №45731-1 від 04.07.2012р. у сумі 268200грн. Проте суд першої інстанції невірно визначив момент виникнення права вимоги за видатковою накладною №45259-1 від 08.06.2012р. у сумі 412560грн., оскільки в порушення ч.5 ст.254 не врахував, що 08.07.2012р. був вихідним днем, тому днем закінчення строку на оплату поставленого товару слід вважати 09.07.2012р., тобто перший за ним робочий день.

Місцевий господарський суд правомірно застосував положення ч.6 ст.232 ГК України, разом з тим, здійснивши перевірку нарахування пені судова колегія дійшла висновку, що місцевим судом зроблені арифметичні помилки щодо періодів нарахування, оскільки визначені періоди перевищують 183 дні (враховуючи кількість днів календарного року).

Згідно арифметичного підрахунку, судова колегія вважає правомірним стягнення з відповідача суми пені у розмірі 80370,45грн., яка нараховуються за періоди: з 06.07.2012р. по 10.09.2012р. відносно заборгованості у сумі 137520грн., за 12.09.2012р. відносно заборгованості у сумі 127520грн., з 13.09.2012р. по 25.09.202р. відносно заборгованості у сумі 122520грн., з 27.09.2012р. по 06.01.2013р. відносно заборгованості у сумі 117520грн., з 10.07.2012р. по 08.01.2013р. відносно заборгованості у сумі 412560грн., з 03.08.2012р. по 01.02.2013р. відносно заборгованості у сумі 268200грн., з 05.08.2012р. по 03.02.2013р. відносно заборгованості у сумі 268200грн. В позовних вимогах про стягнення пені у сумі 778,90грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 3% річних у сумі 25254,31грн. за періоди з 06.07.2012р. по 11.09.2012р. на суму боргу 137520грн., з 12.09.2012р. по 12.09.2012р. на суму боргу 132520грн., з 13.09.2012р. по 13.09.2012р. на суму боргу 127520грн., з 14.09.2012р. по 26.09.2012р. на суму боргу 122520грн., з 27.09.2012р. по 14.05.2013р. на суму боргу 117520грн., з 10.07.2012р. по 14.05.2013р. на суму боргу 412560грн., з 03.08.2012р. по 14.05.2013р. на суму боргу 268 200грн., з 05.08.2012р. по 14.05.2013р. на суму боргу 268200грн., суд першої інстанції правомірно врахував положення статей 617, 625 ЦК України, вимоги статті 83 ГПК України, якою передбачена обмеженість права господарського суду щодо виходу поза межі позовних вимог та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2013р. (повний текст підписано 21.05.2013р.) у справі №5006/13/77/2012 частково не відповідає чинному законодавству, а саме, в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 778,90грн., в цій частині рішення господарського суду слід скасувати, а позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, тому рішення в цій частині також підлягає зміні.

В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - задовольнити частково.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Частиною 2 статті 44 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги сплату позивачем при подачі позову та заяви про збільшення розміру позовних вимог судового збору у порядку та розмірі, встановлених чинним законодавством, що підтверджується матеріалами справи, а також зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 20000грн., господарському суду Донецької області слід винести ухвалу про повернення позивачеві судового збору у сумі 400грн., виходячи з розрахунку, здійсненого в порядку, визначеному в п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір». У даному випадку позивач не обмежений у праві звернутися до місцевого господарського суду із відповідною заявою.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс», с. Розівка, Шахтарський район, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2013р. (повний текст підписано 21.05.2013р.) у справі №5006/13/77/2012 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2013р. (повний текст підписано 21.05.2013р.) у справі №5006/13/77/2012 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 778,90грн. та змінити в чистині розподілу судових витрат за подачу позову.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс», с. Розівка, Шахтарський район, Донецька область про стягнення пені у розмірі 778,90грн.

Викласти абзац 2 резолютивної частини рішення наступним чином:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» (86221, Донецька область, Шахтарський район, с. Розівка, вул. Степова, 2, код ЄДРПОУ 32357650) на користь Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (04212, м. Київ, вул. Богатирсська, 3-Г, код ЄДРПОУ 24744461) суму основного боргу в розмірі 1066480грн. 00коп., 3% річних у розмірі 25254грн. 31коп., пеню у розмірі 80370грн. 45коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 23442рн. 10коп.»

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2013р. (повний текст підписано 21.05.2013р.) у справі №5006/13/77/2012 - залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (04212, м. Київ, вул. Богатирсська, 3-Г, код ЄДРПОУ 24744461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» (86221, Донецька область, Шахтарський район, с. Розівка, вул. Степова, 2, код ЄДРПОУ 32357650) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 860,25грн.

Господарському суду Донецької області видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС