Постанова

від 01.08.2013 по справі 826/5760/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 серпня 2013 року 16:28 № 826/5760/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.10.2012р., за участю:

позивача - Будник Я.П.

відповідач - Стецюк Б.О.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 1 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.10.2012р. №000524228 та №000525228.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» за результатами якої 11.09.2012р. складено акт №5913/22-418/36581790 про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань правильності нарахування та повноти сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Галичторг» (код ЄДРПОУ 36545438) за період з 13.07.2009р. по 31.12.2011р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 198.3 статті 198, п.п. 198.6 статті 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88, п. 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено ПДВ на суму 1 887 560грн., в тому числі за вересень 2011 року - 1 190 000грн. та листопад 2011 року - 697 560грн. та п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 2 296 229грн., в тому числі за 2-4 квартал 2011 року на суму 2 296 229грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 08.10.2012р. прийняті податкові повідомлення - рішення №000525228, яким за порушення п. 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 296 225грн., в тому числі основний платіж - 2 296 229грн. та №000524228, яким за порушення п.п. 198.3 статті 198, п.п. 198.6 статті 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 2 831 340грн., в тому числі основний платіж - 1 887 560грн. та штрафні санкції - 943 780грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ПП «Галичторг» (код ЄДРПОУ 36545438) (Постачальник) укладені Договори поставки: від 15.08.2011р. №15.08-2011, від 22.08.2011р. №22.08-2011, від 29.08.2011р. №29.08-2011, від 07.09.2011р. №07.09-2011, від 12.09.2011р. №12.09-2011, відповідно до яких Постачальник зобов'язується передати належний йому товар (принтер, мабільні сканери, адаптери та інше) у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

На виконання умов вказаних Договорів ПП «Галичторг» (код ЄДРПОУ 36545438) виписані податкові накладні №119 від 21.09.2011р. на суму 407000грн., в тому числі ПДВ 67833,33грн., №120 від 21.09.2011р. на суму 400000грн., в тому числі ПДВ 66666,67грн., №121 від 23.09.2011р. на суму 595000грн., в тому числі ПДВ 99166,67грн., №122 від 23.09.2011р. на суму 595000грн. та ПДВ 99166,67грн., №123, 124, 125 від 28.09.2011р. на суму 1785000грн. та ПДВ 297500,01грн., №126-129 від 29.09.2011р. на суму 2380000грн. та ПДВ 396666,68грн., №130-133 від 30.09.2011р. на суму 2380000грн. та ПДВ 396666,68грн., №81-85 від 03.10.2011р. на суму 2 500 000грн. та ПДВ 59 666,68грн., №86-87 від 18.10.2011р. на суму 683 360грн. та ПДВ 113893,33грн.

Суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2011 року на суму 1 190 000грн. та листопад 2011 року на суму 697 560грн.

Як вбачається з матеріалів справи постановою слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області від 29.03.2012р., щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд»:

Невстановлені особи, в період з 2009 по 2011 роки, придбали у власність юридичну особу приватне підприємство «Галичторг» (код ЄДРПОУ 36545438), юридична адреса м. Львів, вул. Гната Хоткевича буд.56, кв.70 та юридичну особу приватне підприємство «Будівельні матеріали плюс ЛВ» (код ЄДРПОУ 37741019, юридична адреса м. Львів, вул. Зелена буд.253), вказавши їх директорами з числа підставних осіб - та без фактичної мети здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності.

У подальшому, для реалізації своїх злочинних намірів, вказані особи з червня 2011 року по даний час займались незаконним документальним оформленням фінансово-господарських операцій, які фактично не відбувались, з метою незаконного переведення за відповідну грошову винагороду безготівкових коштів у готівку для зацікавлених суб'єктів господарської діяльності.

Для створення видимості легітимності такої діяльності, комерційним структурам, а саме: ТОВ «Круїз», ТОВ «Торговий дім» Елво Україна»; ПП «Промекспо» та іншим, надавались фіктивні документи про купівлю - проеріальних цінностей, які фактично не реалізовувались або про виконання робіт та послуг, які в дійсності не виконувались.

Впродовж: 3 кварталу 2011 року, на розрахункові рахунки вищевказаних об'єктів підприємницької діяльності приватне підприємство «Галичторг» та особу приватне підприємство «Будівельні матеріали плює ЛВ», задіяних в системі, так званого «конвертаційного центру», що відкриті в ПАТ «Діамантбанк» та ПАТ «Актабанк», від суб'єктів підприємницької діяльності різних форм власності, за фіктивними операціями надійшли грошові кошти, в якості оплати за нібито придбанні товарно-матеріальні цінності, наданні послуги та виконанні роботи, а також сформовано податковий кредит на суму 1 млн. гривень, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, передбачену ч. 2 cт. 205 КК України.

Отримані кошти, після надходження знімались готівкою з розрахункових рахунків підконтрольних суб'єктів господарювання уповноваженими особами та передавались суб'єктам підприємницької діяльності за винятком суми грошової винагороди, яка становила 8-11 % від суми коштів.

В ході розслідування даної кримінальної справи проведено виїмку документів, а саме роздруківки про рух коштів на рахунок ПП «Галичторг» (код ЄДРПОУ 36545438), з яких вбачається, що дане приватне підприємство мало одним із своїх контрагентів ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» (код за ЄДРПОУ 36581790 на суму понад 13 млн. грн.

Одночасно, у відповідності до проведеної податкової перевірки ПП «Галичторг» вбачається, що вказаним підприємством сформовано податковий кредит для ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» на суму 1 954 226,66 грн.

Таким чином, встановлено наявність передбаченого п.5 ч. 1 ст.94 КПК до порушення кримінальної справи - безпосереднього виявлення органом дізнання ознак злочину, які містяться у даних матеріалах, зокрема: заяві ОСОБА_4 від 25 жовтня 2011 року, його поясненні від 26 жовтня 2011 року, в наданих ОСОБА_4 фінансово-господарських документах: агентському договорі № 6-2301 від 23 червня 201 1 року зі специфікацією та актом здачі-приймання послуг агента, податковій накладній №117 від 30 червня 2011 року, накладній на відпуск товарно-матеріальних цінностей № РН-6-30051 від 30 червня 2011 року, звіти про придбання товару 30 червня 2011 року, платіжному дорученні № 1 від 30 червня 2011 року, поясненні ОСОБА_5 від 26 жовтня 2011 року та іншими даними передбаченими ч.2 ст.94 КПК, які в сукупності є підставою порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 cт. 205 КК України за фактом фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в якості свідків були допитані ОСОБА_5, ОСОБА_3, який створив ПП «Галичторг» та ОСОБА_6 - бухгалтер вказаного підприємства зі слів яких встановлено, що ПП «Галичторг» створено без мети настання правових наслідків.

Актом ДПІ у Сихівському районі м. Львова №76/23-209/36545438 від 02.02.2012р. про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Галичторг», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.07.2009р. по 14.11.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 21.07.2009р. по 14.11.2011р. встановлено порушення податкового законодавства, а також встановлено відсутність правочину укладеного між ПП «Галичторг» та позивачем, як такого, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Відповідно до вимог пп. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04,1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94 ВР від 28.12.1994 року, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем здійснювались операції, без мети настання правових наслідків виключно, з метою заниження об'єкту оподаткування шляхом штучного формування податкового кредиту, для несплати податку на додану вартість, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Згідно ч. 1, ч.2 ст. 215. Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV зі змінами та доповненнями, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV зі змінами та доповненнями, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Нікчемний правочин - це правочин, недійсність якого встановлена законом.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору...

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Оскільки, відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України вищевказані правочини є нікчемними, то їх недійсність встановлена законом, а це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з частиною другою ст. 3 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІІ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами та доповненнями, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 ГК України застосовується з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування» передбачений обов'язок зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ "Нафта" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Судом витребовувались від ПАТ «Діамантбанк» виписки про рух коштів ПП «Галичторг», з яких судом вбачається, що останнім не виплачувалась заробітна плата працівникам підприємства.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ПП «Галичторг» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. ПП «Галичторг» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, суд погоджується з висновками податкового органу викладеними в Акті перевірки.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 08.10.2012р. №000524228 та №000525228, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 06.08.2013р.

Суддя В.В. Амельохін