Постанова

від 24.09.2013 по справі 826/5760/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5760/13-а ( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2013 у справі за його адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 08.10.2012 №000524228 та №000525228.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2013 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

На підставі направлення № 448/22-7 від 25.05.2012 та наказу № 689 від 24.05.2012, виданих ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та відповідно до п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв'язку із надходженням до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС постанови про призначення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» (код за ЄДРПОУ 36581790) від слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу управління СБ України у Львівській області Дороша Т.С., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, інспектором податкової служби І рангу Мельниченко Тетянаю Вікторівною проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» (код за ЄДРПОУ 36581790) з питань правильності нарахування та повноти сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Галичторг» за період з 13.07.2009 по 31.12.2011.

За результатами зазначеної перевірки, відповідачем було складено акт перевірки № 5913/22-418/36581790 від 11.09.2012, в якому встановлені порушення позивачем вимог п.п. 198.3 статті 198, п.п. 198.6 статті 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, п. 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено ПДВ на суму 1 887 560 грн., в тому числі за вересень 2011 року - 1 190 000 грн. та листопад 2011 року - 697 560 грн. та п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 2 296 229грн., в тому числі за 2-4 квартали 2011 року на суму 2 296 229 грн.

На підставі висновків акту перевірки 08.10.2012 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 000525228, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 296 229 грн., в тому числі основний платіж - 2 296 229 грн.;

- № 000524228, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 2 831 340 грн., в тому числі основний платіж - 1 887 560 грн. та штрафні санкції - 943 780 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами із ПП «Галичторг», а тому винесенні ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що у зв'язку з наявністю всіх документів, підтверджуючих здійснення господарських операцій ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд», позивач правомірно сформував податковий кредит, не порушуючи норми чинного законодавства, а тому висновок відповідача щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ПП «Галичторг» є неправомірним.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ПП «Галичторг» (код ЄДРПОУ 36545438) (постачальник) укладені договори поставки: від 15.08.2011 №15.08-2011, від 22.08.2011 № 22.08-2011, від 29.08.2011 № 29.08-2011, від 07.09.2011 № 07.09-2011, від 12.09.2011 № 12.09-2011, відповідно до яких постачальник зобов'язується передати належний йому товар (принтер, мобільні сканери, адаптери та інше) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами поставки позивачем подано копії наступних документів: договорів з ПП «Галичторг» та специфікацій до них, а саме договори №15.08-2011 від 15.08.2011, №22.08-2011 від 22.08.2011, №29.08-2011 від 29.08.2011, №07.09-2011 від 07.09.2011 та №12.09-2011 від 12.09.2011; копії видаткових накладних, отриманих від ПП «Галичторг»; копії податкових накладних, отриманих від ПП «Галичторг»; копії видаткових накладних, наданих позивачем покупцям товару, придбаного у ПП «Галичторг»; копії податкових накладних, виписаних позивачем покупцям товару, придбаного у ПП «Галичторг»; копії банківських виписок про оплату отриманого від ПП «Галичторг» позивачем товару та виписок про оплату товару, проданого ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» покупцям; також надано оригінали довідки ПАТ «Універсал Банк» № 057/423 від 28.05.2013 та довідки ПАТ « ІНГ Банк Україна» № 62858 від 27.05.2013 з мокрими печатками банківських установ, що підтверджують оплату повної вартості товару (включаючи податок на додану вартість) на поточні рахунки ПП «Галичторг»; копії договору суборенди складських приміщень, укладеного між TOB «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» як суборендарем та TOB «ІКС-Мегатрейд» як орендарем, на підставі якого позивач користувався складськими приміщеннями для зберігання товарів та договору суборенди офісного приміщення №42/2011 від 24.06.2011, укладеним між TOB «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» та TOB «ГРІН САЙТ МЕНЕДЖМЕНТ», а також копії звітів за формою Д4 за серпень-жовтень 2011 року, що підтверджують наявність близько 80 працівників, з якими на момент здійснення господарських операцій, що є предметом розгляду, були оформлені трудові відносини на підприємстві позивача.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано до суду першої інстанції належним чином оформлені документи первинного обліку, а отже доведено факт реального виконання умов договорів, що надає ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» право на формування податкового кредиту по господарських операціях з ПП «Галичторг».

Як вбачається з акту перевірки від 11.09.2012, підставою для висновків відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ПП «Галичторг» стали протоколи допиту директора ПП «Галичторг» ОСОБА_5, бухгалтерів ПП «Галичторг» ОСОБА_6 та ОСОБА_7, якими встановлено, що ПП «Галичторг» створено без мети настання реальних правових наслідків.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи містяться письмові докази, а саме протоколи допиту (том 1 а.с. 185-186), які засвідчують, що громадянином ОСОБА_5 були надані пояснення протилежного змісту, відповідно до яких ОСОБА_5 підтвердив факт первинної реєстрації ПП «Галичторг», перебування ним на посаді директора ПП «Галичторг», а також те, що ПП «Галичторг» здійснювало господарську діяльність з постачання товарів та надання послуг з моменту отримання ним свідоцтва платника податку на додану вартість (а.с. 185-186).

Так, громадянин ОСОБА_5 підтвердив, що ПП «Галичторг» було створене ним як засновником 20.07.2009 та зареєстроване в органах Львівської державної адміністрації із статутним капіталом в обсязі 360 000 грн. Основною діяльністю ПП «Галичторг» було оптова та роздрібна торгівля будматеріалами та іншими товарами та надання консультацій у сфері реклами та маркетингу, посередницькі послуги, які здійснювались починаючи з 01.06.2011 (з дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) з метою отримання прибутку. Аналогічні свідчення на допиті надані бухгалтером підприємства ОСОБА_6 (том 1 а.с. 193).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що висновки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС щодо нікчемності угод, укладених ПП «Галичторг» з іншими суб'єктами господарювання у період, за який здійснювалась перевірка - є безпідставними та необгрунтованими, внаслідок чого не можуть бути обставиною, яка доводить нікчемність угод, укладених між ПП «Галичторг» та ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд».

Крім того, згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості оскаржуваних договорів на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Колегія суддів зазначає, що укладені між позивачем та контрагентом договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, а тому доводи відповідача про їх нікчемність є безпідставними, що не було враховано судом першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на те, що за період діяльності ПП «Галичторг» не звітував до податкового органу, що свідчить про нездійснення ним господарської діяльності є безпідставними з огляду на наступне.

У довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» зазначено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова перевірка ТОВ «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» проведена на підставі постанови слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу управління СБ України у Львівській області Дороша Т.С.

Відповідно до положень пункту 86.9 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку.

Колегія суддів звертає увагу, що станом на день прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято, отже, у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС не було передбачених ПК України підстав для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому вони є протиправними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не занижено суму податку на додану вартість та податку на прибуток, а договори, укладені між позивачем та ПП «Галичторг» не є нікчемними, як протиправно вважає відповідач, а тому податкові повідомлення-рішення від 08.10.2012 № 000524228 та № 000525228 підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 08.10.2012 № 000524228 та № 000525228.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторський дім «Мегатрейд» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2013 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 08.10.2012 №000524228 та №000525228.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 30.09.2013.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.