Ухвала

від 19.07.2013 по справі 5010/394/2012-16/18

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 липня 2013 року Справа № 5010/394/2012-16/18

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Бакуліної С.В., Владимиренко С.В., Селіваненка В.П., Шевчук С.Р., розглянувши заяву Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" в особі Івано-Франківської філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 01.04.2013 у справі№5010/394/2012-16/18 за позовомДержавного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" в особі Івано-Франківської філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" до 1. Приватної фірми "МІФ" 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області проприпинення договору оренди державного майна, зобов'язання звільнити орендоване майно та стягнення вартості відновлювальних ремонтних робіт в сумі 240.350,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2012 у справі №5010/394/2012-16/18 частково задоволено позов Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" в особі Івано-Франківської філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція": - зобов'язано Приватну фірму "МІФ" звільнити орендовані за договором оренди державного майна від 15.09.2005 №206/05 нежитлові приміщення загальною площею 369 кв.м, які знаходяться на 1-му та 2-му поверхах адміністративної будівлі, що належить позивачу і знаходиться за адресою: вул. Галицька, 29, м. Івано-Франківськ; - в частині позовних вимог до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та про припинення договору оренди провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі скасовано, в цій частині прийнято нове рішення, яким: - в позові Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" в особі Івано-Франківської філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" до Приватної фірми "МІФ" про припинення договору оренди державного майна відмовлено; - в позові Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" в особі Івано-Франківської філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області про припинення договору оренди державного майна, зобов'язання звільнення орендованого майна та стягнення вартості відновлювальних ремонтних робіт в сумі 240.350,00 грн. відмовлено". В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2013 рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Приватної фірми "МІФ" звільнити орендовані за договором оренди державного майна від 15.09.2005 №206/05 нежитлові приміщення загальною площею 369 кв.м, які знаходяться на 1-му та 2-му поверхах адміністративної будівлі, що належить позивачу і знаходиться за адресою: вул. Галицька, 29, м. Івано-Франківськ, скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено; в решті постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Івано-Франківської філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2013 у справі №5010/394/2012-16/18 , в якій просить зазначену постанову скасувати та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме приписів частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду від 13.12.2007 у справі №7/10 , від 09.02.2010 у справі №17/63 , від 27.09.2011 у справі №5005/1216/2011(10/188) та від 09.04.2013 у справі №5017/380/2012 .

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2013 у справі №5010/394/2012-16/18 , про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову про зобов'язання відповідача-1 звільнити нежитлові приміщення (в частині, що стосується доводів заявника), прийняв нове рішення про відмову у позові в цій частині, з огляду на те, що відсутність заперечень орендодавця (відповідача-2) на припинення дії договору оренди державного майна є підставою дляє продовження терміну дії договору на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені його умовами; при цьому, судами встановлено, що позивач не є власником чи уповноваженою особою з розпорядження майном.

Водночас у постановах від 09.02.2010 у справі №17/63 , від 27.09.2011 у справі №5005/1216/2011(10/188) та від 09.04.2013 у справі №5017/380/2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог про зобов'язання звільнити та повернути нежитлові приміщення, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно вжиття орендодавцями достатніх заходів, що підтверджують відсутність згоди на продовження (пролонгацію) дії договорів оренди, а отже припинення їх дії.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 13.12.2007 у справі №7/10 , якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції , не може бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 ,111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному науково-дослідному та проектно-вишукувальному інституту "НДІпроектреконструкція" в особі Івано-Франківської філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" у допуску справи №5010/394/2012-16/18 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Бакуліна С.Владимиренко В.Селіваненко С.Шевчук