Рішення

від 05.08.2013 по справі 901/2157/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.2013 Справа № 901/2157/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аленушка»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Шельф»

приватного підприємства «СП Юстиція»

Відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсними та скасування публічних торгів

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача : Залетин Олександр Васильович, представник, довіреність б/н від 30.05.2013р., Грушко Олег Володимирович, представник, ордер № 00004908 від 05.08.2013р., ТОВ «Аленушка»;

Від відповідачів: Іванова Світлана Василівна, представник, довіреність б/н від 01.12.2012, ТОВ «Інтер-Шельф»;

Саричева Юлія Сергіївна, представник, довіреність № 569 від 01.06.2013, ПП «СП Юстиція»;

Савка Ганна Богданівна, представник, довіреність № 03-21/4873 від 31.07.2013, ВДВС Алуштинського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Аленушка» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Шельф», приватного підприємства «СП Юстиція», Відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим та просить суд визнати недійсним та скасувати публічні торги від 13 березня 2013 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» та державним виконавцем були допущені порушення при підготовці та проведенні торгів від 13 березня 2013 року з продажу нерухомого майна, належного позивачу.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів проти позову заперечували з мотивів, викладених у відзивах на позов (а.с. 60-61, 80-82, 116-117).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників позивача та третьої особи, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив :

21 лютого 2013 року приватним підприємством «СП Юстиція» за замовленням Відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим були проведені публічні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Аленушка» та знаходиться за адресою: вул. Алуштинська, 45, с. Кипарисне, м. Алушта, АР Крим, що складається з автозаправної станції та магазину - кафе, загальною площею 62.5 кв.м., про що був складений протокол № 24/1243/12-а-01 (а.с. 71).

За твердженнями представника позивача, публічні торги з реалізації нерухомого майна були проведені із численними порушеннями норм чинного законодавства, а саме - Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій від 15 грудня 1999 року, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5.

Викладене з'явилося підставою для звернення позивача до суду із позовною заявою про визнання даних торгів недійсними та їх скасування.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Підставами для визнання торгів недійсними позивач зазначає порушення законодавства при їх підготовці та проведенні.

Належність обраного позивачем способу захисту порушеного права підтверджується позицією вищестоящих судових інстанції викладеною, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України від 05 квітня 2012 року по справі № 5002-9/3074-2011, від 07 листопада 2012 року по справі № 5024/566/2012, від 15 березня 2012 року по справі № 14/5025/1493/11.

Так, позивач у якості підстав для визнання торгів недійсними, зокрема, посилається на те, що державний виконавець всупереч пункту 6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15 грудня 1999 року, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 та пункту 3.1 Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна не повідомив його належним чином про накладення арешту на майно ТОВ «Аленушка», а також не надав відомостей про склад та вартість майна.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією , крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, вказані доводи представника позивача суд визнає неспроможними з огляду на наявність у справі доказів направлення йому постанови про арешт майна боржника, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції, в якому зазначена постанова зареєстрована за вихідним номером № 03-21/2453 (а.с. 96).

Також, позивач посилається на те, що всупереч пункту 3.5 Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна приватне підприємство «СП Юстиція» за 15 днів до проведення торгів не опублікувала за місцем знаходження майна в печатних виданнях масової інформації повідомлення про нерухоме майно, яке підлягає реалізації.

Однак, суд вважає такі доводи неспроможними з огляду на вільне тлумачення позивачем наведеної ним норми права.

Так, відповідно до пункту 3.5 Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання норм чинного законодавства ПП «СП Юстиція» 03 січня 2013 на відповідному сайті було розміщено повідомлення про торги № 475918, де вказано дату, час, місце проведення публічних торгів та початкову ціну продажу арештованого майна (а.с. 68).

Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що від часу розміщення оголошення, 03 січня 2013 року, до дня проведення публічних торгів - 21 лютого 2013 року минуло більше 15 днів.

Отже, з огляду на відсутність в нормах чинного законодавства обов'язку державного виконавця відносно розміщення в печатних виданнях масової інформації щодо нерухомого майна, яке підлягає реалізації, суд визнає такі доводи позивача неспроможними.

Кім того, позивач зазначає, що всупереч пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ПП «СП Юстиція» не повідомило боржника, ТОВ «Аленушка», про дату, чіс, місце проведення торгів, а також про стартову ціну товару, що реалізується.

Відповідно до пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Однак, судом з матеріалів справи встановлено, що вказаний обов'язок щодо повідомлення боржника про дату, час, місце проведення торгів, а також про стартову ціну товару, що реалізується, виконаний ПП «СП Юстиція» належним чином, що підтверджується копією журналу вихідної кореспонденції та копією листа № 65 від 03 січня 2013 року (а.с. 67-70).

Отже, доводи позивача щодо порушення ПП «СП Юстиція», зокрема, пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна суд визнає такими, що не відповідають дійсності.

Також позивач посилається на те, що він був позбавлений права на оскарження оцінки майна, передбаченого статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем не було повідомлено боржника про її результати.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Суд вважає за необхідне зауважити, що згідно зі статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

При цьому, порядком встановленим розділом XIV Господарського процесуального кодексу України, такі скарги розглядаються шляхом їх подання в межах той справи, рішення по якій виконується, а не в окремому позовному провадженні шляхом подання позову.

Крім того, такі доводи спростовуються направленням повідомлення про результати оцінки майна від 30 вересня 2012 року, які надійшли на адресу ВДВС Алуштинського МУЮ 06 листопада 2012 року, рекомендованим листом з повідомленням від 06 листопада 2012 року за № 03-21/9564 та поштовим реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції від 08 листопада 2012 року, що наявні у матеріалах справи (а.с. 99-101).

Також, позивач зазначає, що в порушення пункту 6.3 Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна акт по проведення публічних торгів не направлявся боржнику, ТОВ «Аленушка».

Однак, такі доводи також не відповідають дійсності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що акт про проведення прилюдних торгів був направлений сторонам виконавчого провадження та покупцеві 13 березня 2013 року із супровідним листом за № 03-21/2353 простою кореспонденцією (а.с. 105-107).

Також, позивач зазначає, що всупереч статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» він був позбавлений права визначити майно, яке підлягає першочерговому стягненню, також зазначає, що державним виконавцем не було повідомлено про опис та арешт майна, крім того, останнім не було направлено боржнику постанову про відкриття зведеного виконавчого провадження.

Так, судом встановлено, що стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції від 01 березня 2012 року не містить положень, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.

Проте, частиною 5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право боржника запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем .

Отже, доводи позивача про позбавлення його права визначити майно, на яке в першу чергу необхідно було звернути стягнення суд визнає такими, що не відповідають дійсності.

Одночасно, суд визнає доводи позивача щодо неповідомлення його державним виконавцем про опис та арешт майна спростовуються наявною у справі копією заяви представника ТОВ «Аленушка» Залетина О.В. про ознайомлення ним 31 серпня 2012 року з матеріалами виконавчого провадження (а.с. 63).

Крім того, державним виконавцем зазначається, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена боржникові рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчать витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції 2011 року (а.с. 86-88), однак надати суду реєстр рекомендованої кореспонденції він не має можливості у зв'язку зі знищенням його за закінченням строку зберігання відповідно до акту № 2 від 15 січня 2013 року (а.с. 89-92).

Отже, суд вважає недоведеними факти порушення норм чинного законодавства під час реалізацій нерухомого майна на публічних торгах.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд визнає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що зі статей 13, 58 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що оцінка майна є дією державного виконавця, яка має самостійний спосіб оскарження, а відповідно не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.

В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 08 серпня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив :

1. В задоволенні позову відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська