ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2013 року Справа № 2/122-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Біо Агро" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 року у справі за позовомТОВ "Біо Агро" доТОВ "ТК Смарагд" третя особа ОСОБА_4 простягнення коштів В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2012 року ТОВ "Біо Агро" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "ТК Смарагд" 5 243 464,06 грн. заборгованості, 225 528,95 грн. інфляційних втрат та 286 163,85 грн. 3 % річних, а всього - 5 755 156,86 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з метою забезпечення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 380138-ВА від 01.10.2009 року та додаткової угоди до цього договору № 1-ВА від 12.05.2010 року перерахував 5 243 464,06 грн., але умови договору не було виконано, повернути надмірно сплачені суми відповідач відмовився незважаючи на заявлені вимоги, а тому позивач просив постановити рішення про примусове стягнення спірної суми.
Рішенням господарського суду Київської області від 03.04.2013 року у задоволенні позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 24.07.2013 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, зокрема і після оголошення в судовому засіданні перерви до 07.08.2013 року, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Постановляючи про відмову у позові господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того, що оплата послуг відповідача здійснена відповідно до умов договору № 380138-ВА від 01.10.2009 року та додаткової угоди до нього № 1-ВА від 12.05.2010 року, а тому з огляду на відмову від послуг замовника, позивача у справі, та приписи ч. 2 ст. 903 ЦК України підстави для повернення сплачених за цими договорами сум відсутні.
Проте, погодитись з наведеними мотивами відмови у позові не можна.
Із наявних у справі матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду м. Києва від 28.07.2009 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року у справі № 2/121 з ТОВ "Біо Агро" стягнуто на користь ЗАТ "Теувес Холдінг" "Тегра України ЛТД" 1 500 000 грн. штрафу та 8 550 000 грн. на відшкодування збитків, завданих порушенням ТОВ "Біо Агро" своїх зобов'язань за договором № 40-02-08-124 від 01.10.2008 року.
01.10.2009 року ТОВ "Біо Агро" та ТОВ "ТК Смарагд" уклали договір № 380138-ВА про надання юридичних послуг, за умовами якого (п. 1.1. договору) ТОВ "ТК Смарагд" зобов'язалось за завданням замовника, протягом визначеного у договорі строку надати послуги зі складання процесуальних документів, необхідних для оскарження судового рішення у справі № 2/121, надання інших послуг з представництва відповідача у справі № 2/121 у Вищому господарському суді України, Верховному Суді України (при необхідні) з метою отримання судового рішення про відмову у позові ЗАТ "Теувес Холдінг" "Тегра України ЛТД".
При цьому виконавець зобов'язувався надати обумовленні цим договором послуги особисто ( п. 2.1 договору), а оплата його послуг повинна складати 3 058 464,09 грн. ( п. 3.1 договору).
У разі нескасування прийнятих на час укладення цього договору судових рішень у справі № 2/121 та неприйняття нового рішення про відмову у позові виконавець до договору № 380138-ВА від 01.10.2009 року зобов'язувався повернути замовнику 50 % отриманої ним суми попередньої оплати (п. 3.2 договору).
У разі позитивного для ТОВ "Біо Агро" рішення у справі № 2/121 останній зобов'язується виплатити винагороду виконавцю, розмір якої буде погоджено додатково (п. 3.3 договору).
Строк дії договору визначено виконанням взаємних зобов'язань сторін (п. 7.2 договору), а зміни до нього можливі лише за їх письмовим погодженням.
Платіжними дорученнями № 153 та № 154 від 25.11.2009 року відповідачу перераховано 1 658 464,09 грн., а платіжними дорученнями № 156 та № 157 від 27.11.2009 року 1 400 000 грн.
Всього відповідач отримав 3 058 464,09 грн., що підтверджується наведеними вище доказами і ним не оспорюється.
В той же час, постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2009 року постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року у справі № 2/121 залишена без змін, а касаційна скарга ТОВ "Біо Агро" без задоволення.
Постановою Верховного Суду України від 02.03.2010 року у справі № 2/121, постанова Вищого господарського суду України від 09.12.2009 року, постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року, рішення господарського суду м. Києва від 28.07.2009 року скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції і 12.05.2010 року сторони укладають додаткову угоду № 1-ВА до договору № 380138-ВА від 01.10.2009 року, якою не змінюючи договір визначили, що у зв'язку з передачею Верховним Судом України справи № 2/121-30/118 на новий розгляд виконавець зобов'язується надавати у справі № 2/121-30/118 послуги зі складання процесуальних документів, необхідних для прийняття для замовника позитивного рішення у справі, яке полягає у відмові у позові, скасування заходів забезпечення позову, а також вчинення інших дій, необхідних для прийняття постанов апеляційною та касаційною інстанціями про відмову у задоволенні вимог ЗАТ "Теувес Холдінг" "Тегра України ЛТБ" (п. п. 2-2.4 додаткової угоди).
Визначаючи обсяги послуг на окремих стадіях розгляду справи № 2/121-30/118 сторони обумовили збільшення розміру винагороди на 5 180 000 грн. та передбачили, що 2 185 000 грн. сплачуються до 16.07.2010 року, 810 000 грн. до 30.07.2010 року, а 2 185 000 грн. протягом трьох днів з часу отримання остаточного рішення у справі № 2/121-30/118 про відмову у позові (п. п. 6.1-6.3 договору).
У випадку невиконання виконавцем договору у повному обсязі останній платіж (п. 6.3 договору) не здійснюється.
Під час нового розгляду справи № 2/121-30/118 рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2010 року про відмову у позові постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позову ЗАТ "Теувес Холдінг" "Тегра України ЛТД" у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2010 року постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року залишена без змін.
В подальшому представництво у справі № 2/121-30/118 сторонні особи не здійснювали і з посиланням на п. 2.4 додаткової угоди № 1-ВА від 12.05.2010 року до договору № 380138-ВА від 01.10.2009 року, яким визначались межі участі виконавця у справі № 2/121-30/118, листом від 22.12.2010 року замовник повідомив про те, що з часу прийняття постанови Вищого господарського суду України від 14.12.2010 року повноваження, надані договором № 380138-ВА від 01.10.2009 року припинено.
Зазначені вище умови додаткової угоди № 1-ВА від 12.05.2010 року які визначають межі представництва виконавця послуг по договору № 380138-ВА (п. 2.4) у справі № 2/121-30/118, на які послався замовник у своєму листі від 22.12.2010 року, як на підставу припинення повноважень відповідача у справі виключають правильність висновків суду першої та апеляційної інстанцій щодо неможливості виконання послуг за цим договором з вини замовника, а також щодо його обов'язку відповідно до приписів ч. 2 ст. 903 ЦК України виплатити виконавцеві плату в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Зі змісту договору № 380138-ВА від 01.10.2009 року вбачається, що зобов'язання за ним виконавець повинен був виконувати особисто і покладання виконання договору на іншу особу не передбачалось.
Проте 05.04.2010 року відповідач уклав договір з адвокатом ОСОБА_4, який особисто та на підставі договору доручення від 17.01.2010 року разом зі ОСОБА_5 вчиняв представницькі дії по справі № 2/121-30/118 і за актами виконаних робіт № 1 від 04.04.2011 року та № 2 від 04.04.2011 року, які включають в себе весь перелік процесуальних дій, вчинених цими представниками, зокрема і їх участь у судовому засіданні при прийнятті у справі № 2/121-30/118 постанови Вищим господарським судом України від 14.12.2010 року, вартість цих послуг складає 31 200 грн.
Підписавши акти відповідач визнав себе зобов'язаним перед цими особами на зазначену у них суму, та відповідно підтвердив і дійсну вартість послуг, які надавались позивачу відповідно до умов договору № 380138-ВА від 01.10.2009 року та додаткової угоди до нього № 1-ВА від 12.05.2010 року
Інші докази надання послуг відсутні, у позові відповідача про зобов'язання позивача підписати акти та визнати надання тих же послуг на суму отриманих коштів рішенням господарського суд м. Києва від 19.02.2013 року у справі 5011-9/17640-2012 відмовлено.
За таких обставин, коли особисто відповідачем послуги не надавались, його боргові зобов'язання на витрати, пов'язанні з наданням послуг іншими особами складають лише 31 200 грн., надання послуг у іншому розмірі матеріалами справи не підтверджується, замовник вправі вимагати повернення надмірно сплачених по договору сум, а тому з огляду на зазначене, та враховуючи, що фактичні обставини справи не потребують додаткового дослідження судова колегія, скасовуючи постановленні у справі судові рішення вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити нове рішення, яким позов задовольнити частково і за виключенням боргових зобов'язань відповідача перед третіми особами стягнути з нього на користь позивача 5 212 264,09 грн. боргу, 224 127,33 грн. на відшкодування інфляційних втрат з часу вимоги про повернення коштів, 238 621,73 грн. 3 % річних та 141 636 грн. на відшкодування судових витрат. У решті позову відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 року та рішення господарського суду Київської області від 03.04.2013 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "ТК Смарагд" (код 33269204) на користь ТОВ "Біо Агро" (код 34696173) 5 212 264,09 грн. заборгованості, 224 127,33 грн. на відшкодування інфляційних втрат, 238 621,73 грн. 3 % річних та 141 636 грн. на відшкодування судових витрат, а у решті позову відмовити.
Доручити господарському суду Київської області видати наказ.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2013 |
Оприлюднено | 09.08.2013 |
Номер документу | 32882642 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Остапенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні