Рішення

від 01.08.2013 по справі 2-4231/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-4231/12

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Пилаєва М.К.,

при секретарі - Сосюра О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», - про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

27.12.2012 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які звернулись за заявами про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, після смерті їх батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який відповідно помер ІНФОРМАЦІЯ_3, просять визнати недійсним заповіт останнього, посвідчений державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Радіоновою Л.І. 23.08.2011 за реєстровим №8-2071, з підстав, визначених ч.1 ст.225 ЦК України, як укладений дієздатною особою, яка неусвідомлювана значення своїх дій та не могла керувала ними. За вказаним заповітом, померлий спадкодавець ОСОБА_4 заповідав належну йому на праві власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, відповідачу у даній справі ОСОБА_3 В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються, на те, що на час складання заповіту, померлий не розумів та не міг розуміти своїх дій у зв'язку з хворобою. Крім того, позивачі ставлять під сумнів підпис батька на заповіті, посилаючись на невідповідність почерку, який мав померлий ОСОБА_4, почерку в заповіті, а також на вчинення напису прізвища батька на заповіті з опискою, що вважають неможливим з боку померлого./а.с.2-3/

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, посилаючись на викладені у позові обставини. До викладеного у позові послались на те, що дружина померлого відповідач ОСОБА_3 не здійснювала належного піклування за хворим ОСОБА_4, заохочувала його до вживання алкогольних напоїв, перешкоджала спілкуванню з дітьми - позивачами. Представник позивачів ОСОБА_6/а.с.42/ позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, надавши суду пояснення, вважала наявними дані, які вказують на недійсність заповіту./а.с. 124-132/

Представники відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проти позову заперечили, вважали можливим розгляд у відсутність відповідача ОСОБА_3, з огляду на її похилий вік, просили відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень послались на відсутність доказів того, що померлий ОСОБА_4 не усвідомлював значення своїх дій при складанні оспорюваного заповіту, вважають безпідставними вимоги позивачів, оскільки останній тривалий час прожив в шлюбі з відповідачем, разом приватизували спірну квартиру в рівних частинах, які заповідали один одному у разі смерті одного з подружжя. Дієздатність ОСОБА_4 перевірена нотаріусом при складанні та посвідченні заповіту./а.с. 52, 99-100/

Треті особи у справі Головне управління юстиції у м. Києві, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», неодноразово повідомлені належним чином, в судові засідання з розгляду справи не з'являлись, про причин неявки суд не повідомили. З огляду на відсутність заперечень позивачів, їх представника та представників відповідача, суд вважав можливим розгляд у відсутність представників третіх осіб./а.с.51, 118, 120, 124-132, 138-139, 148, 153, 157/

Допитаний як свідок ОСОБА_9, сину якого померлий ОСОБА_4 був хрещеним батьком, надав суду пояснення про те, що померлий ОСОБА_4 хворів, перед смертю почував себе дуже погано, дружина померлого відповідач ОСОБА_3 намагалась лікувати останнього нетрадиційними методами лікування, свідок навесні та влітку 2011 року спілкувався з померлим по телефону, а також відвідував останнього у лікарні, під час спілкування в лікарні померлий ОСОБА_4 відразу не впізнав свідка, але потім згадав, спілкувались як по телефону, так і в лікарні про здоров'я, членів родини свідка та старих знайомих./а.с.128-129/

Допитані як свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, родичі відповідача ОСОБА_3, надали суду пояснення, що ОСОБА_4 хворів, до хвороби завжди був присутній на всіх сімейних святах, спілкувався з дітьми, онуками та правнуками відповідача ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що на прохання померлого ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_3 разом їздили до нотаріуса громадським транспортом, як повідомили їй останні, складати заповіт один на одного, померлий ОСОБА_4 в той день розмовляв нормально, на зовнішній вигляд розумів значення своїх дій, до нотаріуса свідок не заходила, чекала в коридорі, але ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вийшли від нотаріуса на зовнішній вид задоволені, повернувшись додому втрьох пообідали і відмітили вирішення питання, документів свідок не бачила. Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що декілька разів спілкувався з померлим ОСОБА_4, гуляли з дітьми в Ботанічному саду, коли ОСОБА_4 хворів, свідок приїжджав до лікарні на прохання ОСОБА_7, дочки відповідача ОСОБА_3, здавав кров для померлого, у зв'язку з чим відвідував останнього в палаті разом з малолітньою дочкою свідка, з якою спілкувався хворий ОСОБА_4/а.с.129-132/

Згідно акту КМЦ СПЕ посмертної комісійної - судово-психіатричної експертизи №398 від 17.05.2013, проведеної на виконання ухвали суду від 27.03.2013, /а.с.133-135, 141-147/, у період складання та підписання заповіту 23.08.2011 ОСОБА_4 виявляв ознаки церебрастенічного синдрому внаслідок органічного ураження головного мозку судинного (гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз, дисциркуляторна енцефалопатія) ґенезу та соматогенної патології (рак шкіри лівої щоки) (F06.6 - згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду). ОСОБА_4 у період складання та підписання заповіту 23.08.2011 року за своїм психічним станом усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними. Лікування, яке приймав ОСОБА_4 не вплинуло на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у період складання та підписання заповіту 23.08.2011.

Суд, вирішивши питання про можливість розгляду справи у відсутність відповідача ОСОБА_3, за участі її уповноважених представників, та у відсутність третіх осіб, заслухавши пояснення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх представника, а також представників відповідача ОСОБА_3, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом допиту та дослідження показань свідків, письмових доказів в матеріалах справи і висновку експерта, приходить до наступних висновків.

На підставі пояснень осіб у справі та наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено наступні обставини, які не заперечуються сторонами: 23 серпня 2011 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, склав заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Радіоновою Л.І. 23.08.2011 за реєстровим №8-2071, далі Заповіт. Вказаним заповітом, померлий заповідав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ? частину квартири АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини звернулись рідні діти померлого ОСОБА_1 від 01.10.2012 за №1252 та ОСОБА_2 від 01.10.2012 за №1253 та дружина померлого ОСОБА_3 13.08.2012 за №1286. Шостою Київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №523/12 до майна померлого ОСОБА_4 За життя, а саме в період і на момент складення заповіту 23.08.2011, та до дня смерті ОСОБА_4 хворів на рак шкіри лівої щоки та проходив лікування. Вказані обставини також підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи: копіями свідоцтв про народження ОСОБА_1 від 21.03.1963 серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 від 20.03.1969 НОМЕР_2 /а.с.5-6/, копіями матеріалів спадкової справи №523/12: копіями свідоцтва про смерть ОСОБА_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_3, копіями заяв про прийняття спадщини, копіями свідоцтва про одруження від 28.08.2003 за НОМЕР_4, заповіту, /а.с.53-94/; медичною документацією про хворобу ОСОБА_4 за його життя: даними з медичної карти Київського міського клінічно-онкологічного центру амбулаторного хворого ОСОБА_4 №7189/11 в одному томі; медичної карти Київського міського клінічно-онкологічного центру стаціонарного хворого ОСОБА_4 №13480 та №9921 в одному томі кожна; карти Київського міського клінічно-онкологічного центру хворого, який піддається променевій терапії, ОСОБА_4, до а/к №7189/11 та м/к 9921 - на 2-х арк..; медичної карти Центральної районної поліклініки Печерського району м. Києва хворого ОСОБА_4 №16834 в одному томі; контрольної карти диспансерного спостереження Центральної районної поліклініки Печерського району м. Києва хворого ОСОБА_4 №70670 в одному томі; актом КМЦ СПЕ посмертної комісійної - судово-психіатричної експертизи №398 від 17.05.2013./а.с.141-147/

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до ч.2 ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

При встановленні обставин, які не визнаються сторонами, суд виходить з наявних матеріалах справи належних та допустимих доказів, оцінюючи їх в сукупності та взаємозв'язку з позиції їх достатності.

Зокрема, суд приймає до уваги пояснення допитаних як свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_4 в період складення заповіту спілкувався з оточуючими, інтересувався їх життям, самостійно пересувався, користувався громадським транспортом, які кореспондуються з висновком акту КМЦ СПЕ посмертної комісійної - судово-психіатричної експертизи №398 від 17.05.2013 про те, що ОСОБА_4 у період складання та підписання заповіту 23.08.2011 року за своїм психічним станом усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, лікування, яке приймав ОСОБА_4 не вплинуло на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у період складання та підписання заповіту 23.08.2011, і в своїй сукупності спростовують протилежні доводи позивачів.

Інших належних та допустимих доказів тієї обставини, що померлий ОСОБА_4 при складанні оспорюваного заповіту 23.08.2011 не усвідомлював значення чи не міг керувати ними, позивачами не надано і такі дані в матеріалах справи відсутні. По суті посилання позивачів, що почерк на оспорюваному заповіті не відповідає почерку померлого ОСОБА_4, а також допущення описки при зазначенні прізвища в змісті рукотворного напису прізвища останнього, слід зазначити, що жодних доказів цих обставин позивачі суду також не надали, на даних обставинах протягом розгляду не наполягали. Відтак, ці обставини є припущеннями та домислами позивачів, і крім того, фактично ці доводи спростовуються і виключаються обставинами і підставами даного позову про визнання заповіту недійсним з підстав, що особа не розуміла значення своїх дій, на якій наполягали позивачі, оскільки позивачі, вважаючи та посилаючись на те, що померлий ОСОБА_4 не розумів значення своїх дій при складані заповіту, тим самим визнають ту обставину, що заповіт складено ОСОБА_4

Відповідно до ч.3 ст.11, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вище викладеного, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.215, ч.1 ст.225, ч. 2 ст.1257 ЦК України, ст.ст. 6, 10-11, ст.36, т.ст.57-60, ст.88, ст.169, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ст.218, ст.223, ст.ст.292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», - про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, і посвідченого державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Радіоновою Л.І. 23 серпня 2011 року за реєстровим №8-2071,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.К. Пилаєва