Постанова

від 15.08.2013 по справі 8/337

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. справа№ 8/337

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Пількевич Є.А.;

відповідача - Цимбалюк І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЕ"

на рішення господарського суду м. Києва від 05.08.2011 р.

у справі № 8/337 (суддя - Катрич В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЕ"

до Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф"

про стягнення 102505,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСЕ" (далі - позивач) звернулося з позовом до Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду № 27 від 17.07.2008 р. у розмірі 102505,74 грн., у тому числі: 87692,85 грн. - основної заборгованості, 4505,96 грн. - пені, 2414,58 грн. - 3% річних та 7892,35 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2011 р. порушено провадження у справі № 8/337.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.08.2011 р. у справі № 8/337 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЕ" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 05.08.2011 р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що суд першої інстанції виніс рішення у справі без участі представника позивача, оскільки його не було повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 8/337, а розгляд справи призначено на 18.06.2013 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. розгляд справи відкладено на 13.08.2013 р. та продовжено строк розгляду спору на п`ятнадцять днів.

В судовому засіданні 13.08.2013 р. оголошено перерву до 15.08.2013 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

17.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСЕ" (підрядник) та Спільним українсько-французьким підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф" (замовник) було укладено Договір підряду № 27 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати роботи по демонтажу металевих конструкцій існуючого даху головного корпусу Культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» по вул. Івана Мазепи, 28-30, в м. Києві, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх (п. 1.1 Договору).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами Договору, останній за своєю правовою природою є договором підряду (ст. 837 ЦК України), за умовами якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1.3 Договору генпідрядник приймає повний комплекс виконаних робіт, шляхом підписання двостороннього Акту про прийняття комплексу робіт та оплачує якісно виконані роботи на умовах дійсного Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору підрядник 25 числа кожного місяця надає генпідряднику чотири примірники Акту виконаних робіт та чотири примірники довідки про вартість виконаних робіт.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що разом з Актами виконаних робіт підрядник надає підписані уповноваженими представниками генпідрядника обсяги виконаних робіт за звітний період та копії видаткових накладних, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, які були використані у звітному періоді.

Аванс не передається підряднику у перший місяць виконання робіт, за виключенням письмово обґрунтованих авансів на придбання будівельних матеріалів (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 4.5 Договору розрахунки здійснюються після виконання підрядником та прийняття генпідрядником робіт, передбачених дійсним Договором, вартість яких буде становити частину договірної ціни договору, вказаної у п. 3.1, та відображати фактично виконані роботи.

Пунктом 4.6 Договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за виконані роботи, передбачені дійсним Договором, генпідрядник здійснює тільки після надання підрядником документації у повному обсязі (акти на приховані роботи, протоколи випробувань та сертифікати, виконавчі зйомки), що підтверджує якість використаних матеріалів та виконавчої документації у повному обсязі, крім тих матеріалів, які надає генпідрядник.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт виконання позивачем робіт по демонтажу металевих конструкцій у період з серпня 2008 року по грудень 2008 року на загальну суму 1762303,20 грн. підтверджується Актом № 4 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 29.08.2008 р., Актом № 10 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 30.09.2008 р., Актом № 38 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за жовтень 2008 року, Актом № 16 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 28.11.2008 р., Актом № 24 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 30.12.2008 р., Актом № 106 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 30.12.2008 р., Актом № 107 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 30.12.2008 р.

Оплата відповідачем зазначених робіт на суму 1534971,41 грн. підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

На думку позивача, сума боргу за виконані роботи, які прийняті і не оплачені відповідачем, складає 87692,85 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Письмових вимог, надісланих відповідачу про сплату зазначеної заборгованості, матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України та ч. 5 ст. 321 ГК України встановлено, що в разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З даними нормами також кореспондується ч. 4 ст. 879 ЦК України, відповідно до якої оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Позивач, обґрунтовуючи підстави для захисту свого порушеного права в частині стягнення з відповідача остаточної заборгованості за виконані роботи, посилається на умови Договору підряду № 27 від 17.07.2008 р., якими закріплено обов'язок відповідача оплатити прийняті роботи.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 1.1 Договору підрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи по демонтажу металевих конструкцій існуючого даху головного корпусу Культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» по вул. Івана Мазепи, 28-30, в м. Києві, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації у терміни, передбачені дійсним Договором, а генпідрядник зобов'язався прийняти комплекс належно виконаних підрядником робіт та оплатити його повну вартість на умовах дійсного Договору. Генпідрядник приймає повний комплекс виконаних робіт, шляхом підписання двостороннього Акту про прийняття комплексу робіт та оплачує якісно виконані роботи на умовах дійсного Договору (п. 1.3 Договору).

При цьому, пунктом 5.11 Договору визначено саме обов'язок підрядника (позивача) здати виконані роботи згідно з будівельними нормами і правилами, шляхом підписання Акту прийняття виконаного комплексу робіт, передбаченого дійсним Договором.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 1 ст. 854 ЦК України та ч. 5 ст. 321 ГК України, а також з огляду на те, що Договором підряду № 27 від 17.07.2008 р. не передбачений строк та обов'язок відповідача достроково оплачувати частково виконані роботи, позивач для підтвердження факту настання обов'язку відповідача оплатити повну вартість виконаного комплексу робіт мав надати Акт прийняття комплексу робіт, як належного доказу остаточної здачі роботи.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем дій на виконання умов п. 4.6 договору підряду № 27 від 17.07.2008 р., а саме надання документації (акти на приховані роботи, протоколи випробувань та сертифікати, виконавчі зйомки), що підтверджує якість використаних матеріалів та виконавчої документації у повному обсязі.

Також колегія звертає увагу на те, що позивач не пред'являв письмової вимоги до відповідача стосовно сплати вказаного остаточного розрахунку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно зупинив платежі на користь позивача до надання останнім зазначеної вище документації, необхідної для проведення остаточних розрахунків відповідно до умов Договору, а отже на даний час у відповідача відсутні правові підстави для проведення остаточного розрахунку із позивачем за Договором в частині сплати 87692,85 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення позивачем дій на виконання умов п. п. 1.3, 4.6 договору підряду № 27 від 17.07.2008 р. та приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, вимоги позивача колегією суддів визнаються такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, колегія зазначає про те, що оскільки відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної заборгованості, це виключає наявність підстав для стягнення з нього 4505,96 грн. пені, 2414,58 грн. 3% річних та 7892,35 грн. інфляційних втрат.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції виніс рішення у справі без участі представника позивача, оскільки його не було повідомлено про дату, час та місце судового засідання, колегією суддів визнається необґрунтованим з огляду на наступне.

В засідання суду першої інстанції представник позивача не з'являвся, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується штампами вихідної кореспонденції на зворотному боці ухвал суду першої інстанції про порушення провадження у справі та відкладення розгляду даної справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»).

Отже, суд першої інстанції виконав свій обов'язок стосовно належного повідомлення позивача та в рамках чинного законодавства вчинив всі необхідні дії для такого повідомлення.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 05.08.2011 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЕ" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 05.08.2011 р. у справі № 8/337 - без змін.

2. Матеріали справи № 8/337 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.