Постанова

від 13.08.2013 по справі 4/054-12/8

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 4/054-12/8 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Гоголь Т.Г., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Оріяна" та Комунального підприємства "Софія" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. у справі№ 4/054-12/8 Господарського суду Київської області за позовомКомунального підприємства "Софія" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Оріяна" простягнення заборгованості за участю представників: позивачаЗагваздін С.М., директор відповідачаЦепюк В.Д., директор

ВСТАНОВИВ:

21.05.2012р. Комунальне підприємство "Софія" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Оріяна" 43551,12 грн. основного боргу, 80,66 грн. відсотків річних, 1369,67 грн. інфляційних втрат, 114,73 грн. пені на підставі статей 20, 193, 231 Господарського кодексу України, статей 16, 264, 526, 527, 530, 549-551, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, посилаючись на порушення відповідачем, як власником нежитлових приміщень, умов укладених договорів щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем відповідачу комунальних послуг.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, вказавши, що він не є власником чи баласоутримувачем нежитлових приміщень, рахунки за надання комунальних послуг щодо яких виставлено позивачем до оплати, а також не використовував зазначені приміщення у власній виробничій діяльності; надані позивачем договори про надання комунальних послуг не містять необхідних істотних умов, визначених частинами 3, 4, 5 статті 180 Господарського кодексу України, а саме ціни, асортименту послуг, вимог до їх якості; надання позивачем послуг відповідачу не підтверджено належними доказами, а розрахунок їх вартості не відповідає фактичним даним щодо площі приміщень; договір про надання комунальних послуг від 01.04.2010 року не набрав чинності з огляду на відповідне застереження відповідача, акт звірки розрахунків відповідач підписав з власними зауваженнями.

Справа розглядалась неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2013 р. постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасовано; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області з огляду на допущені процесуальні порушення, що вплинули на законність прийнятої постанови, неповноту встановлення правової природи відносин, що виникли та існували між сторонами.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.03.2013р. (суддя Скутельник П.Ф.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Оріяна" на користь Комунального підприємства "Софія" заборгованість за договором про надання комунальних послуг від 01.04.2010р. № 30 у вигляді основного боргу у сумі 23146,51 грн., трьох процентів річних - 55,01 грн., інфляційних нарахувань - 492,54 грн. та судовий збір - 845,15 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. (судді: Зеленін В.О. - головуючий, Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства та обставинам справи; доводи апеляційних скарг відхилено, як необґрунтовані.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо-Оріяна" та Комунальне підприємство "Софія" подали до Вищого господарського суду України касаційні скарги.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо-Оріяна" просить судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншій області України; скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 14, 20,21, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статей 628, 629 Цивільного кодексу України, статей 180, 321, 328 Господарського кодексу України; статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначаючи, що суди не надали оцінки доводам та доказам відповідача щодо невідповідності договорів про надання комунальних послуг приписам чинного законодавства, невірно визначили зміст зобов'язання відповідача, умови та порядок його виконання, застосували невірні тарифи.

Комунальне підприємство "Софія" у відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо-Оріяна" відхилило її доводи, як безпідставні та необґрунтовані.

Комунальне підприємство "Софія" в касаційній скарзі просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України; статті 82 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує, що судами не досліджено матеріали справи, не надано належної правової оцінки доводам та доказам позивача про фактичне надання послуг та прийняття його виконання відповідачем.

Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу позивача; усно у судовому засіданні відхилив її доводи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх в даному судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарським судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 19.10.2007р. Комунальним підприємством "Софія" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо-Оріяна" (споживач) підписано договір про надання комунальних послуг від 19.10.2007р. №10 (надалі - Договір №10), за умовами якого, постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачу: теплову енергію в гарячій воді; холодну воду (ХВП) по ГОСТ 2874-82; приймати господарсько-побутові стічні води, які не перевищують граничнодопустимі концентрації (ГДК), шкідливих речовин. (У каналізаційну мережу забороняється спускати стоки які перевищують ГДК, сміття, ґрунт, абразивні порошки, вату, харчові відходи. Категорично забороняється скидати кислоти, розчинники, смоли, мазут, токсичні горючі та вибухонебезпечні речовини).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору №10 постачальник бере на себе зобов'язання надавати споживачу комунальні послуги по утриманню прибудинкової території та вивезенню сміття, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію, холодну та гарячу воду і прийняті стоки, вивезення сміття, за встановленими тарифами та калькуляціями в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з пунктами 3.1., 3.5 Договору №10 розрахунки за теплову енергію, воду, водовідведення та вивезення сміття та обслуговування територій, проводяться в грошовій формі у безготівковому порядку на авансовий рахунок постачальника, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування с.Софіївська Борщагівка тарифів; розрахунок щомісячних платежів є невід'ємною частиною Договору, щомісячна плата перераховується споживачем на р/р постачальника протягом п'яти банківських днів.

Пунктами 9.1., 9.4. Договору №10 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 19.10.08 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць закінчення строку його дії, про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією з сторін.

01.04.2010р. Комунальним підприємством "Софія" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо-Оріяна" (споживач) підписано договір про надання комунальних послуг від 01.04.2010 року № 30 (надалі - Договір №30), за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання надавати споживачу комунальні послуги: з централізованого опалення; з централізованого постачання холодної та гарячої води; з централізованого водовідведення; вивезення сміття; транспортування електричної енергії.

Відповідно до пунктів 1.2.,1.3 Договору №30, об'єкт надання послуг - приміщення підвалу у будинку за адресою: вул. Леніна, 46, с. Софіївська Борщагівка, в секціях І, ІІ загальної площі 147,6 м2 (№№ VI, VIII, IX, XII); в секції ІІІ, загальної площі 216,1 м2 (№№ І, ІІ, XIIІ, ХІV, ХV, ХVІ, ХVІІ); в секції ІV, загальної площі 119,78 м2 (№№ ІV, V, ХІV, ХVІІІ; 35,38 м2 - площа загального користування); споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та калькуляціями в терміни, передбачені цим договором.

Пунктами 3.1., 3.2, 3.3 Договору №30 визначено, що розрахунки за теплову енергію, воду, водовідведення та вивезення сміття та обслуговування територій, проводяться в грошовій формі у безготівковому порядку на авансовий рахунок постачальника, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування с.Софіївська Борщагівка тарифів; плата за утримання прибудинкової території визначається згідно кошторису постачальника з урахуванням зауважень до пункту 2.2. даного договору.

Згідно з пунктами 3.3, 3.4. Договору №30 розрахунковим періодом є календарний місяць, розрахунок щомісячних платежів є невід'ємною частиною Договору. Щомісячна плата перераховується споживачем на р/р постачальника протягом п'яти банківських днів.

Суди дійшли висновку, що даний договір за змістом пунктів 9.1, 9.4. набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2010р. з дня надання калькуляції і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Договір №10 та Договір № 30 підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без будь-яких зауважень та застережень.

Рішеннями Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.04.2008 р. № 4, від 10.09.2010р. № 4, рішеннями виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 03.03.2009р. №67 та від 08.11.2011р. № 363 встановлено розмір тарифів щодо оплати комунальних послуг.

Судова колегія зазначає наступне, відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України, у відповідності до частини першої якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають на підставах, передбачених статтею 11 Кодексу (зокрема, з договорів та інших правочинів). Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території" установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Водночас за змістом статей 19, 20, 21, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах; учасниками відносин є власник, споживач, виконавець та виробник. Договір на надання житлово-комунальних послуг відповідно до приписів вказаного Закону укладається з балансоутримувачем чи уповноваженою ним особою; у разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання таких послуг з іншим виконавцем. До обов'язків споживача віднесено оплату житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Затвердження цін та тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органу місцевого самоврядування; за статтею 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, а розмір плати розраховується виходячи з розміру встановлених цін (тарифів) та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг.

Згідно з підпунктом 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції станом на 01.01.2008 року, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в Договорі №10 не визначено об'єкту надання послуг, а саме його ідентифікуючих ознак: місцезнаходження, площі та інших характеристик, відповідно до яких позивачем здійснено розрахунок обсягу та вартості наданих послуг. Разом з цим, Договором №10 у п. 2.1. визначено, що обсяг теплової енергії визначається розрахунковим методом згідно з технічними характеристиками приміщення.

Відтак, суди прийшли до обгрунтованого висновку, що позивачем не доведено надання комунальних послуг відповідачу на загальну суму 17566,05 грн. з постачання: теплової енергії в гарячій воді; холодної води (ХВП) по ГОСТ 2874-82; приймання господарсько-побутових стічних вод, в обсягах, вказаних у рахунках-фактурах від 30.11.07р. №СФ-0000280, від 29.12.07р. №СФ-0000310, від 31.01.08р. №СФ-0000018, від 29.02.08р. №СФ-0000055, від 29.03.08р. №СФ-0000091, від 30.04.08р. №СФ-0000131, від 30.05.08р. №СФ-0000179, від 27.06.08р. №СФ-0000196, від 31.07.08р. №СФ-0000231, від 28.11.08р. №СФ-0000392, від 31.12.08р. №СФ-0000425, від 30.01.09р. №СФ-0000027, від 27.02.09р. №СФ-0000064, від 31.03.09р. №СФ-0000094, від 30.04.09р. №СФ-0000124, від 30.10.09р. №СФ-0000334, від 30.11.09р. №СФ-0000371, від 31.12.09р. №СФ-0000413, від 29.01.10р. №СФ-0000033, від 26.02.10р. №СФ-0000052, від 31.03.10р. №СФ-0000080 та в межах виконання договору № 10 від 19.10.2007р.

Доводи позивача щодо узгодження сторонами об'єкту надання послуг за договором № 10 від 19.10.2007р. з огляду на оплату послуг, здійснювану відповідачем у попередній період не може бути взято до уваги з огляду на подальші неодноразові самостійні зміни у вихідних даних зазначених позивачем рахунків, та, відповідно, виставлених до оплати за договором сум.

При цьому жодних заяв про зміну предмету та підстав поданого позову матеріали справи не містять.

Окрім цього, розглянувши акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2010р., судами першої та апеляційної інстанції вірно не прийнято його як належний доказ надання комунальних послуг позивачем відповідачу, оскільки відповідно до приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акт звірки як зведений обліковий документ не належить до первинних документів, що підтверджують виконання господарських операцій.

Разом з тим судами досліджено, що за змістом договору № 30 від 01.04.2010р. відповідач взяв на себе зобов'язання споживача комунальних послуг щодо наведених у договорі приміщень (підвалу у будинку за адресою: вул.Леніна, 46, с. Софіївська Борщагівка в секціях І, ІІ загальної площі 147,6 кв.м. (№ VI, VIII, IX, XII); секції ІІІ, загальної площі 216,1 кв.м. (№І, ІІ, XIIІ, ХІV, ХV, ХVІ, ХVІІ); секції ІV, загальної площі 119,78 кв.м. (№ ІV,V, ХІV, ХVІІІ; площа загального користування 35,38 кв.м.).

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 23146,51 грн. на підставі Договору № 30 за період з квітня 2010р. по квітень 2012р., згідно з рахунками-фактурами від 30.04.10р. №СФ-0000148, від 31.05.10р. №СФ-0000190, від 30.06.10р. №СФ-0000227, від 30.07.10р. №СФ-0000266, від 31.08.10р. №СФ-0000310, від 30.09.10р. №СФ-0000352, від 29.10.10р. №СФ-0000403, від 29.11.10р. №СФ-0000447, від 29.12.10р. №СФ-0000492, від 28.01.11р. №СФ-0000042, від 28.02.11р. №СФ-0000086, від 31.03.11р. №СФ-0000133, від 29.04.11р. №СФ-0000183, від 28.10.11р. №СФ-0000484, від 30.11.11р. №СФ-0000541, від 30.12.11р. №СФ-0000597, від 31.01.12р. №СФ-0000051, від 29.02.12р. №СФ-0000104, від 30.03.12р. №СФ-0000157, від 28.04.12р. №СФ-0000208 суди встановили, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Згідно з статтею 1 Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, висновки господарських судів про задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором №30 пені в сумі 114,73 грн., трьох процентів річних - 55,01 грн. та інфляційних - 492,54грн. є законними та обґрунтованими.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували спірні правовідносини, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, що їх регулюють.

Доводи скаржників про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування законних та обґрунтованих судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Оріяна" та Комунального підприємства "Софія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. у справі № 4/054-12/8 Господарського суду Київської області та рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2013р. залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Т. Гоголь

Л. Рогач