Рішення

від 14.08.2013 по справі 15/906/64/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" серпня 2013 р. Справа № 15/906/64/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

при секретарі Пастощук О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Довгаль І.О. - представник за довіреністю від 21.01.2013р.,

від відповідача-1: Шуляк Н.А. - представник за довіреністю від 04.03.2013р.,

від відповідача-2: Бородін Д.В. - представник за довіреністю від 04.02.2013р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП БАНК" (м. Київ)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІМ-ПАРТНЕР" (м. Житомир)

2) Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" (м.Житомир)

про стягнення 7669249,69 Євро (еквівалент в гривнях 81541686,78 грн.).

Публічне акціонерне товариство "ОТП БАНК" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІМ-ПАРТНЕР" та Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" заборгованості за договором про надання кредиту №CR-443/29-1 від 11.09.2007 року у розмірі 7669249,69 Євро (еквівалент в гривнях станом на 20.12.2012р. за курсом НБУ 81541686,78грн.), з яких: 6660125,95 Євро заборгованості по кредиту, 738964,20 Євро заборгованості по відсоткам, 270159,54 Євро заборгованості по пені.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.01.2013р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ОТП БАНК" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.02.2013р.

Розгляд справи ухвалами від 05.02.2013р. та від 19.02.2013р. відкладався, відповідно на 19.02.2013р. та 05.03.2013р.

В порядку ст.77 ГПК України в судовому засіданні 05.03.2013р. оголошувалась перерва до 11.03.2013р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.03.2013р. зупинено провадження у справі №15/906/64/13-г до вирішення пов'язаної з нею справи №906/341/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпоративний консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" та Публічного акціонерного товариства "ОТР Банк" про визнання кредитного договору недійсним.

У зв'язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, господарський суд ухвалою від 02.08.2013р. поновив провадження у даній справі, продовжив строк розгляду спору за клопотанням сторін на п'ятнадцять днів, відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України та призначив засідання на 14.08.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, просив у задоволенні позову відмовити. В усній формі представник відповідача-1 зазначив, що не визнає розміру заборгованості за договором про надання кредиту, у зв'язку з тим, що позивач ігнорує письмові запити відповідача-1 щодо проведення звірки розрахунків по тілу кредиту та відсоткам, що призводить до одностороннього нарахування з боку позивача відсотків, пені, а також невизначеність розміру заборгованості по основному зобов'язанню. Також, представник відповідача-1 подав клопотання від 14.08.2013р. про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №906/1130/13 за позовом ТОВ "Корпоративний консалтинг" до ТОВ "Елім-Партнер", ПАТ "ОТП Банк" про визнання недійсним договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р., укладеного між ТОВ "Елім-Партнер" та ПАТ "ОТП Банк".

Представник відповідача-2 письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, підтримав позицію представника ТОВ "Елім-Партнер" та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник відповідача-2 підтримав заявлене представником ТОВ "Елім-Партнер" клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 14.08.2013р. заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Житомирської області від 08.04.2013р., яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Корпоративний консалтинг" до ТОВ "Елім-Партнер", ПАТ "ОТП Банк" про визнання недійсним кредитного договору №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р. Крім того, представник позивача зазначив, що строки вирішення спору сплинули.

Розглядаючи клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №906/1130/13, господарський суд зазначає таке.

В обґрунтування заявленого клопотання про зупинення провадження у даній справі відповідач-1 посилається на те, що вимоги ПАТ "ОТП Банк" ґрунтуються, зокрема, на умовах договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007 року про визнання недійсним якого звернулося ТОВ "Корпоративний консалтинг" у справі №906/1130/13, тобто на умовах договору, який оспорюється. Вважає, що у разі визнання недійсним вказаного договору відпадуть підстави для стягнення заборгованості у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі вже зупинялось ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.03.2013р. до вирішення пов'язаної з нею справи №906/341/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпоративний консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" та Публічного акціонерного товариства "ОТР Банк" про визнання недійсним кредитного договору №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду Житомирської області від 05.06.2013р. у справі №906/341/13-г рішення господарського суду Житомирської області від 08.04.2013р. про відмову у задоволенні позову ТОВ "Корпоративний консалтинг" до ТОВ "Елім-Партнер" та ПАТ "ОТР Банк" про визнання недійсним кредитного договору №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007 року залишено без змін.

При цьому, суд зауважує, що у разі задоволення позову у справі №906/1130/13 про визнання недійсним кредитного договору №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007 року та набрання таким рішенням законної сили, обставини, що були встановлені судовим рішенням у справі №906/1130/13 будуть нововиявленими обставинами по відношенню до судового рішення у даній справі. В такому випадку будь-яка із сторін спору у справі №15/906/64/13-г не позбавлена права, з дотриманням приписів Господарського процесуального кодексу України, звернутися до суду із заявою про перегляд такого рішення за нововиявленими обставинами.

Суд також наголошує, що відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

В даному випадку, строк розгляду спору, з урахуванням клопотання сторін про його продовження, відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, спливає 14.08.2013р.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.97 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

З огляду на вищенаведене, господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (ст.1 Статуту ПАТ "ОТП Банк", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 23.04.2009р. протокол №53, а.с.125, т.1) (банк/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" (позичальник/ відповідач-1) було укладено договір про надання кредиту №CR 07-443/29-1 (а.с.26-33, т.1).

В подальшому, сторонами було укладено ряд договорів про зміну договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р., у відповідності з якими сторони, в т.ч. змінювали розмір процентної ставки та графік повернення кредиту, а також збільшували ліміт фінансування (а.с.35, 36, 37-39, 40-41, 42-43, 44, 45-46, 47-48, 49-50, 51-52, 53-54, 55, 56-59, 60, 61, 62, 63-64, 65, 66, 67, 68, 69-70, 71, 72, т.1).

В забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" за договором про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р., між Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" (заставодержатель), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (ст.1 Статуту ПАТ "ОТП Банк", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 23.04.2009р. протокол №53, а.с.125, т.1) (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Електровимірювач" (поручитель/відповідач-2) було укладено договір поруки №SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р. (а.с.73-75, т.1).

Також, в подальшому, сторонами було укладено ряд договорів про внесення змін до договору поруки №SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р., згідно яких, зокрема, було внесено зміни щодо кредитора за договором поруки з Акціонерного комерційного банку "Райффайзенбанк Україна" на його правонаступника Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк"; розділ 1 "Предмет договору" викладено в новій редакції; визначено, що сума кредиту може становити 6791316,75 Євро (а.с.76-78, 79-80, 81, 82, 83, 84, т.1).

Відповідно до п.1.1. договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1, Банк (позивач) надає Позичальнику (відповідачу-1) кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а Позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі.

У розділі договору про надання кредиту - "Визначення термінів" сторони визначили, що "Ліміт фінансування" - це максимально дозволена сума заборгованості Позичальника за кредитом.

У відповідності з умовами договору №22 від 15.06.2011р. про внесення змін до договору поруки №SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р., сторони погодили, що ліміт фінансування складає EUR 6791316,75 (а.с.69-70, т.1).

Згідно п.п.1.2, 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3, 1.2.4 договору про надання кредиту з урахуванням змін, внесених договором №13 від 08.02.2010р. про зміну договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р. (а.с.56-59, т.1), позичальник зобов'язаний використовувати кредит в сумі, що не перевищує EUR 5750000,00 - на фінансування проекту. Позичальник зобов'язаний використовувати кредит в сумі, що не перевищує EUR 250000,00, з урахуванням положень п.1.1.3.1. - на погашення прострочених до сплати та нарахованих на прострочену до сплати суму кредиту процентів. Позичальник зобов'язаний використовувати кредит в сумі, що не перевищує EUR 960000,00, з урахуванням положень п.1.1.3.2. - на погашення простроченої до повернення суми кредиту. Позичальник зобов'язаний використовувати кредит в сумі, що не перевищує EUR 30000,00, з урахуванням положень п.1.1.3.3. - на застосування (отримання) капіталізації.

За умовами договору про надання кредиту, кредит надається банком позичальнику траншами, при чому кожен транш надається тільки після виконання ним певних зобов'язань.

Згідно п.1.6.1 договору про надання кредиту з урахуванням змін, внесених договором №22 від 15.06.2011р. про внесення змін до договору про надання кредиту №СR 07-443/29-1 від 11.09.2007р., позичальник зобов'язаний виконати боргові зобов'язання в повному обсязі в строк до 15.09.2014р. включно. При цьому, погашення заборгованості за кредитом здійснюється Позичальником щомісяця, починаючи з 15.01.2012р. у відповідності з графіком (а.с.69-70, т.1).

Пунктом 1.4 договору про надання кредиту сторони передбачили, що Позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату від суми кредиту в порядку та на умовах, визначених нижче, у тому числі проценти за кредит.

Порядок та умови нарахування і сплати процентів, а також розмір процентної ставки визначений сторонами у пунктах 1.4.1, 1.4.2 та 1.4.3 договору про надання кредиту з урахуванням змін, внесених договорами б/н від 13.08.2008р. (а.с.37-39,т.1), №6 від 21.05.2009р. (а.с.44, т.1), №7 від 12.06.2009р. (а.с.45-46, т.1), №8 від 08.07.2009р. (а.с.47-48, т.1), №9 від 11.08.2009р. (а.с.49-50, т.1), №10 від 15.09.2009р. (а.с.51-52, т.1), №11 від 15.10.2009р. (а.с.53-54, т.1), №12 від 20.11.2009р. (а.с.55, т.1), №13 від 08.02.2010р. (а.с.56-59, т.1), №14 від 25.02.2010р. (а.с.60, т.1), №16 від 24.11.2010р. (а.с.62, т.1), №18 від 21.03.2011р. (а.с.65, т.1), №19 від 21.04.2011р. (а.с.66, т.1), №20 від 23.05.2011р. (а.с.67, т.1), №22 від 15.06.2011р. (а.с.69-70, т.1) про зміну договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р.

Проценти розраховуються від суми кожного траншу, що отриманий Позичальником від Банку, протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банком такого траншу, включаючи день надання, до дати повернення Позичальником такого траншу, не включаючи день повернення (п.1.4.4 договору про надання кредиту).

Відповідно до п.1.4.5 договору про надання кредиту, проценти, що передбачені пп. 1.4.1-1.4.2. цього договору, нараховуються 20 (двадцятого) числа кожного календарного місяця та повинні сплачуватися Позичальником Банку щомісячно протягом 3 банківських днів наступних за таким 20 числом кожного календарного місяця (надалі - "Строк сплати процентів"). За обставини, що з моменту отримання траншу до початку строку сплати процентів залишається не більше 3 банківських днів, нарахування та сплата процентів відносно такого траншу здійснюється Позичальником у наступний строк сплати процентів.

За обставини, що Позичальник здійснює виконання боргових зобов'язань в повному обсязі (у відповідності до положень п.п.1.9., 1.10. цього договору або в іншому випадку) проценти мають бути сплачені Позичальником одночасно (на дату здійснення) з таким виконанням (п.1.4.6. договору про надання кредиту).

Згідно п.1.4.7. договору про надання кредиту, за обставини, що Позичальником не було здійснено повернення траншу в строк, встановлений положеннями цього Договору, проценти від суми такого траншу розраховуються в порядку, передбаченому п.1.4.1. цього договору, та підлягають сплаті одночасно (на дату здійснення) з поверненням такого траншу.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і залишатиметься чинним до моменту виконання кожною із сторін своїх зобов'язань за цим договором у повному обсязі, та такий день вважатиметься днем припинення цього договору (п.8.2 договору про надання кредиту).

У відповідності до позовної заяви заборгованість ТОВ "Елім-Партнер" (відповідача-1) перед ПАТ "ОТП Банк" станом на 20.12.2012р. за договором про надання кредиту №CR-443/29-1 від 11.09.2007р. складає:

- 6660125,95 Євро загальна заборгованості по кредиту, з яких: 4190556,19Євро - строкова заборгованість, 2469569,76Євро - прострочена заборгованість;

- 738964,20Євро загальна заборгованість по відсоткам, з яких: 35358,32Євро строкові відсотки, 587004,64Євро прострочені відсотки, 116601,24Євро відсотки на прострочений кредит;

- 270159,54Євро пеня. Загальна сума заборгованості становить 7669249,69Євро, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 20.12.2012р. становить 81541686,78грн.

Зазначені суми позивач просить стягнути на свою користь в солідарному порядку з ТОВ "Елім-Партнер" та його майнового поручителя ВАТ "Електровимірювач".

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.2 ст.1049 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1, позивач надав окремими траншами, згідно заявок відповідача-1 (а.с.85-107, т.1), грошові кошти на загальну суму 7708403,95Євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи валютними меморіальними ордерами: №1 від 13.09.2007р. на суму 4500000,00 Євро (а.с.110 на звороті,т.1), №2 від 14.09.2007р. на суму 490000,00 Євро (а.с.110 на звороті,т.1), №3 від 27.09.2007р. на суму 139000,00 Євро (а.с.110,т.1), №4 від 15.10.2007р. на суму 421000,00 Євро (а.с.110,т.1), №5 від 19.10.2007р. на суму 36000,00 Євро (а.с.109 на звороті,т.1), №6 від 30.10.2007р. на суму 69000,00 Євро (а.с.109 на звороті,т.1), №7 від 05.11.2007р. на суму 30000,00 Євро (а.с.109,т.1), №8 від 05.12.2007р. на суму 65000,00 Євро (а.с.109,т.1), №599000696 від 16.02.2010р. на суму 216108,79 Євро (а.с.114,т.1), №599000697 від 16.02.2010р. на суму 958278,00 Євро (а.с.113,т.1), №125 від 15.12.2010р. на суму 325880,38 Євро (а.с.108 на звороті,т.1), №126 від 15.12.2010р. на суму 75000,00 Євро (а.с.108 на звороті,т.1), №127 від 23.12.2010р. на суму 23868,34 Євро (а.с.108,т.1), №801769067 від 28.01.2011р. на суму 28685,12 Євро (а.с.111 на звороті,т.1), №817163259 від 25.02.2011р. на суму 28898,81 Євро (а.с.112,т.1), №830247138 від 23.03.2011р. на суму 19646,44 Євро (а.с.112 на звороті,т.1), №847261283 від 26.04.2011р. на суму 25382,53 Євро (а.с.112 на звороті,т.1), №862308756 від 26.05.2011р. на суму 28518,76 Євро (а.с.112,т.1), №863754911 від 30.05.2011р. на суму 10207,96 Євро (а.с.111,т.1), №128 від 23.06.2011р. на суму 70902,75Євро (а.с.108,т.1), №129 від 21.07.2011р. на суму 66277,09 Євро (а.с.113 на звороті,т.1), №130 від 23.08.2011р. на суму 40205,26 Євро (а.с.113 на звороті,т.1), №947496522 від 31.10.2011р. на суму 40543,72 Євро (а.с.111 на звороті,т.1).

Проте, відповідач-1 зобов'язання за договором про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р. належним чином та у повному обсязі не виконав. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту було сплачено 1048278,00 Євро, зокрема: 19.08.2008р. - 5000,00Євро (а.с.13,т.2), 15.09.2008р. - 5000,00Євро (а.с.13,т.2), 15.10.2008р. - 5000,00Євро (а.с.14,т.2), 16.02.2010р. - 958278,00Євро (а.с.14,т.2), 15.12.2010р. - 75000,00Євро (а.с.15,т.2).

Таким чином, станом на 20.12.2012р. у відповідача-1 перед ПАТ "ОТП Банк", згідно договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р., існувала прострочена заборгованість по кредиту в сумі 2469569,76Євро, строкова заборгованість по кредиту в сумі 4190556,19Євро. Розрахунок заборгованості за кредитним договором №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р. станом на 20.12.2012р. аркуш справи 121-128, том 3.

Як зазначив позивач у позовній заяві у даній справі, у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів за договором про надання кредиту №CR-443/29-1 від 11.09.2007р., ПАТ "ОТП Банк" у відповідності до умов кредитного договору (п.1.10 договору) звертався до ТОВ "Елім-Партнер" з вимогою про погашення всієї суми заборгованості, в тому числі заборгованості по кредиту, по простроченому кредиту, відсотках, прострочених відсотках та пені. У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 вказаної вимоги про погашення всієї суми заборгованості, позивач, згідно умов договору поруки №SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р., звертався до поручителя ВАТ "Електровимірювач" з вимогою про погашення всієї суми заборгованості. Однак, зазначені вимоги залишені без виконання.

Пункт 1.10 договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р. визначає, що, не зважаючи на інші положення цього договору, за обставини настання випадку невиконання умов цього договору та/або випадку невиконання умов документів забезпечення, та/або випадку невиконання умов будь-якого з договорів про надання банком послуг позичальнику (в тому числі, але не виключно: банківського кредиту та/або овердрафту та/або факторингу та/або авалю та/або гарантії та/або акредитиву), що є чинним на дату укладення цього договору та/або буде укладений сторонами протягом строку дії цього договору, та/або у випадку пред'явлення третіми особами будь-яких позовів до позичальника та/або відносно предмету застави, та/або у випадку втрати дійсності установчими та або іншими документами позичальника та/або поручителів (гарантів) за нього що впливають на чинність цього договору та/або документів забезпечення та/або у випадку виникнення будь-яких змін в складі/структурі учасників/власників позичальника та/або у випадку порушення процедури визнання позичальника банкрутом та/або якщо позичальник є неплатоспроможним; або якщо компетентний орган позичальника приймає рішення стосовно оголошення банкрутства здійснення ліквідації чи реорганізації, банк вправі вимагати виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині. При цьому, таке виконання боргових зобов'язань повинно бути здійснене позичальником протягом 7 банківських днів з дня пред'явлення банком позичальнику відповідної письмової вимоги про це.

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2012р. позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" було надіслано вимогу №08-12-12-4/5170 (а.с.115-116,т.1), у якій позивач, посилаючись на порушення позичальником зобов'язань щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом за договором про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р., на підставі п.1.10 кредитного договору вимагав від відповідача-1 погасити всю заборгованість за кредитним договором протягом 7 банківських днів з дня пред'явлення вимоги в загальному розмірі 7439448,08Євро, яка складається з: 5425341,97 Євро - суми кредиту, 1234784,88Євро - суми простроченого кредиту, 19556,55Євро відсотків за користування кредитом, 451624,44Євро - прострочених відсотків за користування кредитом, 32540,83 Євро - відсотків, нарахованих на прострочену до сплати суму кредиту, 275599,41 Євро - пені нарахованої на прострочену до повернення суму кредиту.

Зазначену вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" отримало 20.07.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.117,т.1), однак залишило без відповіді та задоволення.

Отже, зважаючи на погоджені у п.1.10 договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р. умови щодо дострокового виконання боргових зобов'язань позичальником за кредитним договором, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" виник обов'язок по поверненню кредиту, сплаті процентів, пені.

Частина 1 статті 553 ЦК України визначає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 ЦК України визначено, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з п.3.2 договору поруки №SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р. поручитель приймає на себе зобов'язання у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому кредитором, протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора. Погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок кредитора, який буде повідомлено поручителю додатково (п.3.2 договору поруки №SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р.).

Згідно п.1.1 договору поруки №SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р., поручитель (відповідач-2) безумовно та безвідклично: приймає на себе зобов'язання відповідати перед кредитором (позивачем) за повне, своєчасне та належне виконання боржником (відповідачем-1) боргових зобов'язань, у повному обсязі боргових зобов'язань; та зобов'язується перед кредитором, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов'язань, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора виконати такі боргові зобов'язання на користь кредитора, якщо інше не буде вимагатися кредитором у письмовій формі.

Відповідно до п.1.2 договору поруки №SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р., незважаючи на інші положення (в тому числі п.1.1.) цього договору, сторони цим прийшли до згоди, що положення цього пункту разом з іншими положеннями цього договору являють собою окремий договір (правочин) про солідарну відповідальність поручителя за боржника перед кредитором щодо виконання кредитного договору, поручитель підписанням цього договору погоджується та зобов'язується виступати солідарним боржником за кредитним договором. Це означає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, і що поручитель зобов'язаний виконувати боргові зобов'язання в тому порядку та на тих самих умовах, що передбачені кредитним договором для боржника. Кредитор має право, проте не зобов'язаний, звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно. Кредитор має право, проте не зобов'язаний, звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі в частині. Поручитель зобов'язаний виконувати боргові зобов'язання в порядку, в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором, в незалежності від того, чи направлялась кредитором вимога про це чи ні. Виконання поручителем частини боргових зобов'язань не позбавляє поручителя зобов'язання щодо погашення (виконання) іншої частини боргових зобов'язань. Сторони домовились, що виконання поручителем боргових зобов'язань у відповідності до умов, встановлених кредитним договором, може здійснюватись поручителем, зокрема, за допомогою договірного списання, що передбачене цим договором.

Пунктом 2.1 договору поруки №SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р. сторони передбачили, що порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі, зі всіма змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені кредитором та боржником в майбутньому. Зокрема, застава за цим договором забезпечує виконання таких вимог кредитора: повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, сплата комісії за управління кредитом, сплата пені за прострочення та штрафу за нецільове використання кредиту, відшкодування завданих збитків. Порукою також забезпечені боргові зобов'язання в разі їх дострокового виконання у випадках, передбачених кредитним договором.

Матеріали справи свідчать про те, що 23.07.2012р. позивачем на адресу ВАТ "Електровимірювач" було надіслано вимогу №73-12/5553 (а.с.118-119,т.1), відповідно до якого позивач повідомив відповідача-2 про те, що у ТОВ "Елім-Партнер" перед ПАТ "ОТП Банк" утворилась заборгованості в сумі 7439448,08Євро, яка складається з: 5425341,97Євро - сума кредиту, 1234784,88Євро - сума простроченого до сплати кредиту, 19556,55Євро - нараховані відсотки за користування кредитом, 451624,44Євро - прострочені відсотки за користування кредитом, 32540,83Євро - відсотки, нараховані на прострочену до сплати суму кредиту, 275599,41Євро - пеня нарахована на прострочену до повернення суму кредиту за період з 12.11.2008р. по 03.07.2012р. А також, керуючись п.1.1 договору поруки №SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р. позивач повідомив відповідача-2 про дострокове погашення боргу за договором про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р. Зазначену вимогу Відкрите акціонерне товариство "Електровимірювач" отримало 02.08.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.120), проте залишило без відповіді та задоволення.

З огляду на вищевикладене, у поручителя - ВАТ "Електровимірювач", крім зобов'язання по сплаті простроченої заборгованості за договором про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р., виник обов'язок щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів, пені.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Станом на час прийняття рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" та Відкрите акціонерне товариство "Електровимірювач" доказів сплати позивачу сум кредиту в розмірі 4190556,19Євро строкової заборгованості по кредиту та 2469569,76Євро простроченої заборгованості по кредиту суду не надали.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" та Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" в солідарному порядку заборгованості по тілу кредиту в сумі 6660125,95Євро (4190556,19Євро строкова заборгованість + 2469569,76Євро прострочена заборгованість), що еквівалентно 70812383,88грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ПАТ "ОТП Банк" про стягнення з відповідачів суми заборгованості по відсотках у розмірі 738964,20Євро, господарський суд враховує наступне.

Позивач у позовній заяві зазначив, що заборгованість ТОВ "Елім-Партнер" по строкових відсотках становить 35358,32Євро, по прострочених відсотках - 587004,64Євро, по відсотках на прострочений кредит - 116601,24Євро., що загалом становить 738964,20Євро.

При цьому, суд зауважує, що в процесі розгляду справи позивачем надано розгорнутий розрахунок заборгованості, у відповідності з яким заборгованість ТОВ "Елім-Партнер", зокрема, по строкових відсотках становить 35413,84Євро, по прострочених відсотках - 587570,41Євро, по відсотках на прострочений кредит - 115979,98Євро, що загалом становить 738964,23Євро. В зазначеному розрахунку позивачем відображено нарахування відсотків за користування кредитом окремо по кожному траншу.

Проте, незважаючи на те, що загальна сума заборгованості відповідача-1 по відсотках, яка заявлена у позові (738964,20Євро) та, яка зазначена позивачем у розрахунку (738964,23Євро; а.с. 121-128,т.3) майже однакова, її складові різняться.

Оскільки позивач не скористався наданим йому правом на збільшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по строкових та прострочених відсотках, та зменшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсотках на прострочений кредит, господарський суд досліджує питання правомірності та обґрунтованості позовних вимог та їх складових, заявлених у позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 взяті на себе зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом належним чином не виконував.

Зокрема, з наданого позивачем розрахунку (а.с.122,т.3) вбачається, що заборгованість по строкових відсотках в сумі 35413,84Євро виникла у зв'язку з несплатою строкових відсотків нарахованих на суму кредиту 3451722,00Євро (перший транш) за період з 21.11.2012р. по 20.12.2012р., на суму кредиту 944631,67Євро (другий транш) за період з 21.11.2012р. по 17.12.2012р. та на суму кредиту 738834,19Євро (другий транш) за період з 18.12.2012р. по 20.12.2012р.

Вказаний розрахунок, який перевірено судом, проведено у відповідності до вимог чинного законодавства та умов кредитного договору №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р. Проте, зважаючи на те, що у позовній заяві позивач заявив до стягнення меншу суму заборгованості по строкових відсотках, а саме 35358,32Євро, що є його правом, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по строкових відсотках в сумі 35358,32Євро.

Заборгованість по прострочених відсотках в сумі 587570,41Євро виникла у зв'язку з несплатою відповідачем-1 прострочених відсотків нарахованих за період з 19.11.2011р. по 20.11.2012р. на суми заборгованості які існували в ці періоди (а.с.123-124, т.3).

Вказаний розрахунок також перевірено судом та встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства та умовам кредитного договору. При цьому, судом враховується, що у позові позивач заявив до стягнення меншу суму заборгованості по прострочених відсотках, а саме 587004,64Євро, що є його правом.

Водночас, досліджуючи обставини сплати процентів за користування кредитними коштами, в процесі розгляду справи судом встановлено, що до дня звернення ПАТ "ОТП Банк" з позовною заявою до суду (дата звернення з позовом - 11.01.2013р., а.с.140,т.1), відповідач-1 - ТОВ "Елім-Партнер", згідно меморіальних ордерів №2185313 від 24.12.2012р. на суму 2650,00Євро, №726487 від 08.01.2013р. на суму 1881,95Євро, №737225 від 08.01.2013р. на суму 1127,49Євро, №706232 від 08.01.2013р. на суму 653,12Євро, №753789 від 08.01.2013р. на суму 945,56Євро та №739660 від 08.01.2013р. на суму 2837,88Євро (а.с.87-92,т.3), сплатив позивачу грошові кошти в загальній сумі 10096,00Євро, які згідно поясненнями представника позивача та призначенням платежу зараховані ПАТ "ОТП Банк" в рахунок погашення прострочених відсотків по кредиту згідно договору №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р..

Отже, станом на час звернення позивача з позовом у даній справі, несплаченими відповідачем-1 залишились заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 576908,64Євро (587004,64-10096,00), а не 587004,64Євро, як вказано ПАТ "ОТП Банк" у позові.

Оскільки, як встановлено судом, грошові кошти в сумі 10096,00Євро, що еквівалентно 107343,59грн., були сплачені відповідачем-1 у період з 24.12.2012р. по 08.01.2013р., тобто до звернення позивача з позовом у даній справі, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів суми заборгованості по простроченим відсоткам в розмірі 10096,00Євро, що еквівалентно 107343,59грн., є безпідставними, у їх задоволенні суд відмовляє.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача з позовом у даній справі, відповідачем-1 у період з 17.01.2013р. по 12.07.2013р. здійснено часткове погашення заборгованості по сплаті прострочених відсотків на загальну суму 113691,65Євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами (а.с.93-102,т.3) та довідкою позивача (а.с.2, т.4).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідачів заборгованості по простроченим відсоткам в сумі 113691,65Євро, що еквівалентно 1208802,48грн. підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Отже, станом на час розгляду справи, непогашеною залишилась заборгованість відповідача-1 перед ПАТ "ОТП Банк" по простроченим відсоткам в сумі 463216,99Євро (587004,64 - 10096,00 - 113691,65).

Зважаючи на вищевикладене, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по прострочених відсотках в сумі 463216,99Євро, що еквівалентно 4925056,91грн.

Також, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідачів суму відсотків на прострочений кредит у розмірі 116601,24Євро.

З наданого позивачем розрахунку (а.с.124-125,т.3) вбачається, що заборгованість по відсотках на прострочений кредит в сумі 115979,98Євро нарахована за період з 17.01.2012р. по 20.12.2012р. на суми заборгованості які існували в ці періоди.

Зазначений розрахунок перевірено судом та встановлено його обґрунтованість. Отже, позовні вимоги в частині стягнення відсотків, нарахованих на прострочений кредит підлягають частковому задоволенню в сумі 115979,98Євро, що еквівалентно 1233132,67грн. У задоволенні позову в частині стягнення відсотків на прострочений кредит в сумі 621,26Євро, що еквівалентно 6605,42грн., суд відмовляє.

Станом на час розгляду справи відповідачі заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в загальній сумі 614555,29 Євро (35358,32Євро строкові відсотки + 463216,99Євро прострочені відсотки + 115979,98Євро відсотки на прострочений кредит) не погасили.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги ПАТ "ОТП Банк" в частині стягнення заборгованості по відсоткам обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. З відповідачів в солідарному порядку підлягають стягненню на користь позивача відсотки в загальній сумі 614555,29Євро, що еквівалентно 6534129,45грн. Провадження у справі в частині стягнення з відповідачів заборгованості по відсотках в сумі 113691,65Євро, що еквівалентно 1208802,48грн., суд припиняє. У задоволенні позову в частині стягнення 10717,26Євро (621,26 + 10096,00) відсотків, що еквівалентно 113949,01грн., суд відмовляє.

Крім того, позивач просить стягнути на свою користь в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" та Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" пеню на загальну суму 270159,54Євро, а саме: пеню нараховану за несвоєчасне повернення кредиту за період з 17.11.2008р. по 27.06.2012р. в сумі 129675,66Євро та пеню нараховану за несвоєчасне повернення кредиту за період з 23.10.2008р. по 27.06.2012р. в сумі 140483,88Євро (розрахунок пені а.с.125-128,т.3).

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідачів пені, господарський суд враховує наступне.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.2.1 договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007р., сторони погодили, що за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту, та/або сплаті процентів за кредит в обумовлені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язань постачальником.

Згідно п.3.5 договору поруки №SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р., при простроченні виконання своїх зобов'язань, як вони визначені в п.3.2 цього договору, поручитель зобов'язаний виплатити кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення, за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується додатково до інших сум за цим договором.

В судовому засіданні 05.03.2013р. представник відповідача-2 заявив усне клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 3 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені (а.с.125-128,т.3), позивач здійснив розрахунок пені, в тому числі, за період з урахуванням річного строку позовної давності, передбаченого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, тобто за період з 11.01.2012р. по 20.12.2012р.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.125-128,т.3), здійснений в межах річного строку позовної давності, передбаченого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України (згідно штампу на поштовому конверті (а.с.140,т.1), позовна заява надійшла до суду 11.01.2013р.), про застосування якого заявлено відповідачем, прийшов до висновку, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені на загальну суму 66032,59Євро, з яких: пеня нарахована на тіло кредиту в сумі 44801,82Євро за період з 11.01.2012р. по 20.12.2012р. та пеня нарахована на відсотки, в сумі 21230,77Євро за період з 11.01.2012р. по 20.12.2012р.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на наведене, правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідачів пені в сумі 66032,59Євро. Вимоги позивача про стягнення пені в сумі 204126,95Євро (270159,54 - 66032,59), що еквівалентно 2170336,73грн., задоволенню не підлягають.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачі доказів сплати заборгованості суду не надали.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення на користь ПАТ "ОТП Банк" у солідарному порядку з ТОВ "Елімпартнер" та ВАТ "Електровимірювач" 66601253,95 Євро (що еквівалентно 70812383,88грн. за курсом НБУ станом на 20.12.2012р.) заборгованості по кредиту, 614555,29Євро (що еквівалентно 6534129,45грн. за курсом НБУ станом на 20.12.2012р.) заборгованості по відсотках, 66032,59Євро (що еквівалентно 702077,58грн. за курсом НБУ станом на 20.12.2012р.) пені обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості по відсотках в сумі 113691,65Євро, що еквівалентно 1208802,48грн. суд припиняє. В решті позову суд відмовляє.

Як визначено в ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У відповідності до ч.2 ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів з урахуванням того, що підставою для звернення позивача з позовом до суду та сплати ним судового збору стали неправомірні дії ТОВ "Елім-Партнер" та ВАТ "Електровимірювач" в частині неналежного виконання зобов'язань за договорами.

На підставі ст.ст. 6, 258, 267, 525, 526, 530, 543, 546, 549, 553, 554, 610, 611, 627, 628, 629, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, ч.1 ст.193 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІМ-ПАРТНЕР" (10014, м.Житомир, площа Перемоги, 10, ідентифікаційний код 34394521) та Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" (10014, м.Житомир, площа Перемоги, 10, ідентифікаційний код 00226098)

на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП БАНК" (01601, м.Київ, вул.Жилянська, 43, ідентифікаційний код 21685166):

- 6660125,95 Євро заборгованості по кредиту, що еквівалентно 70812383,88грн.;

- 614555,29Євро заборгованості по відсотках, що еквівалентно 6534129,45грн.;

- 66032,59 Євро пені, що еквівалентно 702077,58грн.;

- 68820,00грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 113691,65Євро заборгованості по відсотках, що еквівалентно 1208802,48грн. припинити.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.08.13

Суддя Кравець С.Г.