Ухвала

від 22.08.2013 по справі 17/477-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

УХВАЛА

"22" серпня 2013 р. Справа № 17/477-08

Суддя Горбасенко П.В., розглянувши скаргу Фізичної особи - підприємця Яценко Людмили Степанівни на дії міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у справі

за позовом Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі управління комунальної власності Білоцерківської міської ради

до Фізичної особи - підприємця Яценко Людмили Степанівни

про стягнення 52 082,84грн.

За участю представників:

від прокуратури не з'явилися;

від позивача Яценко Л.С.; Щелкунова В.В. (дов. № 3866 від 01.08.2013р.)

від відповідача Настенко М.В. (дов. № 01-341853 від 21.08.2013р.);

від Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 23.02.2009р. (суддя Суховий В.Г.) у справі № 17/477-08 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 50 470,69грн. основного боргу та 1 612,15грн. пені, а також судові витрати: держмито у розмірі 520,83грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.03.2009р., на виконання рішення господарського суду Київської області від 23.02.2009р. у справі № 17/477-08, видано наказ.

08.08.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від Фізичної особи - підприємця Яценко Людмили Степанівни надійшла скарга на дії міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у справі № 17/477-08 (вх. № 101 від 08.08.2013р.), у якій відповідач просить суд визнати дії державного виконавця Чечуй А.М. міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції по виконанню рішення господарського суду Київської області № 17/477-08 від 20.03.2009р. неправомірними, скасувати всі житі МВ ДВС БЦ міськрайонного управління юстиції заходи примусового виконання рішення суду та зняти арешт на рухоме майно: автомобіль марки ВАЗ 21099, д.н.з. АІ 2452 АВ червоного кольору, який належить на праві власності Яценко Людмилі Степанівні та закінчити виконавче провадження № 32513075 від 29.04.2012р., у зв'язку з закінченням строку, передбаченого для відповідного виду стягнення, оскільки наказ суду від 20.03.2009р., строк пред'явлення якого до виконання до 23.02.2012р. був поданий до примусового виконання згідно заяви від 28.04.2012р., тобто стягувачем пропущений строк пред'явлення наказу до виконання на 2 місяці 5 днів, що є порушенням ст.ст. 24, 25 Закону України „Про виконавче провадження". Крім того, скаржник вважає, що згодом державним виконавцем постановлено постанову про арешт рухомого майна від 27.06.2013р. по зведеному виконавчому провадженню № 32513075, в той час як постанову про арешт рухомого майна по виконавчому провадженню № 32513397 державним виконавцем не постановлено.

На підставі резолюції голови господарського суду Київської області вказану скаргу передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2013р. розгляд скарги призначено на 22.08.2013р.

21.08.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції надійшло заперечення на скаргу Фізичної особи - підприємця Яценко Людмили Степанівни на дії державного виконавця (вх. № 17965 від 21.08.2013р.), згідно якого останній визнав доводи скарги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, яке прийнято судом. Крім того, представником органу ДВС подано клопотання № 23581 від 19.08.2013р., згідно якого останній просив суд розглянути скаргу без його участі, яке задоволено судом.

Скаржник та його представник у судовому засіданні 22.08.2013р. повністю підтримали подану ним скаргу, представник позивача заперечив проти задоволення скарги.

Представник прокуратури у судове засідання 22.08.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 124 Конституції та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК України).

Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону).

Частиною першою ст. 28 Закону встановлено, що у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (абзац 2 ч. 2 ст. 25 Закону).

Відповідно до ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст. 33 Закону у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Як вбачається з наказу господарського суду Київської області від 20.03.2009р. у справі № 17/477-08, строк пред'явлення його до виконання до 23.02.2012р.

Судом встановлено, що 28.04.2012р. до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від стягувача надійшов наказ від 20.03.2009р. у справі № 17/477-08.

Постановою міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 32513075 від 29.04.2012р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Київської області від 20.03.2009р. про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 52 721,67грн.

Постановою міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про зведене виконавче провадження від 07.05.2012р. об'єднано у зведене виконавче провадження виконавчі документи по стягненню з боржника боргу у розмірі 80 158,68грн.

07.06.2012р. державним виконавцем ВДВС Кагарлицького РУЮ Курашовою складено акт опису й арешту майна, згідно якого описано автомобіль ВАЗ 21099, д.н.з. АІ 2452 АВ та передано на відповідальне зберігання представнику КФ ТОВ „ТД ЕЛІТ СЕРВІС" Чумаку В.П. Вказаний акт 03.08.2012р. надійшов до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

Враховуючи, що державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції при прийнятті до виконання наказу господарського суду Київської області від 20.03.2009р. у справі № 17/477-08 в порядку ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" при отриманні наказу встановлено відсутність пропуску строку до виконання наказу на підставі ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки, як стверджує орган ДВС, спірний наказ надійшов повторно, та не винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд дійшов висновку про правомірність відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Київської області від 20.03.2009р. у справі № 17/477-08.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 41283800 від 18.07.2013р. постановою міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 27.06.2013р. накладено арешт на майно боржника у виконавчому провадженні № 32513075.

Судом встановлено, що державним виконавцем вживались дії щодо примусового виконання рішення, а саме: керуючись ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції було встановлено строк для самостійного виконання.

Крім того, державним виконавцем в порядку ст. 32 Закону України „Про виконавче провадження" були вжиті заходи примусового виконання рішення, зокрема 16.08.2013р. було прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника - Яценко Людмили Степанівни.

Доводи представника скаржника на те, що державним виконавцем не було винесено постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 32513397 з виконання наказу господарського суду Київської області від 28.07.2010р. у справі № 3/094-10, що є порушенням її прав, як сторони виконавчого провадження не приймаються судом, оскільки предмет оскарження у даній скарзі є дії державного виконавця з виконання наказу господарського суду Київської області від 20.03.2009р. у справі № 17/477-08, а не наказу господарського суду Київської області від 28.07.2010р. у справі № 3/094-10.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що постановою міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в порядку ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження" від 07.05.2012р. об'єднано у зведене виконавче провадження провадження з виконання наказу від 20.03.2009р. у справі № 17/477-08 та від 28.07.2010р. у справі № 3/094-10, на виконання якого прийнято постанову про накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні № 32513075.

Також суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до абз. 2 п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012р. господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на наведене та враховуючи відсутність підстав для задоволення скарги Фізичної особи - підприємця Яценко Людмили Степанівни на дії Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції суд вирішив відмовити у її задоволенні у повному обсязі.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фізичній особі - підприємцю Яценко Людмилі Степанівні у задоволенні скарги на дії міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у повному обсязі.

2. Копію ухвали надіслати Прокурору м. Біла Церква та міському відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (09100, Київська обл., б-р. 50-річчя Перемоги, 94).

Суддя П.В. Горбасенко