cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21 серпня 2013 року Справа № 5009/2047/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Палія В.В. (доповідач)
суддів Бенедисюка І.М., Грека Б.М.
розглянувши матеріали
касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТОРГ-ЕКСПО"
на рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2013
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013
у справі № 5009/2047/12
за позовом Прокурора м. Енергодара Запорізької області в інтересах держави в
особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні
функції у спірних правовідносинах, - Управління комунальної
власності Енергодарської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТОРГ-ЕКСПО"
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача Енергодарська міська рада
про стягнення 193 333, 30 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТОРГ-ЕКСПО" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 23.07.2013, б/н, у якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 зі справи №5009/2047/12, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. До касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на подання касаційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 по справі №5009/2047/12.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення, з огляду на таке.
Відповідно до ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Разом з тим, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовані процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку.
Частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку і зацікавлені особи на свій розсуд вирішують, скористатися їм правом на оскарження чи ні. В межах цих строків вони повинні визначитися з волевиявленням на звернення до суду.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на подання касаційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції була отримана відповідачем 08.07.2013, на підтвердження чого додано довідку відділення зв'язку.
Згідно відмітки на звороті останньої сторінки постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі №5009/2047/12, копії даної постанови були скеровані на адреси сторін та третьої особи рекомендованими листами 21.06.2013 .
Довідка від 08.07.2013 з відділення поштового зв'язку Запоріжжя 63, яку скаржник долучив до заяви про поновлення строку на подання касаційної скарги, є лише підтвердженням того, що рекомендований лист був вручений адресату за його зверненням 08.07.2013р., а не доказом того, що така кореспонденція надійшла на поштове відділення Запоріжжя-63 08.07.2013.
Відповідно до витягу із офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошти щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 8304817131687 (яке зазначено у наданій скаржником довідці) надійшло до відділення зв'язку ЗАПОРІЖЖЯ 63 25.06.2013 . У свою чергу, отримання кореспонденції на поштовому відділенні залежить виключно від волевиявлення адресата, тобто, від того, коли саме останній звернеться за отриманням кореспонденції на поштове відділення.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції також враховує, що оскаржувану постанову скаржник отримав в межах строку оскарження даного судового акту.
Оскільки можливість вчасного подання належно оформленої касаційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2012, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року у справі № 5009/2047/12 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку. Скаржником не наведено обставин, що їх слід було б вважати непереборними і пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТОРГ-ЕКСПО" судовий збір у сумі 1 933, 33 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 5 частини першої і частиною другою статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Товариству з обмеженої відповідальності "ІНТЕРТОРГ-ЕКСПО" у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2013 і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 зі справи № 5009/2047/12.
2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2013 і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 зі справи № 5009/2047/12 повернути Товариству з обмеженої відповідальності "ІНТЕРТОРГ-ЕКСПО".
3. Повернути Товариству з обмеженої відповідальності "ІНТЕРТОРГ-ЕКСПО" (69063, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Комунарський район, просп. Леніна, 17, код ЄДРПОУ 35627638) судовий збір у сумі 1 933,33 грн. (одну тисячу дев'ятсот тридцять три грн. 33 коп.), сплачений за квитанцією від 24.07.2013 № k17/O/112;
Головуючий Палій В.В.
Судді Бенедисюк І.М.
Грек Б.М.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2013 |
Оприлюднено | 23.08.2013 |
Номер документу | 33101222 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Палій B.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні