Постанова

від 20.08.2013 по справі 823/2615/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року справа № 823/2615/13-а

14 год. 35 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю:

позивача - не з'явився,

представника відповідача - Зелінської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про стягнення коштів,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 подала позов, в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 3403 (три тисячі чотириста три) грн. 03 коп., помилково сплаченого єдиного соціального внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що її право на звільнення від сплати єдиного внеску підтверджене судовими рішеннями, а перераховані кошти в розмірі 3403 грн. 03 коп. вона сплатила помилково, а не добровільно, оскільки договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладала, а тому відмова в поверненні коштів є незаконною.

07 серпня 2013 року позивач подала клопотання про розгляд справи без її участі.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що ОСОБА_2 сплатила єдиний внесок за січень-вересень 2012 року в сумі 3403 грн. 03 коп., а також подала до управління звітність про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто самостійно визначила суму єдиного внеску за цей період та взяла на себе зобов'язання щодо його сплати.

Крім того, положення частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" поширюється на осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування та отримують пенсію, призначену відповідно до інших законів України, сплачують єдиний внесок на загальних підставах.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Позивач, як фізична особа - підприємець, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1, з 01 січня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування згідно свідоцтва серії НОМЕР_2.

06 лютого 2012 року відповідачем сформована вимога про сплату недоїмки № Ф-63 про сплату позивачем недоїмки в сумі 1698 грн. 23 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі № 2а/2370/700/2012 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволений повністю: визнана протиправною та скасована вимога управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області від 06 лютого 2012 року № Ф-63 про сплату недоїмки в сумі 1698 грн. 23 коп.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі № 2а/2370/700/2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про скасування та визнання вимоги незаконною відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2013 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року скасовано та залишено в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року.

11 червня 2013 року позивач подав до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області заяву про повернення їй безпідставно отриманих коштів за період з 06.02.2012 по 30.04.2013 в сумі 7075 грн. 35 коп.

Листом від 19.06.2013 № 83/П-6 відповідач повідомив позивача, що на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2013 року управлінням знято з нарахування суму внесків по вимозі від 06 лютого 2012 року № Ф-63, а також суми штрафних санкцій і пені. Кошти в сумі 2622 грн. 55 коп. повернуті на рахунок позивача 13.06.2013. Стосовно коштів в сумі 3403 грн. 03 коп. відповідач повідомив, що ці кошти сплачені добровільно та зданий звіт за 2012 рік, боргу по сплаті немає, вимоги не виставлялися, а тому на дату звернення сума коштів зарахована в сплату єдиного страхового внеску по звіту за 2012 рік і підстава для повернення коштів відсутня.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 статті 4 Закону № 2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає визначення поняття "пенсіонер" - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 26 даного Закону визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як свідчать матеріали справи, позивач згідно посвідчення серії НОМЕР_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: особою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю в 1987-1993 роках (категорія 4), а також позивачу призначена пенсія за віком довічно, підтвердженням чого є посвідчення серії НОМЕР_4, видане Пенсійним фондом України 23.10.2007р.

З урахуванням зазначеного, зважаючи на положення частини 4 статті 4 Закону № 2464-VI, суд вважає, що позивач, як особа, якій призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку не впливає на статус позивача, як пенсіонера за віком.

Таким чином, кошти в сумі 3403 грн. 03 коп. є помилково сплаченою фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 сумою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини 13 Закону № 2464-VI (в редакції, станом на дату подання заяви про повернення коштів) суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно пункту 4 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за № 955/18250, повернення коштів здійснюється у випадках: помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування (далі - рахунок органу Пенсійного фонду), відповідно до встановленого розміру єдиного внеску; помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску.

Згідно пункту 7 Порядку орган Пенсійного фонду у термін не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви на підставі даних карток особових рахунків платників готує висновок за формою, наведеною у додатку 1, про повернення помилково сплачених коштів або про відмову в задоволенні заяви, про що платник повідомляється письмово, за підписом посадової особи органу Пенсійного фонду. У разі відмови в поверненні коштів у повідомленні, що надається (надсилається) платнику, зазначаються її причини.

Як встановлено судом, позивач, як особа, якій призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відмова управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області в поверненні помилково сплачених коштів в сумі 3403 грн. 03 коп. є незаконною.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 сплатила єдиний внесок за січень-вересень 2012 року в сумі 3403 грн. 03 коп., а також подала до управління звітність про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто самостійно визначила суму єдиного внеску за цей період та взяла на себе зобов'язання щодо його сплати, суд вважає помилковим, оскільки позивач звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області (20500, Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Леніна, 36, ідентифікаційний код 21366722) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) кошти в розмірі 3403 (три тисячі чотириста три) грн. 03 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 23.08.2013р.