Ухвала

від 29.10.2013 по справі 823/2615/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2615/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду першої інстанції із позовом, в якому просила стягнути з управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на користь ОСОБА_2 3 403 (три тисячі чотириста три) грн. 03 коп., помилково сплаченого єдиного соціального внеску.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1, з 01.01.2012 перебуває на спрощеній системі оподаткування згідно свідоцтва серії НОМЕР_2.

06.02.2012 відповідачем сформована вимога про сплату позивачем недоїмки № Ф-63 в сумі 1 698 грн. 23 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 у справі № 2а/2370/700/2012 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволений повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області від 06.02.2012 № Ф-63 про сплату недоїмки в сумі 1 698 грн. 23 коп.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 у справі № 2а/2370/700/2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про скасування та визнання вимоги незаконною відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2013 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 скасовано та залишено в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.04.2012.

11.06.2013 позивач подав до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області заяву про повернення їй безпідставно отриманих коштів за період з 06.02.2012 по 30.04.2013 в сумі 7 075 грн. 35 коп.

Листом від 19.06.2013 № 83/П-6 відповідач повідомив позивача, що на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.05.2013 управлінням знято з нарахування суму внесків по вимозі від 06.02.2012 № Ф-63, а також суми штрафних санкцій і пені. Кошти в сумі 2 622 грн. 55 коп. повернуті на рахунок позивача 13.06.2013. Стосовно коштів в сумі 3 403 грн. 03 коп. відповідач повідомив, що ці кошти сплачені добровільно та зданий звіт за 2012 рік, боргу по сплаті немає, вимоги не виставлялися, а тому на дату звернення сума коштів зарахована в сплату єдиного страхового внеску по звіту за 2012 рік і підстава для повернення коштів відсутня.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що право позивача на звільнення від сплати єдиного внеску підтверджене судовими рішеннями, а перераховані кошти в розмірі 3 403 грн. 03 коп. вона сплатила помилково, а тому відмова в поверненні коштів є незаконною.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсіонер - особа, яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 згідно посвідчення серії НОМЕР_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю в 1987-1993 роках (категорія 4). Позивачу призначена пенсія за віком довічно, підтвердженням чого є посвідчення серії НОМЕР_4.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивач, як особа, якій призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку не впливає на статус позивача, як пенсіонера за віком.

Відповідно до ч. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктами 4, 5 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-1 передбачено, що повернення коштів здійснюється у випадках: помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування відповідно до встановленого розміру єдиного внеску; помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду. Повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску.

Згідно пункту 7 вказаного Порядку орган Пенсійного фонду у термін не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви на підставі даних карток особових рахунків платників готує висновок за формою, наведеною у додатку 1, про повернення помилково сплачених коштів або про відмову в задоволенні заяви, про що платник повідомляється письмово, за підписом посадової особи органу Пенсійного фонду. У разі відмови в поверненні коштів у повідомленні, що надається (надсилається) платнику, зазначаються її причини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у встановленому законом порядку подала до Пенсійного органу заяву про повернення їй безпідставно отриманих коштів, однак, відповідачем в поверненні таких коштів протиправно було відмовлено.

Як встановлено судом, позивач, як особа, якій призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відмова управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області в поверненні помилково сплачених коштів в сумі 3403 грн. 03 коп. є незаконною.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 сплатила єдиний внесок за січень-вересень 2012 року в сумі 3403 грн. 03 коп., а також подала до управління звітність про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто самостійно визначила суму єдиного внеску за цей період та взяла на себе зобов'язання щодо його сплати колегією суддів не беруться до уваги, оскільки позивач звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Більш того, жодних договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідних заяв позивач не писала, оскільки не бажала добровільно сплачувати єдиний соціальний внесок, оскільки вже була пенсіонером і на розмір пенсії чи інші обставини це б жодним чином не вплинуло.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що кошти в сумі 3 403 грн. 03 коп. є помилково сплаченою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 сумою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому підлягають поверненню відповідачу, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.