Постанова

від 10.03.2009 по справі 11/53-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/53-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" березня 2009 р.                                                           Справа № 11/53-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Денисюка В.А. - представника за довіреністю від 27.02.2009р.,                   Іванова С.Л. - представника за довіреністю від 27.02.2009р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор", смт.Вороновиця Вінницької області  

на рішення господарського суду Вінницької області

від "09" липня 2008 р. у справі № 11/53-08 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК - Автоматизація" , м.Київ в інтересах Вінницької філії ТОВ "КСК - Автоматизація", м. Вінниця  

до Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор", смт.Вороновиця Вінницької області  

про стягнення 33872,51 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.07.2008р. у справі №11/53-08 позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК - Автоматизація" в інтересах Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК - Автоматизація" (м.Вінниця) до Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" (смт. Вороновиця  Вінницької області) про стягнення 33872,51 грн. задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь Вінницької філії ТОВ "КСК - Автоматизація"  31626,07 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1214,18 грн. 3% річних,  328,40 грн. витрат зі сплати державного мита та 104,56 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в стягненні 4220,18 грн. пені відмовлено.

Повернуто Вінницькій  філії ТОВ "КСК - Автоматизація" з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита у розмірі 26,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити (а.с.94).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- суд першої інстанції, зазначаючи в оскарженому рішенні, що між сторонами здійснювались господарські відносини на підставі договору купівлі-продажу за №ВФ-07/06-ПС від 22.05.2006р. не навів нормативно-правового обґрунтування даній обставині, а також не підтвердив її належними і допустимими доказами;

- господарські відносини між сторонами не здійснювались на підставі договору №ВФ-07/06-ПС від 22.05.2006р., що стверджується банківськими виписками, з яких вбачається, що призначення платежу зазначалось не на виконання вказаного договору;

- позивач безпідставно зазначає, що господарські відносини між сторонами здійснювались на підставі договору купівлі-продажу за №ВФ-07/06-ПС, оскільки з довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЦ №076384 не вбачається, що відповідач уповноважував свого представника на отримання ТМЦ на підставі даного договору;

- між сторонами здійснювались позадоговірні господарські відносини, про що свідчить видаткова накладна №РН-0000049 від 07.08.2006р., на підставі якої передавався товар, в якій не зазначено, що товар передавався на виконання умов договору №ВФ-07/06-ПС від 22.05.2006р.;

- судом першої інстанції безпідставно не застосовано норми ст.530 ЦК України щодо строків виконання зобов'язання. Оскільки позивач не пред'являв вимоги щодо виконання зобов'язання, то у відповідача не настав строк його виконання.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

22.05.2006р. між Вінницькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК–Автоматизація" (Продавець) та Закритим акціонерним товариством "Подільський цукор" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №ВФ-07/06-ПС (далі - договір), відповідно до п.1.1 і п.1.2  якого Продавець зобов'язується  продати, а Покупець купити комплексну систему автоматизованого управління двома центрифугами першого продукту, далі - обладнання, в асортименті та кількості, визначених в специфікації. Специфікація обладнання наведена в Додатку №1 та являється невід'ємною частиною даного Договору (а.с.9-11).

Згідно Додатку №1 до договору №ВФ-07/06-ПС від 22.05.2006р. відповідачу поставляється комплексна система автоматизованого управління двома центрифугами першого продукту у складі: електронні регулятори оборотів FR-А540L-G75К-Е1 – в кількості 2 шт.,  гальмівні пристрої   ВU –110- в кількості 2 шт., шафа управління  на базі ПЛК у зборі –1 шт., комплект ТЕН –1 шт. на загальну суму 133864,92 грн. (а.с.12).

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що вартість обладнання на момент формування ціни даного Договору (22.05.2006р.) становить 111554,10 грн. та ПДВ (20%) 22310,82 грн. Загальна вартість обладнання на момент формування ціни даного Договору становить 133864,92 грн. Вартість обладнання розрахована на основі обмінного курсу гривні до Євро, встановленого Національним Банком України. Розрахунковий курс на 22.05.2006р. становить 6,447335 гривні за один Євро.

Ціна включає шеф-монтажні роботи і роботи по вводу в експлуатацію  обладнання  на об'єкті покупця (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3. договору,  оплата за поставлене обладнання проводиться в три етапи:

1-й етап: передоплата в розмірі 50% вартості обладнання. Оплата проводиться на протязі 5 банківських днів  від дати підписання договору;

2-й етап:  оплата в розмірі 25% вартості обладнання. Оплата проводиться на протязі 5 банківських днів від дати письмового повідомлення Покупця про підготовку обладнання  до відвантаження  зі складу Продавця;

3-й етап: кінцевий розрахунок в розмірі 25% вартості обладнання. Оплата проводиться на протязі 5 банківський днів після завершення монтажних робіт і робіт по вводу в експлуатацію обладнання на об‘єкті Покупця.

Оплата кожного етапу проводиться Покупцем на основі рахунка, виставленого Продавцем.

Як встановлено п.5.1 і п.5.2 договору, за невиконання чи неналежне виконання обов'язків по даному Договору Продавець та Покупець несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України. У випадку невиконання взятих на себе зобов'язань, сторона, яка не виконала свої зобов'язання, виплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Позивач свої зобов'язання, які передбачені вищевказаним договором, виконав у повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи, видаткова накладна №РН-0000049 від 07.08.2006р. та довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЦ №076384 від 07.08.2006р. З них вбачається, що ЗАТ "Подільський цукор" було отримано комплексну систему автоматизованого управління двома центрифугами першого продукту на загальну суму 133864,92 грн. за договором №ВФ-07/06-ПС від 22.05.2006р. Крім того, згідно протоколу введення в експлуатацію обладнання від 26.09.2006р., підписаного представниками обох сторін, комплексна система автоматизованого управління двома центрифугами першого продукту установлена, змонтована, налагоджена, пройшла пробну експлуатацію та введена в промислове експлуатування. Асортимент, кількість і технічні характеристики обладнання повністю відповідають Специфікації поставленого обладнання (Додаток №1 до договору №ВФ-07/06-ПС) (а.с.13-14, 115).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, згідно п.2.3 договору, виставив відповідачу рахунки-фактури для оплати поставленого товару, а саме: рахунок-фактуру №ВФ-000046 від 30.05.2006р. на суму 66932,46 грн., №ВФ-000081 від 04.08.2006р. на суму 33466,23 грн., №ВФ-000081.1 від 04.08.2006р. на суму 33466,23 грн. (а.с.57-59).

Відповідач свої зобов'язання, передбачені п.1.1 договору, виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача платіж ним дорученням №2527 від 13.06.2006р. 66932,46 грн. з призначенням платежу - згідно рахунку-фактури №ВФ-000046 від 30.05.2006р., платіж ним дорученням №2341 від 19.08.2006р. - 33466,23 грн., згідно рахунку-фактури №ВФ-000081 від 04.08.2006р., та платіж ним дорученням №3307 від 08.11.2006р. - 10000 грн., згідно рахунку-фактури №ВФ-000081.1 від 04.08.2006р., про що свідчать банківські виписки від 13.06.2006р., 19.08.2006р., 08.11.2006р.       (а.с.15-17).

Таким чином, неоплаченим залишилось обладнання на суму 23466,23 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо розрахунку за надані послуги, позивач неодноразово звертався до нього з письмовими претензіями та пропозиціями розрахуватися, а саме: претензіями №ю034/ВФ від 05.10.2007р., №ю047/ВФ від 18.10.2007р., №ю049/ВФ від 19.10.2007р. (а.с.18-23). Проте, відповідачем остаточні розрахунки проведені не були.

За вказаних обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "КСК - Автоматизація" в інтересах Вінницької філії ТОВ "КСК - Автоматизація" 08.04.2008р. звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою про стягнення з ЗАТ "Подільський цукор" 23466,23 грн. основного боргу, 4823,44 грн. пені, 4718,87 грн. інфляційних, 863,97 грн. 3% річних, 2000 грн. - коштів за оплату послуг адвоката (а.с.2-4).

Заявами від 02.06.2008р., 09.06.2008р. та 08.07.2008р. позивач неодноразово змінював позовні вимоги.

Згідно остаточної заяви про зміну позовних вимог від 08.07.2008р., позивач просив суд стягнути з відповідача 32840,25 грн. суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і з урахуванням 3% річних від простроченої суми та 4220,18 грн. пені за період з 02.06.2007р. по 31.05.2008р. а також  2000грн. - коштів  за оплату послуг адвоката (а.с.65-66).

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Норми ч.1 ст.693 ЦК України встановлюють, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав зобов'язання, передбачені пунктами 1.1, 2.1, 2.3 договору та нормами законодавства, щодо повної оплати вартості поставленого позивачем товару у встановлений договором строк, тобто вважається таким, що прострочив.

Нормами ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з розрахунком позивача і висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача (боржника) 23466,23 грн. боргу, 8159,84 грн. інфляційних за період з 09.11.2006р. по 31.05.2008р. та 1214,18 грн. –3% річних за період з 09.11.2006р. по 30.06.2008р. (розрахунок на а.с.78-79).

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вже було зазначено, позивач просить стягнути пеню за період з 02.06.2007р. по 31.05.2008р. включно.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 ГК України).

Пунктом1 ч.2 ст.258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до суду заяву від 03.06.2008р. про застосування  строку позовної давності в частині стягнення  пені (а.с.55).

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до проведеного аналізу обставин справи та норм законодавства, колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 4220,18 грн. пені, з підстав пропуску строку позовної давності щодо даної вимоги.

Згідно ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

ТОВ "КСК - Автоматизація" в своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 2000 грн. витрат за оплату послуг адвоката зазначаючи, що представник позивача  Федоров А.В. приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції в якості адвоката. На підтвердження оплати послуг адвоката позивачем було надано платіжне доручення №23 від 17.01.2008р. про перерахування на р/р №260043012265 коштів в розмірі 2000 грн. (а.с.24). Однак, як вбачається з довідки Вінницької філії ВАТ ВТБ Банк № 244-бт/700-401-08-2 від 08.07.2008р. вказаний рахунок відкритий на ПП Федорова А.В. (а.с.80).

З урахуванням зазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані витрати  не підлягають відшкодуванню.

Доводи відповідача про те, що між сторонами існували позадоговірні господарські відносини спростовуються, наявними в матеріалах справи, рахунками-фактурами №ВФ-000046 від 30.05.2006р., №ВФ-000081 від 04.08.2006р., №ВФ-000081.1 від 04.08.2006р. та видатковою накладною №РН-0000049 від 07.08.2006р., які містять посилання на договір №ВФ-07/06-ПС від 22.05.2006р., а також банківськими виписками, в яких зазначено, що кошти платіжними дорученнями були перераховані за комплексну систему автоматизованого управління двома центрифугами першого продукту згідно виставлених рахунків,  (а.с.13,15-17, 57-59).

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення  господарського суду Вінницької області від 09.07.2008 року у справі №11/53-08 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 09 липня 2008 року у справі №11/53-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор",  смт.Вороновиця Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №11/53-08 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Щепанська Г.А.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

Віддрук. 5 прим.:

1 – до справи,

2 - ТОВ "КСК - Автоматизація"

3 - Вінницькій філії ТОВ "КСК - Автоматизація"

4 – відповідачу,

5 – в наряд.