Постанова

від 27.11.2008 по справі 13/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "27" листопада 2008 р.                                                                   Справа № 13/239

За позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

До відповідача Кіцманського районного бюро технічної інвентаризації.

Про стягнення  адміністративно-господарських санкцій та пені за не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 28707 грн.

Суддя С.О. Миронюк.

Представники:

Від позивача – Берекета А.О. – головний спеціаліст-юрисконсульт. Довіреність № 01-4/16 від 10.01.2008 р.

Від відповідача – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулася з позовною заявою до Кіцманського районного бюро технічної інвентаризації, вул. Українська, 4, м. Кіцмань, Чернівецька область про стягнення  адміністративно-господарських санкцій та пені за не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 28707  грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до звіту Ф.10-ПІ поданого відповідачем за підсумками 2007 р., де норматив працевлаштування інвалідів склав 1 чол., однак відповідачем в порушення ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", його не виконано, так як не було працевлаштовано жодного чоловіка, а тому він повинен сплатити штрафні санкції в розмірі 26960,00 грн., та 1747,00 грн. пені.

Ухвалою суду від 26.09.2008 р. відкрито провадження по даній справі, судове засідання призначено на 16.10.2008 р.

Ухвалами суду від 16.10.2008 р. та від 11.11.2008 р. розгляд справи був відкладений на 27.11.2008 р. в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судовому засіданні 27.11.2008 р. позивач позов підтримав.

Відповідач звернувся з заявою про відкладення розгляду справи на інший день в зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника в судовому засіданні в зв'язку з його хворобою. Зазначене не перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки відповідачем не подано документів які підтверджують обставини зазначені в заяві, а тому справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши надані доказі в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі –Закон)  -  для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.

Підприємства, установи,    організації, у тому числі підприємства, організації  громадських   організацій   інвалідів, фізичні   особи,  які  використовують  найману  працю,  самостійно розраховують  кількість   робочих   місць   для   працевлаштування інвалідів  відповідно до нормативу,  встановленого частиною першою цієї  статті,  і  забезпечують  працевлаштування  інвалідів та самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.   При розрахунках   кількість   робочих  місць  округлюється  до  цілого значення.

Частина друга ст. 19 Закону України покладає відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств. Підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні),  установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (частина перша ст. 20 Закону).

Відповідно до поданого відповідачем  звіту форми № 10—ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2007 рік склала 15 осіб,  середньооблікова чисельність працюючих інвалідів на даному підприємстві – 0, при нормативі встановленому в кількості 1 чоловік.

З огляду на те, що відповідач не створив 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, виконання Позивачем вимог ч.1 ст.18 вищезазначеного Закону є неможливим.   

За таких обставин суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку по забезпеченню дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів доведено матеріалами справи, а тому останній повинен нести передбачену Законом відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда в сумі 26960,00 грн.

Крім того, позивачем правомірно нарахована пеня згідно ч. 2 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк, що з розрахунку складає 1747,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кіцманського районного бюро технічної інвентаризації, вул. Українська, 4, м. Кіцмань, Чернівецька область код 25074519 на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 87-Г, (р/р 31214230700002, код 23246436, МФО 856135, банк отримувача: ОУДК в Чернівецькій області) 26960,00 грн. штрафних санкцій та 1747,00 грн. пені.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             С.О. Миронюк