Рішення

від 16.02.2009 по справі 11/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансові інвестиції»

до  Політичної партії «Народний Союз Наша Україна»

простягнення  316732,69 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       Вєчканов  В.В. - представник

від відповідача  не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 316732,69 грн., з яких заборгованість з орендної плати - 177912,30 грн., витрати за послуги телефонного зв'язку - 27650,67 грн., 3% річних за прострочення зобов'язання у сумі 12297,04 грн.,  78592,67 грн. збитків від інфляції та 20280,01 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного Договору оренди №36-05/П від 01.06.2005, відповідач не оплатив орендну плату за 15 місяців оренди у сумі 177912,30 грн., а також не відшкодував позивачу витрати за послуги телефонного зв'язку у сумі 27650,67 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.06.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансові інвестиції», як орендодавцем (далі –позивач), та Політичною партією «Народний Союз Наша Україна», як орендарем (далі –відповідач), було укладено Договір оренди №36-05/П (далі –Договір), у відповідності до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу в користування нерухоме майно –нежиле приміщення (офіс) в будинку А-9, загальною площею 93,60 кв.м, розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 48, для здійснення статутної діяльності.

Згідно п. 8.1 Договору, а також  п. 1 Додаткових угод №1 від 26.04.2006 та №2 від 01.11.2006 до Договору, строк дії Договору встановлено з 01.06.2005 до 31.12.2006.

У відповідності до п.п. 2.1., 2.2. Договору та згідно акту прийому-передачі квартири від 01.06.2005 позивач передав, а відповідач прийняв орендоване приміщення.

Згідно п. 3.1. Договору за користування приміщенням відповідач сплачує позивачу орендну плату у розмірі 11860,82 грн. на місяць, в тому числі ПДВ. Орендна плата включає в себе фактичні витрати за спожиту електроенергію, природний газ, комунальні послуги, та інші витрати, пов'язані з експлуатацією приміщення та прибудинкової території.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що орендна плата за цим Договором сплачується за кожний місяць шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позивача в термін не пізніше останнього числа місяця оренди.

Крім орендної плати відповідач компенсує позивачу фактичні витрати за послуги телефонного зв'язку на підставі рахунків та актів виконаних робіт постачальників (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата та компенсація витрат перераховується на протягом 5-ти банківських днів з дати виставлення рахунку позивачем. Рахунки в день виставлення передаються факсом та надсилаються відповідачу поштою.

На виконання п.п. 5.2.12. Договору після закінчення строку дії договору відповідач передав позивачу об'єкт оренди,  що підтверджується актом прийому-передачі квартири від 31.12.2006.

Наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№133-142, 149-158, 159-167, 220-227, 1-8, 16-23, 31-38, 46-53, 83-89, 75-82, 98-105, 108-114, 125-131, 140-145, 153-158 та 166-171 підтверджується факт оренди приміщення відповідачем з червня 2005 року до грудня 2006 року на суму  225335,58 грн., виходячи із орендної плати на місяць у сумі 11860,82 грн.

Однак, відповідач в порушення умов Договору не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату позивачу повністю не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість за 15 місяців оренди у сумі 177912,30 грн.

Крім того, згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№133-142, 229-234, 10-15, 25-30, 40-45, 55-60, 61-66, 68-73, 91-96, 121-124, 135-139, 147-152 та 160-165 відповідач скористався послугами телефонного зв'язку на суму  26741,71 грн., з яких несплаченими залишились витрати в розмірі 27650,67 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією №39/05 від 14.05.2007) про погашення заборгованості по орендній платі у сумі 177912,30 грн. та відшкодування витрат за послуги телефонного зв'язку у сумі 27650,67 грн. Претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.  

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати за Договором суду не надав, розміру заборгованості, заявленої позивачем, не оспорив.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 177912,30 грн. та 27650,67 грн. витрат за послуги телефонного зв'язку підлягають задоволенню.

Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з останнього 20280,01 грн. пені.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі, встановленому чинним законодавством.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендної плати не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача. За розрахунком суду, розмір пені становить 16626,24 грн., а не 20280,01 грн., як вказує позивач.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12297,04 грн. 3 % річних за прострочення зобов'язання та 78592,67 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором встановлено судом і по суті відповідачем не спростовано, позов в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 78592,67 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, в частині стягнення 3% річних за розрахунком суду  в сумі 11344,11 грн.  

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Політичної партії «Народний Союз Наша Україна»(04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 22-А; 04039, вул. Спаська, 37; р/р 26008010030177 Банк Укрсімбанк, МФО 322313, код 33405060, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансові інвестиції»(01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, кв.112, р/р 2600630715 в АБ «Діамант»м. Київ, код 32664478) заборгованість у розмірі 205562 (двісті п'ять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 97 коп., пеню у розмірі 16626   (дев'ятнадцять тисяч сто вісім) грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 11344  (одинадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 11 коп., збитки від інфляції у розмірі 78592  (сімдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 67 коп., державне мито у розмірі 3121 (три тисячі сто двадцять одна) грн. 26 коп. та 116 (сто шістнадцять) грн. 28 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В інший частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова     

Дата підписання рішення:18.02.2009