Рішення

від 12.02.2009 по справі 25/492

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/492

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія  “Ренесанс”

До  Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія  “Основа”   

 про     стягнення 84 267,05 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           не з'явився

від відповідача              Байдюк Р.В. (довіреність б/н від 08.10.2008 р.)

Рішення прийняте 12.02.2009p., оскільки в судовому засіданні 04.12.2008р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України, в судових засіданнях 18.12.2008 р., 05.02.2009р. та 10.02.2009р. оголошувалась перерва в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України.                      

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Ренесанс” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Основа”  84 267,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2008 року (суддя Морозов С.М.) порушено провадження та призначено розгляд справи на 04.12.2008 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 р. № 1 в зв'язку з закінченням повноважень судді у судді Морозова С.М. було передано справу № 25/492 для подальшого її розгляду судді Чеберяку П.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2009 р. справу №25/492 було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 05.02.2009 р.

Представником позивача 02.12.2008 р. було подано до суду розрахунок пені на суму 4 763,87 грн., а 18.12.2008 р. заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зменшено пеню на 114,08 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 84 153,42 грн. заборгованості, 841,53 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві б/н від 23.10.2008 р., заяві про уточнення позовних вимог б/н від 04.12.2008 р. та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнає, зокрема визнає основний борг в сумі 31 198,64 грн. та пеню в сумі 1 798,41 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи  та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено генеральний договір № 009.05-F про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії (далі –генеральний договір), відповідно до п. 1.5. якого в факультативне перестрахування (ретроцесію) передаються ризики, прийняті на відповідальність страховиком і визначені в кожному випадку конкретним договором факультативного перестрахування (ретроцесії), який містить основні умови необхідні для акцептування даного ризику.

Згідно з п. 1.4. генерального договору страховиком є сторона договору перестрахування, яка страхує в іншої страхової компанії ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником при настанні страхового випадку у перестраховика. Перестраховиком є сторона договору перестрахування, яка страхує ризик виконання частини обов'язків страховика перед страхувальником при настанні страхового випадку.

В порядку п. п. 2.1. –2.2. генерального договору передача ризиків у перестрахуванні здійснюється шляхом укладення Ковер –Ноти.

Згідно з п. 1.4. генерального договору Ковер –Нотою є форма кокретного договору факультативного перестрахування (ретроцесії) у вигляді документа –підтвердження факту прийняття запропонованого в перестрахування (ретроцесію) ризику, в якому міститься основний перелік умов страхування і умов передачі ризику в перестрахування (ретроцесію).

Відповідно до п. 3.2.3. генерального договору перестрахувальник має право вимагати від перестраховика у випадку настання перестрахованого ризику сплати належного Страховику страхового відшкодування відповідно до умов Ковер-Ноту та генерального договору.

Згідно з п. 3.3.3. генерального договору перестраховик зобов'язується перераховувати перестрахувальнику відповідну частину страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування, протягом 15 банківських днів з дня отримання від перестрахувальника передбачених генеральним договором документів.

На виконання умов генерального договору було укладено наступні Ковер-Ноти:

1.          № 01799.30-01.15 від 30.08.2006 р., страхувальник Васьків Л.С.

2.          № 01013.30-05.00/1 від 11.08.2006 р., страхувальник Невіднича В.П.

3.          № 02177.30-01.00/1 від 21.05.2007р., страхувальник товариство з обмеженою відповідальністю “Західно –Українська Компанія”

4.          № 01024.30-05.00/2 від 11.10.2006 р., страхувальник Козелло Н.В.

5.          № 01884.30-01.00/1 від 06.11.2006р., страхувальник товариство з додатковою відповідальністю “Київське Страхове Товариство”

6.          № 01088.30-05.00/3 від 14.02.2007 р., страхувальник Лисенко Д.Ю.

7.          № 01834.30-01.00/2 від 28.09.2006р., страхувальник товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпол”

8.          № 01040.30-01.00/1 від 05.12.2006р., страхувальник товариство з обмеженою відповідальністю “Крам - авто”

9.          № 01023.30-03.00/1 від 11.12.2006р., страхувальник Дочірнє підприємство “Видавничий дім УКРПОЛ” товариства з обмеженою відповідальністю “Укпол”

10.          № 02009.30-01.02/4 від 26.01.2007 р., страхувальник Кук М.М.

11.          № 01049.30-05.00/7 від 25.12.2006 р., страхувальник Лебєдєва О.А.

12.          № 01631.30-01.00/1 від 28.04.2006р., страхувальник товариство з обмеженою відповідальністю “Львів - Шкіра”

13.          № 01824.30-01.02/2 від 27.09.2006р., страхувальник товариство з обмеженою відповідальністю “Дельта - Інвест”

14.          № 01046.30-05.00/1 від 12.12.2006р., страхувальник товариство з обмеженою відповідальністю “МБІ Транс”

15.          № 01895.30-01.00/4 від 21.11.2006р., страхувальник товариство з обмеженою відповідальністю “Форпост - 2002”

16.          № 01083.30-04.00/3 від 04.06.2007р., страхувальник Греченюк П.Д.

17.          № 01998.30-01.15/1 від 22.01.2007р., страхувальник Романишин М.Р.

18.          № 02223.30-01.0/3 від 12.06.2007 р., страхувальник Лавренюк С.В.

19.          № 02199а.30-01.0/2 від 06.06.2007р., страхувальник Лавренюк С.В.

20.          № 02467.30-01.00/4 від 28.09.2007р., страхувальник Урумова Ж.М.

21.          № 01124.30-05.00/1 від 24.05.2007р., страхувальник Федяєва О.А.

22.          № 02188.30-01.00/2 від 29.05.2007р., страхувальник Андрусів С.І.

По вищезазначеним Ковер –Нотам сталися страхові випадки, про які відповідач на виконання вимог генерального договору був повідомлений позивачем, а також відповідачеві позивачем було надіслано необхідні документи для сплати відповідачем свого страхового утримання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями № 2650629, № 2910620, № 3054191, № 3241072, № 3241099, № 3755734, № 3845644, № 3926504, № 2455141, № 4623130, № 2910620, № 2995110.

Частка відповідача у виплаті страхового відшкодування по вищезазначеним Ковер –Нотам, за якими сталися страхові випадки, згідно з страховими актами становить 74 548,54 грн., що підтверджується листами позивача вих. № 02606-R/2 від 02.09.2008 р., вих. № 026119-R/1 від 02.09.2008 р., вих. № 02610-R/2 від 02.09.2008 р., вих. № 02616-R/2 від 02.09.2008 р., вих. № 01719-R/1 від 25.10.2007 р., № 01799-R/1 від 15.11.2007 р., № 02059-R/1 від 02.02.2008 р., № 02061-R/2 від 02.02.2008 р., № 01949-R/1 від 19.12.2007 р., № 01865-R/1 від 03.12.2007 р., № 02058-R/1 від 07.02.2008 р., № 02096-R/1 від 15.02.2008 р., № 02103-R/4 від 15.02.2008 р., № 02114-R/7 від 15.02.2008 р., № 02114-R/7 від 20.02.2008 р., № 02147-R/2 від 29.02.2008 р., № 02132-R/1 від 25.02.2008 р., № 02425-R/3 від 23.06.2008 р., № 02434-R/1 від 23.06.2008 р., № 02431-R/3 від 23.06.2008 р., № 02419-R/4 від 23.06.2008 р., № 02435-R/1 від 23.06.2008 р., № 01934-R/3 від 19.12.2007 р., № 01861-R/2 від 03.12.2007 р., № 01864-R/2 від 03.12.2007 р.

Відповідач в порушення умов генерального договору не оплатив свою частку у виплаті страхового відшкодування по вказаним Ковер –Нотам.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 74 548,54 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований (ч. 1 ст. 12 Закону України “Про страхування”).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.8. генерального договору у випадку порушення однією із сторін умов розрахунків, визначених умовами цього договору та конкретними договорами факультативного перестрахування, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної річної облікової ставки НБУ, яка діятиме в період, коли вступить в силу умова оплати пені, за умови, що чинним законодавством на цей час не буде передбачено інше.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4 763,87 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 801,85 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 038,71 грн. підлягають задоволенню.

Доводи відповідача не беруться судом до уваги, виходячи з наступного:

-          щодо відсутності повідомлень у позивача по окремим страховим випадкам - в зв'язку зі спростуванням такого матеріалами справи, оскільки в останніх містяться копії поштових повідомлень;

-          щодо порушення 3 - денного строку повідомлення відповідача про страховий випадок –в зв'язку з ненаданням відповідачем доказів на підтвердження такого в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України;

-          щодо звернень відповідача до позивача із вимогою надати додаткові матеріали по страховим випадкам –в зв'язку з ненаданням відповідачем доказів стосовно відправлення таких вимог позивачеві;

-          щодо зарахування зустрічних однорідних вимог –в зв'язку з відсутністю підписів позивача на актах про зарахування та в зв'язку з ненаданням відповідачем доказів сплати на користь позивача 23 516,74 грн. згідно з договором від 27.12.2007 р.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 841,53 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, Цивільного кодексу України,  ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 12 Закону України “Про страхування” та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Основа” (04071, м. Київ, вул. Хорива, 4, код ЄДРПОУ 33498417) на користь закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Ренесанс” (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 32553838) 74 548 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот сорок вісім) грн. 54 коп. основного боргу, 4 763 (чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 87 коп. пені, 4 038 (чотири тисячі тридцять вісім) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 801 (вісімсот одну) грн. 85 коп. трьох процентів річних, 841 (вісімсот сорок одну) грн. 53 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя          

                                                                                    П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення 17.02.2009р.