Постанова

від 21.08.2013 по справі 924/10/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 924/10/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівІванової Л.Б. Кролевець О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП-Банк" на рішення від та на постанову відгосподарського суду Хмельницької області 18.03.2013 Рівненського апеляційного господарського суду 18.06.2013 у справі господарського суду№ 924/10/13-г Хмельницької області за позовомПублічного акціонерного товариства "ОТП-Банк" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаКолективного підприємства "Волочиський завод "Метеор" Закрите акціонерне товариство "Волочиськ-Метиз" прозвернення стягнення на предмет іпотеки у судовому засіданні взяли участь представники: - позивачаКузьменко Я.Л.; - відповідача - третьої особиповідомлений, але не з'явився; повідомлений, але не з'явився; Згідно з розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Кота О.В. від 19.08.2013 № 02-05/684 розгляд справи № 924/10/13-г господарського суду Хмельницької області здійснюється у складі колегії суддів: головуючий - Губенко Н.М., судді Іванова Л.Б., Кролевець О.А.

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 Публічне акціонерне товариство "ОТП-Банк" звернулось до господарського суду Хмельницької області із позовом до Колективного підприємства "Волочиський завод "Метеор" про стягнення заборгованості за договором про надання кредитної лінії № 19/1-651/2005 від 25.11.2005 та за договором про надання кредиту № CR 06-202/28-4 від 29.05.2006 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № PL/2005-1421 від 08.11.2005.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.03.2013 у справі № 924/10/13-г (суддя Олійник Ю.П.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 (колегія суддів у складі: Огороднік К.М. - головуючий суддя, судді Тимошенко О.М., Коломис В.В.), у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "ОТП-Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 18.03.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі № 924/10/13-г.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колективне підприємство "Волочиський завод "Метеор" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП-Банк" залишити без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області від 18.03.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі № 924/10/13-г залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Колективного підприємства "Волочиський завод "Метеор" заборгованості за договором про надання кредитної лінії № 19/1-651/2005 від 25.11.2005 та за договором про надання кредиту № CR 06-202/28-4 від 29.05.2006 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № PL/2005-1421 від 08.11.2005.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ст. 23 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Ч. 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, зокрема, право власності (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

При прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дослідивши умови кредитних договорів № 19/1-651/2005 від 25.11.2005 та № CR 06-202/28-4 від 29.05.2006, укладених між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ЗАТ "Волочиськ-Метиз", дослідивши умови договору іпотеки № PL/2005-1421 від 08.11.2005, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за зазначеними кредитними договорами між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ЗАТ "Волочиськ-Метиз"; встановивши, що відповідно до п. 1.1. договору іпотеки в іпотеку передано: - комплекс, що розташований за адресою: 31200, Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, буд. 36, та належить іпотекодавцю на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу комплексу від 20.05.2005, укладеного між відповідачем та третьою особою, - земельна ділянка площею 2,1769 гектара, розташована за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, 36, яка належить на праві власності третій особі, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 719414, виданого Волочиською районною радою 04.05.2006; рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.07.2011 у справі № 20/16/12/6/5506, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2012, задоволено позов ЗАТ "Волочиськ-Метиз" до КП "Волочиський завод "Метеор", визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу від 20.05.2005 в частині, оформленій додатковою угодою від 18.10.2005, та задоволено зустрічний позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу від 20.05.2005; рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.02.2010 у справі № 11/2315 позов ПАТ "ОТП Банк" до ЗАТ "Волочиськ-Метиз" до КП "Волочиський завод "Метеор" звернути стягнення, зокрема, на предмет іпотеки за договором іпотеки № РL/2005-1421 від 26.11.2005; постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 у справі № 10/362-09 стягнуто солідарно з Закритого акціонерного товариства "Волочиськ-Метиз", Закритого акціонерного товариства "Укрексімпроміндустрія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камо" на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за договором про надання кредитної лінії № 19/1-651/2005 від 25.11.2005 та за договором про надання кредиту № CR 06-202/28-4 від 29.04.2006; беручи до уваги те, що земельна ділянка належить третій особі - ЗАТ "Волочиськ - Метиз", що підтверджується Державним актом на право власності від 04.05.2006, який в установленому порядку недійсним не визнавався; з огляду на те, що у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про реєстрацію права власності за КП "Волочиський завод "Метеор" на комплекс, що розташований за адресою: 31200, Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, буд. 36; дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", викладені в касаційній скарзі, щодо незастосування до спірних правовідносин норми ст. 23 Закону України "Про іпотеку" колегією суддів відхиляються, оскільки дана стаття закріплює правові наслідки у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, а особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, у даному випадку внаслідок визнання договору купівлі-продажу, на підставі якого іпотекодавцем було набуто право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, недійсним, попередній власник вказаного нерухомого майна не є набувачем цього майна у розумінні ст. 23 Закону України "Про іпотеку". Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій за КП "Волочиський завод "Метеор" не зареєстровано право власності на комплекс, що розташований за адресою: 31200, Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, буд. 36 (інформаційна довідка з реєстру прав власності на нерухоме майно - т. 2 а.с. 169).

Інші доводи касаційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а також зводяться до переоцінки доказів, що у відповідності до ст. 111 7 ГПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП-Банк" залишити без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області від 18.03.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі № 924/10/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.Б. ІВАНОВА

О.А. КРОЛЕВЕЦЬ