Рішення

від 24.09.2007 по справі 2-2384/07

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2384/07 2007 p

Справа №

2-2384/07 2007 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24

вересня   2007 року                                      Красноармійський

міськрайонний суд

Донецької

області

у

складі:               головуючої

судді     Заруцької Г.М.

при

секретарі                                          Терещенко О.І.

за участю

представника позивача ОСОБА_2

представника

відповідача Андрюхіна P.O. розглянувши  

у   відкритому    судовому  

засіданні    в    залі   

суду    в   м. 

Красноармійську цивільну справу за позовом       ОСОБА_1 до ДП «Красноармійськвугілля» ВП

шахта «Родинська» про скасування наказу 

і а повернення незаконно стягнутих сум

ВСТАНОВИВ:

Позивач,  ОСОБА_1, 

звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з

позовом до ДП «Красноармійськвугілля» ВП шах і а «Родинська» про скасування

наказу та повернення незаконно стягнутих сум.

В обґрунтування

своїх позовних вимог позивач зазначив, 

що з 21 квітня 2003 року і до теперішнього часу він знаходиться у

трудових відносинах з шахтою «Родинська». З 12 червня 2003 року він працює

головним технологом.

У грудні

2006 року на вищевказаному підприємстві була проведена ревізія

фінансово-господарської діяльності за період з 1.01.2004 року до 1.11.1006

року,  після якої,  директором Гніловим І.Г. було видано наказ

№792 від 19 грудня 2006 року «За результатами ревізії фінансово-господарської

діяльності В/П шахта «Родинська» за період з 1.01.2004 року по 1.11.2006 року».

30

березня 2007 року директором було видано наказ № 263 «Про покарання. Доповнення

до наказу №792 від 19.12.2006 року за результатами ревізії

фінансово-господарської діяльності ВП шахта «Родинська» за період з 1.01.2004

року по 1.11.2006 року».

Згідно

цього наказу,  з нього необхідно стягнути

надбавку в рахунок часткового відшкодування у розмірі прямої шкоди,  але не більш середньомісячною заробітку,  згідно сі. 132 КЗпП України,  у розмірі 1783, 00 грн.

У квітні

2007 року з нього було стягнуто 477 гривні, 

у травні 2007 року - 407 гривень, 

у червні - 448 грн.,  у липні -

451 грн.,  загальна сума склала 1783, 00

гривень,  про що свідчить довідка від

19.09.2007 року.

З

зазначеним наказом він не згодний,  і

вважає,  що стягнення з нього проводиться

незаконно з наступних підстав:

В п. 13

наказу №792 від 19 грудня 2006 року,  на

який посилається наказ №263 від 30 березня 2007 року вказано,  що при невиконанні плану добичі виплачувались

надбавки до посадових окладів апарату керування та лінійному персоналу у сумі

191949,  71 грн.

Не наведено ніяких

доказів того,  що надбавки дійсно

виплачувались,  та в чому полягає його

вина,  якщо йому вплачувались надбавки

при невиконанні плану добичі.

У наказі

№ 263 від 30 березня 2007 року вказано, 

що виплачені надбавки,  не

передбачені колективним договором ДП «Красноармійськвугілля» при невиконанні

плану добичі,  але не наведено,  у яких випадках такі надбавки можливо

виплачувати.

При

виданні наказу № 263 власник посилається на ст. 

132 КЗпП України. Ллє при цьому він не враховує вимоги  ст. 

130 КЗпП України,  в частині 1

якої передбачено,  що «Працівники несуть

матеріальну відповідальність за шкоду, 

заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових

обов'язків».

Частиною

2  ст. 

130 КЗпП України передбачено,  що

«При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси

працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму

дійсну шкоду,  лише в межах і в

порядку,  передбачених

законодавством,  і за умови,  коли така шкода заподіяна підприємству

винними протиправними діями працівника...».

Вищезазначена

стаття характеризує юридичний склад, 

тобто перелічує юридичні факти, 

сукупність яких дає власникові право притягти працівника до матеріальної

відповідальності. Таких юридичних фактів 4:

порушення

працівником трудових обов'язків;

наявність прямої

дійсної шкоди;

причинний

зв'язок між порушенням і шкодою;

вина працівника.

Таким

чином,  відсутні декілька з цих

фактів,  а саме: порушення з його боку

трудових обов'язків,  вина,  та причинний зв'язок.

Окрім

того,  згідно  ст. 

138 КЗпП України,  для покладання

на працівника матеріальної відповідальності за шкоду,  власник або уповноважений ним орган повинен довести

наявність умов,  передбачених  ст. 

130 КЗпП України. У даному випадку власник не довів наявність цих умов,  і також відсутні будь які дані про наявність

і розмір прямої дійсної шкоди,  а саме

зайвих грошових виплат. Доказів про винне порушення ним обов'язків за трудовим

договором,  і наявність причинного

зв'язку між його протиправною поведінкою і шкодою,  також не наведено.

Згідно

частини 2 статті 136 КЗпП України, 

«Розпорядження власника або уповноваженого ним органу має бути зроблено

не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди».

Наказ за

результатами ревізії виданий 19.12.2006 року, 

а наказ «про покарання» -30.03.2007 року. Таким чином,  з дня з'ясування факту виплат надбавок,  а фактично у цей період і проводились виплати,  пройшло більше трьох місяців,  тобто наказ виданий поза межами строку,  передбаченого для покладення матеріальної

відповідальності.

Позивач

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 

про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином,  в матеріалах справи знаходиться заява про

розгляд справи у його відсутність.

Представник

позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача,  просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник

відповідача ДП «Красноармійськвугілля» позовні вимоги не визнав.

Заслухавши

пояснення представника позивача, 

представника відповідача, 

дослідивши матеріали справи,  суд

дійшов висновку,  що позовні вимоги

ОСОБА_1 3аконні,  обгрунтовані та

підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав:

Судом

встановлено,  що позивач у справі

ОСОБА_13 21 квітня 2003 року і до теперішнього часу знаходиться у трудових

відносинах з шахтою «Родинська». З 12 червня 2003 року позивач працює головним

технологом,  що підтверджується трудовою

книжкою на а. с.  6-9.

У грудні

2006 року була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ВП шахта

"Родинська" за період з 01.01.2004 року до 01.11.1006 року,  після якої, 

директором Гніловим І.Г. було видано наказ №792 від 19.12.2006 року «За

результатами ревізії фінансово-господарської діяльності В/П шахта «Родинська»

за період з 01.01.2004 року по

01.11.2006           року»

(а.с.  10-14).

30.03.2007

року директором було видано наказ № 263 «Про покарання. Доповнення до наказу

№792 від 19.12.2006 року за результатами ревізії фінансово-господарської

діяльності ВП шахта «Родинська» за період з 1.01.2004 року по 1.11.2006 року»

(а.с.  15-16).

З

наказом від 30.03.2007 року позивач був ознайомлений 08.05.2007 року (а.с.  17),  з

позовом до суду звернувся 30.07.2007 року, 

тобто строк звернення до суду, 

передбачений  ст.  233 КЗпП України,  позивачем не пропущений.

Згідно

наказу від 30.03.2007 року,  з позовича

підлягає стягненню надбавка в рахунок часткового відшкодування у розмірі прямої

шкоди,  але не більше середньомісячного

заробітку,  згідно  ст. 

132 КЗпП України,  у розмірі 1783,

00 грн.

У квітні

2007 року з нього було стягнуто 477 гривні, 

у травні 2007 року - 407 гривень, 

у червні - 448 грн.,  у липні -

451 грн.,  загальна сума склала 1783, 00

гривень,  про що свідчить довідка від

19.09.2007 року (а.с.  30 ).

Відповідно

до  ст. 

130 ч. 1 КЗпП України Працівники несуть матеріальну відповідальність за

шкоду,  заподіяну підприємству внаслідок

порушення покладених на них трудових обов'язків.

Частиною

2  ст. 

130 КЗпП України передбачено,  що

при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси

працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму

дійсну шкоду,  лише в межах і в

порядку,  передбачених

законодавством,  і за умови,  коли така шкода заподіяна підприємству

винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Судом

встановлено,  що відповідачем при

покладенні на позивача матеріальної відповідальності за шкоду,  заподіяну підприємству,  не враховано, 

що в даному випадку відсутнє порушення з боку позивача трудових

обов'язків,  вина позивача,  та причинний зв'язок.

Окрім

того,  згідно  ст. 

138 КЗпП України,  для покладення

на працівника матеріальної відповідальності за шкоду,  власник або уповноважений ним орган повинен

довести наявність умов, 

передбачених  ст.  130 КЗпП України. У даному випадку власник не

довів наявність цих умов,  відсутні будь

які дані про наявність і розмір прямої дійсної шкоди,  а саме зайвих грошових виплат. Доказів про

винне порушення позивачем обов'язків за трудовим договором,  і наявність причинного зв'язку між його

протиправними діями і шкодою,  також не

наведено.

Відповідно

до ч. 2  ст.  136 КЗпП України розпорядження власника або

уповноваженого ним органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня

виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи

днів з дня повідомлення про це працівникові.

Наказ за

результатами ревізії виданий 19.12.2006 року, 

а наказ   «про покарання» -

30.03.2007           року. Таким чином,  з дня з'ясування факту виплат надбавок,  тобто наказ виданий

поза

межами строку,  передбаченого для

покладення матеріальної відповідальності.

Також

відповідачем порушений строк і порядок звернення наказу до виконання,  оскільки стягнення з позивача на підставі

оскаржуваного наказу проводилися вже в квітні 2007 року,  а з наказом позивач ОСОБА_1 був ознайомлений

тільки 08.05.2007 року.

Таким

чином,  позовні вимоги законні,  обгрунтовані та підлягають задоволенню в

повному обсязі.

Відповідно

до  ст. 

88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню

судові витрати,  а саме,  51, 00 грн. судового збору і 30, 00 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись  ст.  

ст.  130,  132, 

136,  138,  232, 

233 КЗпП України,   ст.   ст. 

88. 209,  215,  218, 

225,  223, 294, 296 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги

ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати

наказ ДП «Красноармійськвугілля» ВП шахта «Родинська» № 263 від

30.03.2007 року «Про покарання. Доповнення до наказу № 792 від 19.12.2006

року за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ВП шахта

«Родинська» за період з 01.01.2004 року по 01.11.2006 року» в частині стягнення

надбавки в рахунок відшкодування шкоди з ОСОБА_3 1783, 00 грн.

Зобов'язати

ДП «Красноармійськвугілля» ВП шахта «Родинська» повернути в двомісячний строк

ОСОБА_1 безпідставно стягнуті суми в розмірі 1783.00 грн. ( Одну тисячу сімсот

вісімдесят три грн. 00 коп.)

Стягнути

з ДП «Красноармійськвугілля» ВП шахта „Родинська" з р/р 26007301600953 в

ПІБ України м.  Димитров,  МФЗ 334806. код ЄДРПОУ 32087941 судовій збір

у розмірі 51 грн. у дохід держави та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення розі ляду справи у сумі 30 грн. у Державний бюджет р/р

31219259700001 ЄДРПОУ - 34686537,  МФЗ

834016 Банк - ГУ ДКУ у Донецької області.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької

області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом

подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в

порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.