Постанова

від 19.08.2013 по справі 5002-18/3675-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року Справа № 5002-18/3675-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Видашенко Т.С.,

суддів Балюкової К.Г.,

Черткової І.В.,

за участю представників:

позивача Дмитренко Наталія Гарифівна, довіреність № 3397 від 18.07.13, публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси і кредит" в особі філії "Кримське регіональне управління" публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит";

відповідача Гамідов Ельданіз Адікович, довіреність № б/н від 01.08.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Агросбит";

третя особа не з'явився, ОСОБА_4;

органу примусового виконання рішень, не з'явився, , Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросбит" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 23 липня 2013 року у справі № 5002-18/3675-2011

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і кредит" (вул. Артема, 60, м. Київ 50, 04050)

в особі філії "Кримське регіональне управління" публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (пров. Піонерський, 3, м. Сімферополь, 95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросбит" (вул. Субхи, буд. 2, м. Сімферополь, 95015)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

про звернення стягнення на іпотеки у розмірі 37464094,62 грн., передачу майна та стягнення штрафу у сумі 3557820,69 грн.

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агросбит"

на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. 60 років Жовтня, 21, м. Сімферополь, 95024)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Кримське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросбит" про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за невиконання умов іпотечного договору.

Рішенням господарського суду від 17 січня 2013 року позов задоволено частково.

Звернено стягнення на предмет іпотеки з метою погашення перед публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за відсотками за користування кредитом - 3971282,75 гривень; за кредитом - 10260000,00 гривень; за пенею - 23232811,84 гривень.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агросбит" на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" 3557820,69 грн. штрафу та 25736,00 грн. судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

04 лютого 2013 року на примусове виконання вказаного рішення були видані відповідні накази.

11 липня 2013 року до господарського суду надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Агросбит" (далі - боржник) про визнання дій Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольської міського управління юстиції (далі - орган ДВС) з винесення постанови від 15.05.2013 про арешт коштів боржника та постанови від 14.05.2013 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №37420837 протиправними та скасування вказаних постанов.

Скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржником не отримувалися, а постанова ВДВС від 15 травня 2013 року про арешт коштів боржника надіслана на адресу боржника згідно зі штампом на конверті тільки 19 червня 2013 року, тобто через місяць з дати винесення постанови.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2013 року у справі № 5002-18/3675-2011 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Агросбит" у задоволенні скарги про визнання дій Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим з винесення постанови про арешт коштів боржника від 15 травня 2013 року та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14 травня 2013 року та їх скасування.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Агросбит" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати її та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2013 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 19 серпня 2013 року.

До початку розгляду скарги представником публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і кредит" надані заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить ухвалу суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою залишити без змін, скаргу без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заперечень, представник скаржника наполягав на доводах, викладених у апеляційній скарзі.

Третя особа у судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою є, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою судові накази.

Приписами статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відповідно до матеріалів справи, 04 квітня 2013 року постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольської міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 лютого 2013 року у справі №5002-18/3675-2011.

Копію постанови направлено боржнику рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу: м. Сімферополь, вул.Субхи,2.

Поштове відправлення повернулося з відміткою про неможливість вручення, оскільки боржник відсутній за вказаною адресою (а.с. 45 т. 5).

14 травня 2013 та 16 травня 2013 року державним виконавцем на адресу боржника були направлені копії постанов державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанову про арешт коштів боржника. (а.с. 49, 50 т.5).

Як свідчать матеріали справи, а саме штемпель на конверті товариства з обмеженою відповідальністю "Укркур'єр" вказані постанови були направлені на адресу боржника лише 19 червня 2013 року та отримані, як вказує боржник, тільки 29 червня 2013 року (а.с.30 т.5)

Порушення строків відправки даних процесуальних документів стали підставою звернення скаржника до суду з вимогою визнати дій органу ДВС з винесення постанов від 15 травня 2013 року та 14 травня 2013 рокупротиправними та їх скасування.

Відповідно до статті 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

04 квітня 2013 року постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена органом ДВС та її копія направлена на адресу боржника, вказану у виконавчому документі.

Оскільки, боржником самостійно рішення не було виконане, державний виконавець у відповідності частини другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 5 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено винесення постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та постанови про арешт коштів боржника.

Розмір витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій зазначений у постанові від 14 травня 2013 року та підтверджується відповідним актом державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 14 травня 2013 року (а.с.49, т.5).

Згідно частини першої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Отже, оскаржувані постанови відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Відносно порушення строків направлення боржникові копій вказаних постанов, що передбачено частиною п'ятою статті 41 та частиною четвертою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", які повинні бути направлені не пізніше наступного робочого дня після їх винесення, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення цих строків не впливає на законність винесених згідно Закону постанов.

Крім того, відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", якщо документи виконавчого провадження одержані сторонами несвоєчасно, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Таким чином, Законом України "Про виконавче провадження" передбачається інший спосіб захисту порушених несвоєчасним одержанням документів виконавчого провадження прав боржника.

Судом першої інстанції були прийняті до уваги зазначені норми та для реагування на затримку органом ДВС відправлення боржнику документів виконавчого провадження було винесено окрему ухвалу.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросбит" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2013 року у справі № 5002-18/3675-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.С. Видашенко

Судді К.Г. Балюкова

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і кредит" (вул. Артема, 60,Київ 50,04050)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросбит" (вул. Субхи, буд. 2,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

3. Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. 60 років Жовтня, 21, м. Сімферополь, 95024)

4. Філія "Кримське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і кредит" (пров. Піонерський, 3, м. Сімферополь, 95000)

5. ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)