Рішення

від 20.08.2013 по справі 14611-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.2013Справа №5002-7/ 14611-2007

За позовом Ради міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, м. Сімферополь, 95000)

до відповідача - приватного підприємства фірма "Шарм" (Бахчисарайське шосе, 21, смт. Виноградне, м. Ялта; вул. Ломоносова, 1, к. 3, м. Ялта, 98635; вул. Османова, 29, Аутка, м. Ялта, 98637)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 48/1, м. Сімферополь, 95015)

та Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, АР Крим, 95015)

про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

Суддя І.І. Дворний

Представники від сторін:

від позивача - Соловйова К.С., довіреність №01-01/1255 від 01.06.2012, консультант відділу судового представництва Управління справами;

від відповідача - Чугунов В. М., довіреність №12/2-2 від 03.01.2013, представник;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ковалінська Л.М, довіреність №10-19/35 від 16.05.2013, представник;

прокурор - не з'явився.

Суть спору: 03 жовтня 2007 року Рада міністрів Автономної Республіки Крим звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до приватного підприємства фірми "Шарм" про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки площею 2,794 га, укладеного між Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та приватним підприємством фірмою "Шарм" 22 липня 2002 року, на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 09 липня 2002 року №243, та зобов'язання повернути вказану земельну ділянку у первісному стані.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 144 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України «Про оренду землі», положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані порушенням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 22 липня 2002 року, зокрема, встановлено факт використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням, про що 20 лютого 2007 року Держземінспекцією Криму складено відповідний акт. 10 липня 2007 року Радою міністрів Автономної Республіки Крим прийнято постанову «Про припинення права користування приватним підприємством фірмою «Шарм» земельною ділянкою» на виконання якої позивач і звернувся до суду з вимогою про дострокове розірвання договору оренди укладеного з відповідачем.

Відповідач, не погоджуючись з заявленими позовними вимогами, 03 березня 2008 року надав суду відзив на позовну заяву у якому повідомив суд про те, що метою спірного договору, згідно його умов, є використання земельної ділянки для будівництва і обслуговування торговельного центру. Так, для цільового використання орендованої земельної ділянки фірма підготувала робочий проект «Торгового центру в районі Верхньої станції канатної дороги «Місхор-Ай-Петри». Рішенням виконавчого комітету Лівадійськой селищної Ради від 18 жовтня 2002 року за №120 фірмі «Шарм» наданий дозвіл на будівництво торговельного центру в районі верхньої станції канатної дороги «Місхор-Ай-Петрі» смт. Мисливське. 24 грудня 2002 р. та 18 квітня 2005 року інспекція Державного архітектурного будівельного контролю видала дозвіл на виконання будівельних робіт. З моменту отримання дозвільних документів на будівництво приватне підприємство фірма «Шарм» згідно робочого проекту «Торгового центру в районі Верхньої станції канатної дороги «Місхор-Ай-Петрі» здійснювало будівництво торговельного центру та частково побудувало об'єкт нерухомості - торговий центр в смт. Мисливське плато Ай-Петрі.

В цілях впорядкування торгівлі, обмеження кількості неорганізованих осіб вирішено надати побудовані об'єкти, що входять в комплекс торгового центру , двадцяти дев'яти суб'єктам підприємницької діяльності, у зв'язку з чим з останніми були укладені відповідні договори оренди нежитлових приміщень.

На підставі викладеного, відповідач переконаний, що порушень земельного законодавства і умов договору оренди приватним підприємством фірмою «Шарм» допущено не було, оскільки будівництво торговельного центру продовжується, а надання в оренду нерухомого майна, яке знаходиться у власності підприємства, не заборонено ані положеннями нормативних актів, ані Статутом підприємства і не може слугувати підтвердженням використання землі не за цільовим призначенням, оскільки земельна ділянка використовується в межах тієї категорії земель, в якій вона надана.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2011 року у справі №2-5/14611-2007, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 січня 2012 року, позов задоволено, достроково розірвано договір оренди земельної ділянки площею 2,794 га., укладений між Радою міністрів АР Крим і приватним підприємством Фірмою "Шарм" 22 липня 2002 року, на підставі постанови Ради міністрів АР Крим від 09 липня 2002 року № 243 та зобов'язано приватне підприємство фірму "Шарм" повернути земельну ділянку площею 2,794 га Раді міністрів АР Крим у первісному стані. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Втім, постановою Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року у справі №2-5/14611-2007 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 січня 2012 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2011 року у справі №2-5/14611-2007 скасовано, з переданням справи на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

10 травня 2012 року справа №2-5/14611-2007 надійшла до господарського суду Автономної Республіки Крим.

11 травня 2012 року суддя Копилова О.Ю. прийняла справу о свого провадження з привласненням справі №5002-25/14611-2007.

За розпорядженням керівництва суду №162 від 05 червня 2012 року на підставі п. 2.2 рішення зборів суддів господарського суду Автономної Республіки Крим, оформленого протоколом від 29 грудня 2010 року (зі змінами, внесеними 08 лютого 2012 року), через хворобу судді Копилової О.Ю. справу №5002-25/14611-2007 передано до провадження судді І.І. Дворному, який ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2012 року прийняв справу до свого провадження та призначив дату судового засідання. Цією ж ухвалою суд замінив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, яка бере участь у справі на стороні позивача Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим, на Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим .

Через неявку представника позивача у судове засідання 03 липня 2013 року суд в порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладав, про що виніс відповідну ухвалу.

10 липня 2012 року позивач надав суду письмові пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року у яких звернув увагу суду на лист Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2011 року за №13354/10-22-90 у якому повідомляється про те, що категорія спірної земельної ділянки не визначена, цільове призначення - для будівництва та обслуговування торговельного центру.

Також, позивач зазначив, що ціль використання земельної ділянки відображена у пункті 2.1 договору, відповідно до якого земельна ділянка загальною площею 2,794 га. надається в оренду для будівництва та обслуговування торгівельного центру.

10 липня 2012 року у судовому засіданні прокурор посилаючись на статтю 121 Конституції України, приписи Закону України «Про прокуратуру», статтю 29 Господарського процесуального кодексу України надав суду заяву про вступ прокуратури Автономної Республіки Крим в процес в порядку представництва інтересів Ради міністрів Автономної Республіки Крим у зв'язку із захистом інтересів держави (том 3, а.с 83), у зв'язку з чим суд оголошував по справі перерву.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2013 року суд зупиняв провадження у даній справі до розгляду Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим адміністративного позову приватного підприємства Фірма "Шарм" до старшого державного інспектора Державної інспекції Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим Ванжа А.П. і старшого державного інспектора Державної інспекції Республіканського комітету із земельних ресурсів АР Крим Тіщенкову О.В. у справі 2а-2282/12/7/0170 про визнання дій останніх незаконними, оскільки факти, встановлені актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20 лютого 2007 року №б/н, що складали інспектори, зокрема про "нецільове використання" земельної ділянки, наданої в оренду приватному підприємству фірма "Шарм", мають ключове значення для розгляду позову Ради Міністрів Автономної Республіки Крим про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки на наявність вказаного акту, як на доказ неналежного виконання відповідачем умов оскаржуваного договору оренди землі, посилається позивач у своїй позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 серпня 2013 року суд в порядку приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України поновив провадження по справі, про що виніс відповідну ухвалу.

13 серпня 2013 року по справі оголошувалась перерва.

У судове засідання, що відбулось 20 серпня 2013 року, з'явився представник позивача, який наполягав на задоволенні позовних вимог. Представник третьої особи позицію позивача підтримав та просив суд позов задовольнити. Представник відповідача, у свою чергу, проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Прокурор у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим за №243 від 09 липня 2002 року приватному підприємству фірмі «Шарм» затверджено проект відведення земельної ділянки площею 2,794 га. із земель Лівадійської селищної ради м. Ялта, припинено право користування земельною ділянкою землекористувачеві - виконавчому комітету Ялтинської міської ради площею 2,794 га. за межами населеного пункту Лівадійської селищної ради та вирішено передати приватному підприємству фірмі «Шарм» в оренду строком на 50 років земельну ділянку 2,794 га. кам'янистих місць на верхній станції канатної дороги „Місхор-Ай-Петрі" для будівництва та обслуговування торгівельного центру.

На виконання названої постанови 22 липня 2002 року Рада міністрів Автономної Республіки Крим (за договором орендодавець) та приватне підприємство фірма «Шарм» (за договором орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1. якого, орендодавець надає, а орендар приймає у довгострокове тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 2,794 га., за межами населеного пункту Лівадійської селищної ради, за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, за межами населеного пункту Лівадійської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки 0111947900:09:001:0001, згідно технічного звіту по перенесенню в натуру проекту відведення земельної ділянки, виконаного Кримською філією інституту землеустрою (договір №629 від 11 липня 2002 року), земельно-кадастрової інформації, наданої Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів від 2.2 липня 2002 року.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Єпіфановим Ю.А. за реєстром № 4865 та зареєстрований відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі».

Досліджуючи умови укладеного між сторонами договору, судом встановлено, що вказана земельна ділянка згідно пункту 1.2. договору виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку і надається згідно плану, що є невід'ємною частиною цього договору.

Земельна ділянка передається в користування відповідно до Земельного Кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 09 липня 2002 року за №243 «Про передачу земельних ділянок оренду приватному підприємству фірмі «Шарм» та товариству з обмеженою відповідальністю «Стартінвест».

Спірну земельну ділянку площею 2,794 га. надано відповідачу у довгострокову оренду на 50 років (пункт 2.2 договору).

Земельна ділянка загальною площею 2,794 га. надається в оренду для будівництва та обслуговування торгового центру за адресою Автономна Республіка Крим, м. Ялта, за межами населеного пункту Лівадійської селищної ради (пункт 2.1 договору).

У пункті 2.5 договору сторони узгодили, що суттєвими обмеженнями у використанні земельної ділянки є, зокрема, здійснення будівництва, реконструкції або капітального ремонту споруд на наданій земельній ділянці тільки при наявності дозволу, отриманого у встановленому порядку.

Орендодавець згідно пункту 3.1. договору вправі вимагати від орендатора використання земельної ділянки у відповідності з ціллю, визначеною у пункті 2.1 даного договору та зобов'язаний не втручатись у господарську діяльність орендаря, не створювати йому будь-яких перешкод при виконанні даного договору.

Згідно пункту 3.2 договору орендар має право використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд у відповідності до цілей, обумовлених у договорі, при згоді орендодавця здійснювати поліпшення земельної ділянки, будувати у встановленому законом порядку будівлі і споруди, здійснювати насадження, без змін цільового призначення земельної ділянки, при згоді орендодавця передавати в користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда) у випадках та на умовах передбачених законом.

До обов'язку орендодавця сторони використання орендованої земельної ділянки у відповідності до мети, визначеної у пункті 2.1. договору, дотримуючись при цьому вимог діючого земельного та екологічного законодавства, державних та місцевих стандартів норм та правил по використанню землі.

У розділі 4 договору оренди землі сторони узгодили підстави для розірвання договору оренди, зокрема, за взаємною згодою; в разі випадкового знищення або пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає передбаченому у пункті 2.1 даного договору його використання; за вимогою однієї з сторін в разі невиконання другою стороною зобов'язань, передбачених договором; у разі добровільної відмови орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності підприємства.

Сторони договору погодились також з тим, що дострокове розірвання договору може бути здійснено лише при умові письмового попередження зацікавленою стороною не пізніше ніж за 2 місяці.

30 січня 2007 року Рада міністрів Автономної Республіки Крим прийняла постанову №56 «Про питання додержання земельного законодавства» у якій з ціллю контролю за виконанням орендарем умов спірного договору доручила Республіканському комітету з земельних ресурсів Автономної Республіки Крим здійснити перевірку дотримання приватним підприємством «Шарм» умов договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Так, на виконання вказаної постанови комітет листом від 07 лютого 2007 року за №795/10-07 доручив Державній інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим провести відповідну перевірку, за результатами якої старшим державним інспектором Державної інспекції Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим Ванжою О.П. та державним інспектором Державної інспекції Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим Тищенковом О.В. складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20 лютого 2007 року №б/н.

Відповідно до даних зафіксованих інспекторами у названому акті, згідно вимог статей 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства, у результаті якої встановлено, що загальна площа земельних ділянок приватного підприємства фірми «Шарм» складає 2,794 га., у тому числі ділянка №1 - 2,016 га. конфігурація - неправильний многокутник, ділянка №2 - 0,644 га. конфігурація - неправильний многокутник, ділянка №3 - 0134 га. конфігурація - неправильний многокутник. Ділянки №1, 2, 3 мають межі від т .А до т. Б з землями Ялтинського гірського - лісного природного заповідника, від т. Б. до т. А з земельною ділянкою, що знаходиться в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю «Стартінвест». Проект відведення земельної ділянки площею 2,794 га. розроблений на підставі постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 12 березня 2002 року за №97. Проект відведення отримав позитивні висновки Ялтинського міськвиконкому, держекологічної інспекції Південно - Кримського регіону, Рескомітету з охорони та використанню пам'ятників історії та культури. По матеріалам проекту відведення отримано позитивний висновок державної землевпорядної експертизи Рескомзему Автономної Республіки Крим від 07 травня 2002 року за №742К-25/104.

В акті також зазначено, що на підставі постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим №243 від 09 липня 2002 року земельні ділянки загальною площею 2,794 га. передані приватному підприємству фірмі «Шарм» в оренду строком на 50 років для будівництва та обслуговування торгівельного центру. Між Радою міністрів Автономної Республіки Крим та приватним підприємством фірмою «Шарм» 22 липня 2007 року укладений договір оренди земельних ділянок серії ВАА №339856 р. №4865, зареєстрований у Книзі реєстрації договорів оренди Лівадійської сільради 29 липня 2002 року за №30. На земельній ділянці №1 розташовано 29 приміщень, що використовуються особами кримсько-татарської національності під розташування торгівельних об'єктів та кафе національної кухні. Дані приміщення знаходяться у власності приватного підприємства фірми «Шарм» та здаються громадянам в оренду. В даний час укладено 29 договорів оренди нежилих приміщень строком на 49 років згідно договору оренди майна - приміщення передаються для здійснення торгової діяльності.

У акті зафіксовано, що мають місце використання земельної ділянки орієнтованою площею 0,174 га. не за цільовим призначенням. Паркування автотранспорту на території приватного підприємства фірми «Шарм» не здійснюється.

На підставі статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" Приписом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2007 року за №006314 керівнику приватного підприємства фірми „Шарм" Лолаєва Ч.Б. приписано до 20 березня 2007 року усунути вказане вище порушення земельного законодавства та попереджено останнього про адміністративну відповідальність за статтею 188-5 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

22 лютого 2007 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим складено протокол про адміністративне правопорушення за №008715. 23 лютого 2007 року постановою про накладення адміністративного стягнення на Лолаєва Ч.Б. накладено штраф у розмірі 250 грн.

Вважаючи, що дії державних інспекторів Державної інспекції Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим та їх висновки щодо використання спірної земельної ділянки з порушенням земельного законодавства, не за цільовим призначенням є незаконними, приватне підприємство фірма «Шарм» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом.

27 травня 2013 року Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим виніс постанову по справі №2а-2282/12/0170/7 якою визнав протиправними дії старшого державного інспектора Державної інспекції Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим Ванжи О.П. та державного інспектора Державної інспекції Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим Тищенкова О.В. відносно проведення перевірки дотримання земельного законодавства та складанню акту перевірки від 20 лютого 2007 року без номеру.

За результатами повторної перевірки, проведеної Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим 22 березня 2007 року, встановлено, що приватне підприємство фірма «Шарм» продовжує використовувати орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням та не виконало припису посадової особи Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2007 року щодо усунення встановленого порушення земельного законодавства (при тому, що дії по проведенню перевірки та складанню акту перевірки визнано протиправними), про що складено протокол №100763, припис №006581, постанова про накладення адміністративного стягнення №100763 у розмірі 150 гривень. Зобов'язано директора приватного підприємства фірми „Шарм" Лолаєва Ч.Б. усунути порушення земельного законодавства.

З посланням на статтю 144 Земельного кодексу України Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим 25 квітня 2007 року звернулась до Ради міністрів Автономної Республіки Крим з клопотанням №903/01-21 про застосування заходів по усуненню виявленого порушення земельного законодавства та припинення права користування приватним підприємством фірмою «Шарм» земельною ділянкою 2,794 га. в районі верхньої станції канатної дороги „Місхор - Ай-Петрі".

За результатами розгляду вказаного клопотання 10 липня 2007 року Рада міністрів Автономної Республіки Крим прийняла постанову за №445 «Про припинення права користування приватному підприємству фірмі «Шарм» земельною ділянкою».

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачені підстави припинення договору оренди землі, тоді як статтею 32 вказаного Закону як окрему підставу припинення договору визначено його розірвання. Відповідно до частини першої вказаної статті договір оренди землі може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, позивач звернувся з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 09 липня 2002 року №243 з приватним підприємством фірмою "Шарм", у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за договором оренди земельної ділянки площею 2,794 га, від 22 липня 2002 року.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та його викладену правову позицію, суд вважає заявлені Радою міністрів Автономної Республіки Крим позовні вимоги щодо дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 22 липня 2002 року та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку у первісному стані є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Предметом розгляду даної справи є матеріально-правові вимоги Ради міністрів Автономної Республіки Крим про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її позивачу у первісному стані, з підстав використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням.

Взаємовідносини суб'єктів господарської діяльності щодо користування землею регулюються нормами Земельного кодексу України, Законом України «По оренду землі» та щодо припинення договірних відносин загальними приписами статей 651, 652 Цивільного кодексу України та статті 291 Господарського кодексу України.

Зобов'язання, у свою чергу, виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У свою чергу, статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До предмету доказування по вказаній справі входить встановлення наявності чи відсутності обставин, з якими відповідно до земельного законодавства пов'язуються підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Так, відповідно до п. а частини 1 статті 143 Земельного Кодексу України, підставою для припинення права на земельну ділянку є використання її не за цільовим призначенням.

Пленум Вищого господарського суду України в постанові від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" в пунктах 2.20 - 2.22 роз'яснив, що у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Скасовуючи рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2011 року у справі №2-5/14611-2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 січня 2012 року Вищій господарський суд України у своїй постанові від 25 квітня 2012 року вказав, що судами при попередньому розгляді справи, серед іншого, не встановлено категорію спірної земельної ділянки, а відтак і допустимі види її використання, відповідність цільовому призначенню земельної ділянки правовідносин відповідача щодо розміщення відповідного торгівельного центру.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України та враховуючи те, що встановлення вказаних вище фактичних обставин є обов'язковою умовою для вирішення спору по суті, суд дослідив наявні в матеріалах справи докази та встановив наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 2.1 договору оренди землі визначено, що спірна земельна ділянка надається в оренду для будівництва та обслуговування торговельного центру за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, за межами населеного пункту Лівадійської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки - 0111947900:09:001:0001.

Згідно акту встановлення в натурі та узгодження меж земельної ділянки приватному підприємству фірмі «Шарм» для будівництва та обслуговування торговельного центру від 12 липня 2002 року загальна площа ділянки складає 2,794 га., у тому числі - ділянка №1 - 2,016 га., ділянка №2 - 0,644 га., ділянка №3 - 0,134 га. по угіддям: кам'янисті місця 2,794 га. Класифікація цільового використання земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового призначення землі - «інша комерційна діяльність» код 1.11.6.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду є істотними умовами договору оренди.

Статтею 35 Закону України „Про охорону земель" встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Отже, під використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням слід розуміти, у тому числі, використання земельної ділянки з порушенням умов договору оренди землі.

Так, позивачем зроблений висновок про порушення відповідачем умов цільового користування спірною земельною ділянкою, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Поділ земель за цільовим призначенням встановлений статтею 19 Земельного кодексу України, яка визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на визначені такою нормою категорії, до яких належать: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

При цьому, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Тобто, законодавство України поділяє землі України за цільовим призначення та, крім цього, за функцією використання.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору відповідачу надана в оренду земельна ділянка, яка за цільовим використанням відноситься до земель населених пунктів комерційного використання, при цьому, за функціональним призначенням - для іншого комерційного призначення, що, згідно з Українського класифікатора цільового використання, який затверджено листом Держкомзему України від 24.04.98 за №14-1-7/1205, відповідає коду - 1.11.6. (том 1, а.с. 28).

Отже, цільовим призначенням відповідної земельної ділянки є землі комерційного використання. При цьому, зазначення у договорі, що земельна ділянка надається для будівництва та обслуговування торговельного центру, не є визначенням категорії земельної ділянки за її цільовим призначенням. У даному випадку, мова йде про мету використання відповідної земельної ділянки, а не її цільове призначення. При цьому, мета використання земельної ділянки не повинна суперечити її цільовому призначенню.

Таким чином, за умовами договору земельна ділянка з цільовим призначенням - землі комерційного використання з функціональним призначенням - для іншого комерційного призначення надана відповідачу під будівництво та обслуговування торговельного центру.

На підтвердження факту використання відповідачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням позивач посилається на результати проведеної 20 лютого 2007 року державною інспекцією Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства за результатами якої старшим державним інспектором Ванжою О.П. та державним інспектором Тищенковим О.В. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20 лютого 2007 року №б/н.

Втім, як вже зазначалось судом, дії посадових осіб Державної інспекції Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим відносно проведення перевірки дотримання земельного законодавства та складанню акту перевірки від 20 лютого 2007 року без номеру Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим визнано протиправними. При цьому, суд дійшов висновку, що складання акту перевірки не може вважатись правомірним, оскільки його складання є результатом вчинення інспекторами протиправних дій з проведення перевірки, наслідки яких відображені в даному акті.

Крім того, як вбачається з наданих господарському суду актів перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, фактично проведена перевірка не тільки використання не земельної ділянки, а і використання за призначенням будівель, розташованих на ній - 29 приміщень, що використовуються особами кримсько-татарської національності під розташування торгівельних об'єктів та кафе національної кухні, і саме з урахуванням того, що дані приміщення здаються приватним підприємством фірмою «Шарм» громадянам в оренду строком на 49 років для здійснення торгової діяльності перевіряючими та позивачем здійснений висновок про нецільове використання земельної ділянки. При цьому, такий акт не містить категорії орендованої земельної ділянки, яка перевірялась, за її цільовим призначенням, встановленої перевіряючими.

Серед іншого, в акті відсутні посилання на обставини порушення земельного законодавства, посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені, відсутнє наведення план-схеми місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів), а також відсутня план-схема з зазначенням загальної площі земельної ділянки та площі, на якій виявлено порушення.

У даній справі належними, в розумінні приписів статей статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами не доведено, що на відповідній земельній ділянці, яка надана в оренду, не розташована будівля - торговельний центр з приміщеннями обслуговування центру, тобто будівля, для розміщення якої надано в оренду земельну ділянку. При цьому, використання такої будівлі не за її призначенням, у т.ч. без отримання відповідних дозволів на таке використання, якщо це мало місце, є підставою для іншої відповідальності та звернення з іншими вимогами, однак, не може бути підставою для розірвання договору оренди землі з підстав нецільового використання землі (не будівлі), що у даному випадку не мало місце.

Також, слід звернути увагу та не, що відповідно до пункту 3.2 договору, до прав орендаря належить право самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності (використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд) відповідно до цілі обумовленій в договорі.

Згідно пункту 2 статуту приватного підприємства фірми «Шарм» (у новій редакції) одним з основних видів діяльності підприємства є будівельна діяльність (дослідницькі і проектні роботи для будівництва, зведення конструкцій, що несуть і захищають, будівництво і монтаж інженерних та транспортних мереж), а також загальне будівництво будівель.

Відповідно до довідки про включення в Єдиний Державний Реєстр підприємств і організацій України приватного підприємства фірми «Шарм» вказаний як один з видів діяльності по КВЕД -45.21.1.- будівництво будівель.

Крім того, для здійснення будівельної діяльності відповідачем отримані відповідні ліцензії: серії АА №315681 терміном дії з 19 грудня 2002 року по 19 грудня 2005 рік та серії АБ №344018 терміном дії з 19 грудня 2005 року по 19 грудня 2010 року.

Для цільового використання орендованої земельної ділянки відповідачем було підготовлено робочий проект «Торговий центр в районі Верхньої станції канатної дороги «Місхор-Ай-Петри» (експертний висновок загону державної пожежної охорони від 13 вересня 2001 року за №2Ш6-803, експертний висновок державного підприємства «Кримський експертно-технічний центр», затверджений 10 жовтня 2001 року та висновок Кримської республіканської СЄС від 12 квітня 2002 року за № 41).

Рішенням виконавчого комітету Лівадійськой селищної Ради від 18 жовтня 2002 року за №120 відповідачу, серед іншого, наданий дозвіл на будівництво торговельного центру в районі верхньої станції канатної дороги «Місхор-Ай-Петрі» смт. Мисливське, а інспекцією Державного архітектурного будівельного контролю 24 грудня 2002 року та 18 квітня 2005 року виданий дозвіл за №38-г на виконання будівельних робіт.

Викладене вище свідчить про те, що з моменту отримання дозвільних документів на будівництво відповідач здійснював будівництво торговельного центру, згідно робочого проекту «Торговий центр в районі Верхньої станції канатної дороги «Місхор-Ай-Петрі», який включає: туристичний притулок на 40 спальних місць з кафе на 90 місць, блок котельної і трансформаторної підстанції; два туалети, два майданчики для сміттєвих контейнерів; льодовий каток; комплекс обідніх будиночків; кафе «Охотніче»; майданчик дитячих атракціонів; майданчик прокату ковзанок.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Підстави припинення договору оренди землі шляхом розірвання встановлені ст. 32 Закону України «Про оренду землі», зокрема, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Тобто, Законом України «Про оренду землі» чітко визначені підстави дострокового розірвання договору оренди землі.

При цьому, частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Викладені вище обставини та наявні в матеріалах справи докази не підтвердили порушення орендарем договірних зобов'язань щодо дотримання ним цільового призначення земельної ділянки, а позивачем не доведено використання зазначеної земельної ділянки для інших, ніж передбачено договором, цілей.

Суд вважає що розташування на земельній ділянці №1 29 приміщень, які надані відповідачем громадянам в оренду на 49 років під розташування торгівельних об'єктів та кафе національної кухні для здійснення торгової діяльності не є підтвердженням використання саме земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначеним договором.

Таким чином нецільове використання земельної ділянки відповідачем та недотримання мети використання, на яке посилається позивач, належним чином не доведено, інших порушень відповідачем умов договору оренди та вимог діючого законодавства позивачем надано не було.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

З наведеного вбачається, що рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на те, що позивачем не представлено доказів порушення вимог земельного законодавства відповідачем, а встановлені судом обставини свідчать про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі від 22 липня 2002 року, та як, наслідок повернення земельної ділянки, переданої відповідачу за даним договором, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20 серпня 2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 27 серпня 2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 50, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя І.І. Дворний