Постанова

від 21.08.2013 по справі 5011-10/196-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2013 р. Справа№ 5011-10/196-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -не з'явились,

від відповідача -Дідурик Л.І., Піонтковська В.С., Загородня Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали"

на рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2012

у справі №5011-10/196-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Академ Інвест-І"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року у справі № 5011-10/196-2012 (головуючий суддя Котков О.В., судді: Івченко А.М., Морозов С.М.) позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Побутрембудматеріали" 939265грн.24коп. компенсації понесених позивачем витрат визначеної угодою від 24.10.2008 про припинення дії інвестиційного договору №2/12 від 05.12.2007, 84302грн.27коп. 3 % річних, 262055грн. інфляційних втрат та 25711грн.12коп. судових витрат. Судом відмовлено в стягненні з відповідача пені в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, зазначив, що відповідач уклав договір з Інститутом технічної теплофізики НАН України на будівництво адміністративно-офісної будівлі та делегував позивачу окремі функції з її будівництва. Заперечуючи проти стягнення позивачем заявленої в позові суми апелянт стверджує, що будівництва об'єкту взагалі не відбулось, не відбулось навіть освоєння земельної ділянки, тому позивач не міг мати жодних витрат з стягненням яких він звернувся до суду. Крім того, витрати позивача документально не підтверджені.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач зазначив, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за угодою про припинення дії інвестиційного договору, а саме: не компенсував витрати позивача, тому позовні вимоги, на думку позивача, обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення органу зв'язку про вручення відповідної ували Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 про поновлення провадження у справі. Зокрема, позивач отримав вказану ухвалу 15.07.2013.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Судом встановлено, що 05 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено інвестиційний договір № 2/12, відповідно до п. 1.1 якого сторони своїми силами, засобами, за рахунок власних і залучених коштів та матеріальних ресурсів (сировини, будівельних матеріалів, обладнання тощо) здійснюють інвестування в будівництво об'єкту з метою отримання у власність завершеного будівництвом об'єкту в частках, визначених договором.

05 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору, умовами якої сторони дійшли згоди про доцільність проведення робіт для підготовки будівельного майданчика, розташованого по вул. Академіка Булаховського, 2, де здійснюється спорудження об'єкту.

07 квітня 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, відповідно п. 1. якої сторони домовились внести зміни у розділ 8 договору "Строк дії договору" та доповнили його п. 8.3. наступного змісту: "Дія договору може бути достроково припинена за погодженням сторін, про що сторони складають відповідну угоду, та за умови повної компенсації стороною 1 на користь сторони 2 всіх витрат, яких зазнала остання у зв'язку з виконанням договору".

24.10.2008р. сторонами укладено угоду про припинення дії інвестиційного договору № 2/12 від 05.12.2007р. відповідно пунктам 1, 3, 4 якої, керуючись ч. 1 ст. 651, ст. 604 ЦК України, п. 8.3 договору, сторони дійшли згоди про недоцільність співпраці за інвестиційним договором, вирішили достроково припинити його дію і розірвати; розмір витрат позивача, які підлягають компенсації відповідачем, визначено на підставі акту звірки розрахунків за договором від 24.10.2008 року, та становить 782 721грн. 03 коп., ПДВ 20 % 156 544 грн. 21 коп., всього 939 265 грн.24 коп.; компенсація відповідачем витрат позивача у вказаній в п. 3 угоди сумі здійснюється шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позивача в установі банку не пізніше 31.12.2008 року.

Позивач зазначає, що після укладання угоди відповідач, в передбачений угодою строк, розмір витрат не компенсував, що стадо підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача - 939 265грн.24коп. заборгованості, пені - 110 961грн.96 коп., 3% річних - 84 302грн.27коп. та втрат від інфляції -262055грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог зважаючи на наявність підписаної сторонами угоди про виплату компенсації, в зв'язку з розірванням договору та акту звірки розрахунків, яким визначено суму компенсації.

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Так, угодою про припинення дії інвестиційного договору № 2/12 від 05.12.2007р. сторонами узгоджено порядок припинення зобов'язань за інвестиційним договором і передбачено можливість повернення коштів, проте на вимогу про стягнення відповідач заперечив та стверджував, що роботи за які позивач просить суд стягнути з відповідача кошти на виконувались взагалі ні самим позивачем, ні третіми особами.

Пунктом 3 угоди сторонами зафіксовано розмір витрат, які підлягають компенсації відповідачем. Даний пункт має лише інформаційний характер про ніби-то виконані роботи. При цьому пунктом 2 угоди погоджено, що компенсації підлягають фактично понесені витрати, пов'язані з виконанням умов договору.

Актом звірки розрахунків за договором зафіксовано суму ніби-то витрат позивача, проте останній містить лише перелік підприємств, які ніби-то виконували роботи на відповідну суму.

При цьому жодних доказів документального підтвердження щодо виконання, приймання робіт, перерахування зазначених позивачем в угоді сум, витрат на закупівлю матеріалів, відповідно до кошторисів, договорів з підрядниками, зазначеними в акті звірки останнім не надано. Відсутніми є і проектні, кошторисні документи та розрахункові документи, акти виконаних підрядниками робіт.

За викладених обставин, під час розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової будівельно-економічної експертизи, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору та для дослідження питання щодо наявності і розміру витрат позивача при проведенні робіт по виконанню умов інвестиційного договору №2/12 від 05.12.2007, а також з метою встановлення факту проведення будь-яких будівельних робіт, в межах інвестиційного договору сторін від 05.12.2007 №2/12, на земельній ділянці 0,87га, яка розташована по вул. Академіка Булгаковського, 2 у Святошинському районі міста Києва, відведеній для будівництва і яка знаходиться в постійному користуванні Інституту технічної теплофізики НАН України. Врахувавши, що в підтвердження компенсаційних витрат позивачем зазначено, що ним виконувались роботи з навішування лампочок, обігрівачів, профілів, трійників, труб, влаштування електропроводки та покраски стін і стель, тоді як відповідач стверджує, що об'єкту будівництва взагалі не існувало. З наявних в матеріалах справи фото замість будівлі зафіксовано засмічений майданчик.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 призначено у справі судову будівельно-економічну експертизу. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Наявним у справі висновком експертів КНДІСЕ №8171/8172/12-42 від 30.04.2013 складеним за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що на обстежуваній ділянці за адресою вул. Академіка Булгаковського, 2 у Святошинському районі міста Києва не виявлено ознак проведення будівельних робіт (влаштування фундаментів, монтажу будівельних конструкцій) та робіт, які можливо класифікувати як роботи з підготовки будівельного майданчика, в тому числі відповідно до договору від 05.12.2007 №2/12. На земельній ділянці наявні самостійна рослинність, бетонні елементи в зруйнованому стані, що виключає процес та організацію проведення будівельних робіт.

За викладених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем заявлені до стягнення вимоги про оплату робіт, які фактично ним не виконувались. Також, апеляційний суд зазначає, що докази в підтвердження понесення позивачем витрат на відповідну суму стягнення в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги не підлягають задоволенню, в зв'язку з недоведеністю обставин дійсного понесення позивачем витрат, пов'язаних з виконанням умов інвестиційного договору № 2/12 від 05.12.2007. Рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2012 підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати у справі, за подання апеляційної скарги та проведення судових експертиз покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення суду міста Києва від 22.05.2012 у справі №5011-10/196-2012 скасувати частково.

2. В задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Академ Інвест-І" (ідентифікаційний код: 35081764, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 143/2, офіс 7) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" (ідентифікаційний код: 16468589, адреса: 02121, м. Київ, вул. Ялинкова, буд. 60/1) 12856 (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят шість)грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 22994 (двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн.40коп. витрат за проведення судових експертиз.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Справу №5011-10/196-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Шевченко Е.О.