Ухвала

від 12.02.2014 по справі 5011-10/196-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 лютого 2014 року Справа № 5011-10/196-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Демидової А.М., суддів:Владимиренко С.В., Козир Т.П., Малетича М.М., Шевчук С.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі№5011-10/196-2012 за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Академ Інвест - 1" Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" простягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.05.2012 у справі №5011-10/196-2012 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутрембудматеріали" 939 265 грн. 24 коп. компенсації понесених позивачем витрат, визначеної угодою від 24.10.2008 про припинення дії інвестиційного договору №2/12 від 05.12.2007, 84 302 грн. 27 коп. 3 % річних, 262 055 грн. інфляційних втрат та 25 711 грн. 12 коп. судових витрат, судом відмовлено в стягненні з відповідача пені в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2013 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Академ Інвест - 1" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі №5011-10/196-2012 залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2013, в якій просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України і залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2013.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 24.11.2011 у справі №55/239 та від 09.11.2010 у справі №11/31-2/38, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме, положень статей 525, 626, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Як вбачається з постанови від 12.11.2013 у справі №5011-10/196-2012, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення суми компенсації понесених позивачем витрат, визначеної угодою від 24.10.2008 про припинення дії інвестиційного договору від 05.12.2007, суми 3% річних та інфляційних втрат з огляду на невиконання відповідачем умов угоди про припинення дії інвестиційного договору. При цьому даного висновку суд касаційної інстанції дійшов з урахуванням того, що розмір витрат позивача, які підлягають компенсації відповідачем, визначений на підставі акту звірки розрахунків; угода та акт звірки розрахунків за договором підписані обома сторонами та скріплені печатками позивача та відповідача; крім того, в матеріалах справи відсутні будь - які докази того, що угода визнана в судовому порядку недійсною та відсутні будь - які докази які б свідчили про належне виконання зобов'язань відповідачем. В частині стягнення пені суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в цій частині у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Водночас, у постанові від 09.11.2010 у справі №11/31-2/38, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення первісного позову щодо стягнення заборгованості за послуги (в частині, що стосується доводів заявника) з огляду на те, що позивачем не надано доказів виконання ним робіт на визначену у позові суму. При цьому, суд касаційної інстанції дійшов відповідного висновку з урахуванням погоджених умов договору про те, що обов'язок замовника сплатити платежі, обумовлені сторонами, кореспондується з обов'язком виконавця підтвердити обсяг наданих послуг.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанова Вищого господарського суду України, на яку здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Водночас постанова Вищого господарського суду України від 24.11.2011 у справі №55/239 не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у вказаній справі суд касаційної інстанції дійшов такого ж правового висновку щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат за контрактом, що і у справі №5011-10/196-2012 , у якій заявлено про перегляд постанови, в якій судом касаційної інстанції підтверджено обґрунтованість задоволення позову.

З огляду на викладене, заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а відтак, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" у допуску справи №5011-10/196-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя А. Демидова

Судді С. Владимиренко

Т. Козир

М. Малетич

С. Шевчук