Рішення

від 30.08.2013 по справі 910/11428/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11428/13 30.08.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» простягнення 164 435,08 грн. Головуючий суддя: Куркотова Є.Б.

Судді: Марченко О.В.

Капцова Т.П.

Представники сторін:

від позивача:Гогітідзе В.Ф. від відповідача:Лапеєв А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» про стягнення 164 435,08 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №440261 від 02.07.2012 р. у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 154 412,03 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. Крім того, відповідачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 312,77 грн., 3% річних у розмірі 1 608,92 грн. та інфляційних втрат у розмірі 101,36 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.06.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 05.07.2013 р.

У судовому засіданні представником відповідача надано відзив на позовну заяву за змістом якого останній заперечував в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що усі платежі за спожиту теплову енергію сплачують мешканці на рахунок КП «ГІОЦ» та впливу на рівень оплати відповідач не має. Крім того, за змістом відзиву на позовну заяву, відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду м. Києва від 18.02.2010 р. у справі №7/659 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль» (правонаступником якого, на думку відповідача є позивач у даній справі) про стягнення з ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» заборгованості у розмірі 58 633,69 грн. за спожиту теплову енергію у період з січня 2009 р. по липень 2009 р., у зв'язку із чим при вирішенні спору у даній справі про стягнення заборгованості суд повинен врахувати даний факт та відрахувати вказану суму від суми боргу, заявленої до стягнення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2013 р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 16.08.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.08.2013 р. продовжено строк розгляду справи та у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 30.08.2013 р.

22.08.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі ПАТ «Екостандарт», у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, при цьому необхідність такого залучення, відповідач обґрунтовував тим, що ПАТ «Екостандарт» є правонаступником ЗАТ Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль», а позивач, в свою чергу є правонаступником ПАТ «Екостандарт», отже таке залучення необхідне для правильного і всебічного з'ясування всіх істотних обставин даного спору, у тому числі в частині розрахунку позовних вимог.

Проте, суд не вбачає необхідності залучення до участі у справі ПАТ «Екостандарт», у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки з Статуту ТОВ «Євро-реконструкція» у редакції від 24.09.2012 р. та довідки №АА №782375 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) не вбачається, що позивач є правонаступником ПАТ «Екостандарт», а тому твердження позивача про набуття ТОВ «Євро-реконструкція» прав та обов'язків шляхом правонаступництва від ПАТ «Екостандарт» є необґрунтованими, в зв'язку із чим суд в задоволені клопотання відповідача відмовляє.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду м. Києва від 30.08.2013 р. справу №910/11428/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Куркотова Є.Б. (головуючий суддя), судді: Марченко О.В. та Капцової Т.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.08.2013 р. вказаною колегією суддів справу №910/11428/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначений на 30.08.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.

У судове засідання представник відповідача з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 р. між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (покупець) укладено договір №440261 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю ТОВ «Деснянка» теплову енергію у вигляді гарячої води у період з 01.07.2012 р. по 30.06.2013 р. у кількості 3820,961 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 1,822 Гкал/год.

Відповідно до п. 1.2 Договору покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.

Положеннями п. 2.1 Договору визначено, що поставка товару (постачання теплової енергії) здійснюється «Енергопостачальною організацією» на межу балансової належності, визначеному у додатку №1 до Договору.

Із змісту п. 5.1 Договору вбачається, що облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності «Покупця» та АК «Київенерго», у відповідності до «Тимчасових» правил обліку відпускання і споживання теплової енергії. Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується актом постановки на комерційний облік приладів. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку.

Згідно п. 6.1 Договору розрахунки з покупцем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затверджені розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів, що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію) для «Енергопостачальної організації» за кожну відпущену Гігакалорію (грн./1Гкал). Тарифи можуть змінюватися у зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії (ціни на паливо, тощо а також в інших випадках передбачених діючим законодавством та нормативними актами). У разі зміни тарифів на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами, з дня їх введення в дію згідно умов даного Договору. Діючи на час укладення договору тарифи (без урахування ПДВ) на теплову енергію обумовлені Додатком №4 до Договору

Відповідно до п. 6.4 Договору всі розрахунки по цьому Договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від «Енергопостачальної організації», виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Положеннями п. 6.5 Договору визначено, що покупець щомісяця з 07 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають у себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію (що визначається енергопостачальною організацією з урахуванням максимального теплового навантаження визначеного цим договором). По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання передачі товарної продукції покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим в редакції енергопостачальної організації.

Згідно із п. 9.2 Договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 10.1 Договору даний договір укладений на термін з 01.07.2012 р. по 30.06.2013 р. і вважається подовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного Договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.

Зобов'язання за Договором виконані позивачем належним чином, та у період з 01.07.2012 р. по 01.05.2013 р. надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді на суму 474 822,77 грн., проте відповідач грошове зобов'язання по сплаті вартості спожитої теплової енергії у гарячій воді виконав не належним чином, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 320 410,74 грн., у зв'язку із чим за період з 01.07.2012 р. по 01.05.2013 р. за ним виникла заборгованість у розмірі 154 412,03 грн., що підтверджується особистими картками (табуляграми) та довідкою про розрахунок суми боргу.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, проте відповідач грошове зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг за спірний період не виконав у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 154 412,03 грн., що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Із змісту п. 6.6 Договору вбачається, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи (облікові картки, акти звіряння розрахунків, розрахунок суми боргу) підтверджується надання позивачем послуг із постачання теплової енергії у гарячій воді та існування на момент звернення позивачем із позовом до суду заборгованості відповідача по сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період у розмірі 154 412,03 грн.

За змістом відзиву на позовну заяву, відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду м. Києва від 18.02.2010 р. у справі №7/659 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль» про стягнення з ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» заборгованості у розмірі 58 633,69 грн. за спожиту теплову енергію у період з січня 2009 р. по липень 2009 р. та при вирішенні спору у даній справі, суд повинен врахувати даний факт та відрахувати вказану суму від суми боргу, заявленої до стягнення позивачем.

Проте суд відзначає, що із рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2010 р. вбачається, що у справі №7/659 вирішувався спір між ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль» (позивач) та ТОВ «ЖЕП «Деснянка» (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №440261 від 01.08.2006 р. за період з січня 2009 р. по липень 2009 р., тобто за інший розрахунковий період та за іншим Договором ніж у даній справі, стороною якого не був позивач, який між іншим не є правонаступником ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль».

Таким чином, твердження відповідача про те, що позивачем грошові кошти у розмірі 58 633,69 грн. враховано до складу заборгованості за спірний період у даній справі є безпідставними та необґрунтованими.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем при складанні актів взаєморозрахунків грошові кошти, що були предметом спору у справі №7/659 за Договором №440261 від 01.08.2006 р. у період з січня 2009 р. по липень 2009 р., безпідставно враховані як оплата за надані позивачем послуги у період з 01.07.2012 р. по 01.05.2013 р. (спірний період у даній справі), проте таке врахування є неправомірним, оскільки спірні кошти не можуть бути враховані в рахунок оплати боргу за іншим договором (№440261 від 02.07.2012 р.), який укладений відповідачем з іншим постачальником (ТОВ «Євро-реконструкція»).

Отже, відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 154 412,03 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 312,77 грн., 3% річних у розмірі 1 608,92 грн. та інфляційні втрати у розмірі 101,36 грн., що нараховані за кожен місяць окремо у загальний період з липня 2012 р. по травень 2013 р.

Судом встановлено, що відповідач взяте на себе грошове зобов'язання за договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії не виконав, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із п. 9.2 Договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином позивач правомірно здійснює нарахування пені на суму основного боргу за подвійною обліковою ставкою НБУ.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку пені, розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, що підлягає стягненню з відповідача становить 8 046,62 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 266,12 грн. необхідно відмовити оскільки вона обрахована не вірно.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань на цей борг та трьох процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі № 13/210/10 .

Оскільки розрахунок 3% річних наданий позивачем є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1 608,92 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат з урахуванням викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, враховуючи наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з липня 2012 р. по травень 2013 р.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача, становить 90,66 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі 10,70 грн. необхідно відмовити оскільки вони обраховані не вірно (без врахування мінусового сукупного індексу інфляції у серпні 2012 р., жовтні 2012 р та лютому 2013 р.).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 154 412,03 грн., пені у розмірі 8 046,65 грн., 3% річних у розмірі 1 608,92 грн. та інфляційних втрат у розмірі 90,66 грн.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» (02092, м. Київ, пров. Сеноманський, 16, код ЄДРПОУ 34185340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код ЄДРПОУ 37739041) заборгованість у розмірі 154 412 (сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста дванадцять) грн. 03 коп., пеню у розмірі 8 046 (вісім тисяч сорок шість) грн. 65 коп., 3% річних у розмірі 1 608 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 90 (дев'яносто) грн. 66 коп. та судовий збір у розмірі 3 283 (три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 18 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя: Є.Б. Куркотова

Судді: О.В. Марченко

Т.П. Капцова

Повний текст рішення складено та підписано 30.08.2013 р.