Постанова

від 06.08.2013 по справі 2а-17135/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2013 року 10 год. 45 хв. № 2а-17135/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєнєб-Строй» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування наказу від 17 жовтня 2012 року № 1357 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, податкових повідомлень-рішень від 27 листопада 2012 року № 0001472302, № 0001482302, та визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 31 жовтня 2012 року № 4155/22-1/37207969, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дєнєб-Строй» (далі - ТОВ «Дєнєб-Строй», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Деснянському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними і скасування наказу від 17 жовтня 2012 року № 1357 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, податкових повідомлень-рішень від 27 листопада 2012 року № 0001472302, № 0001482302, та визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 31 жовтня 2012 року № 4155/22-1/37207969.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 31.10.2012р. № 4155/22-1/37207969 щодо того, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Дєнєб-Строй» та його контрагентом - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (ідентифікаційний код 35554567) є нікчемними правочинами, що не мають реального товарного характеру, а тому позивач не має право врахувати в бухгалтерському і податковому обліках суми витрат і податку на додану вартість, сплаченого таким підприємством в ціні підрядних робіт, нормативно та документально не підтверджуються. Зокрема, позивач вказує на те, що зазначений Акт перевірки ТОВ «Дєнєб-Строй» не містить жодних доказів на підтвердження протиправності дій посадових осіб цього Товариства при укладенні правочинів з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» і при їх подальшому виконанню. Також, позивач стверджує, що висновки Акта перевірки від 31.10.2012р. № 4155/22-1/37207969 про завищення позивачем податкового кредиту за рахунок врахування сум податку на додану вартість по податковим накладним, виданим контрагентами - ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ «Енергія Лімітед», ТОВ Сучасний стиль», ТОВ «УТК Аргумент», ТОВ «Агарт» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», є безпідставними, оскільки на момент виписки таких податкових накладних вказані суб'єкти господарської діяльності були зареєстровані платниками податку на додану вартість у встановленому порядку. Крім того, позивач вважає, що наказ ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 17.10.2012р. № 1357 «Щодо проведення документальної позапланової перевірки», дії посадових осіб відповідача щодо безпосереднього проведення вказаної документальної перевірки та прийнятті на підставі висновків Акта перевірки від 31.10.2012р. № 4155/22-1/37207969 спірних податкових повідомлень-рішень є протиправними в силу допущених процедурних порушень.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н і б/д, додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівниками податкової інспекції була проведена на підставі наказу ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 17.10.2012р. за № 1357 та норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дєнєб-Строй» (ідентифікаційний код 37207969) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.07.2010р. по 30.06.2012р., за результатами якої складений Акт від 31.10.2012р. № 4155/22-1/37207969. Даною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Дєнєб-Строй» норм абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижений податок на прибуток підприємств на загальну суму 19 233, 00 грн., в т.ч. за І-ий квартал 2011 року в сумі 10 416, 00 грн., за II-ий квартал 2011 року в сумі 8 817, 00 грн., а також порушення норм пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 84 827, 00 грн., в т.ч. за вересень 2010 року в сумі 42 500, 00 грн., за листопад 2010 року в сумі 3 000, 00 грн., за грудень 2010 року в сумі 23 327, 00 грн., за березень 2011 року в сумі 8 333, 00 грн., за квітень 2011 року в сумі 7 667, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки від 31.10.2012р. № 4155/22-1/37207969 являються правомірними та ґрунтуються на належних доказах, а дії працівників податкової інспекції щодо проведення перевірки та винесення спірних наказу на проведення перевірки і податкових повідомлень-рішень вчинені з дотриманням норм чинного законодавства.

В судових засіданнях по справі представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

27 червня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що ДПІ у Деснянському районі м. Києва на адресу ТОВ «Дєнєб-Строй» (ідентифікаційний код 37207969) був направлений письмовий запит, за підписом в.о. начальника ДПІ Богдан Л.В., від 03.07.2012р. за № 1995/10/22-421 щодо надання пояснень та документів (далі - Запит), згідно якого, посилаючись на норми пп. 16.1.5, пп. 16.1.7, пп. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, як на підставу для направлення Запиту, платнику податків вказано на необхідність подання до приміщення податкової інспекції: «пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини), у якій зазначити повну назву постачальника імпортованого товару, код ЄДРПОУ, його індивідуальний податковий номер платника ПДВ, місцезнаходження, номери, дати, назву та кількість товару, загальну суму, в тому числі ПДВ зазначену в товарно-транспортних накладних, накладних і податкових накладних, актах виконаних робіт, договори, тощо, придбаних в квітні 2012 року групи товарів із наступними кодами:

- 85 «Електричні машини і устаткування та їх частини; апаратура для записування або відтворення звуку, апаратура для записування або відтворення зображення і звуку; апаратура для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та частини і приладдя до них».

А також інформацію та її документальне підтвердження щодо подальшої реалізації вищезазначеної групи товарів чи використання у господарській діяльності імпортованих товарів.

У разі їх подальшої реалізації надати засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою щодо покупців товарів із наданням первинних бухгалтерських документів, в т.ч. договорів купівлі-продажу та інших договорів, первинних документів по реалізації товарів (податкових і видаткових накладних та інших документів).

У разі наявності станом на 01.07.2012р. залишків товарів, вказати місцезнаходження складських приміщень та надати документальне підтвердження їх використання (договір оренди, свідоцтво на право власності, договір відповідального зберігання та інше)…».

У відповідь на вказаний Запит відповідача ТОВ «Дєнєб-Строй» своїм листом від 03.08.2012р. б/н відмовила податковому органу в наданні запитуваних інформації та документів з підстави оформлення такого запиту із порушенням вимог статей Податкового кодексу України, а саме: відсутності в тексті Запиту конкретного переліку запитуваних документів, а також безпосередньо правових підстав надання документів.

17 жовтня 2012 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва прийняла наказ за № 1357 «Щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки», в якому зазначено про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дєнєб-Строй» (ідентифікаційний код 37207969) з 18 жовтня 2012 року тривалістю 5-ь робочих днів, на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Протягом періоду з 18.10.2012р. по 24.10.2012р. згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі направлень на перевірку від 18.10.2012р., наказу ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 17.10.2012р. № 1357, працівниками податкової інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дєнєб-Строй» (ідентифікаційний код 37207969) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.07.2010р. по 30.06.2012р., за результатами якої складений Акт від 31.10.2012р. № 4155/22-1/37207969 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до тексту цього Акта перевірки направлення на проведення перевірки були пред'явлені 18 жовтня 2012 року для огляду та копія спірного наказу від 17.10.2012р. № 1357 була вручена директору ТОВ «Дєнєб-Строй» ОСОБА_3, працівники відповідача були допущені до безпосереднього проведення документальної перевірки, що не заперечується позивачем.

В ході проведення вказаної документальної перевірки позивача перевіряючими встановлені господарські взаємовідносини ТОВ «Дєнєб-Строй» з рядом суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ «Енергія Лімітед», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «УТК Аргумент» і ТОВ «Агарт».

Відповідно до первинних документів і документів бухгалтерського обліку до складу валових витрат за результатами укладених правочинів з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» позивачем були віднесені витрати в сумі 80 000, 00 грн., в т.ч. за І-ий квартал 2011 року - 41 665, 00 грн., за ІІ-ій квартал 2011 року - 38 335, 00 грн.

Крім того, ТОВ «Дєнєб-Строй» сформувало податковий кредит у вересні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Фірма - Теплий Дім» на суму 29 166, 67 грн., ТОВ «Енергія Лімітед» на суму 1 666, 67 грн., ТОВ «Сучасний стиль» на суму 11 666, 67 грн.; в листопаді 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «УТК Аргумент» на суму 3 000, 00 грн.; в грудні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «УТК Аргумент» на суму 22 833, 34 грн. та з ТОВ «Агарт» на суму 493, 20 грн.; в березні-квітні 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на загальну суму 16 000, 00 грн.

За результатами податкової звітності ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» встановлена відсутність основних засобів на підприємстві, кількість працюючих згідно податкового розрахунку комунального податку за 4-ий квартал 2010 року - 1 чоловік.

Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» анульоване 02 листопада 2011 року.

При цьому від Ленінської МДПІ у м. Луганську ДПС до відповідача надійшов Акт від 17.05.2012р. № 129/227/35554567, складений за результатами проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (ідентифікаційний код 35554567) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р. Дана перевірка проводилася на підставі постанови старшого слідчого по ОВС СУ ДПС у Луганській області Шершенькова Д.М. від 18.04.12 року. В тексті цього Акта перевірки контрагента позивача зазначено, що працівниками Ленінської МДПІ у м. Луганську ДПС встановлено наступне:

- ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за податковою адресою: м. Луганськ, вул. 50 Років Утворення СРСР, буд. 24, кв. 12, не знаходиться. Зокрема, в ході опитування менеджера комісійного магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_5, яка є орендарем офісного приміщення (АДРЕСА_3), остання пояснила, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ніколи не знаходилось та не знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. В офісі № 12 (на теперішній час номер офісу змінено на 21) знаходилась та знаходиться фірма з організації вантажних перевезень. Керівника ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ОСОБА_6, ОСОБА_5 не знає та ніколи його не бачила.

Також, з метою встановлення та опитування засновника, керівника та головного бухгалтера ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» - ОСОБА_7 працівники ВПМ Ленінської МДПІ неодноразово здійснено вихід за місцем його реєстрації: АДРЕСА_2. За результатом виходу ні ОСОБА_7, ні інших мешканців квартири за вказаною адресою не встановлено;

- з метою встановлення відомостей про наявність у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» власного рухомого і нерухомого майна, податковим органом були направлені запити до МКП БТІ у м. Луганську та УДАІ УMBС України в Луганській області.

Згідно отриманої відповіді МКП БТІ від 27.09.11 №15/43-4061 з'ясовано, що зареєстрованого права власності на об'єкти нерухомого майна у м. Луганську за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в електронному Реєстрі прав власності не знайдено. Натомість за адресою АДРЕСА_3, значиться об'єкт нерухомого майна - будівля архітектурно - конструкторської майстерні та промтоварного магазину, яка зареєстрована за ТОВ «ВСС-ЕЛЛЯ» (ідентифікаційний код 21772474). Також згідно відповіді ВРЕР м. Луганськ (підпорядкований УДАІ) УМВС в Луганській області від 03.09.2011р. № 11/14-4200 за даними комп'ютерного обліку ВРЕР м. Луганськ бази даних «Автомобіль», нерухоме майно за ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та посадовими особами не зареєстроване.

Крім того, відповідно до листів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 23.12.2011р. № 7/12-1647к-вих. 11, та від 28.03.12 №7/12-663к-вих. 12в сталі відомі наступні обставини. Протягом періоду з 19.12.2011р. по 23.12.2011р. працівниками Інспекції була проведена позапланова перевірка ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питання дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів, за результатами якої складений акт, в тексті якого зафіксовано недостовірність відомостей у документах, поданих ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» попередньо для отримання ліцензії. Як наслідок, на протокольному засіданні Ліцензійної комісії Інспекції держархбудконтролю (протокол від 24.02.2012р. № 2) було прийнято рішення погодитись з висновками Акта перевірки щодо анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (ідентифікаційний код 35554567) серії АВ №558208 від 30.07.2010р., та відповідно до п. 21 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007р. № 1396, у зв'язку зі встановленням фактів недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії. Дане рішення закріплено відповідним наказом Інспекції держархбудконтролю від 24.02.2012р. № 3.

21 грудня 2011 року заступником начальника відділення розслідування кримінальних справ СВПМ ДПА у Луганській області Земляним А.О. була винесена постанова про порушення кримінальної справи у відношенні директора ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ОСОБА_6 за фактом ухилення від сплати податку на прибуток у особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Надалі ОСОБА_6 було притягнуто у якості звинувачуваного за цією кримінальною справою та йому пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яке останній не визнав та від надання свідчень відмовився (протокол допиту звинуваченого ОСОБА_6 від 18.01.2012р.).

На підставі вище викладеного, працівники Ленінської МДПІ у м. Луганську ДПС в своєму Акті перевірки від 17.05.2012р. № 129/227/35554567, прийшли до висновків про відсутність у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» основних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей, достатньої кількості трудових ресурсів, що необхідні для виконання будь-якого виду господарської діяльності, та відповідно проведення підприємством транзитних потоків, направлених на виконання операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання (зокрема, у випадках, коли операції виконуються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту), а тому про безтоварність господарських операцій цього Товариства в цілому. За результатами перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» працівниками регіональної ДПІ встановлено укладення недійсних правочинів без мети настання реальних наслідків по операціям як з придбання, так і з поставок (продажу) товарів, робіт, послуг, у зв'язку з чим за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р. вказане підприємство, на думку податківців, безпідставно задекларувало податковий кредит на загальну суму 128 167 489, 00 грн. та податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 140 780 333, 00 грн.

На підставі вищевикладеного, працівники ДПІ у Деснянському районі м. Києва прийшли до висновку про безпідставність віднесення ТОВ «Дєнєб-Строй» до складу валових витрат сум витрат, сплачених за виконання робіт цим контрагентом на загальну суму 80 000, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 19 233, 00 грн.

Крім того, за результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ТОВ «Дєнєб-Строй» працівниками відповідача встановлені відхилення між сумами задекларованих позивачем податкового кредиту та сумами задекларованих контрагентами (ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ «Енергія Лімітед», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «УТК Аргумент» і ТОВ «Агарт») податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість.

Дослідивши показники останньої поданої цими підприємствами податкової звітності перевіряючі виявили, що названі контрагенти ТОВ «Дєнєб-Строй» податкові зобов'язання за результатами їх взаємовідносин з перевіряємим підприємством не декларували та відповідно до бюджету не сплатили, та показники такої звітності свідчать про відсутність у них основних засобів, обладнання і трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Свідоцтва платника податку на додану вартість всіх зазначених контрагентів ТОВ «Дєнєб-Строй» були анульовані, а саме:

- ТОВ «Фірма-Теплий Дім» (ідентифікаційний код 35744840) свідоцтво платника ПДВ анульовано 28 лютого 2010 року;

- ТОВ «Енергія Лімітед» (ідентифікаційний код 36125786) свідоцтво платника ПДВ анульовано 29 жовтня 2010 року;

- ТОВ «Сучасний стиль» (ідентифікаційний код 35744437) свідоцтво платника ПДВ анульовано 16 вересня 2010 року;

- ТОВ «УТК Аргумент» (ідентифікаційний код 34619880) свідоцтво платника ПДВ анульовано 30 серпня 2011 року;

- ТОВ «Агарт» (ідентифікаційний код 34183186) свідоцтво платника ПДВ анульовано 21 листопада 2011 року.

На думку перевіряючих ТОВ «Денеб-строй» були неправомірно включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних вказаними контрагентами, оскільки на момент виникнення у ТОВ «Денеб-строй» права на податковий кредит за відповідні звітні періоди, суми податкових зобов'язань з цього податку не були підтверджені даними податкової звітності контрагентів.

В розділі 4 «Висновок» Акта від 31.10.2012р. № 4155/22-1/37207969 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Дєнєб-Строй» вимог:

- абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством податку на прибуток підприємств на загальну суму 19 233, 00 грн., в т.ч. за І-ий квартал 2011 року в сумі 10 416, 00 грн., за II-ий квартал 2011 року в сумі 8 817, 00 грн.;

- пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 84 827, 00 грн., в т.ч. за вересень 2010 року в сумі 42 500, 00 грн., за листопад 2010 року в сумі 3 000, 00 грн., за грудень 2010 року в сумі 23 327, 00 грн., за березень 2011 року в сумі 8 333, 00 грн., за квітень 2011 року в сумі 7 667, 00 грн.

27 листопада 2012 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва на підставі Акта від 31.10.2012р. № 4155/22-1/37207969 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 76 - 77):

- № 0001472302, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Дєнєб-Строй» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 19 234, 00 грн., в т.ч. 19 233, 00 грн. - основний платіж, 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0001482302, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Дєнєб-Строй» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 102 034, 75 грн., в т.ч. 84 827, 00 грн. - основний платіж, 17 207, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 квітня 2011 року) (далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, наведеному в п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

У відповідності до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (застосовується до спірних правовідносин, що виникли після 01 квітня 2011 року) (далі - ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічна норма містяться в пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, якою визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, у відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 січня 2011 року)(далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічно відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України (в цій частині застосовується до спірних правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту/пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.) (абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР/абз. 1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Аналогічні положення також містились в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року за № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (який діяв до 10 січня 2011 року).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, як Законом № 168/97-ВР, так і ПК України, визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість. Якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій. Тобто, податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11. Крім цього, у зазначеному листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В ході судового розгляду також було встановлено, що протягом 2010 - 2011 років між ТОВ «Дєнєб-Строй» (Замовник/Покупець) та контрагентами - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ Сучасний стиль», ТОВ «УТК Аргумент», ТОВ «Енергія Лімітед» і ТОВ «Агарт» були укладені письмові договори підряду, поставки товару, а саме:

- 29 березня 2011 року позивачем (Замовник) був укладений договір за № 294 з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (Підрядник), згідно якого Підрядник зобов'язується за завданнями Замовника та у відповідності до умов цього Договору виконати електромонтажні роботи, роботи з прокладання інженерних трас для трубопроводів, монтажу кабельних трас на об'єктах: «Будівництво готелю по вул. Б.Хмельницького, 56 у Шевченківському районі м. Києва» та «Офісно-жилий комплекс із вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом на бульв. Дружби народів, 14-16 в м. Києві», та здати їх Замовнику, а Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. При цьому під терміном «Роботи» в даному Договорів розуміється, зокрема, всі роботи, що пов'язанні з виконанням будівельних, монтажних та інших робіт, в т.ч. всі без виключень матеріали для таких робіт, які повинні бути доставлені, оброблені, змонтовані, закінчені та перевірені, та які складають частини Робіт на Об'єкті. Загальна сума Договору становить 421 900, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 70 316, 67 грн.);

- 08 жовтня 2010 року між позивачем (Покупцем) і ТОВ «Агарт» (Постачальник) був укладений письмовий договір поставки за № 08-09, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець - приймати та оплачувати на умовах цього Договору електромонтажну продукцію як для власного споживання, так і для подальшого продажу. Спірна сума господарської операції становить 2 959, 20 грн. (з ПДВ);

- 01 листопада 2010 року позивачем (Замовник) був укладений договір за № 2203 з ТОВ «УТК «Аргумент» (Підрядник), згідно якого Підрядник зобов'язується за завданнями Замовника та у відповідності до умов цього Договору виконати власними силами електромонтажні роботи з монтажу кабельних трас на об'єктах: «Офісно-жилий комплекс із вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом на бульв. Дружби народів, 14-16 в м. Києві» та «Жилий комплекс із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом по вул. Механізаторів, 2 в Солом'янському районі м. Києва (ЖК «Ізумрудний»), жилий будинок № 1, секція № 1.1», та здати їх Замовнику, а Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. При цьому під терміном «Роботи» в даному Договорів розуміється, зокрема, всі роботи, що пов'язанні з виконанням будівельних, монтажних та інших робіт, в т.ч. всі без виключень матеріали для таких робіт, які повинні бути доставлені, оброблені, змонтовані, закінчені та перевірені, та які складають частини Робіт на Об'єкті. Загальна сума Договору становить 300 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 000, 00 грн.);

- 26 серпня 2010 року позивачем (Замовник) був укладений договір за № 26-08/1 з ТОВ «Фірма Теплий дім» (Підрядник), згідно якого Підрядник зобов'язується за дорученням Замовника виконати повний комплекс електромонтажних робіт, електромонтажних робіт систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, підключення елементів керування та живлення системи автоматичного газового пожежогасіння, системи автоматичного порошкового пожежогасіння та участі у проведенні пусконалагоджувальних робіт означених систем на наступних об'єктах Замовника: «Центр обробки даних (ЦОД) в м. Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, 1-3, виробничий корпус №1 ПАТ «Квазар», «Житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Механізаторів, 2 у Солом'янському районі м. Києва» (ЖК «Ізумрудний»), житловий будинок №1, секція №1.1», «Житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Механізаторів, 2 у Солом'янському районі м. Києва» (ЖК «Ізумрудний»), житловий будинок № 1, паркінг і «Торговельно-розважальний комплекс з автостоянками по проспекту Ватутіна в Дніпровському та Деснянському районах м. Києва», та здати їх Замовнику, а Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. Загальна Договірна ціна цього Договору становить 500 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 83 333, 33 грн.) з урахуванням всіх витрат понесених Підрядником під час виконання Договору.

При цьому згідно п. 4.1, 4.3 і 4.4 Цього Договору роботи виконуються з матеріалів, виробів та устаткування Замовника. Поставка матеріалів та устаткування Підрядником, перед закупівлею матеріалів, повинна бути погоджена з Замовником та оформлятися Додатковими угодами або виставленими рахунками-фактурами. Відповідальність за збереження матеріалів, отриманих від Замовника, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування матеріалів) несе Підрядник, починаючи з дати отримання матеріалів. Також Підрядник зобов'язується надати Замовнику звіт про використання матеріалів Замовника і повернути залишок матеріалів у термін 6 календарні днів з дня підписання Сторонами акта приймання виконаних підрядних робіт;

- 14 липня 2010 року між позивачем (Замовником) і ТОВ «Енергія Лімітед» (Виконавцем) був укладений письмовий договір за № 1215 щодо надання юридичних послуг (копію та/або оригінал цього Договору позивач суду не пред'явив). Спірна сума господарської операції становить 10 000, 00 грн. (з ПДВ);

- 01 вересня 2010 року позивачем (Замовник) був укладений договір за № 01.09-1 з ТОВ «Сучасний стиль» (Підрядник)(аналогічний за змістом договору від 26.08.2010р. № 26-08/1), згідно якого Підрядник зобов'язується за дорученням Замовника виконати повний комплекс електромонтажних робіт, електромонтажних робіт систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, підключення елементів керування та живлення системи автоматичного газового пожежогасіння, системи автоматичного порошкового пожежогасіння та участі у проведенні пусконалагоджувальних робіт означених систем на об'єкті Замовника: «Центр обробки даних (ЦОД) в м. Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, 1-3, виробничий корпус №1 ПАТ «Квазар», та здати їх Замовнику, а Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. Загальна Договірна ціна цього Договору становить 70 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 666, 67 грн.) з урахуванням всіх витрат понесених Підрядником під час виконання Договору.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт, надання послуг, поставки товарів та оплати їх вартості за вказаними спірними правочинами) позивач надав суду копії наступних первинних і розрахункових документів :

- договору від 29.03.2011р. № 294, укладеного між ТОВ «Дєнєб-Строй» (як Замовником) і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (Підрядником) на виконання підрядних робіт;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011р. та від 20.04.2011р. № 1146 на загальну суму 96 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 000, 00 грн.), щодо виконання ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на користь позивача робіт з розведення по пристроях та монтажу кабелів і проводів, прокладання кабелю до 35 кВ на певних Об'єктах, монтажу, кріплення кабельного каналу, труб, блоків, коробів за певною адресою. При цьому проектну документацію (у вигляді копії або оригінали) відповідно до якої мали виконуватися спірні роботи позивач суду не надав;

- видаткової накладної від 07.12.2010р. № РН-001358 на суму 2 959, 20 грн. (з ПДВ), рахунку-фактури від 06.12.2010р. № 1820, виписаних за результатами поставки ТОВ «Агарт» товарів на адресу позивача. Відповідно до письмових пояснень позивача від 05.04.2013р. б/н, наданих до канцелярії суду 05 квітня 2013 року, перевезення замовленого у ТОВ «Агарт» товару (кліпс із замком д.20 (CFC20/CF20) до місця розташування Замовника здійснювалося власним транспортним засобом керівника ТОВ «Дєнєб-Строй» ОСОБА_3, витрати на транспортування товару до валових витрат підприємства не включалися;

- договору від 01.11.2010р. № 2203, укладеного між ТОВ «Дєнєб-Строй» (як Замовником) і ТОВ «УТК «Аргумент» (Підрядником) на виконання підрядних робіт;

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2010р. № 3011-15 на суму 18 000, 00 грн. (з ПДВ) та від 30.12.2010р. № 3012-22 на суму 137 000, 00 грн. (з ПДВ) щодо виконання ТОВ «УТК «Аргумент» на користь позивача електромонтажних робіт (без конкретизації місця виконання робіт - найменування об'єктів Замовника, на яких мали виконуватися роботи). Проектну документацію (у вигляді копії або оригінали) відповідно до якої мали виконуватися спірні роботи позивач суду не надав;

- договору від 26.08.2010р. № 26-08/1, укладеного між ТОВ «Дєнєб-Строй» (як Замовником) і ТОВ «Фірма Теплий дім» (Підрядником) на виконання підрядних робіт;

- акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 15.10.2010р. № ТД-26/08-09 на суму 175 000, 00 грн. (з ПДВ) щодо виконання ТОВ «Фірма Теплий дім» на користь позивача електромонтажних робіт (без конкретизації місця виконання робіт - найменування об'єктів Замовника, на яких мали виконуватися роботи);

- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2010р. № 1008 на суму 10 000, 00 грн. (з ПДВ), рахунку-фактури від 31.08.2010р. № 1215, виписаних за результатами надання ТОВ «Енергія Лімітед» юридичних послуг на адресу позивача (без конкретизації видів та предмету таких послуг, їх вартості);

- звіту ТОВ «Енергія Лімітед» від 31.08.2010р. про надані юридичні послуги по договору від 14.07.2010р. № 1215 з переліком наданих послуг та їх вартості (а саме: підготовка пакету документів для державної реєстрації ТОВ «Дєнєб-Строй» вартістю 1 500, 00 грн., проведення такої державної реєстрації у відповідних органах державної влади (без зазначення найменувань таких органів) - 3 500, 00 грн., представництво інтересів Товариства при проведенні переговорів та підготовці документів для укладення договорів з ТОВ «ІСК Трансекспо» - 3 500, 00 грн., проведення переговорів з ТОВ «Пріоритет Сервіс» з метою отримання замовлень на будівництво - 2 500, 00 грн.). При цьому позивач не надав суду будь-які усні або письмові пояснення щодо укладення цього договору про надання юридичних послуг (зокрема: надання послуг з підготовки пакету документів для здійснення державної реєстрації та проведення самої державної реєстрації ТОВ «Дєнєб-Строй») після настання події державної реєстрації позивача 13 липня 2010 року в Деснянській районній у місті Києві державній адміністрації згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Дєнєб-Строй» (бланк серії А01 № 310503). З огляду на це, та з урахуванням ненадання позивачем тексту договору від 14.07.2010р. № 1215 у вигляді оригіналу або копії такого документа, визнання відомостей про надання ТОВ «Енергія Лімітед» послуг згідно переліку наведеного у звіті від 31.08.2010р., такими, що є достовірними, не вбачається за можливе;

- договору від 01.09.2010р. № 01.09-1, укладеного між ТОВ «Дєнєб-Строй» (як Замовником) і ТОВ «Сучасний стиль» (Підрядником) на виконання підрядних робіт;

- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.09.2010р. № 01.09-1 на суму 70 000, 00 грн. (з ПДВ) щодо виконання ТОВ «Сучасний стиль» на користь позивача електромонтажних робіт (без конкретизації місця виконання робіт);

- виписками з розрахункового рахунку позивача № 26002010050722 в АТ «Укрексімбанк» у м. Києві (МФО 322313), в яких наявні відомості про перерахування безготівкових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Дєнєб-Строй» на рахунки контрагентів у банківських установах. Часткова оплата за виконані роботи здійснювалася ТОВ «Дєнєб-Строй» у готівковій формі, а саме: відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ «УТК «Аргумент» від 08.12.2012р. № 881 і від 13.12.2010р.№ 889, позивач сплатив цьому контрагенту готівкові кошти в загальній сумі 19 500, 00 грн.

За результатами виконання робіт, здійснення поставок товарів контрагентами позивача були виписані такі податкові накладні: № 294 від 31.03.2011р. на суму 50 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 333, 33 грн.), № 325 від 20.04.2011р. на суму 46 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 666, 67 грн.) - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», № 1528 від 07.12.2010р. на суму 2 959, 20 грн. (в т.ч. ПДВ - 493, 20 грн.) - ТОВ «Агарт», № 591 від 30.11.2010р. на суму 18 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 000, 00 грн.), № 705 від 07.12.2010р. на суму 22 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 666, 67 грн.), № 801 від 17.12.2010р. на суму 28 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 750, 00 грн.), № 912 від 28.12.2010р. на суму 25 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 166, 67 грн.), № 924 від 29.12.2010р. на суму 42 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 000, 00 грн.), № 947 від 30.12.2010р. на суму 19 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 250, 00 грн.) - ТОВ «УТК «Аргумент», № 4944 від 31.08.2010р. на суму 55 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 166, 67 грн.), № 4738 від 27.08.2010р. на суму 120 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 000, 00 грн.) - ТОВ «Фірма Теплий дім», № 1359 від 31.08.2010р. на суму 10 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 666, 67 грн.) - ТОВ «Енергія Лімітед», та № 1411 від 08.09.2010р. на суму 70 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 666, 67 грн.) - ТОВ «Сучасний стиль», які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та ст. 201 ПК України.

Зокрема, на момент виписки перелічених вище податкових накладних контрагенти позивача (ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ Сучасний стиль», ТОВ «УТК Аргумент», ТОВ «Енергія Лімітед» і ТОВ «Агарт») були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що підтверджується наявними матеріалами справи - копіями актів про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 16.09.2010р. № 357/29 (відносно ТОВ «Сучасний стиль»), від 29.10.2010р. № 619/29 (відносно ТОВ «Енергія Лімітед»), рішень про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 30.08.2011р. № 1016 (відносно ТОВ «УТК «Аргумент»), від 21.11.2011р. № 128/29-138 (відносно ТОВ «Агарт»), а також відомостями з електронної бази даних «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» (зокрема: свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Фірма Теплий дім» № 100271263, видане 28 лютого 2010 року, було анульоване 24 січня 2011 року), розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України (www.minrd.gov.ua).

Разом з тим, не зважаючи на вимоги ухвали суду від 01 березня 2013 року про відкриття провадження в даній справі, позивач не надав суду жодні документальні докази, які засвідчують здійснення сторонами розрахунків вартості підрядних робіт (у вигляді кошторисної документації), передачу-прийняття необхідних для виконання робіт матеріалів, устаткування та проектної документації від Замовника до Підрядника (з урахуванням умов договорів підряду), використання та списання матеріалів в процесі виконання підрядних робіт.

Також, позивачем не було надано суду жодних пояснень щодо економічної доцільності укладення спірного Договору від 29.03.2011р. № 294 з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (зокрема щодо факторів, якими керувався позивач при виборі контрагента, з урахуванням його значної територіальної віддаленості від місця знаходження Замовника та об'єктів будівництва. Відповідно до наявних матеріалів справи на момент укладення спірного правочину вказаний контрагент знаходився за адресою: м. Луганськ, вул. 50-річчя утворення СРСР, буд. 24, оф. 12), та укладення інших спірних правочинів з рештою контрагентів, за наявності у ТОВ «Дєнєб-Строй» необхідних дозвільних документів (ліцензія серії АВ № 515758, виданої 25 серпня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (тобто до моменту укладення спірних правочинів), та відсутності у ТОВ «Дєнєб-Строй» реальної можливості виконати відповідні електромонтажні роботи самотужки (зокрема, позивачем не було окреслено перелік специфічних засобів і матеріалів, які використовувалися контрагентами при виконанні підрядних робіт, відомостей про кількість та кваліфікаційний рівень залучених до виконання робіт робітників, і які в силу певних обставин не були доступні самому позивачу.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 19 вересня 2012 року за № К/9991/37230/12: «умовами реалізації платником права на податковий кредит є: придбання товарів (робіт, послуг), прийняття їх на облік та наявність відповідних належним чином оформлених первинних документів (зокрема, податкових накладних), які складаються під час господарської операції.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного здійснення господарських операцій (їх реальності), здійсненням операції без ділової мети, обліком операцій безвідносно до їх дійсного економічного змісту, необережністю та необачливістю при вчиненні правочинів з контрагентами, що не виконують своїх податкових зобов'язань, укладенням нетипових та разових угод, використанням нетрадиційних форм розрахунків».

На підтвердження факту використання отриманих робіт в своїй подальшій господарській діяльності позивач надав суду письмові пояснення від 05.04.2013р. б/н та копії таких документів: договорів підряду від 16.12.2010р. № 46 та від 17.02.2011р. № 09-2011, укладених між позивачем (як Підрядником) та ТОВ «Пріоритет Сервіс» (Замовником), та договорів підряду від 26.08.2010р. за № ИЗУ-103-01-11-21/Д і № ИЗУ-104-10-21-11/Д, від 26.08.2010р. № 49/3-09/Д та від 01.09.2010р. № 86/8-10/Д, укладених між позивачем (як Підрядником) та ТОВ «ІСК Трансекспо» (Замовником), щодо виконання ТОВ «Дєнєб-Строй» комплексу електромонтажних робіт на певних Об'єктах, та первинних документів, оформлених на виконання цих договорів (актів здачі-приймання виконаних робіт, податкових накладних), виписок з розрахункового рахунку позивача у банку; договору поставки від 08.10.2010р. № 022-09, укладеного між позивачем (як Постачальником) та ТОВ «Пріоритет Сервіс» (Покупцем), щодо поставки електромонтажної продукції, з пакетом первинних документів, оформлених на виконання цього договору (видаткової та податкової накладної, довіреності контрагента на отримання товару).

Разом з тим, з наявних матеріалів справи судом не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірним правочином та укладенням ТОВ «Дєнєб-Строй» договорів підряду із контрагентами: ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «УТК Аргумент» і ТОВ «Енергія Лімітед». Докази щодо обізнаності Замовників (ТОВ «Пріоритет Сервіс» і ТОВ «ІСК Трансекспо») про залучення до виконання будівельних робіт конкретних третіх осіб (в даному випадку вищеназваних контрагентів позивача) в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, та те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання підрядних робіт та юридичних послуг належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, віднесення сум витрат до складу валових витрат і податку на додану вартість з вартості таких робіт і послуг до податкового кредиту, є безпідставним, а тому суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу відповідної суми податку на прибуток підприємства в повному обсязі, та податку на додану вартість в частині суми основного платежу 84 333,80 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток в повному обсязі, а щодо податку на додану вартість - в частині суми 17 084, 45 грн., спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Щодо решти позовних вимог, то суд вважає за необхідне відмовити в цій частині з огляду на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалами справи та не заперечувалося представниками сторін, 18 жовтня 2010 року працівники відповідача були допущенні позивачем до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дєнєб-Строй», призначеної на підставі спірного наказу ДПІ від 17.10.2012р. № 1357, та відповідно визнаного позивачем на той момент таким, що оформлений у встановленому законом порядку.

При цьому в силу норм п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Натомість позивач не надав суду будь-які докази на підтвердження існування у нього реальних перешкод для реалізації свого права недопуску перевіряючих з ДПІ до проведення виїзної документальної перевірки згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Крім того, за результатами дослідження тексту поданої позовної заяви судом встановлено, що позивачем фактично оскаржуються висновки Акта перевірки від 31.10.2012р. № 4155/22-1/37207969, а не конкретні дії певних працівників податкової інспекції щодо проведення перевірки.

Разом з тим оскарження дій по проведенню перевірки та складанню акта перевірки не можуть бути предметом самостійних вимог, оскільки акт є доказом, який досліджується судом разом з оцінкою дій по проведенню перевірки та складанню акта (як складових перевірки) і висновків щодо правомірності викладених у ньому обставин, які стали підставою для прийняття певного рішення, та викладає у мотивувальній частині постанови суду у разі оскарження рішення органу державної податкової служби України, а саме - податкового повідомлення-рішення (дана правова позиція наведена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.11.2010р. по справі № К-11956/08 та від 16.06.2011р. по справі № К-9789/09).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 27.11.2012р. № 0001482302 в частині суми 616, 50 грн. (розрахунок штрафних санкцій по кожному із спірних правочинів наявний в матеріалах справи - надано в судовому засіданні по даній справі 22 травня 2013 року) та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у цій частині, а в задоволенні решти позовних вимог - необхідно відмовити.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєнєб-Строй» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби від 27 листопада 2012 року № 0001482302 в частині суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 616, 50 грн., в тому числі 493, 20 грн. - основного платежу та 123, 30 грн. грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова