Ухвала

від 28.01.2014 по справі 2а-17135/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17135/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмову провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєнєб-Строй» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєнєб-Строй» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Дєнєб-Строй» звернулося у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 17.10.2012 року №1357 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, визнати протиправними дії щодо проведеної на підставі зазначеного наказу податкової перевірки, за наслідками якої складено акт №4155/22-1/37207969, а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.11.2012 року №0001472302, №0001482302, якими товариству визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.11.2012 року №0001482302 в частині суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 616,50 грн., в тому числі 493,20 грн. - основного платежу, 123,30 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині залишених без задоволення вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що позивачем необґрунтовано реальність господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «УТК Аргумент» та ТОВ «Енергія Лімітед». Разом з тим, місцевий суд враховував належне підтвердження господарських операцій, що склались між позивачем та ТОВ «Агарт».

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції оскаржується лише позивачем, колегія суддів переглядає судове рішення в межах вимог апелянта.

Колегією суддів установлено, що відповідачем, на підставі наказу №1357 від 17.10.2012 року та направлення від 18.10.2012 року №500/23-5/37207969, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.07.2010 року по 30.06.2012 року, за підсумками якої складено акт від 31.10.2012 року №4155/22-1/37207969 та виявлено порушення абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 19233,00 грн., в тому числі за І квартал 2011 року - на 10416,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - на 8817,00 грн., пп. 7.2.3 п 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 14.1.181 п. 14 ст. 14, п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 84827,00 грн., в тому числі за вересень 2010 року - на 42500,00 грн., за листопад 2010 року - на 3000,00 грн., за грудень 2010 року - на 23327,00 грн., за березень 2011 року - на 8333,00 грн., за квітень 2011 року - на 7667,00 грн.

За наслідками виявлених правопорушень 27.11.2012 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001472302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі на 19234,00 грн., в тому числі 19233,00 грн. - за основним платежем, 1 грн. - за штрафними санкціями, №0001482302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 102034,75 грн., в тому числі 84827,00 грн. - за основним платежем, 17207,75 грн. - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із діями щодо призначення та проведення вищевказаної перевірки, а також рішеннями податкового органу, позивач звернувся у суд.

Надаючи оцінку вимогам позивача про визнання протиправним та скасування наказу про проведення вищевказаної перевірки та дій з її проведення, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до копії наказу №1357 від 17.10.2012 року, який міститься в матеріалах справи, в якості підстав для його винесення зазначено пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка проводиться у разі виявлення фактів за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що фактичною підставою для проведення перевірки позивача слугувала наявність у податкового органу даних податкової перевірки іншого платника податків - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (згідно акту від 17.05.2012 року №129/227/35554567) з питань дотримання останнім вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

Як убачається із матеріалів справи, контролюючим органом було направлено позивачу запит №1995/10/22-421 від 03.07.2012 року про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо придбаних у квітні 2012 року групи товарів: електричних машин і устаткування та їх частин, апаратури для записування або відтворення звуку, апаратури для записування або відтворення зображення і звуку, апаратури для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та частини і приладдя до них. У відповідь на запит податкового органу, позивач листом повідомив першого про те, що зі змісту запиту не вбачається законних підстав для надання описаних документів.

Аналізуючи правомірність призначення та проведення перевірки за встановлених обставин, колегія суддів виходить із наступного.

У відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Аналізуючи наведену правову норму слід дійти висновку, що завданням документальної перевірки є встановлення, зокрема, достовірності та повноти нарахування податків та зборів. Достеменне встановлення вказаних обставин на підставі лише даних податкової звітності платника податку та за відсутності документів первинного бухгалтерського обліку є неможливим.

Необхідність дослідження під час проведення документальної перевірки документів первинного бухгалтерського обліку також закріплена вищезазначеною правовою нормою. Зокрема, такою визначено, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 та п. 78.1 ст. 78 ПК України виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства може бути підставою для проведення як виїзної так і невиїзної документальної перевірки.

У разі виконання платником податків вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та надання вичерпних пояснень та повного пакету документів на їх підтвердження - здійснюється документальна невиїзна перевірка. Вказаний висновок узгоджується з положеннями п. 79.1 ст. 79 ПК України, якими передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У разі ж ненадання відповіді на запит податкового органу, або якщо надані платником податку письмові пояснення та документи будуть визнані неповними чи недостатніми, - виникають підстави для проведення виїзної документальної перевірки.

Дії податкового органу щодо направлення письмового запиту про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження, а також щодо проведення саме виїзної документальної перевірки мають на меті отримання від платника податків документів первинного бухгалтерського обліку відносно операцій, достовірність відображення в податковій декларації даних по яких викликала сумнів у контролюючого органу.

Як було встановлено вище, підставою для прийняття наказу про проведення перевірки начальником ДПІ зазначено, зокрема пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. При цьому, колегія судді звертає увагу, що названа правова норма допускає можливість проведення документальної позапланової перевірки лише за наявності двох умов: наявності у контролюючого органу документів, підтверджуючих факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та ненадання платником податків пояснення і їх документального підтвердження на запит контролюючого органу.

Зважаючи на викладені норми та встановлені обставини, колегія суддів погоджується із покликання апелянта на те, що зміст направленого контролюючим органом запиту є недостатньо конкретним, а також не стосується господарських відносин, які стали предметом спірної податкової перевірки.

Як було встановлено судом, фактичною підставою для проведення спірної перевірки була наявність у податкового органу інформації про відносини позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у 2011 році, натомість направлений позивачу запит не має жодного відношення до господарських відносин останнього з названим контрагентом. Тобто, відповідачем не було дотримано приписів 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в частині направлення відповідного запиту платнику податків.

Утім, як свідчать матеріали справи, призначена наказом №1357 від 17.10.2012 року позапланова документальна виїзна перевірка фактично відбулася та контролюючий орган був допущений позивачем до її проведення, а також надав відповідачу наявні в нього первинні документи на підтвердження дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.07.2010 року по 30.06.2012 року, зокрема, при взаємовідносинах з господарюючими суб'єктами ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «УТК Аргумент» та ТОВ «Енергія Лімітед» та ТОВ «Агарт».

З огляду на зазначене, колегія суддів зауважує, що в силу норм п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів як направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Позивач не надав суду будь-які докази на підтвердження існування у нього реальних перешкод для реалізації свого права недопуску перевіряючих до проведення виїзної документальної перевірки згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України.

При цьому, судова колегія наголошує, що навіть за умови допущення суб'єктом владних повноважень процедурних порушень, такі не можуть бути самі по собі достатньою підставою для скасування результатів перевірки в разі, якщо вони не впливають на суть виявлених в ході перевірки порушень, допущених особою, щодо якої здійснено перевірку. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що місцевим судом правильно здійснено перевірку суті виявлених порушень податкового та іншого законодавства.

Таким чином, вимоги позивача про скасування наказу на проведення спірної податкової перевірки та дій щодо її проведення задоволенню не підлягають.

Аналізуючи правомірність та обґрунтованість виявлених під час податкової перевірки порушень податкового законодавства з боку позивача, з огляду на які відповідачем визначено першому грошові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішенням, колегія суддів враховує наступне.

Як убачається із матеріалів справи, а саме акту перевірки, підставою визначення позивачу сум податку на прибуток та податку на додану вартість стало безпідставне, на переконання контролюючого органу, віднесення позивачем коштів, витрачених за угодами з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «УТК «Аргумент», ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ «Енергія Лімітед», ТОВ «Сучасний Стиль» до валових витрат протягом І та ІІ кварталу 2011 року, а сплаченого за цими відносинами ПДВ - до податкового кредиту.

Зазначені висновки ґрунтуються на матеріалах податкової перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та даних інформаційних баз податкових органів щодо звітності решти контрагентів.

Стосовно висновків відповідача щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», колегія суддів установила наступне.

29.03.2011 року позивачем (замовник) був укладений договір № 294 з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (підрядник), згідно якого підрядник зобов'язується за завданнями замовника та у відповідності до умов цього договору виконати електромонтажні роботи, роботи з прокладання інженерних трас для трубопроводів, монтажу кабельних трас на об'єктах: «Будівництво готелю по вул. Б.Хмельницького, 56 у Шевченківському районі м. Києва» та «Офісно-жилий комплекс із вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом на бульв. Дружби народів, 14-16 в м. Києві», та здати їх замовнику, а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. При цьому під терміном «роботи» в даному договорі розуміється, зокрема, всі роботи, що пов'язанні з виконанням будівельних, монтажних та інших робіт, в т.ч. всі без виключень матеріали для таких робіт, які повинні бути доставлені, оброблені, змонтовані, закінчені та перевірені, та які складають частини робіт на об'єктах. Загальна сума договору становить 421900,00 грн. (в т.ч. 70316,67 грн. ПДВ).

На підтвердження дійсного виконання сторонами вказаного договору своїх договірних зобов'язань позивач надав суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011 р. та від 20.04.2011 р. № 1146 щодо виконання ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на користь позивача робіт з розведення по пристроях та монтажу кабелів і проводів, прокладання кабелю до 35 кВ на певних зазначених у договорі об'єктах, монтажу, кріплення кабельного каналу, труб, блоків, коробів за їх адресою.

Також, позивачем надано докази проведення розрахунків за вказаним договором: копії банківських виписок.

Окрім того, позивачем надано податкові накладні, виписані підрядником за фактом виконання робіт №294 від 31.03.2011 року та №325 від 20.04.2011 року.

01.11.2010 року позивачем (замовник) був укладений договір № 2203 з ТОВ «УТК «Аргумент» (підрядник), згідно якого підрядник зобов'язується за завданнями замовника та у відповідності до умов цього договору виконати власними силами електромонтажні роботи з монтажу кабельних трас на об'єктах: «Офісно-жилий комплекс із вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом на бульв. Дружби народів, 14-16 в м. Києві» та «Жилий комплекс із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом по вул. Механізаторів, 2 в Солом'янському районі м. Києва (ЖК «Ізумрудний»), жилий будинок № 1, секція № 1.1», та здати їх замовнику, а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. При цьому під терміном «роботи» в даному Договорі розуміється, зокрема, всі роботи, що пов'язанні з виконанням будівельних, монтажних та інших робіт, в т.ч. всі без виключень матеріали для таких робіт, які повинні бути доставлені, оброблені, змонтовані, закінчені та перевірені, та які складають частини Робіт на Об'єкті. Загальна сума Договору становить 300 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 000, 00 грн.).

На підтвердження дійсного виконання сторонами вказаного договору своїх зобов'язань позивач надав суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2010 р. № 3011-15 та від 30.12.2010 року № 3012-22 щодо виконання ТОВ «УТК «Аргумент» на користь позивача електромонтажних робіт (без конкретизації місця виконання робіт та найменування об'єктів замовника, на яких мали виконуватися роботи).

Також, позивачем надано докази проведення розрахунків за вказаним договором: копії банківських виписок.

Окрім того, позивачем надано податкові накладні, виписані підрядником за фактом виконання робіт №591 від 30.11.2010 року, №705 від 07.12.2010 року, №801 від 17.12.2010 року, №912 від 28.12.2010 року, №924 від 29.12.2010 року, №947 від 30.12.2010 року.

26.08.2010 року позивачем (замовник) був укладений договір за № 26-08/1 з ТОВ «Фірма - Теплий дім» (підрядник), згідно якого підрядник зобов'язується за дорученням замовника виконати повний комплекс електромонтажних робіт, електромонтажних робіт систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, підключення елементів керування та живлення системи автоматичного газового пожежогасіння, системи автоматичного порошкового пожежегасіння та участі у проведенні пусконалагоджувальних робіт означених систем на наступних об'єктах Замовника: «Центр обробки даних (ЦОД) в м. Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, 1-3, виробничий корпус №1 ПАТ «Квазар», «Житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Механізаторів, 2 у Солом'янському районі м. Києва» (ЖК «Ізумрудний»), житловий будинок №1, секція №1.1», «Житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Механізаторів, 2 у Солом'янському районі м. Києва» (ЖК «Ізумрудний»), житловий будинок № 1, паркінг і «Торговельно-розважальний комплекс з автостоянками по проспекту Ватутіна в Дніпровському та Деснянському районах м. Києва», та здати їх Замовнику, а Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. Загальна договірна ціна цього Договору становить 500 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 83 333, 33 грн.) з урахуванням всіх витрат понесених підрядником під час виконання договору. Згідно п. п. 4.1, 4.3, 4.4 цього договору роботи виконуються з матеріалів, виробів та устаткування замовника. Поставка матеріалів та устаткування підрядником, перед закупівлею матеріалів, повинна бути погоджена з Замовником та оформлятися додатковими угодами або виставленими рахунками-фактурами. Відповідальність за збереження матеріалів, отриманих від замовника, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування матеріалів) несе підрядник, починаючи з дати отримання матеріалів. Також підрядник зобов'язується надати Замовнику звіт про використання матеріалів замовника і повернути залишок матеріалів у термін 6 календарні днів з дня підписання сторонами акта приймання виконаних підрядних робіт;

На підтвердження дійсного виконання сторонами вказаного договору своїх договірних зобов'язань позивач надав суду копію акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 15.10.2010 р. № ТД-26/08-09 щодо виконання ТОВ «Фірма Теплий дім» на користь позивача електромонтажних робіт (без конкретизації місця виконання робіт, найменування об'єктів замовника, на яких мали виконуватися роботи).

Також, позивачем надано докази проведення розрахунків за вказаним договором: копії банківських виписок.

Окрім того, позивачем надано податкові накладні, виписані підрядником за фактом виконання робіт №4944 від 31.08.2010 року, №4738 від 27.08.2010 року,

01.09.2010 року позивачем (замовник) був укладений договір за № 01.09-1 з ТОВ «Сучасний стиль» (підрядник), згідно якого підрядник зобов'язується за дорученням замовника виконати повний комплекс електромонтажних робіт, електромонтажних робіт систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, підключення елементів керування та живлення системи автоматичного газового пожежегасіння, системи автоматичного порошкового пожежегасіння та участі у проведенні пусконалагоджувальних робіт означених систем на об'єкті Замовника: «Центр обробки даних (ЦОД) в м. Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, 1-3, виробничий корпус №1 ПАТ «Квазар», та здати їх замовнику, а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. Загальна договірна ціна цього договору становить 70 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 666, 67 грн.) з урахуванням всіх витрат понесених підрядником під час виконання договору.

На підтвердження дійсного виконання сторонами вказаного договору своїх договірних зобов'язань позивач надав суду копію акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.09.2010 р. № 01.09-1 щодо виконання ТОВ «Сучасний стиль» на користь позивача електромонтажних робіт (без конкретизації місця виконання робіт, найменування об'єктів замовника, на яких мали виконуватися роботи).

Також, позивачем надано докази проведення розрахунків за вказаним договором: копії банківських виписок.

Окрім того, позивачем надано податкову накладну, виписану підрядником за фактом виконання робіт №1411 від 08.09.2010 року.

14.07.2010 року між позивачем (замовник) і ТОВ «Енергія Лімітед» (виконавець) був укладений письмовий договір № 1215 щодо надання юридичних послуг (копію та/або оригінал цього договору позивач суду не пред'явив) на суму послуг в розмірі 10 000, 00 грн. (з ПДВ).

На підтвердження дійсного виконання сторонами господарських зобов'язань з поставки та оплати юридичних послуг позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2010 р. № 1008 на суму 10 000, 00 грн. (з ПДВ) (без конкретизації видів та предмету таких послуг, їх вартості), рахунок-фактура від 31.08.2010 р. № 1215.

Також, позивачем надано звіт ТОВ «Енергія Лімітед» від 31.08.2010 р. про надані юридичні послуги по договору від 14.07.2010 р. № 1215 з переліком наданих послуг та їх вартості. Надані, згідно звіту, послуги: підготовка пакету документів для державної реєстрації ТОВ «Дєнєб-Строй» вартістю 1500,00 грн., проведення такої державної реєстрації у відповідних органах державної влади (без зазначення найменувань таких органів) - 3500,00 грн., представництво інтересів Товариства при проведенні переговорів та підготовці документів для укладення договорів з ТОВ «ІСК Трансекспо» - 3500,00 грн., проведення переговорів з ТОВ «Пріоритет Сервіс» з метою отримання замовлень на будівництво - 2500,00 грн.).

Окрім того, позивачем надано підтвердження оплати вартості зазначених послуг - банківська виписка та податкова накладна, складена ТОВ «Енергія Лімітед» на суму їх вартості №1359 від 31.08.2010 року.

Витрати за вищевказаними договорами з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «УТК «Аргумент», ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ «Енергія Лімітед», ТОВ «Сучасний Стиль» віднесені позивачем до складу валових у І та ІІ кварталі 2011 року, а сума сплаченого ПДВ - до податкового кредиту наступних звітних періодів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить із наступного.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Починаючи з 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України. Розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України набрав чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності ПК України відносини зі справляння та адміністрування податку на додану вартість та особливості віднесення сум коштів до складу податкового кредиту, податку на прибуток підприємств та віднесення сум коштів до валових витрат регулювались Законами України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідно.

Згідно вимог п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та (або) суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положеннями Податкового кодексу України закріплено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» (п. 1.7 ст. 1).

За правилами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п. 7.2.1, 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Зміст юридичних норм, закріплених в Податковому кодексі Україні у його V розділі «Податок на додану вартість», що набрав чинності 01.01.2011 року, відповідає вищенаведеним положенням Закону України «Про податок на додану вартість».

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у частині 1 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до частини 2 цієї статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обов'язкові реквізити первинних документів також визначені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88. Згідно п. 2.4 цього Положення до них відносяться: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи приведені норми, формування валових витрат та податкового кредиту слід вважати правомірним у випадку підтвердження факту здійснення господарських операцій належними первинними документами.

Зважаючи на приведені норми та матеріали справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в тому, що позивачем належними та достатніми доказами не підтверджене дійсне виконання замовлених підрядних робіт та юридичних послуг і їх зв'язок з його господарською діяльністю, відтак і віднесення сум витрат до складу валових і податку на додану вартість до податкового кредиту, з огляду на те, що позивачем не надано жодної проектної документації, відповідно до якої мали виконуватися спірні підрядні роботи, а складені акти приймання-передачі робіт (послуг) за договорами з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «УТК «Аргумент», ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ «Сучасний Стиль» не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки в них не розкрито зміст та обсяг господарських операцій, в тому числі не конкретизовано місця виконання робіт та найменування об'єктів замовника, на яких мали виконуватися роботи.

Крім того, позивачем не надано документального підтвердження розрахунків вартості підрядних робіт (у вигляді кошторисної документації), доказів передачі-прийняття необхідних для виконання робіт матеріалів, устаткування та проектної документації, використання та списання матеріалів в процесі виконання підрядних робіт.

Так само, колегія суддів не враховує надані позивачем первинні документи на підтвердження дійсного отримання юридичних послуг від ТОВ «Енергія Лімітед» за договором № 1215 від 14.07.2010 року, позаяк даних договір позивач не надав. А звіт про надані послуги викликає обґрунтовані сумніви у засвідчуваному ним факті надання послуг, зокрема з підготовки пакету документів для здійснення державної реєстрації та проведення самої державної реєстрації ТОВ «Дєнєб-Строй», оскільки згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №310503, підприємство було зареєстроване 13.07.2010 року, тобто ще до укладення вказаного договору.

Також, колегія суддів не вбачає економічної доцільності у замовленні позивачем виконання у інших контрагентів електромонтажних робіт, які останній міг виконати самотужки. Разом з тим, колегія суддів відмічає, що за даними податкової звітності, що висвітлені в акті перевірки позивача, його контрагенти не звітують про наявність у них основних засобів та працівників за трудовими чи цивільно-правовими договорами.

Колегія суддів не враховує обґрунтування позивачем економічної доцільності договорів підряду з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Фірма - Теплий Дім», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «УТК Аргумент», як субпідрядників, з метою виконання підрядних робіт самим позивачем на замовлення ТОВ «Пріоритет Сервіс» та ТОВ «ІСК Трансекспо», оскільки первинними документами, складеними із вказаними замовниками не підтверджується участь в роботах будь-яких субпідрядних організацій.

Колегія суддів зауважує, що про відсутність реального характеру господарських операцій свідчить, зокрема, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів наявності у контрагентів позивача достатньої матеріальної бази, основних засобів, кваліфікованого персоналу для виконання робіт, обумовлених укладеними з позивачем договорами підряду, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність визначених позивачу грошових зобов'язань в оскаржуваній ним частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог у незадоволеній місцевим судом частині. Відтак, оскаржуване судове рішення постановлене з дотриманням норм матеріального права та підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарни не спростовують вищевикладене, а тому скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєнєб-Строй» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М