Рішення

від 03.03.2009 по справі 30/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом   Відкритого акціонерного товариства «Управління механізації

                      будівельних робіт»

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал-Бокс-

                      Промоушен»

Про                       стягнення 40 165,25 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача         Федоровський А.В. - представник за довіреністю № 334 від

                               13.01.09.

Від відповідача     не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги  Відкритого акціонерного товариства «Управління механізації будівельних робіт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал-Бокс-Промоушен»про стягнення 40 165,25 грн. заборгованості, яка складається з 30 000 грн. боргу по орендній платі та 10 165,25 грн. боргу за комунальні послуги за період червень-липень 2008 року, що виникла внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору  оренди столярного цеху № 17 від 01.04.08.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.08. порушено провадження у справі № 30/6 та призначено до розгляду на 15.01.09. о 10-40.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали  Господарського суду міста Києва від 15.12.08. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.09. розгляд справи № 30/6 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 05.02.09. о 11-45.

Позивач вимог суду ухвали від 15.01.09. у справі № 30/6 не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 05.02.09. не з'явився, вимоги ухвали суду від 15.01.09. у справі № 30/6 не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.09. розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 03.03.09. о 11-15.

В судовому засіданні 03.03.09. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь додатково 43 855,81 грн. штрафних санкцій, які складаються з 32 100 грн. пені нарахованої на суму боргу по орендній платі та 11 755,81 грн. пені нарахованої суму боргу за комунальні послуги. Загалом просить стягнути 84 021,89 грн.

Представник відповідача в судове засідання 03.03.09. не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.02.09. у справі № 30/6 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.04.08. між Відкритим акціонерним товариством «Управління механізації будівельних робіт»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Професіонал-Бокс-Промоушен»(орендар) було укладено договір № 17 оренди столярного цеху (далі договір).

Згідно з п. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 2.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором орендодавець зобов'язується передати приміщення столярного цеху разом з обладнанням (загальною площею 355 кв. м.) в оренду орендарю, а той зобов'язується прийняти в строкове платне користування приміщення столярного цеху з обладнанням, (далі орендована площа або приміщення), що знаходиться за адресою Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, 8 та зобов'язується сплатити нижчезазначену суму.

Додатковими угодами № № 2, 3, 4 від 01.04.08. визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає  в оренду також приміщення цеху сушки деревини разом з обладнанням і пилорамою.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору приміщення, що орендується повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом 7 (семи) днів з моменту укладення даного договору. Сторони зобов'язанні протягом чотирнадцятиденного терміну з дня підписання цього договору підписати акт прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи приміщення столярного цеху, приміщення цеху сушки деревини разом з обладнанням та пилорамою було 01.04.08. передано позивачем та отримано відповідачем, що підтверджується додатком № 1 до договору (акт приймання-передачі в оренду столярного цеху), актом  передачі обладнання в оренду, актом передачі  обладнання в оренду до додаткової угоди № 3, актом  передачі обладнання в оренду до додаткової угоди № 4.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що розмір орендної плати (разом з обладнанням) за місяць складає 12 000 грн. Пунктом 4 додаткової угоди № 3 до договору визначено, що вартість оренди обладнання входить у загальну вартість оренди пилорами і становить 3 000 грн. Тобто розмір загальної суми орендної плати на місяць становить 15 000 грн.

Згідно п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.4. договору орендар вносить передплату за наступний місяць наперед протягом трьох банківських, календарних днів з моменту підписання договору, а в подальшому розраховується помісячно, передплатою за п'ять календарних днів до початку наступного місяця.

Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обв'язку орендаря та орендну плату за користування приміщенням та обладнанням повністю не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем і не оспореного відповідачем розрахунку за період червень –липень 2008 року, становить 30 000 грн.

Свого контррозрахунку суми заборгованості по орендній платі відповідачем не надано.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу по орендній платі  в розмірі 30 000 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 7.3. договору у випадку прострочення сплати орендної плати орендар несе відповідальність у вигляді пені  в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 7.3. договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої за розрахунками суду становить  4 221,36 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені, нарахованої на суму боргу по орендній платі, в розмірі 4 221,36 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В частині стягнення суми пені в розмірі 27 878,64 грн. нарахованої на суму орендної плати позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на те, що розрахунок суми пені здійснений позивачем з порушенням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу за комунальні послуги  в розмірі 10 165,25 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України  підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір оренди столярного цеху № 17 від 01.04.08. не містить умови щодо обов'язку орендаря сплачувати комунальні послуги та відповідальність в разі неналежного виконання даного зобов'язання у вигляді пені.

Таким чином надання комунальних послуг не узгоджено сторонами, однак позивач в односторонньому порядку здійснив їх нарахування.

Відповідно до п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В зв'язку з тим, що пеня є договірною не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 11 755,81 грн., нарахованої на суму заборгованості по комунальним платежам.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Управління механізації будівельних робіт» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал-Бокс-Промоушен»(м. Київ, вул. Городецького, 10/1, код 33598340) на користь Відкритого акціонерного товариства «Управління механізації будівельних робіт»(Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, 8, код 24214349) 30 000 (тридцять тисяч) грн. основного боргу, 4 221 (чотири тисячі двісті двадцять одну) грн. 36 коп. пені, 342 (триста сорок дві) грн. 21 коп. витрат по сплаті  державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

4. Рішення вступає в закону силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТ.М.Ващенко

Дата підписання

рішення 10.03.09.