Рішення

від 17.02.2009 по справі 44/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно –конструкторське бюро «Роторні екологічні системи»            

До   Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад –Маркет Технології»          

про     стягнення 14 055, 85 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Карасевич В.М. - директор

від відповідача              не з'явився

Рішення прийняте 17.02.2009 p., оскільки в судовому засіданні 05.02.2009 р. та розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно –конструкторське бюро «Роторні екологічні системи»(позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Склад –Маркет Технології» 14 055, 84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2009 року порушено провадження  у справі № 44/42 та призначено  до розгляду.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).       

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно усної домовленості між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем),  позивач зобов'язався виготовити та передати покупцеві поліграфічну продукцію (Каталог  «СМТ1»(2 000 шт.), каталог «СМТ 2»(1 000шт.), у подальшому за текстом товар, а  покупець зобов'язався прийняти товар, та оплатити його.

Згідно ч. 1 ст. 626 договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГПК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмам, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до видаткової накладної № 00421 від 13.03.2008р. товар на загальну суму 13 788, 00 грн. був відвантажений  відповідачу та отриманий повноважним представником відповідача Слісаренко Ігорем Івановичем згідно довіреності серії НАН № 342133 від 11.03.2008р.

Разом з тим, відповідач за отриманий товар з позивачем не розрахувався.

17.03.2008р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити отриманий товар протягом семи днів у строк до 24.03.2008р., у відповідності до вимог ст.  530 ЦК України, яка була залишена відповідачем без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договорів або актів цивільного законодавства.

17.11.2008р.  позивач звернувся до відповідача вдруге з вимогою оплатити товар в сумі 13 788, 00 грн. та 3% річних в сумі 267, 84 грн. у строк до 18.11.2008р.

Відповідач знову відповіді на вказану претензію позивачу не надав, за отриманий товар не розрахувався.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних  в сумі 267, 84 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 181, 193 та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛАД –МАРКЕТ ТЕХНОЛОГІЇ»(м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, код ЄДРПОУ 30726848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно –конструкторське бюро «Роторні екологічні системи» (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 46, код ЄДРПОУ 22865597) 13 788 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. боргу, 267 (двісті шістдесят сім) грн. 84 коп. -3 % річних,  144 (сто сорок чотири) грн. 56 коп.  державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

            Суддя                                                                        П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 04.03.2009р.