Рішення

від 24.03.2009 по справі 54/09-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

54/09-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2009 р.                                                            Справа № 54/09-09

вх. № 314/1-54

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Селіванов М.В., дов. від 26.02.2008 року (відповідача за зустрічним позовом)

 відповідача - 1. Шкорін І.В., дов. № 9 від 23.02.2009 року (позивача за зустрічним позовом)

                           2. не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування", м. Харків  

до  1. ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" м. Попасна

2. ТОВ"Резерв", м. Харків   

про стягнення 242459,34 грн.

та за зустрічним позовом ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" м. Попасна

до ТОВ "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування", м. Харків

про визнання недійсним договору в частині

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" боргу у розмірі 234000,00 грн. та пені у розмірі 8055,45 грн., за прострочення виконання зобов*язання за договором № 487 на постачання крана козлового від 20.05.2008 року, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв» 3% річних за період з 25 листопада 2008 року по 15 грудня 2008 року у розмірі 403,89 грн., на підставі договору поруки від 20 травня 2008 року, за прострочення Товариством з додатковою відповідальністю "Попасянський вагоноремонтний завод" своїх зобов*язань за договором № 487. Судові витрати просить суд покласти на першого відповідача.

Товариство з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" 03.03.2009 року звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування", в якому просить визнати недійсним п. 6.1 договору № 487 від 20.05.2008 року, укладеного між ТОВ "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" та ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод". На думу позивача за зустрічним позовом, підставою для визнання недійсним п. 6.1 договору № 487 є положення ст. ст. 203, 217, 549 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2009р. було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 54/09-09 зустрічний позов Товариство з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод".

Позивачем по первісному позову 12.03.2009р. до канцелярію суду за вх. 6921 була надана заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 234000,00 грн., пені за час прострочення з 25.11.2008р. по 23.03.2009р. у розмірі 45751,89 грн., інфляційних втрат за час прострочення з 25.11.2008р. по 23.03.2009р. у розмірі 15444,00 грн., 3% річних за час прострочення з 15.12.2008р. по 23.03.2009р. у розмірі 1884,82 грн., за прострочення виконання зобов*язання за договором № 487 на постачання крана козлового від 20.05.2008 року, та стягнення з ТОВ «Резерв» 3% річних за період з 25 листопада 2008 року по 15 грудня 2008 року у розмірі 403,89 грн., на підставі договору поруки від 20 травня 2008 року, за прострочення Товариством з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" своїх зобов*язань за договором № 487. Судові витрати просить суд покласти на першого відповідача.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач має право до прийняття судом рішення змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог. За таких обставинах, суд, розглянувши заяву про збільшення позовних, приймає її до провадження, як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжує розгляд справи з її урахуванням.

20 березня 2009 р. позивач за первісним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечує проти зустрічних позовних вимог в повному обсязі та просить відмовити ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на те, що при укладені договору № 487 від 20 травня 2008 року сторони добровільно відступили від положень актів цивільного законодавства та усвідомлювали характер вчинюваних юридично значимих дій. Наданий відзив залучений до матеріалів справи.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримує  позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшеня позовні вимоги, вважає їх таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Проти вимог зустрічного позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на застрічний позов.

Представник першого відповідача за первісним позовом у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримує, вважає їх обґрунтованими та просить задовольнити в повному обсязі, визнає первісні позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 234000,00 грн. та заперечує проти порядку нарахування штрафних санкцій у вигляді пені.

Другий відповідач у призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, у наданому 17 лютого 2009 року відзиві на позов просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Резерв».

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" та Товариством з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" був укладений договір № 487 (надалі - спірний договір), за яким постачальник (позивач за первісни позовом) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач за первісним позовом) прийняти та оплатити кран козловий г/п 6,3т , згідно габаритного креслення КК6,3-10,5.00.00.000ГЧ на умовах вказаного договору.

          Відповідно до розділу 2 вказаного договору ціна договору складає 585000,00 грн., в т.ч. 20% ПДВ. Покупець здійснює оплату за договором в наступному порядку: передплата в розмірі 255000,00 грн; платіж у розмірі 234000,00 грн. за фактом готовності продукції до відгрузки; платіж у розмірі 96000,00 грн. на протязі 3-х робочіх днів з моменту підписання акту виконаних робіт по договору.

          З метою забезпечення вимог по договору № 487 від 20.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв" був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель (ТОВ "Резерв") поручається перед кредитором (ТОВ "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування") за виконання обов*язків ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" за договором поставки № 487 від 20.05.2008 р. в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Як свідчать матеріали справи, першим відповідачем по первісному позову, на виконання п. 2.2. договору № 487, була здійснена передплата за виготовлення та постачання крану козлового, а саме на рахунок ТОВ "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" було перераховано 13.06.2008 р. – 50000,00 грн., 15.07.2008 р. – 200000,00 грн., 10.09.2008 р. – 5000,00 грн., що підтверджується копіями виписок по банку. (а.с.19, 22-23).

Відповідно до п. 3.2 договору сторонами встановлено, що строк поставки продукції 90 робочих днів з момента передплати в сумі 255000,00 грн.

24 листопада 2008 року представниками ТОВ "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" та ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" було підписано акт попередньої прийомки на території виробника крана козлового г/п 6,3т згідно габаритного креслення КК6,3-10,5.00.00.000ГЧ, у відповідності до договору № 487 від 20.05.08р.

Враховуючи те, що умовами п. 2.2. Договору № 487 був передбачений обов'язок першого відповідача за первісним позовом суму в розмірі 234000,00 грн. сплатити позивачу за первісним позовом за фактом готовності продукції до відгрузки, своїм листом від 24.11.08 р. ТОВ "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" (позивач за первісним позовом) повідомив ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" (відповідача по первісному позову) про готовність крану до відзгузки, у зв*язку з чим необхідно виконати оплату по рахунку у сумі 234000,00 грн. та повідомити про готовність прийняти зазначений кран.

Однак, як встановлено судом, перший відповідач за первісним позовом оплату продукції не здійснив, про готовність прийняти кран не повідомив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Зобов*язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з ннастанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи сума основного боргу першим відповідачем за первісним позовом не сплачена. За таких обставин, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 234000,00 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.1. договору № 487 від 20 травня 2008р. за несвоєчасну оплату за договором, покупець сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов*язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми  зобов*язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що перший відповідач за первісним позовом не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 45751,89 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача по первісному позову в частині стягнення 3% річних за час прострочення з 15.12.2008р. по 23.03.2009 р. з першого відповідача по первісному позову, що становить суму у розмірі 1884,82 грн. та інфляційні у сумі 15444,00 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до договору поруки від 20 травня 2008 року другий відповідач по первісному позову, ТОВ «Резерв», поручився за виконання першим відповідачем обов*язків за договором №487 від 20.05.08р. в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, тому позовні вимоги позивача по первісному позову в сумі 403,89 грн. з розрахунку 3 % річних за час прострочення з 25.11.2008р. по 15.12.2008р., обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача за зустрічним позовом стосовно визнання недійсним п. 6.1 договору № 487 від 20.05.2008 року, укладеного між ТОВ "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" та ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод", господарський суд вважає за необхідне в їх задоволені відмовити у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 6 ЦК України Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства,  але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо  обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати  від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства  випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленим Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Отже, з аналізу пункту 6.1, договору № 487 від 20.05.08р., наявних в матеріалах справи доказів, наданих позивачем за зустрічним позовом на підтвердження своєї позиції, з урахуванням положень наведених приписів цивільного та господарського законодавства,  суд не вбачає наявності обставин, які є підставою для визнання пункту 6.1  договору № 487 від 20.05.2008 року недійсним. А тому позовні вимоги зустрічного позову є такими, що необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати за подання первісного позову  зі сплати державного мита у сумі 2974,85 гривні та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень покладаються на першого відповідача за первісним позовом - ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод".

Витрати за подання зустрічного позову зі сплати державного мита  та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача за зустрічним позовом та відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 82-85 ГПК України, суд      

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" (93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Залізнична, 1, п/р 26009110862 в Донецькому відділенні АБ "Експрес-Банк" м. Попасна, МФО 335838, код 34502350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" (61082, м. Харків, пр. Московський, 144 кв. 704/2, п/р 2600812002124 в ХФ АКБ "Правекс-банк", МФО 350493, код 32868567) – 234000, 00 грн. боргу, 45751,89 грн. пені, 15444,00 грн. інфляційних втрат, 1884,82 грн. - 3% річних, 2974,85 грн. витрат по сплаті державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв" (61082, м. Харків,  пр. Московський, 144, к. 908, п/р 2600106161582 в АКБ "Правекс-банк" м. Київ, МФО 321983, код 31437627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" (61082, м. Харків, пр. Московський, 144 кв. 704/2, п/р 2600812002124 в ХФ АКБ "Правекс-банк", МФО 350493, код 32868567) – 3% річних у розмірі 403,89 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписано 30.03.2009 року.