Рішення

від 26.03.2009 по справі 9/35-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/35-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 березня 2009 р.                                           Справа 9/35-09

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Балтака О.О., при секретарі  судового засідання Одарченко О.Г.,  

за участю представників сторін:

позивача :   Янчук Р.С., за довіреністю без номера від 12.11.2008 року

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні,  в приміщенні суду, справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Холодний Яр" (вул. Зоологічна, буд. 3-я, м. Київ, 03055)   

до:товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-МАЙСТЕР" (пров. Комарова, буд. 2, м. Вінниця, 21008)  

про стягнення 469 269,99 грн.           

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю"ТОРГ-МАЙСТЕР" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Холодний Яр" заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 469 269 грн. 99 коп..

Позов мотивовано тим, що  відповідач в порушення  ст.ст. 525,526 ЦК України, ст. 224 ГК України  та умов  укладеного між сторонами 27.05.2008 року  договору дистриб'юції  № 41, не  здійснив повної оплати отриманої продукції, як наслідок за ним утворилась заборгованість в розмірі  469 269 грн. 99 коп..

26 березня 2009 року відповідач в судове засідання не з'явився, не надав відзиву на позов та додаткових доказів, що вимагались ухвалою суду про порушення провадження у справі від 28.01.2009 року та ухвалою про відкладення слухання від  17.02.2009 року, хоча про час розгляду справи був повідомлений. Ухвала суду від 17.02.2009 р. направлена відповідачеві рекомендованим листом за адресою, яка вказана в позові,  в договорі дистриб'юції від 27.05.2008 року № 41 та довідці Головного міжрегіонального управління статистики у  м. Києві від 11.11.2008 року № 21-10/6450-1.

В зв'язку з тим, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Крім того суд звертає увагу на п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в якому наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином  справу розглянуто  за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав.

Дослідивши матеріали справи,  вислухавши пояснення представника позивача, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, судом з'ясовано  наступне.

27.05.2008 року між ТОВ "Торговий дім "Холодний Яр"" (Постачальник) та ТОВ "Торг-Майстер"" (Дистриб'ютор) було укладено договір дистриб'юції № 41.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Постачальник надає Дистриб'ютору право не ексклюзивної дистриб'юції на території дистриб'юції, а також зобов'язується поставити, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти і оплатити продукцію торгових марок "Холодний яр" та "Душевна настоянка", а також бере на себе зобов'язання по розповсюдженню продукції виключно на території дистриб'юції. Згідно додатку № 1 до договору № 41 від 27.05.2008 року територією дистриб'юції є м. Вінниця та Вінницька область.

Як встановлено судом, починаючи з 28.05.2008 року по 31.07.2008 року позивачем здійснювалась поставка продукції відповідачу, що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та наступними видатковими і товарно-транспортними накладними:

- 28.05.2008 року згідно видаткової накладної № 492 від 28.05.2008 р. та товарно- транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААХ № 128235 від 28.05.2008 р. на суму 266 763 грн. 46коп.;

- 11.06.2008 року згідно видаткової накладної № 534 від 11.06.2008 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААХ № 266718 від 11.06.2008 р. на суму 268 333 грн. 24 коп. ;

- 13.06.2008 року згідно видаткової накладної № 544 від 13.06.2008 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААХ № 266728 від 13.06.2008 р. на суму 255 002 грн. 00 коп.;

- 18.07.2008 згідно видаткової накладної № 649 від 18.07.2008 року та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААХ № 519083 від 18.07.2008 р. на суму 271 073 грн. 08 коп.;

- 31.07.2008 року згідно видаткової накладної № 673 від 31.07.2008 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААХ № 519110 від 31.07.2008 р. на суму 103 703 грн. 60 коп..

Таким чином сума поставленої продукції Позивачем Відповідачу згідно видаткових накладних складає 1 164 875 грн. 38 коп..

Відповідач за отриману продукцію здійснив розрахунок грошовими коштами на загальну суму 699438 грн. 46 коп.. Вказане підтверджується наданими позивачем виписками банківських установ щодо руху коштів по особовим рахункам.

Судом встановлено, що при отриманні продукції відповідачем складались акти в яких фіксувався бій продукції з визначенням її найменування та кількості одиниць.

Так позивачем надано акти:

-     на суму 324,99 грн. згідно акту  від 29.05.2008 року.

-     на суму 294,80 грн. згідно акту  від  12.06.2008 року.

-     на суму 169,92 грн. згідно акту  від 18.06.2008 року.

-     на суму  79,48 грн. згідно акту  від 21.07.2008 року

-     на суму 297,74 грн. згідно акту від  01.08.2008 року.

З врахуванням викладеного, загальна вартість продукції, яка стала непридатною внаслідок бою становить 1166 грн. 93 коп..

Отже з врахуванням наданих документів, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, станом на 17.02.2009 р. складає 464269 грн. 99 коп.  (1 164 875 грн. 38 коп. - 699438 грн. 46 коп. - 1166 грн. 93 коп. ).

Однак,  позивач в  позовній заяві  № 19-01/2 від 19 січня 2009 року заявив до стягнення суму 469 269 грн. 99 коп. (без урахування часткової проплати ( 5000 грн.00 коп.) здійсненої відповідачем 04 лютого 2009 року ),  в судовому ж засіданні 26.03.2009 року, представник  позивача просив стягнути з відповідача  464 269 грн. 99 коп.

Таким чином, провадження у справі в  частині  стягнення 5000 грн. 00 коп. підлягає  припиненню відповідно до п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України., в зв'язку  з відсутністю предмета спору.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про доведеність позивачем  основного боргу в сумі  464 269 грн. 99 коп. та задоволення позову  в  цій частині  виходячи з наступного .

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару по зазначених вище накладних відповідачу та дії  відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частина 1 ст. 530 ЦК України вказує, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.3 Договору від 27.05.2008 року № 41 оплата поставленої продукції здійснюється в національній валюті України - гривні, на умовах відстрочення платежу терміном 30 календарних днів з моменту поставки продукції, шляхом перерахування належної до оплати суми коштів з розрахункового рахунку Дистриб'ютора на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 28.01.2009 року  та від 17.02.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, в тому рахунку і відзиву чи доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

          Керуючись ст.ст. 11, ст.ст.509, 525, 526, 527, ч.1 ст. 530, ст.610, ч.1 ст. 625ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49,  ст.ст. 75, п.1-1 ч.1 ст.80. ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Торг-Майстер", пров. 4 Комарова, буд. 2,  м. Вінниця, 21008 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 31325209, р/р - 26000599 у ВФ ВАТ "Кредитпромбанк" м. Вінниця, МФО - 302623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Холодний яр"", вул. Зоологічна, буд. 3-я, м. Київ, 03055 - (інформація про реквізити - код  ЄДРПОУ- 34821625, р/р - 260044281 в АКБ "Легбанк", м.Київ, МФО 300056) - 464269 грн. 99 коп. боргу (чотириста шістдесят чотири тисячі двісті шістдесят дев'ять грн. 99 коп.),  4 692 грн. 70 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита (чотири тисячі шістсот дев'яносто  дві грн. 70 коп.) та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

3. Провадження у справі в частині стягнення  5000 грн. 00 коп ( п'ять тисяч грн. 00 коп.) припинити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.    

Суддя                                             Балтак О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  27 березня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ТОВ "Торговий дім "Холодний яр"", вул. Зоологічна, буд. 3-я, м. Київ, 03055

3 - відповідачу - ТОВ "Торг-Майстер", пров. 4 Комарова, буд. 2,  м. Вінниця, 21008