Рішення

від 30.03.2009 по справі 15/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/37

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.03.09 р.                                                                                                       Справа № 15/37                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Енергочермет-П” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 33702945)  

до відповідача закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 33185989)

про стягнення основного боргу в сумі 399769,80 грн., пені у розмірі 519,70 грн., 3% річних в сумі 427,15 грн.   

за участю представників сторін:

від позивача: Бубнов В.В. за довіреністю № 1 від 06.01.2009 р.

від відповідача: Бойко М.І. за довіреністю № 403/0109 від 19.01.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Енергочермет-П” м. Донецьк до закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка про стягнення основного боргу в сумі 399769,80 грн., пені у розмірі 519,70 грн., 3% річних в сумі 427,15 грн.  

Ухвалою суду від 02.02.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/37, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2008 р. сторони уклали договір підряду № 913/08, згідно якого замовник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) зобов'язався на власний ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи з поточного ремонту, технічного обслуговування та технічного діагностування електрообладнання, запасних частин та змінного обладнання замовника, перелік якого визначається специфікацією.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що строки виконання робіт за даним договором, а також їх окремих об'ємів (об'єктів, етапів, видів), визначаються специфікаціями на поточний ремонт, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.3 договору фактичний строк закінчення робіт по окремим об'єктам (об'ємам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання замовником акту прийому виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в з додатками (форма 01 „Акт на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей підрядної організації”, форма 02 „Акт на оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, отриманих при розробці (демонтажу) деталей, вузлів, агрегатів тощо під час ремонту (надання послуг”), форма 03 „Акт на витрачені при ремонті матеріали” – далі додатки до Акту КБ-2в), підтвердженого довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (далі акт КБ-2в та довідка КБ-3).

Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт, виходячи зі специфіки та способу виконання робіт, визначається на підставі погоджених сторонами кошторисів (калькуляцій) або сум трудовитрат, вказаних в погоджених сторонами ремонтних відомостях та табелях виходів підрядних робочих, затверджених замовником. Вартість 1 години трудовитрат визначається в специфікаціях.

Згідно п. 3.4 договору вартість робіт може бути змінена сторонами виключно шляхом укладення додаткової угоди до даного договору, якою затверджуються зміни до специфікацій, нові редакції специфікацій або додаткові специфікації.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісячно) протягом 30 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в з додатками, підтверджених довідками КБ-3, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних.

Відповідно до п. 10.2 договору у випадку порушення строку оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно п.п. 15.3, 15.4 договору даний договір вступив в силу з 01.07.2008 р. та діяв до 31.12.2008 р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань по даному договору.

До договору підряду сторони уклали специфікацію № 4 по поточним ремонтам в жовтні 2008 р., якою передбачили найменування робіт, цех (служба), підстава, вартість послуг, строк виконання робіт, гарантійний строк експлуатації. Завірені копії договору та специфікації № 4 додані до позову.

На виконання умов договору позивач виконав підрядні роботи, що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000012 від 31.10.2008 р. на суму 399769,80 грн., податковою накладною № 90 від 31.10.2008 р. на суму 399769,80 грн., актами прийому виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами на витрачені матеріали, зведеними відомостями трудовитрат робітників, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що роботи за вищевказаними документами були виконані позивачем та здані відповідачу саме на виконання договору підряду № 913/08 від 28.07.2008 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна робіт, зазначених в рахунку-фактурі, податковій накладній, зведених відомостях, актах та довідках, повністю відповідають тим, що вказані у договорі з урахуванням положень специфікації № 4. Також, вказані документи містять посилання на даний договір.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем прийняті роботи не були оплачені. На момент подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, складала 399769,80 грн.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторонами в договорі підряду № 913/08 від 28.07.2008 р. встановлений строк оплати протягом 30 календарних днів від дати підпису актів приймання виконаних підрядних робіт на підставі наданих рахунків і податкових накладних. Позивач додав до позовної заяви завірені копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 15.12.2008 р. представнику відповідача та опис вкладення до цінного листа. З вищевказаного вбачається, що відповідач 15.12.2008 р. отримав документи згідно п. 4.1 договору, необхідні для здійснення оплати за виконані підрядні роботи. Таким чином, встановлений договором строк оплати за виконані роботи по спірним актам для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

У зв'язку з простроченням відповідачем строку виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 10.2 договору, нарахував пеню на суму основного боргу за період з 15.01.2009 р. по 27.01.2009 р. в сумі 519,70 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 427,15 грн. за період з 15.01.2009 р. по 27.01.2009 р.

Відповідач надав до суду відзив вх. № 02-41/9622 від 05.03.2009 р., в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі. Відзив в оригіналі міститься в матеріалах справи.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов'язані із визнанням позову, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

30.03.2009 р. позивач надав до суду клопотання вх. № 02-41/13623 про відстрочку виконання рішення суду на 2-3 місяці.

У відзиві та клопотанні зазначається, що з урахуванням тимчасового складного фінансового становища, спричиненого глобальною фінансовою кризою, відповідач в даний момент не може виконати рішення суду, та просить суд відстрочити виконання рішення. Відповідач вказує, що обсяг виробництва сягнув мінімального значення за останні чотири роки. Доменне та мартенівське виробництво припинене в цілому, зупинений один з двох прокатних цехів. Як зазначає відповідач, збиткова діяльність зумовлена наступними факторами: відсутність власної підготовленої сировини; підвищення витрат, пов'язаних із зростанням цін на сировину, електроенергію, коксовий і природний газ та послуги з його транспортування; зниження цін на металопродукцію; енергозалежність технологічного процесу від зовнішніх джерел; зростання витрат на проведення поточних і капітальних ремонтів та ін. Внаслідок вищевказаних причин у відповідача тимчасово відсутня можливість належним чином виконувати свої зобов'язання перед контрагентами за укладеними раніше договорами. В резолютивній частині відзиву відповідач просить суд під час винесення рішення у справі № 15/37 відстрочити виконання рішення строком на 2 місяці.

Суд ухвалою від 05.03.2009 р. зобов'язав відповідача обґрунтувати необхідність  надання відстрочки наступними документами: бухгалтерським балансом та фінансовим звітом за 2008 р., довідками з банків про залишки коштів на рахунках станом на теперішній час, довідкою органу ДВС про відкриті виконавчі провадження стосовно відповідача та стан їх виконання.

В обґрунтування заяви відповідачем із витребуваних судом документів надано лише завірену копію довідки № 5322 від 26.03.2009 р. Кіровського ВДВС по кількості порушених виконавчих проваджень по ЗАТ „Макіївський металургійний завод”.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд повинен враховувати негативні наслідки для відповідача при виконані рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для позивача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що відстрочку виконання свого рішення суд повинен надавати лише у тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений законом строк та встановленим способом.

В даному конкретному випадку предметом спору є стягнення грошової суми. Невиконання вказаного рішення можливо тільки у разі відсутності коштів на банківських рахунках відповідача. Відповідач не надав до суду будь-яких доказів про відсутність у нього коштів, необхідних для виконання рішення суду у встановлений строк.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами неможливість виконання рішення суду у встановлений спосіб та у встановлений строк як в добровільному порядку, так і через орган ДВС (примусовий порядок), а також те, що існують обставини, які реально ускладнюють таке виконання. Клопотання про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” (юридична адреса: 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47; код ЄДРПОУ 33185989; розрахунковий рахунок 260023107491/980 в АКБ „ЮНЕКС” м. Київ, МФО 322539) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Енергочермет-П” (юридична адреса: 83050, м. Донецьк, пр. 25-річчя РСЧА, 13/110; код ЄДРПОУ 33702945; розрахунковий рахунок 26002046976000 в ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076) суму 400716,62 грн. (а саме: основний борг на суму 399769,80 грн., пеню в сумі 519,70 грн., 3% річних в розмірі 427,15 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 4007,16 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

У судовому засіданні 30.03.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.