Рішення

від 19.03.2009 по справі 9/68-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/68-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.09           Справа № 9/68-09.

За позовом: Приватного виробничо - комерційного малого підприємства «АГРО-1»,   м. Суми

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЦЕНТР», м. Суми

Про стягнення 39 918 грн. 17 коп.

за участю  представників сторін:

Від позивача –         Нємцев В.А.

Від   відповідача –    не з'явився.   

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: позивач згідно позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 39 918 грн. 17 коп., з яких 33 488 грн. 40 коп. – основний борг за поставлений товар та 6 429 грн. 77 коп. оплата за користування товарним кредитом, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву  проти позову не заперечує.

Згідно ст. 75 господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

22 травня 2008 року між позивачем – Приватним виробничо – комерційним малим підприємством «Агро -1» та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроцентр» було укладено договір № 53/08.

Згідно п. 1  умов договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити на умовах договору дизельне пальне у кількості 5 074 літри по ціні 6,60 грн. за 1 літр в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 1.6 договору товар продається з відстрочкою платежу і на умовах надання позивачем відповідачу товарного кредиту. Строк товарного кредиту становить  до 30 вересня 2008 року.

Згідно п. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав  в повному обсязі : 22 травня 2008 року згідно видаткової накладеної № РН -0000037 на підставі довіреності серія ЯНФ № 276890 від 22.05.2008 року передав відповідачеві 5 074 літри дизельного пального на загальну суму 33 488 грн. 40 коп. у тому числі ПДВ.

Відповідно  до  статті  526 Цивільного  кодексу України  зобов'язання  повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно із статтею 599 названого кодексу зобов'язання припиняється виконанням, поведеним належним чином. Таким є виконання з додержанням визначених законодавством певних умов, якими щодо кредитних договорів є, зокрема, повернення, строковість та платність.

Згідно ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Про те, Відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства України  свої зобов'язання за договором не виконав.

Згідно п. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, п. 1.4 договору плата за користування  товарним кредитом  до 30.09.2008 року встановлена у розмірі 2 % від ціни договору. Зазначеної у п. 1.3, за кожні 30 днів користування кредитом, що згідно розрахунку позивача становить 2 679 грн. 07 коп.

Згідно п. 1.7 договору в зв'язку із порушенням терміну оплати, встановлено у п. 1.6 договору, плат за користування грошовими коштами позивача встановлена у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення, що згідно розрахунку позивача становить 3 750 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу  України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 78 господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги позивача, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр»  ( 40035, м. Суми, вул. Заливна, буд. 7 кв. 13, код 31014500) на користь Приватного виробничо – комерційного малого підприємства «Агро -1» ( 40024, м. Суми, вул. Харківська, 5, код. 14009097) 33 488 грн. 40  коп. – боргу за поставлений товар, 6 429 грн. 77 коп. – оплати за користування товарним  кредитом, 399 грн. 18 коп. державного мита та 118 грн.00 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик

Повний текст рішення підписано 24.03.2009 року.