Постанова

від 03.09.2013 по справі 910/2629/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. Справа№ 910/2629/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Іоннікової І.А.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.

за участю представників

від позивача: Кулаковський Ю.А. - дов. № 665 від 02.09.2013 р.;

Кривко Ю.М. - дов. б/н від 05.02.2013 р.

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: Мазурок І.В. - дов. № 439 від 20.05.2013 р.;

Шенгера Г.Д. - дов. № 438 від 20.05.2013 р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року

у справі № 910/2629/13 (суддя Гулевець О.В.)

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК "А плюс В Україна"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей";

2) Закритого акціонерного товариства "Укратоменергобуд"

про стягнення 926647,72 грн

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК "А плюс В Україна"

про зобов'язання вчинити дії

В судовому засіданні 03.09.2013 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТК "А плюс В Україна" (далі - ТОВ "ПТК "А плюс В Україна" або позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей" (далі ТОВ "Персей" або відповідач 1) та Закритого акціонерного товариства "Укратоменергобуд" (далі ЗАТ "Укратоменергобуд" або відповідач 2) 926647,72 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №21/9П від 21.09.2012 р. (далі - договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 1 порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар, а відповідач 2 - є майновим поручителем відповідача 1 та на підставі п.4.8. договору несе солідарну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Відповідач 1 в межах даного провадження звернувся до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом про зобов'язання вчинити дії, зокрема, зобов'язати позивача оформити з ним та відповідачем 2 первинні документи про поставку товару (т.1, а/с 171-174).

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не оформив належним чином первинні документи, а саме видаткові накладні про поставку товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року первісний позов задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів 1,2 на користь позивача 695554,00 грн. - основного боргу, 48816,02 грн. - пені, 9763,20 грн. - 3 % річних, 1788,42 грн. - інфляційних втрат, а також 15118,43 грн. - судового збору. У задоволені решти позовних вимог за первісним позовом - відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Персей" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Подана первісно апеляційна скарга була повернута без розгляду у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 97 ГПК України.

28.05.2013р. згідно штемпелю поштового відділення на конверті, Товариство з обмеженою відповідальністю "Персей" повторно звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2013р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 09.07.2013 р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/2629/13 призначено колегію суддів у складі: Коротун О.М. (головуюча); судді: Гончаров С.А., Іоннікова Т.В.

Відповідно до абз. 4 п.3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 ГПК), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 р. розгляд справи було відкладено на 03.09.2013 р.

У судовому засіданні 03.09.2013 р. представники позивача заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача 2 вирішення спору залишили на розсуд суду, повідомивши, що ЗАТ "Укратоменергобуд" надало кошти відповідачу 1.

Представник відповідача 1 у судове засідання 03.09.2013 р. не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення № 0411609671254 про вручення 17.07.2013 р. відповідачу копію вищезазначеної ухвали суду.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком учасників апеляційного провадження, з огляду на неодноразове відкладення розгляду апеляційної скарги та тривалий термін знаходження в провадженні суду апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача 1, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення позивача та відповідача 2, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПТК "А плюс В Україна" (постачальник за умовами договору), Товариством з обмеженою відповідальністю "Персей" (покупець за умовами договору) та Закритим акціонерним товариством "Укратоменергобуд" (поручитель за умовами договору) було укладено договір № 21/9П (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, поставити (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити вогнезахисні матеріали (надалі - товар), асортимент яких, кількість і ціна вказуються в видаткових накладних та додатках до цього договору, які є його невідокремленими частинами. Поставка товару здійснюється окремими партіями.

Відповідно до п.п. 4.5. та 4.6. договору товар (партія товару) оплачується покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару (партії товару). Датою здійснення оплати є дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

Сторони також узгодили, що покупець оплачує товар в національній валюті України - гривні за цінами, визначеними Протоколом договірної ціни (додаток №2 до договору). Ціна товару залежить від термінів оплати покупцем отриманого товару та розраховується згідно таблиці 1 протоколу договірної ціни (п.п.4.1. та 4.2. договору).

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу 1 на умовах відстрочення платежу товар на загальну суму 870132,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №21/09-05 від 21.09.2012 р. на суму 358008,00 грн., видатковою накладною №11/10-01 від 10.10.2012р. на суму 511410,00 грн.

Відповідно до додатку №2 договору через 30 днів від дати поставки товару сторони погодили, що постачальник здійснює дооцінку товару, у зв'язку з чим, 21.09.2012 р. вартість поставки товару 358008,00 грн. збільшено на 10764,00 грн. (податкова накладна № 73 від 22.10.2012 р., податкова накладна № 67 від 22.10.2012 р., податкова накладна №7 від 02.10.2012 р. - коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 54 від 21.09.2012 р. на поставку від 21.09.2012 р.), що в загальному розмірі складає 368772,00 грн.; та 11.10.2012 р. вартість поставки товару на суму 511410,00 грн. збільшено на 15372,00 грн. (податкова накладна № 22 від 12.11.2012 р., податкова накладна № 68 від 22.10.2012 р. - коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 33 від 11.10.2012р. на поставку від 11.10.2012 р..), що в загальному розмірі складає 526782,00 грн.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що після дооцінки товару згідно п. 4.5. договору термін кінцевого розрахунку за переданий товар становив: за товар на суму 368722,00 грн. (видаткова накладна №21/09-05 від 21.09.2012 р.) - до 21.10.2012 року; за товар на суму на суму 526782,00 грн. (видаткова накладна №11/10-01 від 10.10.2012 р. за) - до 21.11.2012 року.

Відповідно до п. 4.8. договору відповідач 2, який виступив поручителем відповідача 1 - ТОВ "Персей", зобов'язався нести солідарну відповідальність проведення ТОВ "Персей" своєчасних розрахунків за цим договором та дотримання відповідача 1 положень п.1.3., п.1.4., п.1.6., п.4.5., розділу 6 договору відповідно до чинного законодавства України.

Позивачем на адресу відповідача 1 та відповідача 2 було направлено претензію № 403 від 06.12.2012р. про стягнення заборгованості за договором. Однак, дана вимога позивача була залишена без відповіді та задоволення.

На час подання позову сума заборгованості, заявлена позивачем, без урахування штрафних санкцій, становила: 895554,00 грн.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивачем було подано клопотання про зменшення позовних вимог щодо основного боргу та заяву про збільшення позовних вимог щодо інфляційних втрат, 3% річних та пені, у зв'язку з чим, позивачем заявлено до стягнення 695554,00 грн., 48816,02 грн. - пені, 9763,20 грн. - 3% річних, 4468,81 грн. - інфляційних втрат. Місцевий суд прийняв до уваги часткове погашення заборгованості та задовольнив на підставі ст. 22 ГПК України клопотання позивача про зміну суми позовних вимог.

З умов вищевказаного договору вбачається, що за своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що факт поставки товару позивачем відповідачу на загальну суму 870132,00 грн. підтверджується видатковою накладною №21/09-05 від 21.09.2012 р. на суму 358008,00 грн., видатковою накладною №11/10-01 від 10.10.2012р. на суму 511410,00 грн.

Видаткова накладна №11/10-01 від 10.10.2012р. на суму 511410,00 грн. підписана з боку позивача - ТОВ "ПТК "А плюс В Україна" та з боку відповідача 1 - ТОВ "Персей" і скріплена печатками сторін.

Видаткова накладна №21/09-05 від 21.09.2012 р. на суму 358008,00 грн. не містить печатки з боку відповідача 1 - ТОВ "Персей", однак підписана від імені відповідача 1 Самойленком Д.Б., на ім'я якого ТОВ "Персей" видано довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №185 від 21.09.2012р., копія якої міститься в матеріалах справи, а оригінал наданий для огляду в судовому засіданні.

Крім того, відповідно до банківських виписок з рахунку позивача вбачається, що 18.03.2013р. та 22.03.2013р. відповідачем 1 - ТОВ "Персей" здійснено оплату на загальну суму 200000,00 грн. за поставлений товар за видатковою накладною №21/09-05 від 21.09.2012 р. згідно рахунка-фактури № 21/09-02 від 21.09.2012р.

Згідно зі ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Також на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції, 15.07.2013 р. відповідач 1 здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 100 000,00 грн.

Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності належних доказів у підтвердження факту поставки позивачем товару відповідачу 1 - ТОВ "Персей" є безпідставними, та спростовуються тим, що оспорювані видаткові накладні були підписані уповноваженими особами з боку відповідача 1, а також частковим погашенням заборгованості за договором ТОВ «Персей».

Як вірно встановлено місцевим судом, сторони в договорі узгодили, що ціна товару залежить від термінів оплати покупцем отриманого товару та розраховується згідно таблиці 1 протоколу договірної ціни.

Згідно з протоколом договірної ціни (додаток №2 до договору) сторонами погоджено договірні ціни на поставлений товар, згідно із якими позивачем здійснено дооцінку товару. Розрахунок дооцінки перевірений судом апеляційної інстанції, відповідає умовам договору та є вірним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Відповідно до п. 4.8. договору, відповідач 2, який виступив поручителем відповідача 1, зобов'язався нести солідарну відповідальність проведення ТОВ "Персей" своєчасних розрахунків за цим договором та дотримання ТОВ "Персей" положень п.1.3., п.1.4., п.1.6., п.4.5., розділу 6 договору відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, те, що розмір невиконаного зобов'язання за договором №21/9П від 21.09.2012р., документально доведений та підтверджується матеріалами справи, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість задоволення судом першої інстанції вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача 1 - ТОВ "Персей" та відповідача 2 - ЗАТ "Укратоменергобуд" 695554,00 грн. заборгованості за вищевказаним договором.

Тому рішення суду першої інстанції про часткове задоволення первісного позову відповідає матеріалам справи, обставинам, встановленим в даній постанові та не спростовується доводами апеляційної скарги.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.3. договору сторони передбачили, що покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми коштів, сплату яких прострочив, за кожен день такого прострочення. Поручитель солідарно відповідає по оплаті пені і штрафних санкцій з боку покупця.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунків позивача, які знаходяться в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правильність та обґрунтованість часткового задоволення місцевим судом позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 48816,02 грн. (за період 21.10.2012 р. - 17.03.2013 р. за видатковою накладною №21/09-05 та за період з 11.11.2012 р. - 17.03.2013 р. за видатковою накладною №11/10-01), розміру 3% річних, який складає 9763,20 грн., , а також інфляційних втрат, розмір яких складає 1788,42 грн. за заявлений період.

Таким чином рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення первісних позовних вимог та солідарного стягнення з відповідачів на користь ТОВ "ПТК "А плюс В Україна" 695554,00 грн. - основного боргу, 48816,02 грн. - пені, 9763,20 грн. - 3 % річних, 1788,42 грн. - інфляційних втрат, а також 15118,43 грн. - судового збору - є законним, обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.

Зустрічні позовні вимоги ТОВ «Персей» про зобов'язання вчинити дії, а саме оформити первинні документи про поставку товару, не підлягають задоволенню, оскільки судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що товар був переданий та прийнятий належним чином, згідно з видатковими накладними, як того вимагають умови договору, про що безпосередньо свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних, а також виконання відповідачем 1 частини договірних зобов'язань у вигляді часткового погашення заборгованості. Крім того, ч. 2 ст. 16 ЦК України не передбачає обраного відповідачем 1 способу захисту прав та інтересів особи.

Пунктом 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року № 7 встановлено, що у разі ж зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню, відтак рішення суду першої інстанції в частині повернення позивачу частини 1640 грн. судового збору також відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України.

Судові витрати покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року у справі № 910/2629/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року у справі № 910/2629/13 залиши без змін.

3. Матеріали справи № 910/2629/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 05.09.2013р.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Гончаров С.А.

Іоннікова І.А.