Постанова

від 04.09.2013 по справі 19/304-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року Справа № 19/304-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П. суддівГубенко Н.М. Гольцової Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на ухвалу від та на постанову відгосподарського суду Київської області 28.05.2013 Київського апеляційного господарського суду 22.07.2013 у справі господарського суду№ 19/304-10 Київської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Златобанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Закритого акціонерного товариства "ВОЛАР" прозвернення стягнення на предмет іпотеки у судовому засіданні взяли участь представники: - позивачаЛещенко Д.О.; - відповідача - третьої особиповідомлений, але не з'явився; повідомлений, але не з'явився; Згідно з розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Мирошниченка С.В. від 03.09.2013 № 02-05/716 розгляд справи № 19/304-10 господарського суду Київської області здійснюється у складі колегії суддів: головуючий - Козир Т.П., судді Губенко Н.М., Гольцова Л.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 10.05.2011 у справі № 19/304-10 позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на нерухоме майно: - земельну ділянку загальною площею 4,0334 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0118, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ"; - земельну ділянку загальною площею 4,3865 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0156, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ"; - земельну ділянку загальною площею 5,0503 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0124, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ"; - земельну ділянку загальною площею 5,0507 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0125, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ"; способом звернення стягнення на предмет іпотеки визначено проведення прилюдних торгів; початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації встановлено ціну в розмірі 10 439 121,00 грн.

На виконання вказаного рішення було видано чотири накази від 08.07.2011 про його примусове виконання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2013 у справі № 19/304-10 виправлено помилки, допущені при оформленні наказів господарського суду Київської області від 08.07.2011, а саме зазначено: способом звернення стягнення на предмет іпотеки визначено проведення прилюдних торгів; початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації встановлено в розмірі 10 439 121,00 грн.

22.04.2013 до господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" надійшла заява про зміну порядку виконання рішення господарського суду Київської області від 10.05.2011 у справі № 19/304-10, шляхом визначення початкової ціни реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2013 у справі № 19/304-10 (суддя Карпечкін Т.П.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Златобанк" в задоволенні заяви про зміну порядку виконання рішення господарського суду Київської області від 10.05.2011 у справі № 19/304-10.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Златобанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 28.05.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 у справі № 19/304-10.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи підстави для звернення із заявою про зміну порядку виконання рішення господарського суду Київської області від 10.05.2011 у справі № 19/304-10 позивач послався на те, що виконання рішення господарського суду Київської області від 10.05.2011 у встановлений ним порядок виконання ускладнює зазначення у резолютивній частині рішення початкової ціни реалізації предмету іпотеки (чотирьох земельних діялянок) в розмірі 10 439 121,00 грн.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 статті 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що частина друга статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не можу бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу , встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації .

Пунктом 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Приписами пункту 1 ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання .

Згідно із п. 7.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.109.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими . Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій встановивши, що визначення у резолютивній частині рішення початкової ціни для подальшої реалізації предмету іпотеки було здійснено відповідно до позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та з урахуванням положень приписів ст. 39 Закону України "Про іпотеку"; визначення початкової ціни в розмірі 10 439 121,00 грн. стосується всього предмету іпотеки, до складу якого входить чотири земельні ділянки, а не кожної ділянки окремо, як помилково вказує позивач; позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості виконання рішення господарського суду Київської області від 10.05.2011 у даній справі у порядку визначеному зазначеним рішенням; беручи до уваги те, що реалізація майна, на яке звернуто стягнення, проводиться державною виконавчою службою згідно з приписами Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, з урахуванням вимог ст. 62 вказаного Закону, частиною п'ятою якої передбачена уцінка не реалізованого майна; з огляду на те, що зміна порядку визначення розміру початкової ціни для подальшої реалізації предмету іпотеки не є зміною порядку виконання рішення суду в розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України, оскільки не здійснює видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання; дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зміни порядку виконання рішення господарського суду Київської області від 10.05.2011 у справі № 19/304-10.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Отже, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 28.05.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 у справі № 19/304-10 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.А. ГОЛЬЦОВА