Постанова

від 04.02.2015 по справі 19/304-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 19/304-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Бориспіль" на ухвалу від та на постанову відГосподарського суду Київської області 30.09.2014 Київського апеляційного господарського суду 25.11.2014 у справі Господарського суду№ 19/304-10 Київської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Златобанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "СП Бориспіль" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство "Волар" прозвернення стягнення на предмет іпотеки у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Фесенко О.М.; - відповідача - третьої особи Сов'як В.Б.; повідомлений, але не з'явився; Згідно з розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Іванової Л.Б. від 03.02.2015 № 02-05/28 розгляд справи № 19/304-10 Господарського суду Київської області здійснюється у складі колегії суддів: головуючий - Губенко Н.М., судді Барицька Т.Л., Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2011 у справі № 19/304-10 позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на нерухоме майно: - земельну ділянку загальною площею 4,0334 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0118, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ"; - земельну ділянку загальною площею 4,3865 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0156, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ"; - земельну ділянку загальною площею 5,0503 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0124, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ"; - земельну ділянку загальною площею 5,0507 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0125, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ"; способом звернення стягнення на предмет іпотеки визначено проведення прилюдних торгів; початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації встановлено ціну в розмірі 10 439 121,00 грн.

На виконання вказаного рішення було видано чотири накази від 08.07.2011 про його примусове виконання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2013 у справі № 19/304-10 виправлено помилки, допущені при оформленні наказів Господарського суду Київської області від 08.07.2011, а саме зазначено: способом звернення стягнення на предмет іпотеки визначено проведення прилюдних торгів; початкову ціну реалізації предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлено в розмірі 10 439 121,00 грн.

22.04.2013 до Господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" надійшла заява про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2011 у справі № 19/304-10, шляхом визначення початкової ціни реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2013 у справі № 19/304-10, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2013, відмовлено Публічному акціонерному товариству "Златобанк" в задоволенні заяви про зміну порядку виконання рішення господарського суду Київської області від 10.05.2011 у справі № 19/304-10.

02.09.2014 до Господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" надійшла заява про зміну способу виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2011 у справі № 19/304-10, шляхом надання позивачу права продажу предмета іпотеки в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку" будь-якій особі покупцеві від свого імені (з урахуванням клопотання про уточнення заяви про зміну способу виконання рішення - т. 4 а. с. 98-100).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2014 у справі № 19/304-10 (суддя Карпечкін Т.П.) змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2011 у справі № 19/304-10; звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 31.08.2009 шляхом надання позивачу права його продажу в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку" будь-якій особі покупцеві від свого імені, на підставі договору іпотеки від 31.08.2009, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця, з встановленням ціни продажу предмета іпотеки на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 у справі № 19/304-10 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Зеленін В.О., Руденко М.А.) ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2014 у справі № 19/304-10 змінено; заяву Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про зміну способу виконання рішення суду від 10.05.2011 року у справі № 19/304-10 задоволено; змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2011 у справі № 19/304-10; звернуто стягнення на предмет іпотеки, за договором іпотеки від 31.08.2009, шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Златобанк" права його продажу в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку" будь-якій особі-покупцеві від свого імені, на підставі договору іпотеки від 31.08.2009, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця, з встановленням ціни продажу предмета іпотеки за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Бориспіль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 у справі № 19/304-10, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться і в ст. 20 ГК України.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Звертаючись з позовом до суду, позивач на свій розсуд обирає спосіб захисту порушеного права, в той час як на суди покладено обов'язок перевірки відповідності обраного позивачем способу захисту приписам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Звертаючись із позовом до суду, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 31.08.2009 шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною для його подальшої реалізації в розмірі 10 439 121,00 грн.

В п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" роз'яснено, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) - дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Тобто, рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22.12.2009 у справі № 14/125 та від 26.01.2010 у справі № 38/126-09).

Крім того, якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки (п. 4.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів").

Господарський суд Київської області приймаючи рішення від 10.05.2011 у даній справі відповідно до позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та з урахуванням положень приписів ст. 39 Закону України "Про іпотеку" встановив спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та визначив початкову ціну реалізації предмета іпотеки в розмірі 10 439 121,00 грн.

Приписами пункту 1 ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання .

Згідно із п. 7.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Однак, суди попередніх інстанцій дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу виконання рішення шляхом зміни способу реалізації предмета іпотеки не врахували, що зміна способу реалізації предмета іпотеки не видозмінює зазначеної у рішенні форми виконання, оскільки незважаючи на встановлений у рішенні спосіб реалізації предмета іпотеки (або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону) в силу приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки , що і було зроблено Господарським судом Київської області при прийнятті рішення від 10.05.2011.

В свою чергу, суди попередніх інстанцій змінюючи спосіб реалізації предмета іпотеки та зазначаючи, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна в порушення приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" не тільки не зазначили початкову ціну реалізації предмета іпотеки, а й фактично змінили рішення по суті.

За таких обставин у суду касаційної інстанції є всі підстави не погодитись з правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції, яка не ґрунтується на правильному застосуванні приписів частини першої статті 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 111 10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, користуючись повноваженнями, наданими ст. 111 9 ГПК України, зокрема, правом скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення , вважає за необхідне скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 у справі № 19/304-10, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про зміну способу виконання рішення.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Бориспіль" задовольнити.

Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 у справі № 19/304-10, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про зміну способу виконання рішення.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ