Рішення

від 03.09.2013 по справі 919/781/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року справа № 919/781/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Хрченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства "Ажур"

(99014, м.Севастополь, вул. Ген.Сталінграда,36, кв.31

Ідентифікаційний код: 23197100)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_2)

За участю у справі в якості третьої особи , яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача

Фізичної особи ОСОБА_3

(АДРЕСА_3);

про розірвання договору

за участю представників:

Позивач (МПП "Ажур") - явку уповноваженого представника не забезпечив;

від Відповідача (ФОП ОСОБА_2) - ОСОБА_4 - представник, довіреність № 1131 від 19.07.2013;

від третьої особи (ОСОБА_3) - ОСОБА_5 - представник, довіреність № 965 від 13.08.2013.

Обставини справи:

03.07.2013 Мале приватне підприємство"Ажур" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про розірвання договору про дольову участь у будівництві об'єкта нерухомості.

Позов мотивовано неналежним виконанням Відповідачем умов договору в частині будівництва та здачі до експлуатації об'єкта нерухомості та своєчасного внесення компенсації орендної плати за земельну ділянку.

Ухвалою суду від 05.07.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Фізичну особу ОСОБА_3. Розгляд справи призначено на 01.08.2013.

У судовому засіданні 01.08.13 оголошено перерву до 14.08.2013.

Ухвалою суду від 14.08.2013 розгляд справи у судовому засіданні відкладено до 03.09.2013 в порядку статті 77 ГПК України.

У письмових поясненнях по справі третя особа позов підтримала у повному обсязі (арк. с 22). В подальшому третя особа змінила свою позицію, представником третьої особи було подано суду клопотання про припинення провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору , оскільки вважає Договір неукладеним з підстав відсутності у ньому встановленого строку виконання зобов'язань Відповідачем (арк. с 134-136).

Відповідач скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України та надав відзив на позовну заяву, у якому позов не визнав з підстав його необґрунтованості, зазначив, що ним здійснено будівництво об'єкту нерухомості, що підтверджується експертизи висновком, вважає, що договір повинен діяти до повного його виконання, а також зазначив, що ним готівкою передавались суми, що підлягають сплаті як орендна плата за ділянку представникам Позивача. На підставі цього просить відмовити у задоволенні позову (арк. с 40).

У судовому засіданні представник Відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи підтримав свою позицію щодо припинення провадження у справі.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином у встановленому законом. У попередніх судових засіданнях представник Позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову.

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе продовжити розгляд справу за відсутністю представника Позивача за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідив наявні у справі матеріали, заслухав пояснення представників учасників процесу, суд -

В с т а н о в и в :

14 квітня 2006 року між Позивачем, Відповідачем та фізичною особою ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3) було укладено договір про дольову участь в будівництві об'єкту нерухомості (Надалі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, сторони домовились сумісно діяти без утворення юридичної особи з метою здійснення будівництва об'єкту нерухомості.

Згідно до пункту 2.1. Договору: вкладом Позивача є надання під забудову земельної ділянки; вкладом Відповідача є 100% фінансування будівництва з моменту отримання проектної та дозвільної документації і до вводу в експлуатацію; вкладом фізичної особи ОСОБА_3 є отримання необхідної проектної та дозвільної документації.

Також, відповідно до пункту 4.3.4. Договору Відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно вносити на розрахунковий рахунок Позивача суму компенсації орендної плати за земельну ділянку у розмірі 73,5 % від орендної плати (у співвідношенні до майбутнього оформлення права власності на збудований об'єкт нерухомості).

На думку Позивача, Відповідачем не виконуються умови договору, а тому він звернувся з позовом про розірвання Договору з Відповідачем.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання між сторонами виникло з укладеного Договору (а.с.11-13)

Статтею 626 Цивільного кодексу України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст..628 ЦК України).

Пунктом 7 статі 179 Господарського кодексу України закріплено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до вимог статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Оскільки законодавством не передбачено особливий порядок укладання договорів такого типу, який уклали сторони по справі, то суд дійшов висновку що Договір містить всі істотні умови, тобто є укладеним і діючим.

Посилання третьої особи на неукладеність Договору з підстав відсутності строку виконання зобов'язань у Відповідача, суд відхиляє, виходячи з такого.

По-перше, Договором визначено строк дії Договору на період будівництва та оформлення прав власності, що за специфікою отримання дозвільної та іншої документації робить неможливим чітко визначитись у часі і це погоджено сторонами.

По-друге, відповідно до пункту 5.2. Договору сторони погодили, що у випадку неспроможності Відповідача, невиконання або несвоєчасного виконання без поважних причин прийнятих на себе обов'язків на протязі більш ніж 3-х місяців підряд, то Позивач і третя особа по справі вирішують питання про розірвання Договору.

Такі умови Договору суд розцінює як узгодження між сторонами строку дії договору згідно до законодавства. Крім того, сторони вже прийняли Договір до виконання, про що свідчать надані як Позивачем так і Відповідачем проектної та дозвільної документації, а тому визнання його неукладеним неможливо.

Аналогічну правову позицію викладено і у пункті 2.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України за №11 від 29 травня 2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» про те, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

Позивач просить розірвати Договір, посилаючись на невиконання умов Договору Відповідачем.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правовими наслідками порушення зобов'язання, по за іншим, є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору(ст..611 ЦК України)

Пунктом 7.4. Договору закріплено, що Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у випадку неналежного виконання умов будь-якою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач разом з ОСОБА_3 свої обов'язки виконував належним чином: було надано земельну ділянку та отримано необхідну дозвільну документацію (а.с.14,24-30,34-39).

Відповідач на виконання умов Договору надав звіт незалежної оцінки недобудови (а.с.46-85), з якої вбачається, що будівництво було почато в 2007 році і замовлена оцінка для отримання кредиту під будівництво 22.07.2013, тобто після звернення Позивачем до суду з позовом, що тягне за собою наслідки передбачені пунктом 5.2. Договору.

Крім того, Відповідач взагалі не виконував і не виконує умови договору, передбачені пунктом 4.3.4. Договору щодо зобов'язання щомісячно вносити на розрахунковий рахунок Позивача суму компенсації орендної плати за земельну ділянку. Доказів протилежного відповідно до вимог статей 33 та 34 ГПК України Відповідачем суду не надано, крім того, цей факт не заперечується і самим представником Відповідача в судовому засіданні.

За викладених обставин, суд дійшов висновку що Відповідачем несвоєчасно виконувались без поважних причин прийняті на себе обов'язки на протязі більш ніж 3-х місяців підряд, що є підставою для розірвання Договору, а тому позов підлягає задоволенню.

В порядку статті 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 22, 33, 34, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Розірвати з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, податковий номер: НОМЕР_1 ) договір про дольову участь в будівництві об'єкту нерухомості, укладений 14 квітня 2006 року між Малим приватним підприємством "Ажур" (99014, м.Севастополь, вул. Ген.Сталінграда,36, кв.31, Ідентифікаційний код: 23197100), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, податковий номер: НОМЕР_1 ) та фізичною особою ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, паспорт НОМЕР_2, виданий Південноукраїнським РВ УМВС України Миколаївській області 05.10.2004).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, податковий номер: НОМЕР_1 ) на користь Малого приватного підприємства "Ажур" (99014, м.Севастополь, вул. Ген.Сталінграда,36, кв.31, Ідентифікаційний код: 23197100) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1147,00 грн

Видати наказ післянабрання рішенням законної сили

Повний текст рішення складено 09.09.2013.

Суддя І.А. Харченко